Справа № 583/227/26
3/583/200/26
Іменем України
26 січня 2026 року м. Охтирка Сумської області
Суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Ярошенко Т.О., за участю секретаря судового засідання Алєксєєнко І.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , протокол про адміністративне правопорушення № ПП016540 від 05.01.2026 року,
за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До суду надійшов протокол щодо ОСОБА_1 в тому, що він 05.01.2026 року о 12 год в м.Охтирка по вул.Київська на автомобілі ВАЗ 21124, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснював господарську діяльність з перевезення пасажирів без державної реєстрації, як суб'єкт господарювання (без отримання ліцензії на проведення виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню), за що передбачена відповідальність зач.1 ст.164 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що не займається наданням послуг з перевезенням пасажирів.
Суд, проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази, вважає, що наявні підстави для закриття провадження у справі з таких підстав.
Відповідно до вимог чинного законодавства, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02 березня 2015 року, за провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування посадові особи суб'єктів господарювання несуть адміністративну відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративну відповідальність.
Пунктом 24 ч. 1 ст. 7 вказаного Закону передбачено, що ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
Натомість, частиною 1 статті 164 КУпАП передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації, як суб'єкта господарювання, або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями.
Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Тобто, важливою ознакою господарської діяльності є її систематичність. Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, повинна довести наявність таких випадків та довести їх систематичність і повторність.
Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про систематичність, регулярність та тривалість діяльності ОСОБА_1 і отримання від такої діяльності прибутку.
Будь які об'єктивні та належні докази, які поза розумним сумнівом стверджують здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання відсутні.
Наявні в матеріалах справи фотознімки жодним чином не підтверджують факт надання ОСОБА_1 послуг з перевезення пасажирів без відповідної державної реєстрації.
Жодних доказів, які вказують на те, що ОСОБА_1 здійснював перевезення пасажирів на платній основі, протягом певного періоду часу, а також відомостей про осіб, які перебували в автомобілі під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, їхні пояснення, у матеріалах справи відсутні.
Інших належних, допустимих, об'єктивних та достатніх доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП суду не надано.
Сам факт складання протоколу про адміністративне правопорушення без підтвердження іншими належними, допустимими та достовірними доказами не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Суд зазначає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП, тому суд не уповноважений за власною ініціативою збирати докази, на підтвердження обставин, викладених у протоколі. Відповідно суд повинен обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Виходячи з даного конституційного принципу, приймаючи до уваги, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які об'єктивні та допустимі докази вини ОСОБА_1 , суд приходить до переконання про недоведеність вини особи притягнутої до адміністративної відповідальності у скоєні правопорушення., що є підставою для закриття провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 164, 247, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в Сумський апеляційний суд через Охтирський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення.
Суддя Охтирського
міськрайонного суду Т.О. Ярошенко