АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 22-14681
Головуючий у1-й інстанції - Цимбал І.К.
Доповідач - Пікуль А.А.
28 жовтня 2010 року. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Пікуль А.А.
суддів Вербової І.М.
Невідомої Т.О.
при секретарі Гладун Х.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 31 травня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 31 травня 2010 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
Не погодившись з рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
В суд апеляційної інстанції ОСОБА_4 та його представник, ОСОБА_6, не з'явились, про місце та час апеляційного розгляду повідомлені належним чином, про що свідчить розписка ОСОБА_6 від 17 серпня 2010 року ( т.2, а.с.311).
В задоволенні клопотання ОСОБА_6 про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у відпустці, поданого ним до суду 25 жовтня 2010 року (а.с. 313-315), судом відмовлено, оскільки саме по собі перебування у відпустці не перешкоджає позивачу, який звернувся до суду за захистом своїх особистих немайнових прав, та його представнику, який не є адвокатом чи працівником іншої правозахисної організації, що здійснює захист прав позивача за договором, з'явитись до суду. Навпаки, для працюючої особи перебування у відпустці розширює можливості явки до суду. Тому у даному випадку факт перебування у відпустці позивача та його представника, який діє на підставі довіреності, не може бути прийнятий судом в якості поважної причини їх неявки у судове засідання. Інших причин та доказів про неможливість з'явитись до суду позивач та його представник суду не надали.
Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення учасників судового розгляду, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
При ухваленні рішення про відмову в задоволенні позову суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини.
02 грудня 2009 року контрольно-ревізійним департаментом Міністерства оборони України було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності очолюваного позивачем Центрального управління військових сполучень Збройних Сил України за період з 01 липня 2007 року по 02 листопада 2009 року ( т.1, а.с. 60-104)
03 грудня 2009 року контрольно-ревізійним департаментом Міністерства оборони України також була проведена зустрічна звірка (т.1, а.с.105-106).
За результатами указаних перевірок були встановлені фінансові порушення, про які відповідач, обіймаючи посаду директора контрольно-ревізійного управління Міністерства оборони України, повідомив керівництво, а саме, начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України генерала-полковника, ОСОБА_8, та тимчасово виконуючого обов'язки Міністра оборони України, ОСОБА_9, шляхом направлення указаним особам відповідних листів (т.1, а.с. 8, 9) із пропозиціями за наслідками ревізії.
Акт ревізії позивачем не оскаржений та підписаний. За викладеними у листах відповідача обставинами було призначене службове розслідування (т.1, а.с.27). Відомостей щодо результатів цього службового розслідування сторони суду не надали.
Оскільки ОСОБА_5 направив листи керівництву при виконанні службових обов'язків на підставі наданого йому акту ревізії, відповідачем у даному спорі повинна виступати юридична особа, в якій працює ОСОБА_5, однак клопотань про заміну відповідача за правилом ст.33 ЦПК від сторони позивача не надійшло.
Викладена у листах ОСОБА_5 на ім'я начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України генерала-полковника, ОСОБА_8, та тимчасово виконуючого обов'язки Міністра оборони України, ОСОБА_9, інформація, встановлена актом ревізії фінансово-господарської діяльності очолюваного позивачем Центрального управління військових сполучень Збройних Сил України за період з 01 липня 2007 року по 02 листопада 2009 року, не може вважатися недостовірною доки зазначений акт не буде скасований у встановленому законом порядку.
Указані в позовних вимогах листи ОСОБА_5 є наслідком реагування відповідача на порушення, встановлені актом ревізії, а тому саме акт ревізії, який відповідачем не складався, є документом, що містить відомості, які позивач вважає недостовірними. Висловлення ОСОБА_5 у листах керівництву свого особистого погляду та висунення пропозиції керівництву про доцільність розгляду питання щодо подальшого перебування позивача на займаній посаді, являється оціночним судженням відповідача, а тому, враховуючи загальноєвропейську практику, не підлягає спростуванню.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, доведені.
Висновки суду щодо підстав для відмови в задоволенні позовних вимог відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.
Доводи апеляційної скарги про те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення. Всі посилання позивача, викладені у апеляційній скарзі, отримали оцінку суду, яка повно та послідовно викладена у мотивувальній частині оскаржуваного рішення. Обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для переоцінки доказів та спростування висновків суду, апеляційна скарга не містить.
Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для скасування рішення немає.
Керуючись ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 31 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: