Номер провадження 2/754/4219/26
Справа № 754/719/26
27 січня 2026 року м.Київ
Суддя Деснянського районного суду м.Києва Скрипка О.І., розглянувши питання відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до помічника судді з Касаційного цивільного суду (прізвище невідомо), Касаційного цивільного суду, третя особа: Деснянський відділ державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про відшкодування моральної шкоди та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м.Києва із позовом до помічника судді з Касаційного цивільного суду (прізвище невідомо), Касаційного цивільного суду, третя особа: Деснянський відділ державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про відшкодування моральної шкоди та зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до заявлених вимог, позивач просить стягнути з відповідача нанесену йому моральну шкоду у розмірі 90 000,00 грн., завдану неправомірними діями судді Касаційного цивільного суду або відповідальних осіб за виконання рішень, а також зобов'язати Деснянський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перерахувати на його пенсійний рахунок в "Ощадбанку" незаконно списані з його пенсійного рахунку суму коштів у розмірі 2354,80 грн.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, суд дійшов висновку, що позивачем порушено вимоги ЦПК України при зверненні з даним позовом до суду.
Законодавець у частині першій статті 16 ЦК України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині другій цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Заява повертається у випадках, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу) (Пункт 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України).
Цивільне судочинство відповідно до ЦПК України здійснюється у порядку наказного, позовного (загального або спрощеного) та окремого провадження (частина друга статті 19 ЦПК України).
Згідно зі статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Розділ VII ЦПК України регулює порядок судового контролю за виконанням судових рішень.
Так, приписами статей 447 та 448 ЦПК України унормовано, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Отже, дії органу виконавчої служби під час виконання судового рішення мають самостійний спосіб оскарження, а саме шляхом звернення до суду із відповідною скаргою в порядку, визначеному розділом VII ЦПК України.
Також, у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року в справі № 712/12136/18 зазначено, що одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути заяву сторін виконавчого провадження про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, та скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби. Розгляд таких заяв і скарг учасників виконавчого провадження і подань державного (приватного) виконавця здійснюється у порядку цивільного судочинства, але не в порядку позовного провадження. Оскільки чинним цивільним процесуальним законом передбачений конкретний порядок вирішення питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, за заявою сторін виконавчого провадження (стаття 432 ЦПК України), розгляд цього питання у порядку позовного провадження разом із вирішенням спору про право суперечитиме завданням і основним засадам цивільного судочинства.
У даному випадку позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій поєднав вимоги про стягнення моральної шкоди та зобов'язання органу державної виконавчої служби повернути кошти, стягнуті в межах виконавчого провадження.
Вимога про відшкодування моральної шкоди є вимогою, що підлягає розгляду в порядку позовного провадження. В той же час, вимога про повернення коштів, стягнутих під час здійснення виконавчого провадження, фактично спрямована на оскарження дій органу державної виконавчої служби та підлягає розгляду в порядку судового контролю, а не позовного провадження.
Таким чином, звертаючись до суду із даним позовом, позивач здійснив об'єднання вимог, які підлягають розгляду в порядку процесуального закону в частині судового контролю за виконанням судових рішень із вимогою, яка підлягає судовому розгляду у порядку позовного провадження, таким чином об'єднані вимоги позивача підлягають розгляду за різними розділами процесуального законодавства.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що наявні підстави для застосування п. 2 ч. 4 ст.185 ЦПК України, за приписами якого заява повертається у випадках, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами позовного провадження та в порядку судового контролю за виконанням судових рішень, суд дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви позивачу ОСОБА_1 .
Частиною сьомою статті 185 ЦПК України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. 62, 126, 129 Конституції України, ст. 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до помічника судді з Касаційного цивільного суду (прізвище невідомо), Касаційного цивільного суду, третя особа: Деснянський відділ державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про відшкодування моральної шкоди та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: