Номер провадження 1-кс/754/188/26
Справа № 754/594/26
Іменем України
23 січня 2026 року Слідчий суддя Деснянського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Деснянського районного суду м. Києва клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.07.2025 за №12025100030002053 щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, українця громадянина України, неодруженого, офіційно не працюючого, має на утриманні малолтню дитину 2020 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
До Деснянського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100030002053 від 11.07.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, відносно ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що у невстановлені слідством дату, час та у невстановленому слідством місці у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на реалізацію протиправної діяльності у сфері незаконного збуту наркотичних засобів в особливо великих розмірах на території м. Києва.
З метою реалізації свого злочинного умислу, переслідуючи корисливий мотив та маючи намір збагатитися за рахунок вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів в особливо великих розмірах, з метою збуту, ОСОБА_4 у невстановлені слідством дату та час, знаходячись за невстановленою слідством адресою, отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи - наркотичний засіб, обіг якого обмежено - кокаїн, загальною масою 17,226 г., що є особливо великим розміром, тим самим незаконно придбав наркотичний засіб з метою збуту, який в подальшому переніс за місцем свого фактичного проживання: АДРЕСА_2 , де розпочав незаконно зберігати вказаний наркотичний засіб з метою збуту.
Продовжуючи свої злочинні дії об'єднанні єдиним злочинним умислом направленим на збут наркотичних засобів - кокаїн в особливо великих розмірах, з метою отримання прибутку, перебуваючи за місцем свого фактичного проживання в квартирі АДРЕСА_2 , використовуючи електронні ваги, розфасував до 2 (двох) полімерних ємностей вказаний наркотичний засіб масою 6,215 г та 14,051 г., в загальній кількості який становить 17,226 грама, що є особливо великим розміром, після чого незаконно продовжив зберігати вказаний наркотичний засіб за місцем свого фактичного проживання з метою його подальшого збуту.
Так, 21.01.2026 року, в період часу з 06 год. 30 хв. до 10 год. 46 хв., під час проведення працівниками поліції обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_2 , де фактично мешкає ОСОБА_4 , виявлено та вилучено 2 (дві) полімерні ємності в середині яких міститься наркотичний засіб кокаїн масою 6,215 г та 14,051 г., в загальній кількості який становить 17,226 грама, що є особливо великим розміром, який ОСОБА_4 , незаконно придбав та зберігав з метою збуту.
21.01.2026 ОСОБА_4 було затримано в порядку 208 КПК України.
22.01.2026 ОСОБА_4 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
У клопотанні зазначається, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, підтверджується сукупністю доказів, доданими до матеріалів клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: протоколом затримання та особистого обшуку ОСОБА_4 , в порядку ст. 208 КПК України від 21.01.2026; протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , проведений в період часу з 06 год. 30 хв. до 10 год. 46 хв. 21.01.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; висновком експерта № СЕ-19/111-26/3061-НЗПРАП від 21.01.2026; протоколами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_4 ; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий доводить наявністю ризиків, передбачених пунками 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити.
Захисник заперечив проти задоволення клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив у разі, якщо суд вважатиме, що підозра ОСОБА_4 є обґрунтованою, а ризики, зазначені стороною обвинувачення, доведеними, розглянути можливість обрати більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт, або засосувати альтернативний запобіжний захід у виді застави.
Підозрюваний також заперечив проти задоволення клопотання та просив обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Розглянувши клопотання, заслухавши учасників процесу, оцінивши всі обставини, слідчий суддя доходить наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Так, СВ Деснянського УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100030002053 від 11.07.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.
З клопотання слідчого та доданих матеріалів встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 307 КК України.
22.01.2026 ОСОБА_4 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, підтверджується доказами, долученими до клопотання в їх сукупності.
Відповідно до п. 175 рішення Європейського суд з прав людини від 21.04.2011року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» під терміном «обгрунтована підозра» необхідно розуміти, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
У рішенні №14310/88 від 23.10.1994 року по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обгрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Слідчий суддя дослідивши матеріали, долучені до клопотання, та на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, приходить до висновку про обгрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчиненні кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Розглянувши питання існуючих ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Ризик переховування від правосуддя слідчий суддя оцінює у світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації (обставин) підозрюваного ОСОБА_4 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).
У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення, в сукупності з іншими обставинами, збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року, ЄСПЛ зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Таким чином, ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання за злочин, передбачений ч. 3 ст. 307 КК України.
Покарання, зокрема, у вигляді позбавлення волі на значний строк, яке може бути призначене відносно ОСОБА_4 у випадку направлення обвинувального акту до суду та визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Ризик незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, обґрунтовується тим, що у даному кримінальному провадженні допитано ряд осіб у якості свідків, анкетними даними, яких ОСОБА_4 володіє, із матеріалів кримінального провадження. З наведеного випливає, що на даний час є обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні шляхом погроз, вмовляння чи підбурювання до дачі неправдивих показань, або до безпідставної відмови від дачі показань, що буде перешкоджанням здійсненню об'єктивного досудового розслідування в подальшому, як цього вимагають норми кримінально-процесуального законодавства України.
Ураховуючи тяжкість покарання, об'єктивну можливість ОСОБА_4 перешкодити встановленню істини у провадженні шляхом впливу на свідків, у сторони обвинувачення є обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний буде незаконно впливати на свідків, з метою відмови останніми від надання показів їх зміни, тощо.
Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення є вірогідними та доведеними стороною обвинувачення, оскільки ОСОБА_4 міцних соціальних зв'язків не має,офіційно не працює, тобто не має будь якого джерела доходу, а тому продовжуватиме злочинну діяльність у сфері незаконного обігу особливо небезпечних психотропних речовин.
Оцінюючи можливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
З огляду на наведені обставини підозри, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним, слідчий суддя не вбачає беззаперечних та обґрунтованих підстав для застосування до підозрюваного будь-якого іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, який би запобіг встановленим ризикам, а також вважає, що застосування менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Беручи до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України, аналізуючи наведене в сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищеназваним ризикам і тому слідчий суддя вважає за необхідне обрати стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів.
Так само слідчий суддя з урахуванням п. 5 ч. 4 ст. 183КПК України не вбачає підстав для визначення підозрюваному альтернативного виду запобіжного заходу у виді застави, оскільки ОСОБА_4 вчинено особливо тяжкий злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів..
Така позиція слідчого судді відповідає вимогам КПК України та не є вирішенням слідчим суддею тих питань, які повинні вирішуватись судом під час судового розгляду кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193-198, 395,376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.07.2025 за №12025100030002053 - задовольнити повністю.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 22 березня 2026 року(включно) без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою рахувати з 10 год. 47 хв. 22 січня 2026 року.
Строк дії ухвали - до 10 год. 47 хв. 22 березня 2026 року(включно).
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1