Справа № 745/1072/25
Провадження № 2/745/48/2026
27.01.2026 Сосницький районний суд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Стельмаха А.П., із секретарем Пінченко Д.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в смт. Сосниця цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник позивача просить стягнути на користь позивача з відповідача заборгованість за кредитним договором №308361 від 13.12.2019 у розмірі 14 037,52 грн. та судові витрати
Позов мотивовано тим, що 13.12.2019 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено Договір № №308361 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. 22.02.2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір Факторингу №015-220221 за яким право грошової вимоги до відповідача за Договором № №308361 від 13.12.2019 перейшло до ТОВ «Сіроко Фінанс». В подальшому 22.08.2024 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та Фінансова компанія «Артеміда-Ф»» укладено Договір факторингу № 20240822/1, за яким право грошової вимоги до відповідача за Договором № №308361 від 13.12.2019 перейшло до позивача. Загальна сума заборгованості за договором становить 14 037,52 грн, з яких: 3 600 грн - заборгованість за тілом кредиту, 8 208 грн - проценти, 2 229,52 - інфляційне збільшення.
У судове засідання представник позивача не з'явився, заявив про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив не подав, представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи, а тому суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03.12.2019 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №№308361(а.с. 9-11) у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, на підставі якого відповідачем був отримана позика шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 3 600 грн., строком на 30 днів. Встановлено тип процентної ставки - фіксована, стандартна процентна ставка - 1,9% в день. Позичальник зобов'язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором.
З листа ТОВ «ВЕЙ ФОП ПЕЙ» №6267-ВП від 25.11.2025 (а.с. 34) вбачається, що 03.12.2019 здійснено зарахування коштів в сумі 3 600 грн на платіжну картку НОМЕР_1 .
З розрахунку заборгованості за договором №308361від 03.12.2019 (а.с.35) вбачається, що станом на 04.12.2025 загальна сума заборгованості відповідача за договором №308361становить 14 037,52 грн., яка складається з: тіла кредиту - 3 600 грн., заборгованість за процентами - 8 208 грн., інфляційне збільшення - 2 229,52 грн.
22.02.2021 між ТОВ “Сіроко Фінанс», та ТОВ “Лінеура Україна» укладено договір факторингу та додаткову угоду №01 до договору факторингу №015-220221 від 22.02.2021, відповідно до яких, ТОВ «Лінеура Україна» відступає ТОВ «Сіроко Фінанс», а остання приймає права вимоги за плату та на умовах, визначених цим договором.
22.08.2024 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК Артеміда-Ф» укладено договір факторингу, відповідно до якого, ТОВ «Сіроко Фінанс» відступає ТОВ «ФК «Артеміда-Ф», а остання приймає права вимоги за плату та на умовах, визначених цим договором.
ОСОБА_1 направлялась ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» досудова вимога, щодо оплати за договором №308361 від 03.12.2019 (а.с. 37) та повідомлення, щодо відступлення прав вимоги за договором №308361 (а.с. 38).
За нормою ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
У зв'язку з вищевикладеним, позивач набув право вимоги на заборгованість, яка виникла у відповідача за кредитним договором №№308361.
Згідно ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного Кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та цивільного законодавства.
У відповідності до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору;
В абзаці другому частини другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно ч.1,2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного Кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ч. 1 ст. 1048 Цивільного Кодексу України розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. З положень кредитного договору та ст.ст. 1054, 1055 ЦК України вбачається, що сторонами дотримано в повному обсязі вимоги цивільного законодавства щодо предмету договору, його ціни, строку повернення кредиту, розміру відсотків, письмової форми.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває.
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).
Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
За встановлених обставин стягнення інфляційних витрат у розмірі 2 229,5 грн за кредитним договором 308361 у період дії воєнного стану не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Факт укладення договорів, отримання кредитних коштів у визначеному договором розмірі та розміру заборгованості за кредитним договором, зокрема щодо правильності розрахунку в ході розгляду справи відповідачем не надано.
Враховуючи, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином, а відповідач допустив порушення умов укладеного між сторонами кредитного договору, беручи до уваги дослідженні в судовому засіданні докази, вимога позивача що заборгованість в розмірі 11 808 грн. (3 600 грн. тіло кредиту + 8 208 грн. відсотки) підлягає задоволенню.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати, пов'язані зі сплатою судового збору при подачі позовної заяви до суду.
Відповідно до ст. 133 ПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Виходячи з критеріїв реальності та розумності, а також враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, суд дійшов висновку про неспівмірність розміру заявленого до стягнення розміру судових витрат на правничу допомогу у сумі 7 000 грн., який є завищеним.
Разом з тим, з урахуванням задоволення позовних вимог позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги позивачу, в сумі 4 000 грн.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволених вимог в сумі 2 037,74 грн (11 808 /14 037*2 422,4).
Керуючись ст.ст. 512, 514, 525, 526, 629, 1046, 1048, 1072 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 263-265, 273, 280 ЦПК України суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» (вул. Набережно - Корчуватська, буд. 27, прим. 2, м. Київ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» заборгованість за кредитним договором № №308361 від 03.12.2019 року в сумі 11 808 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф " судовий збір в сумі 2 037,74 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 4 000 грн.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте Сосницьким районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його складення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя А.П. Стельмах