Ухвала від 18.02.2010 по справі 11-а-286/10

УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03035, м. Київ, МСП вул. Солом'янська, 2-а

Справа № 11-а-286/10 р. Головуючий у 1 інстанції Губко А.О.

Категорія ст. 185 ч. 2 КК України Доповідач Ноздряков В.М.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2010 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду м, Києва, у складі:

головуючого - Матієк Т.В.,

суддів - Ходаса В.І., Ноздрякова В.М.,

за участю прокурора - Тертичного О.А.,

захисника - ОСОБА_1,

засудженого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 і в його інтересах адвоката ОСОБА_1, на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 2 грудня 2009 року.

Цим Вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимий:

1. 23.03.1999 року Залізничним районним судом м. Києва за ст. 140 ч. 3 КК України на три роки позбавлення волі. Звільнений 11.07.2001 року умовно достроково на 7 місяців 13 днів;

2. 5.10.2005 року Солом'янським районним судом м. Києва за ст. ст. 307 ч. 2, 309 ч. 2 КК України на 6 років позбавлення волі, звільнений 14.05. 2008 року умовно-достроково на 1 рік 10 місяців 6 днів,

засуджений за ст. 185 ч. 2 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно призначене покарання на 2 роки 6 місяців позбавлення волі.

Міра запобіжного заходу - утримання під вартою. Строк відбування покарання з 29.08.2009 року.

Вироком районного суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 20.08.2009 року близько 18 годин 20 хвилин перебуваючи в павільйоні № 15 - а на ринку «Радіолюбитель» по вул. Ушинського 4 м. Києві, підійшов до відкритою вітрини і впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу рукою дістав з оглядової вітрини мобільний телефон «Нокіа» - N- 86 вартістю 4800 гривень,який належав гр. ОСОБА_3 і сховавши його в кишеню штанів, вийшов з приміщення магазину. В подальшому викраденим телефоном розпорядився на свій розсуд.

В апеляціях:

- з засуджений ОСОБА_2 вказуючи на те, що суд при призначені міри покарання не в повній мірі врахував, що він позитивно характеризується по місцю роботи, знаходження на утриманні матері похилого віку, цивільної дружини, яка знаходиться у стані вигідності, його добровільну явку з повинною, відшкодування шкоди і призначив занадто суворе покарання, просить пом'якшити його, застосувати ст. 69 КК України і обрати покарання не пов'язане з позбавленням волі. Ставиться також питання на виключення з вироку вказівки як на обтяжуючу вину обставину рецидив злочину;

- адвокат ОСОБА_1, посилаючись на тіж обставини, теж просить пом'якшити покарання.

Розглянувши матеріали справи, апеляції, вислухавши засудженого і в його інтересах адвоката підтримавши апеляції, прокурора, який просив вирок залишити без змін, провівши судові дебати і заслухавши останнє слово засудженого, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають.

Винність ОСОБА_2 у вчиненні крадіжки за обставин встановлених вироком районного суду, підтверджується наявними у справі доказами.

Оскільки висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювали ся і стосовно яких відповідно до вимог ч. 1 ст. 299 і ст. 301 п. 1 КПК України докази не досліджувалися, апеляційним судом не перевіряються.

Дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185 КК України за ознакою повторності кваліфіковані вірно, оскільки він маючи непогашену судимість за скоєння крадіжки, знов скоїв крадіжку чужого майна.

Міра покарання призначена з врахуванням суспільної небезпеки скоєного злочину, даних про особу винного, який будучи раніше двічі судимим, висновків для себе не зробив і знову скоїв умисний корисливий злочин.

Судом також враховані щире каяття, позитивні характеристики, усунення заподіяної шкоди. Всі ці обставини дали суду підстави для призначення покарання в межах наближених до мінімальної санкції у вигляді позбавлення волі.

Матеріали справи не дають підстав для висновку, про те, що засуджений з'явився до органів міліції з явкою з повинною в розумінні ст. 96 КПК України.

Суд вірно визнав рецидив злочину в якості обтяжуючої вину обставину, оскільки ОСОБА_2 у 2005 році був вдруге засуджений за скоєння інших злочинів, які не створюють повторності для ст. 185 КК України.

З врахуванням всіх обставин по справ, колегія суддів не знаходить підстав для пом'якшення покарання.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляції засудженого ОСОБА_2 і в його інтересах адвоката ОСОБА_1, залишити без задоволення, а вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 2 грудня 2009 року відносно ОСОБА_2 - без змін.

Судді:

З оригіналом згідно, суддя : Ноздряков В.М.

Попередній документ
13361351
Наступний документ
13361353
Інформація про рішення:
№ рішення: 13361352
№ справи: 11-а-286/10
Дата рішення: 18.02.2010
Дата публікації: 19.12.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Апеляційний суд міста Києва
Категорія справи: