АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
25 листопада 2010 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - Наставного В.В.
суддів - Сілкової І.М., Мацелюха П.С.
за участю прокурора - Тертичного О.А.
засудженого - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду м.Києва кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Подільського районного суду м. Києва від 29 липня 2010року, яким-
ОСОБА_2 , 03.07.1986року народження,
не одружений, уродженець АДРЕСА_1
Кіровоградської обл., громадянин України, працюючий у ТОВ
«Алан» вантажником, зареєстрований у Кіровоградській обл.,
АДРЕСА_1;
проживаючий в м.Києві, АДРЕСА_2, не судимий;
засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на два роки та покладанням на нього обов»язків передбачених п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст. 76 КК України.
За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 13.02.2010 року, приблизно о 19 годині 30 хвилин, знаходячись напроти будинку АДРЕСА_3 в м.Києві, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння помітивши незнайому ОСОБА_4, яка йшла в його напрямку та в руці тримала жіночу сумку, в цей момент у нього виник умисел вчинити пограбування останньої. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2 підійшовши до ОСОБА_4,
Справа: 11а-2341 Категорія ч.2ст.186 КК України
Головуючий у 1-й інстанції : Ноздряков С.В.
Доповідач: Сілкова І.М.
та схопивши її однією рукою за руку, а долонею іншої руки затуливши її обличчя, тим самим застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я останньої, відкрито викрав з її жіночої сумки мобільний телефон «Samsung - Е 900» вартістю 1500 гривень з карткою мобільного оператора «Білайн» вартістю 30 гривень, на рахунку якого була 1 гривня, а всього завдав потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 1531 гривня, після чого, з місця скоєння злочину зник.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи кваліфікацію дій засудженого та фактичні обставини справи, посилається на невідповідність призначеного судом покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок його м»якості. Просить вирок Подільського районного суду м. Києва від 27 серпня 2010 року скасувати та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд при призначенні покарання не дав належної оцінки ступеню тяжкості злочину, обставинам його вчинення, а також тій обставині, що даний злочин ОСОБА_2 вчинив у стані алкогольного сп»яніння.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який частково підтримав апеляцію і просив призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки; пояснення засудженого, який заперечував проти апеляції прокурора і просив вирок суду залишити без зміни; провівши судові дебати та вислухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, суд розглянув кримінальну справу у відповідності з вимогами ст. 299 КПК України, обмеживши дослідження доказів по справі допитом засудженого, який повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, дав детальні пояснення з приводу обставин вчинення ним злочину, а тому суд обґрунтовано визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Фактично встановлені судом першої інстанції обставини вчинення злочину перебувають у відповідності з наявними у справі доказами, обвинувальний вирок відносно ОСОБА_2 є обґрунтованим і його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст.186 КК України.
Перевіряючи законність вироку суду першої інстанції в межах поданої прокурором апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційні доводи прокурора про невідповідність призначеного ОСОБА_2 покарання тяжкості злочину та його особі внаслідок м»якості є безпідставними, оскільки визнавши ОСОБА_2. винним у вчиненні злочину за який останній був засуджений, суд при призначенні покарання, з урахуванням вимог ст.65 КК України, зокрема обставин, що обтяжують покарання, а саме вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння, а також обставин, що пом»якшують покарання, а саме, його щирого каяття у вчиненому та відшкодування шкоди ( а.с. 21), призначив останньому покарання в межах санкції ч.2 ст.186 КК України та обґрунтовано застосував вимоги ст. 75 КК України, яке на думку колегії суддів є необхідним й достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а тому підстав вважати призначене йому покарання несправедливим внаслідок його м»якості немає.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає вирок суду першої інстанції законним і обґрунтованим, покарання справедливим, а апеляцію прокурора такою, що задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
Вирок Подільського районного суду м. Києва від 29 липня 2010 року щодо ОСОБА_2 - залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - без задоволення.
Судді: ___________________ ___________________ _________________