03035, м. Київ, МСП вул. Солом'янська, 2-а
Справа № 11-а-590/2010 р. Головуючий у 1 інстанції Коваленко І.В.
Категорія ст. ст. 309 ч.1, 185 ч.ч.1, 2 КК України Доповідач Ноздряков В.М.
29 березня 2010 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду м, Києва, у складі:
Головуючого судді - Наставного В.В.
суддів - Скавроніка В.М., Ноздрякова В.М.
за участю прокурора - Карпук Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 22 січня 2010 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше в силу ст. 89. КК України не судимий,
засуджений за ст. 309 ч. 1 КК України на 1 рік позбавлення волі; за ст. 185 ч. 1 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ст. 185 ч. 2 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України остаточно на 3 роки 6 місяці позбавлення волі.
Міра запобіжного заходу - утримання під вартою. Строк відбування покарання з 10.09.2009 року.
Вироком районного суду ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні слідкуючих злочинів.
Так, 21 серпня 2009 року він в м. Яготин Київської області у невстановленої органами досудового слідства особи за 200 гр. придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований в перерахунку на суху речовину вагою 0,29 гр., який став зберігати і який перевіз в м. Київ. У той же день, приблизно о 20 годині 00 хвилин поблизу Харківської площі в м. Києві він був затриманий працівниками міліції, які виявили і вилучили наркотичний засіб.
29 серпня 2009 року ОСОБА_1 приблизно об 11 год. 40 хв. перебуваючи в АДРЕСА_1 де він проживав, зайшов до кімнати в якій тимчасово проживав ОСОБА_2 Побачивши фотоапарат «Соні» він скориставшись тим, що в кімнаті нікого не було, викрав його спричинивши потерпілому шкоду на суму 2200 гривень.
6 вересня 2009 року, приблизно об 11 год. 20 хв., він з тієї ж кімнати викрав ноутбук марки «Асус» вартістю 4800 гривень, який теж належав ОСОБА_2 Викраденими речами розпорядився на свій розсуд. Фотоапарат продав, а ноутбук здав в ломбард, звідтіля він пізніше був повернутий потерпілому.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 вказуючи на те, що суд при призначенні міри покарання не врахував те, що він вину визнав повністю, що викрадені речі були повернуті потерпілому, позитивну характеристику, знаходження на утриманні його бабусі і малолітньої дитини, просить пом'якшити покарання.
Розглянувши матеріали справи, апеляцію вислухавши думку прокурора, який вважав за необхідне вирок залишити без змін, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Винність ОСОБА_1 у скоєнні злочинів за які він засуджений вироком районного суду, підтверджується наявними у справі доказами.
Справа розглянута судом в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України, тому висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, апеляційним судом не перевіряються.
Дії ОСОБА_1 за ст. ст. 309 ч. 1, 185 ч. 1, 185 ч. 2 КК України кваліфіковані вірно.
Міра покарання призначена з врахуванням вимог ст. 65 КК України, даних про особу винного. Суд врахував щире каяття, позитивну характеристику, інші обставини, які мають значення для обрання виду і міри покарання.
Призначене судом покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів, особі винного. Підстав для її помякшення колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 22 січня 2010 року відносно ОСОБА_1 - без змін.
Судді підписи.
З оригіналом згідно, суддя : Ноздряков В.М.