м. Чернівці « 10 » серпня 2010р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Горецької С.О.
суддів Струбіцької О.М., Давнього В.П.
за участю прокурора Слюсарюк Р.Л.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 21 травня 2010 року, -
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, раніше судимого 04.12.2009 року Шевченківським районним судом м. Чернівців за ст. 187 ч.1 КК України до 3-х років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням на 1 рік, -
визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України і йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців від 04 грудня 2009 року і остаточно до відбуття призначено ОСОБА_1 4 роки 3 місяці позбавлення волі.
Справа №11-237/2010р. Головуючий у І інстанції: Круглюк В.Г.
Категорія: ст. 186 ч.2 КК України Доповідач: Струбіцька О.М.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишено у виді тримання під вартою.
З 28 грудня 2009 року визначено обчислювати початок відбування покарання.
Згідно вироку, 21 грудня 2009 року ОСОБА_1, біля 19 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на автобусній зупинці в с. Іспас, Вижницького району, застосовуючи насилля до неповнолітнього ОСОБА_2, що виразилось в нанесенні удару ногою по тілу останнього, відкрито забрав у нього належний йому мобільний телефон марки «Нокіа-6103», вартістю 350 грн., в якому на момент викрадення знаходився стартовий пакет мобільного оператора «Діджус», вартістю 30 грн., на рахунку якого було 3 грн., а всього заволодів майном неповнолітнього ОСОБА_2 на загальну суму 383 грн.
На даний вирок надійшла апеляція від засудженого ОСОБА_1, в якій він просив скасувати вирок суду першої інстанції та застосувати покарання, яке не пов'язане з позбавленням волі із застосуванням до нього ст.ст. 66, 69, 75 КК України. Також апелянт просив змінити кваліфікацію злочину зі ст. 186 ч.2 на ст. 185 ч.2 КК України, так як він вважає, що вчинив крадіжку, а не грабіж.
При цьому апелянт посилався на те, що в нього на утриманні є малолітня дитина та батьки, які є інвалідами 2-ї групи, що він позитивно характеризується по місцю проживання, відшкодував завдану шкоду.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_1, який просив задовольнити подану ним апеляцію, посилаючись на обставини, що в ній наведені, прокурора, яка просила відмовити в задоволенні апеляцій, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Винність засудженого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, наведених у вироку, підтверджується дослідженими у суді доказами, яким дана правильна юридична оцінка.
Посилання засудженого в апеляції про перекваліфікацію злочину зі ст. 186 ч.2 на ст. 185 ч.2 КК України є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 відкрито викрав чуже майно (грабіж), що було поєднано з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно - як кваліфікуюча ознака.
Винність ОСОБА_1 у відкритому викраденні майна- телефона, який належить потерпілому ОСОБА_2, при обставинах наведених у вироку суду, повністю доведена в ході досудового та судового слідства послідовними показаннями потерпілого ОСОБА_2, які узгоджуються по змісту із показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, частково із показаннями самого підсудного.
Доводи апеляції ОСОБА_1 спростовуються правильними висновками суду, тому підстав для зміни кваліфікації його дій колегія суддів не вбачає.
Що стосується призначеної судом міри покарання, колегія суддів вважає, що засудженому покарання призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України - з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та з урахуванням обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, зокрема, що він скоїв злочин у стані алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 скоїв злочин під час встановленого судом іспитового строку, тому суд прийшов до правильного висновку призначивши йому реальне відбуття покарання, така позиція суду відповідає вимогам кримінального закону та роз»ясненням п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», якими виключається повторне звільнення від відбування покарання при скоєнні злочину під час іспитового строку.
Призначення судом мінімального розміру покарання, який передбачено санкцією ч.2 ст.186 КК України та часткове приєднання покарання за попереднім вироком вказує на врахування усіх можливих обставин, що пом»якшують покарання, даних про особу підсудного, в тому числі і тих, які зазначені в апеляції .
Підстав для зміни, скасування оскаржуваного вироку колегія суддів не вбачає, вирок суду є законним і обґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -
В задоволенні апеляцій засудженого ОСОБА_1 відмовити.
Вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 21 травня 2010 року щодо нього залишити без змін.
Головуючий С.О.ГОРЕЦЬКА
Судді О.М.СТРУБІЦЬКА
В.П.ДАВНІЙ
Копія вірна: суддя