26 листопада 2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючої Полтавцевої Г.А.
суддів Мосьондза І.А., Лук'янець Л.Ф.
прокурора Карпука Ю.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали скарги за апеляцією скаржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2010 року.
Цією постановою скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову слідчого слідчого управління ГУ МВС України в м. Києві від 24 червня 2010 року про порушення щодо них кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст.15, ч.4 ст.298 КК України, залишено без задоволення.
Рішення суду мотивовано тим, що в цій постанові вказано статтю Кримінального кодексу України, за якою порушено справу, подальше її спрямування, при порушенні кримінальної справи були виконані вимоги ст.ст. 95-98 КПК України, тобто наявні приводи і підстави для порушення кримінальної справи, рішення прийнято компетентною особою, законність джерел отриманих даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, не викликає сумнівів, а тому постанова про порушення кримінальної справи є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування відсутні.
Не погоджуючись з рішенням суду, скаржники в апеляції просять постанову суду та слідчого скасувати, посилаючись на те, що достатніх приводів та підстав для порушення справи не було, а висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та нормам законодавства.
Справа № 10-2035/2010 Головуючий в 1 інстанції Супрун Г.Б.
Категорія ст. 236-8 КПК Доповідач Полтавцева Г. А.
При цьому зазначають, що суд першої інстанції залишив поза увагою твердження про відсутність об'єкту злочину, відсутність в їх діях прямого умислу на вчинення злочину та дав неправильну оцінку забраним по справі доказам. Також вказують, що слідчий при порушенні справи керувався неналежними доказами, оскільки земельна ділянка по сусідству з будинком, який відноситься до пам'яток архітектури, у власність не передавалась, від забудови вільна.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, вивчивши матеріали судової справи і матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п . 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 2010 року «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи», апеляційний суд, відповідно до вимог ст.382 КПК, при перевірці судових рішень, винесених щодо постанов про порушення кримінальної справи, має з'ясувати, чи з додержанням вимог процесуального закону суд першої інстанції розглянув скаргу.
Як видно з матеріалів справи, постановою слідчого СУ ГУ МВС України в м. Києві від 24 червня 2010 року порушена кримінальна справа щодо службових осіб ВАТ «Укртурінвест» за ознаками злочину, передбаченого ст.15, ч.4 ст.298 КК України.
В цій постанові зазначено, що погоджувальні дозвільні документи на будівництво офісно - житлових прибудов до будинку № 12/14 по вулиці Гайцана в м. Києві, які були надані до відповідних органів службовими особами «Укртурінвест» видані з порушенням законодавства, оскільки в них зазначено про прибудову до будинку № 12/14 по вулиці Гайцана в м. Києві, а фактично будинок розташований по вулиці Суворова, 14/12 в м. Києві, який відповідно до рішення Київської міської ради народних депутатів № 107 від 18 листопада 1986 року внесений до Звіту пам'яток історії та культури України та присвоєно охоронний номер 258, але відповідно до висновків Київського НДІ судових експертиз №№ 1164 від 18.05.1993 року, 123/18 від 24.02.1992 року «жилой дом № 14/12 по улице Суворова в г. Киеве как памятник истории и культуры реконструкции не подлежит, так как при реконструкции возможно изменение».
Згідно з даними експертного висновку від 3 березня 2008 року реалізація проекту ВАТ «Укртурінвест», а саме - надбудова, прибудова, паркінг будинку 12/14 по вулиці Гайцана /фактично будинок 14/12 по вулиці Суворова/ в м. Києві супроводжується риттям як під існуючим фундаментом будинку, збільшенням навантаження на існуючих лісових та насипних грунтах, в зв'язку з чим відбудеться зміна силових навантажень на неіснуючі будівельні елементи будинку, на загальну конструкцію, результатом чого стане руйнування, знищення будинку 14/12 по вулиці Суворова в м. Києві.
Крім того, на даний час ВАТ «Укртурінвест» не отримало дозвіл в інспекції державно - архітектурного контролю м. Києва на будівництво, будівельні роботи за вказаною адресою не розпочато.
Розглядаючи в порядку ст.236-8 КПК скаргу ОСОБА_1 на постанову про порушення справи та дослідивши матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про її порушення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що приводом до її порушення стали матеріали перевірки за заявою мешканців будинків, прилеглих до земельної ділянки по вулиці Гайцана 12/14 в м. Києві про вчинення злочину, а підставами - достатні дані, які вказували на наявність в діях службових осіб ВАТ «Укртурінвест» за ознаками злочину, передбаченого ст.15, ч.4 ст.298 КК України, в тому числі дані, які містяться в експертному висновку від 3 березня 2008 року, поясненнях ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1.
Суд першої інстанції в ході розгляду скарги ретельно перевірив виконання слідчим вимог ст.ст.94, 98 КПК України при порушенні кримінальної справи, дав їм належну оцінку з позиції допустимості та достатності для порушення кримінальної справи і обґрунтування своїх висновків про дотримання слідчим вимог діючого законодавства при порушенні справи виклав у мотивувальній частині постанови, з якими колегія суддів погоджується.
За таких обставин колегія суддів вважає, що при розгляді скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи місцевим судом були дотримані вимоги процесуального закону.
Доводи апелянтів про неналежну оцінку судом зібраних по справі доказів не ґрунтуються на вимогах закону.
Відповідно до ст.236-8 КПК України, суддя при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи з'ясовує лише питання про те, чи були наявними приводи і підстави, передбачені в ст. 94 ч.1 КПК України, для порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи.
Досліджувати докази, давати їм оцінку, перевіряти дані, чи мали службові особи ВАТ «Укртурінвест» умисел на вчинення злочину, в інший спосіб перевіряти питання щодо доведеності чи недоведеності винності осіб, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінальної справи по суті, суди не вправі, оскільки це буде порушенням конституційних засад правосуддя.
Враховуючи зазначене, підстав для задоволення апеляції та скасування постанови суду колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2010 року, якою скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову слідчого слідчого управління ГУ МВС України в м. Києві від 24 червня 2010 року про порушення щодо них кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст.15, ч.4 ст.298 КК України, залишено без задоволення, залишити без змін, а апеляцію скаржників - без задоволення.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
Полтавцева Г.А. Мосьондз І.А. Лук'янець Л.Ф.
Але з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може і вважає, що цих даних недостатньо для порушення справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України виключне право перевірки законності судового рішення має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України виключне право перевірки законності судового рішення має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.
Органи, які вирішують питання про дисциплінарну чи навіть кримінальну відповідальність судді, не наділені законом повноваженнями оцінювати законність судового рішення і не мають повноважень перевіряти його правовий зміст, а тим більше не має таких повноважень особа, за заявою якою порушена справа.
Тобто, процесуальні дії судді і постановлені судом рішення перевіряються в порядку, встановленому процесуальним законодавством, а незгода особи, за заявою якою порушена справа, з рішенням суду не їй підстав стверджувати про неправосудність цього рішення.
Сам по собі факт скасування рішення суду не містить достатніх даних для порушення щодо такого судді 1-ї інстанції кримінальної справи за ознаками завідомої непровосудності постановленого рішення, інакше це б означало порушення принципів незалежності судді при здійсненні правосуддя.
За таких обставин суд першої інстанції при розгляді скарги ОСОБА_9 повинен був з'ясувати у слідчого чи прокурора, в провадженні яких знаходиться порушена щодо неї кримінальна справа, чи є в цих матеріалах інші дані, які можуть бути підставами для порушення справи, крім чотирьох судових рішень і витребувати ці матеріали справи або оглянути в судовому засіданні самі матеріали кримінальної справи.
Крім того, як видно з матеріалів справи, на ухвали Апеляційного суду Київської області від 1 листопада 2007 року в грудні 2007 року були подані касаційні скарги до Вищого господарського суду України, але даних про те, чи розглядались вони цим судом - в матеріалах справи немає.
Захисник скаржниці в суді апеляційної інстанції давав пояснення, що касаційні скарги на ухвали Апеляційного суду Київської області знаходяться в провадженні Верховного Суду України, але такі дані в матеріалах справи також відсутні.
Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з доводами апеляції, що при розгляді скарги ОСОБА_9 на постанову про порушення щодо неї кримінальної справи судом першої інстанції допущена неповнота, а тому апеляція скаржниці підлягає частковому задоволенню, а постановлене рішення - скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого необхідно витребувати зазначені документи і в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію ОСОБА_9 задовольнити частково.
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 13 березня 2008 року, якою скаргу ОСОБА_9 на постанову старшого прокурора відділу прокуратури Київської області від 12 листопада 2007 року про порушення щодо неї кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст.375 ч.1 КК України, залишено без задоволення, СКАСУВАТИ , а матеріали скарги направити в той же суд на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Судді:
Полтавцева Г.А. Бачурін О.В. Чорний О.М.