П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/17394/25
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Голуб В.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Бітова А.І. у справі № 420/17394/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , військово-лікарської комісії 2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство оборони України, про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні П'ятого апеляційного адміністративного суду перебуває справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року у справі за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 , військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , військово-лікарської комісії 2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство оборони України, про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії.
16 січня 2026 року ОСОБА_1 втретє подано заяву про відвід головуючого судді Бітова А.І.
В обґрунтування заяви зазнається, що 12 листопада 2025 року Одеським окружним адміністративним судом було оформлено та видано довідку № 4854/1716758 "про набрання судовим рішенням законної сили", згідно з якою рішення від 08 жовтня 2025 року у справі № 420/17394/25 нібито набрало законної сили 11 листопада 2025 року. У довідці зазначено, що документ в електронному вигляді видав суддя Бітов А.І. Відповідні обставини підтверджуються офіційними відповідями органів судової системи. Так, Одеський окружний адміністративний суд повідомив, що працівниками зазначеного суду відмітка про набрання законної сили не проставлялась, а відомості про набрання законної сили були внесені 12 листопада 2025 року суддею П'ятого апеляційного адміністративного суду та згодом видалені. ДП "Інформаційні судові системи" окремо підтвердило, що 12 листопада 2025 року користувачем АСДС П'ятого апеляційного адміністративного суду "Бітов А.І." було встановлено відмітку про дату набрання законної сили, а 27 листопада 2025 року цю відмітку було знято.
На думку заявника, суддя Бітов А.І., внісши відомості до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи про набрання рішенням суду першої інстанції законної сили, крім іншого, створив умови для обґрунтованих сумнівів у неупередженості та об'єктивності щодо даної справи і особисто заявника.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2026 року визнано необґрунтованим заявлений позивачем відвід судді-доповідача Бітова А.І. у справі № 420/17394/25. Передано подану заяву про відвід для визначення судді для вирішення питання про відвід у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
За результатами автоматизованого розподілу заяву про відвід судді передано на розгляд судді Голуб В.А.
У відповідності до ч. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву про відвід, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно зі статтею 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31цього Кодексу.
Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 4 частини першої статті 36 КАС України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 5 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об'єктивності судді у стороннього спостерігача.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.
Метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з: "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надані докази іншого.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Водночас, як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розгляді конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
З огляду на вказане, у разі коли сторони стверджують про те, що судді недостатньо об'єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Так, в обґрунтування заяви про відвід головуючого судді Качуровський В.А. звертає увагу, що суддя Бітов А.І., внісши відомості до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи про набрання рішенням суду першої інстанції законної сили, крім іншого, створив умови для обґрунтованих сумнівів у неупередженості та об'єктивності щодо даної справи і особисто заявника.
Водночас, суд не погоджується з доводами заявника в цій частині, адже, на переконання суду, вказане твердження ґрунтується лише на припущеннях.
Суд звертає увагу, що проставлення відмітки про набрання рішенням законної сили з подальшим її зняттям, жодним чином не створює сумнівів щодо об'єктивності судді Бітова А.І. Крім того, жодного доказу на підтвердження того, що у судді Бітова А.І. є усвідомлене або неусвідомлене упередження в результаті розгляду цієї справи заявником до суду не надано.
Отже, проаналізувавши доводи, наведені позивачем у заяві про відвід судді Бітова А.І., суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 не містить будь-яких об'єктивних доказів та доводів, які б підтверджували наявність обставин, що обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості або необ'єктивності судді.
Керуючись статтями 40, 321 КАС України, суддя, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Бітова А.І. у справі № 420/17394/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , військово-лікарської комісії 2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство оборони України, про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Голуб