Номер провадження 2-о/754/44/26
Справа №754/9061/25
Іменем України
27 січня 2026 року м. Київ
Деснянський районний суд міста Києва
під головуванням судді Бабко В. В.
за участю секретаря судового засідання Краснощоки О. В.
за участю представника заявника Горбачової І. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Київської міської ради, заінтересовані особи: Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, П'ятнадцята Київська державна нотаріальна контора про визнання спадщини відумерлою,
Заявник звернувся до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що згідно відомостей наданих Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_1 . Померлій на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 , на підставі 1/2 частини по Договору міни від 16.12.1993 та 1/2 частини на підставі Свідоцтва про право власності на спадщину від 29.07.2003. Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація, листом від 14.04.2025, надіслала інформацію, що у квартирі АДРЕСА_1 ніхто не проживає, двері опечатані. Згідно витягу з реєстру територіальної громади м. Києва, зареєстровані особи у спірній квартирі відсутні. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна по об'єкту: квартира АДРЕСА_1 , записи відсутні. П'ятнадцятою київською державною нотаріальною конторою надано інформацію про відсутність спадкової справи після смерті ОСОБА_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тобто станом на час звернення до суду, квартира належить померлій ОСОБА_1 . На підставі викладеного вище просять визнати квартиру АДРЕСА_1 , що залишилась після смерті ОСОБА_1 відумерлою спадщиною та передати зазначене житлове приміщення до комунальної власності територіальної громади м. Києва.
12.06.2025 ухвалою Деснянського районного суду міста Києва, відкрито провадження у справі за заявою Київської міської ради, заінтересовані особи: Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, П'ятнадцята Київська державна нотаріальна контора про визнання спадщини відумерлою.
24.06.2025 до суду від Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації надійшли письмові пояснення, відповідно до яких зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя була власницею квартири АДРЕСА_1 . У зазначеній квартирі ніхто не проживає, двері опечатані, що підтверджується інформацією Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації. Після смерті ОСОБА_1 спадкова справа щодо майна померлої не заводилась, заповіти не посвідчувались, що свідчить про відсутність спадкоємців за законом та заповітом. На підставі викладеного вважають заяву про визнання спадщиги відумерлою обґрунтованою, підтримують її в повному обсязі та просять задовольнити.
07.07.2025 ухвалою Деснянського районного суду міста Києва, витребувано у П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори спадкову справу, заведену після смерті ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , або надати відповідь про відсутність відповідної справи.
20.08.2025 до суд від П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори, на виконання ухвали суду від 07.07.2025 надійшов лист, відповідно до якого зазначено, що згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа не заводилась.
05.09.2025 ухвалою Деснянського районного суду м. Києва, витребувано від Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) витяг про державну реєстрацію шлюбу та про державну реєстрацію народження дітей у ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
06.10.2025 до суду від Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла відповідь на виконання ухвали суду від 05.09.2025, відповідно до якої зазначено, що проведеною перевіркою у відділах державної реєстрації актів цивільного стану міста Києва, Вінницької, Житомирської, Київської, Хмельницької, Черкаської областей ЦМУЮ (м. Київ), а також за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян (в межах вказаних вище регіонів), виявлено актовий запис про шлюб за № 66 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складений 26.01.1990 Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Києві ЦМУМЮ (м. Київ). Актовий запис про шлюб за № 249 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складений 29.02.2008 Деснянський1 відділом державної реєстрації актів цивільного стану місті Києва ЦМУМЮ (м. Київ).
Представник Київської міської ради в судове засідання не з"явився. До суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника. Заявлені вимоги підтримують.
Представник Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з"явився. У матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за відсутності їх представника. Заявлені вимоги підтримують.
Представник П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори в судове засідання не з"явився. У матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за відсутності їх представника. Просять прийняти рішення згідно чинного законодавства.
Ураховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення у відсутності учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Стаття 263 ЦПК України, передбачає, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Заслухавши учасників судового розгляду, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що заява підлягає задоволенню, з таких підстав.
Суд установив такі факти та їм правовідносини.
Згідно із листа Київського Відділу державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 05.05.2025 № 1319/33.12-58, ОСОБА_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено актовий запис про смерть № 10064 від 09.05.2022.
Відповідно до листа Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" від 05.05.2025 № 062/14-442, згідно з даними реєстрових книг Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_1 , 1/2 частина по Договору міни від 16.12.1993 та 1/2 частина на підставі Свідоцтва про право власності на спадщину від 29.07.2003.
Як убачається із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна по об'єкту, по квартирі АДРЕСА_1 - записи відсутні.
Згідно із витягу з реєстру територіальної громади м. Києва, у квартирі АДРЕСА_1 , зареєстровані особи відсутні.
Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклали шлюб, про що зроблено актовий запис № 66 від 26.01.1990. У подальшому 13.05.1999 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано, про що було зроблено актовий запис № 523.
Також, як убачається з Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 29.02.2008, уклали шлюб, про що зроблено актовий запис № 249. У подальшому 02.12.2008 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано, про що було зроблено актовий запис № 1283.
З акту начальника ЖЕД-301 КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" від 17.01.2025, вбачається, що комісія у складі представників ЖЕД-301: головного інженера Золотопольського Є. О., провідного інженера Колесник О. І. та майстра Покотило Т. С. склали цей акт про те, що 17.04.2024 звільнена трикімнатна квартира АДРЕСА_1 , працівниками ЖЕД-301 була закрита та опечатана. Станом на 17.01.2025 квартира закрита та опечатана (печатка від 17.04.2024 не пошкоджена).
Згідно із листів П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори від 07.05.2024 № 2182/02-14 та від 18.08.2025 № 3637/01-16 вбачається, що після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа не заводилась, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину).
Відповідно до листа Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 14.04.2025 № 102-1691, станом на 14.04.2025 Деснянською районною в м. Києві виявлено квартиру АДРЕСА_1 , власники якої померли, і у разі відсутності спадкоємців, ймовірно буде визнано відумерлою спадщиною.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Вимогами ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За правилами ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 293 ЦПК Укpаїни, суд розглядає справи про визнання спадщини відумерлою.
Положеннями статті 334 ЦПК України визначено, що заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених цивільним кодексом України, подається до суду за місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.
Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі по тексту - Закон) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
У статті 6 Закону зазначено, що первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
Згідно із ст. 10 Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.
Частиною 5 ст. 16 Закону передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Частиною 1 ст. 60 Закону передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
За приписами статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Стаття 1220 ЦК України регламентує, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті на життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
Згідно із ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Відповідно до ч. 2 ст. 1277 ЦК України заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Стаття 338 ЦПК України, передбачає, що суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді за місцем відкриття спадщини.
З аналізу зазначених норм закону, суд зазначає, що умови, необхідні для визнання спадщини відумерлою, передбачені положеннями ст.1277 ЦК України існують і підтверджені при розгляді цієї заяви.
Ураховуючи викладене вище, у суду наявні підстави визнати відумерлою спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_1 , та становить з квартири АДРЕСА_1 .
Суд установив, що спадкоємці за законом або за заповітом після смерті ОСОБА_1 , відсутні. Таким чином, Київська міська рада є законним представником власника майна - територіальної громади м. Києва, а позивачем правомірно подано позов в інтересах держави з метою переходу у власність територіальної громади вищевказаної квартири.
На підставі викладеного та враховуючи доведеність заявлених вимог, суд дійшов до висновку про задоволення заяви в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, ухвалюючи рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Ураховуючи викладене вище, та беручи до уваги п. 15-1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою, судові витрати покладаються за рахунок держави.
Керуючись Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», статтями 15, 16, 1216-1222, 1270, 1268, 1277 ЦК України, статтями 4-13, 76-89, 133, 141, 259, 263-265, 268, 293, 334, 338, ЦПК України, суд,
Заяву Київської міської ради, заінтересовані особи: Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, П'ятнадцята Київська державна нотаріальна контора про визнання спадщини відумерлою - задовольнити.
Визнати відумерлою спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 41,2кв.м, передавши зазначене житлове приміщення до комунальної власності територіальної громади міста Києва.
Судові витрати покладаються за рахунок держави.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання через Деснянський районний суд міста Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: Київська міська рада, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, ЄДРПОУ 22883141.
Заінтересована особа: Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, адреса місцезнаходження: м. Київ, проспект Червоної Калини, буд. 29, ЄДРПОУ 37415088.
Заінтересована особа: П'ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Закревського, буд. 47.
Повний текст рішення складено та підписано 27.01.2026, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України.
Суддя В. В. Бабко