ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1087/26
провадження № 1-кс/753/249/26
"21" січня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянин України, українець, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на обліку у лікаря нарколога, у лікаря психіатра на обліку не перебуває, раніше судимий, підозрюваний у кримінальному провадженні № 12026100020000168 від 19.01.2026 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
21 січня 2026 року слідчий СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на шістдесят днів з можливістю внесення застави в розмірі 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 3 328 000,00 грн.
З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві розслідується кримінальне провадження № 12026100020000168 від 19.01.2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 у грудні 2024 році (більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено) отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи вказівку щодо придбання вогнепальної зброї та бойових припасів, зокрема ручної оборонної осколкової гранати Ф-1, з метою їх використання у протиправній діяльності.
На виконання вказівок невстановленої досудовим розслідуванням особи ОСОБА_4 у невстановлений день, час та місці, придбав ручну оборонну осколкову гранату Ф-1 та розпочав зберігати її при собі без передбаченого законом дозволу. В подальшому, ОСОБА_4 перемістив вказану ручну оборонну осколкову гранату Ф-1 за місцем свого тимчасового проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , де продовжив зберігати її без передбаченого законом дозволу.
Так, 19.01.2026, в ході проведення обшуку за місцем тимчасового проживання ОСОБА_4 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , працівниками поліції, серед іншого, було виявлено та в подальшому вилучено оборонну осколкову ручну гранату Ф-1, яка відноситься до вибухових пристроїв промислового виготовлення та бойових припасів, що придатні до вибуху, яку ОСОБА_8 , умисно, незаконно придбав та зберігав без відповідного дозволу, всупереч Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 року.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні бойових припасів та вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Клопотання обґрунтоване наявністю ризиків, що підозрюваний ОСОБА_4 може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, так як підозрюваний усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого та суду, окрім того, у останнього відсутні міцні соціальні зв'язки, які могли б запобігти цьому;
- незаконно впливати на свідків з метою унеможливлення здобуття об'єктивних даних, може схиляти та/або примушувати їх до дачі неправдивих показань;
- вчиняти інші кримінальні правопорушення, так як ОСОБА_4 не працевлаштований, офіційного джерела доходу не має, єдиним джерелом доходу доходів останнього була протиправна діяльність, за яку він притягується до кримінальної відповідальності.
Таким чином, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та недостатністю менш суворих запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав вимоги клопотання та просив його задовольнити з підстав, наведених у його мотивувальній частині, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з можливістю внесення застави в розмірі 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 3 328 000,00 грн.
Захисник ОСОБА_9 заперечував щодо задоволення клопотання, вказав, що останнє є необґрунтоване, а заявлені ризики - недоведені.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника, повідомив, що він є наркозалежним та вживає алкоголь, не пам'ятає як приїхав в Київ та як опинився в квартирі, де його виявили. Пам'ятає лише як отримав вогнепальне поранення, працівників поліції та бригаду швидкої медичної допомоги він викликав сам.
Вислухавши пояснення учасників по справі, вивчивши клопотання та дослідивши матеріали додані до нього, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, судом встановлено, що слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві розслідується кримінальне провадження № 12026100020000168 від 19.01.2026, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється в незаконному придбанні та зберіганні бойових припасів та вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
За наявності достатніх підстав 19.01.2026 ОСОБА_4 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Надалі, 20.01.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Миколаєва, громадянину України, українцю, з середньою освітою, не одруженому, офіційно не працюючому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на обліку у лікаря нарколога, у лікаря психіатра на обліку не перебуває, раніше судимий, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом про виявлення кримінального правопорушення; протоколом затримання ОСОБА_4 ; протоколом обшуку, проведеного за місцем проживання ОСОБА_4 , в ході якого виявлено предмет ззовні схожий на гранату з запалом, предмет ззовні схожий на пістолет; протоколами допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Підозрюваний, на час вирішення даного питання, за своїм віком і станом здоров'я не має специфічних особливостей стану здоров'я.
Прокурором у судовому засіданні у повній мірі було доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, на думку слідчого судді, більш м'які запобіжні заходи не призведуть до запобігання наведеним вище ризикам, які передбачені ст. 177 КПК України.
Підстав для обрання до підозрюваного інших запобіжних заходів, не пов'язаних з позбавленням волі, слідчий суддя не вбачає.
З огляду на обставини вчиненого кримінального правопорушення, ступінь суспільної небезпеки даного злочину, відсутність доказів наявності міцних соціальних та сімейних зв'язків, також враховуючи тяжкість покарання, що йому загрожує, слідчий суддя вбачає доведеним існування ризиків передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КК України та приходить до висновку, що запобігти існуванню даних ризиків зможе лише найсуворіший вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Пунцельт проти Чехії» (Punzelt v. Czech Republic) № 31315/96 від 25.04.2000 суд визнав, що при визначенні розміру застави крім майнового стану особи слід враховувати майновий стан осіб, у групі з якими було вчинено злочин, а також можливість внесення застави іншими суб'єктами за договірними відносинами, зокрема, страхування, платоспроможність яких не пропорційна майновому стану особи.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240,00 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваного покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, необхідно покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки: не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що у судовому засіданні не було встановлено обставин, які б свідчили, що підозрюваний ОСОБА_4 за станом здоров'я не може утримуватися в умовах слідчого ізолятора.
Водночас, з огляду на той факт, що досудове розслідування розпочато нещодавно, і залишається невиконаним значний об'єм необхідних слідчих дій, доцільно визначити строк дії ухвали та строк тримання під вартою 60 днів.
Керуючись ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 17 год 00 хвил 19 березня 2026 року включно.
Встановити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у виді застави та визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240,00 грн.
У разі внесення застави на спеціальний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві та надання слідчому документа, що це підтверджує, підозрюваний ОСОБА_4 , підлягає звільненню з-під варти.
З моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави ОСОБА_4 , зобов'язаний прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування і суду та виконувати такі обов'язки: не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженню.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків, покладених судом, застава звертається в дохід держави, а до підозрюваного (обвинуваченого) може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя: