Справа № 22- 16158/10 Головуючий у 1-й інстанції -
Юзькова О.Л.
Доповідач - Слюсар Т.А.
13 жовтня 2010р. колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого-судді Слюсар Т.А.,
суддів:Лапчевської О.Ф., Корчевного Г.В.
при секретарі: Крутенчук І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 червня 2010р. в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про стягнення збитків.
Колегія суддів,-
У червні 2009р. ОСОБА_4 звернувся у суд з позовом до відповідача про стягнення збитків, заподіяних внаслідок продажу нежитлового приміщення, щодо частини якого в подальшому виник спір.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 01.06.2010р. у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити по справі нове рішення про задоволення позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та вимогам закону.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні заявленого по справі позову, суд першої інстанції виходив з підстав його недоведеності.
Такі висновки суду колегія визнає законними та обґрунтованими.
Як убачається з матеріалів справи і встановлено судом, на підставі рішення Подільського районного суду м. Києва від 30.10.2002р. ОСОБА_6 набув права власності на нежиле приміщення - автомагазин /літера Д/, загальною площею 213 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1
Відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного між сторонами 18.10.2005р. слідує, що ОСОБА_6 продав, а ОСОБА_4 купив належне відповідачу нежиле приміщення за 429 250грн.
Матеріали справи свідчать, що у подальшому - 26.04.2006р. ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва рішення Подільського районного суду м. Києва від 30.10.2002р. скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд й ухвалою того ж суду від 19.10.2006р. залишено без розгляду.
Надалі, ухвалою того ж суду від 29.03.2007р. по справі за позовом гаражного кооперативу «Вимпел» та ОСОБА_4 затверджено мирову угоду, згідно з умовами якої позивач визнав за кооперативом право власності на частину нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 у м. Києві, у розмірі 6,88 кв. м. з загальної площі приміщення, що належить йому.
У подальшому, рішенням суду від 27.01.2009р. за ОСОБА_4 визнано право власності на придбане за договором купівлі-продажу від 18.10.2005р. нежитлове приміщення - нерухоме майно, площею 205,6 кв.м., яке знаходиться за адресою м. Київ, АДРЕСА_1 д. /а.с.3-11/.
Отже, на час укладання договору купівлі-продажу спірного жилого приміщення - 18.10.2005р., рішення Подільського районного суду м. Києва від 12.10.2002р., на підставі якого ОСОБА_6 набув право власності на спірне нежиле приміщення, було чинним й зміни щодо зменшення його площі на 6,88 кв.м., були внесені у відповідності до умов мирової угоди, укладеної Подільським районним судом м. Києва між ОСОБА_4 та ГК «Вимпел».
Таким чином, площа нежитлового приміщення, придбаного ОСОБА_4 у ОСОБА_6., була зменшена на 6,88 кв. м. на підставі добровільної згоди про це самого позивача, а зміст мирової угоди затверджено ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 29.03.2007р.
Зазначене свідчить про те, що частина придбаного позивачем нерухомого майна була відчужена після придбання ним нежитлового приміщення у ОСОБА_6. та за його згодою, а тому праві підстави до застосування положень ст.661 ЦК України відсутні.
Відповідно до відмітки, зробленої на договорі завдатку від 09.12.2006 року, додатковою умовою перед підписанням договору купівлі - продажу, який мав намір укласти позивач, є узаконення відносин між ним та кооперативом "Вимпел" /а.с.17/.
До матеріалів справи долучено копію попереднього договору від 14.07.2008 р.,зі змісту якого вбачається, що позивач 19.01.2009 року повернув завдаток у розмірі 10 000 доларів США, оскільки з його вини угода не відбулась. В якості доказу позбавлення права власності з вини відповідача ним зазначається лист БТІ від 22.08.2008 р.
Отже, ОСОБА_4, будучи обізнаним у відсутності за ним реєстрації права власності на нежилі приміщення, уклав попередній договір купівлі - продажу майна і взяв на себе певні зобов'язання, а тому районний суд обгрунтовано не знайшов підстав для стягнення з відповідача збитків у сумі 14912грн.92коп. та суми, еквівалентної 10 000 доларів США.
З огляду на викладені обставини, а також матеріали справи, у їх сукупності, колегія суддів вважає такими, що ґрунтуються на законі висновки районного суду про відсутність підстав до задоволення позову.
Справа судом розглянута повно та об'єктивно. Норми матеріального й процесуального права застосовано правильно.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Підстав до скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 червня 2010р. залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010р., а в подальшому - до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: