20 січня 2026 року справа № 580/11197/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання рішень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач 2), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонального особи від 28.07.2025 №ЦО-13203, прийняте Державною установою “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» Центру оцінювання функціонального стану особи про невизнання ОСОБА_1 , особою з інвалідністю та скасування II групи інвалідності з 28.07.2025 по довічно;
- зобов'язати Державну установу “Український державний науково- дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» Центр оцінювання функціонального стану особи внести дані через електронну систему охорони здоров'я в Централізований банк даних з проблем інвалідності, про встановлення другої групи інвалідності безстроково ОСОБА_1 ;
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 22.08.2025 про перерахунок та припинення пенсійних виплат ОСОБА_1 з 28.07.2025;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області поновити з 27.07.2025 пенсійні виплати за другою групою інвалідності ОСОБА_1 на підставі протоколу/розпорядження від 29.07.2025 про перерахунок пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області внести дані у реєстр застрахованих осіб (РЗО) функціональну підсистему Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про присвоєння статусу пенсіонера по інвалідності довічно ОСОБА_1 .
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Каліновської А.В. від 23.10.2025 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні)
Розпорядженням керівника апарату Черкаського окружного адміністративного суду №164 від 20.11.2025, у зв'язку із перебуванням судді Каліновської А.В. у відпустці без збереження заробітної плати як матері дитини, яка потребує домашнього догляду, що може перешкоджати розгляду справи у строки, встановлені КАС України, адміністративну справу №580/11197/25 передано для визначення іншого складу суду автоматизованою системою документообігу суду.
За результатами проведення повторного автоматичного розподілу 20.11.2025 справа призначена судді Гаращенку В.В., у зв'язку з чим ухвалою від 21.11.2025 прийнята до свого провадження. Вирішено розгляд справи здійснювати в спрощеному провадженні без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач за відсутності достатніх правових підстав провів перевірку встановлення позивачу інвалідності, оскільки відсутні будь-які процесуальні документи слідчого, прокурора, слідчого судді, правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, стосовно позивача, які би могли бути підставою для проведення перевірки обґрунтованості та скасування рішення Черкаської обласної МСЕК № 2 про встановлення позивачу II групи інвалідності.
Позивач вважає, що рішення про невизнання позивача інвалідом прийнято з порушенням вимог абз. 10 п. 13 Положення № 1317, а саме: без повідомлення позивача про переогляд рішення Черкаської обласної МСЕК № 2 про встановлення II групи інвалідності; без повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень.
За твердженням позивача, в межах кримінального провадження №42024000000001166 ДЗ «Центральна МСЕК МОЗ України» в 2020 році здійснила перевірку медичних документів, у тому числі рішення Черкаської обласної МСЕК № 2 про встановлення позивачу II групи інвалідності. При цьому, рішення Черкаської обласної МСЕК № 2 про встановлення позивачу II групи інвалідності не скасоване, а отже визнане обґрунтованим та законним. Потреби в дообстеженні, повторному огляді, не встановлено.
На думку позивача, внаслідок незаконності позбавлення його інвалідності Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області припинило виплату пенсії позивачу, яка підлягає відновленню.
Відзив у встановлений судом строк відповідачем - Державною установою “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», до суду не подано, хоча копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками отримано відповідачем 23.10.2025 в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою, яка складена секретарем судового засідання Черкаського окружного адміністративного суду від 23.10.2025, тому з урахуванням ч. 6 ст. 162 КАС України, суд визначив достатніми наявні в матеріалах справи докази та за відсутності поданого відповідачем відзиву проти позову розглянути справу за наявними матеріалами.
У відзиві на адміністративний позов відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що прийняття рішення органами Пенсійного фонду України про призначення/припинення виплати пенсії по інвалідності є похідним від наявності/відсутності у особи інвалідності, підтвердженої органами медико-соціальної експертизи та результатами оцінювання повсякденного функціонування особи. Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи позивача є чинним, а тому підлягає обов'язковому застосуванню. У випадку надходження інших документів про результати оцінювання повсякденного функціонування особи в частині встановлення інвалідності позивачу, рішення щодо поновлення пенсії по інвалідності буде переглянуто у порядку, визначеному законодавством.
У відповіді на відзив позивач не погодився з доводами відповідача, вказавши про їх безпідставність та наполягав на задоволенні позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI “Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній (их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , рішенням Черкаської обласної МСЕК № 1 від 02.06.2020 встановлено II групу інвалідності безтерміново, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ № 772168 від 02.06.2020.
Відповідно до інформації, вказаної у витязі з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 28.07.2025 №ЦО-13203, виданого Центром функціонального стану особи Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», позивачу з 28.07.2025 скасовано групу інвалідності.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №2300-0401-8/71866 від 15.09.2025 повідомлено позивачу, що йому призупинено виплату пенсії з серпня 2025 року. Також повідомлено, що у період з 28.07.2025 по 31.07.2025 позивачу надміру виплачено пенсію в сумі 3046,45 грн., яка підлягає поверненню Пенсійному фонду України.
Вважаючи вказане рішення експертної команди протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з ч. 19 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі Закон № 875-ХІІ).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 875-ХІІ особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Згідно зі ст. 3 Закону № 875-ХІІ інвалідність визначається шляхом експертного обстеження органами медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
На підставі ч. 2 ст. 6 Закону № 875-ХІІ громадянин має право оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю в адміністративному порядку відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» та/або в судовому порядку.
Суд зауважує, що п. 2 розділу II Прикінцеві та перехідні Закону України від 19.12.2024 № 4170-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» у положення установлено, що:
особам, яким встановлено інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності;
документами, що підтверджують інвалідність повнолітнім особам, є:
видані до 31 грудня 2024 року органами медико-соціальної експертизи виписки/довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формами, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;
витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;
рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі таких рішень, є законними і чинними, прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених законами України “Про військовий обов'язок та військову службу» та “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь термін дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування;
особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням (за зверненням опікуна - у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності).
Згідно з пунктом 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону №4170-IX повноваження, права і обов'язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України припиняються 31 грудня 2024 року.
З моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Постановою від 15 листопада 2024 р. № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» Кабінет Міністрів України затвердив Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - Положення № 1338), Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - Порядок № 1338) та у пункті 3 установив, зокрема, що з моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи: перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов'язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
Згідно з пунктами 6, 7 Положення № 1338 оцінювання проводиться:
Центром оцінювання функціонального стану особи;
експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров'я.
Права та обов'язки Центру оцінювання функціонального стану особи за рішенням МОЗ покладаються на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ, та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.
Відповідно до пп. 2 п. 8 Порядку № 1338 Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.
Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п'яти календарних днів засобами поштового зв'язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.
Згідно з пунктом 51 Порядку № 1338 Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями:
на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;
за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу);
за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.
Порядок здійснення моніторингу оцінювання повсякденного функціонування особи затверджується МОЗ.
До складу робочих груп з моніторингу за їх згодою можуть входити медичні працівники, представники територіальних органів (підрозділів) Пенсійного фонду України, Національної поліції, Державного бюро розслідувань, СБУ, Національного антикорупційного бюро, громадських об'єднань, які провадять діяльність у сфері запобігання та/або протидії корупції.
Робоча група з моніторингу:
здійснює моніторинг рішень, прийнятих експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями, які провадили діяльність у межах відповідного регіону;
формує запити до Центру оцінювання функціонального стану особи щодо перевірки обґрунтованості рішень, що підлягають моніторингу, у разі виявлення ознак систематичного необґрунтованого прийняття рішень окремими експертними командами та/або медико-соціальними експертними комісіями.
Членам робочих груп з моніторингу забезпечується доступ до інформації про рішення, прийняті експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями (без зазначення наявних у таких рішеннях персональних даних осіб, яким проведено оцінювання, та осіб, які входять до складу відповідних експертних команд та комісій).
За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Згідно з частиною другою статті 6 Закону № 875-ХІІ громадянин має право в судовому порядку оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю.
З наведених законодавчих приписів слідує висновок, що особам, яким встановлено інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності, а документами, що підтверджують інвалідність повнолітнім особам, є зокрема видані до 31 грудня 2024 року органами медико-соціальної експертизи виписки/довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формами, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
Установою, уповноваженою проводити перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, є Центр оцінювання функціонального стану особи.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03.12.2024 № 2022 “Про покладання прав та обов'язків Центру оцінювання функціонального стану» визначено покласти права та обов'язки Центру оцінювання функціонального стану особи на Державну установу “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України».
У відповідності до пункту 51 Порядку № 1338 Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями:
на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;
за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу);
за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.
Суд звертає увагу, що згідно частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведених імперативних норм процесуального закону, відповідач не довів правомірності оскарженого рішення, не заперечив проти викладених позивачем доводів щодо відсутності підстав для призначення перевірки законності встановлення позивачу інвалідності, а також щодо відсутності інформування позивача про призначену перевірку обґрунтованості встановлення позивачу інвалідності.
В контексті наведеного, суд зазначає, що у відповідності до зазначених вище норм Порядку № 1338 виклик особи для проведення перевірки обґрунтованості рішення щодо встановлення інвалідності здійснюється в обов'язковому порядку. Така перевірка проводиться без участі особи тільки у випадку якщо вона відмовилась від участі або не прибула без поважних причин.
Окремо суд вважає за необхідне звернути увагу, що Закон України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року № 2073-IX (далі - Закон № 2073-IX) регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб'єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.
В розумінні п. 1, 3, 4, 11 ч. 1 ст. 2 Закону № 2073-IX адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб'єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації.
Адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов'язків окремої особи (осіб).
Адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта.
Функції публічної адміністрації - надання адміністративних послуг, здійснення інспекційної (контрольної, наглядової) діяльності, вирішення інших справ за заявою особи або за власною ініціативою адміністративного органу.
Експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за порядком формування та наданими повноваженнями щодо прийняття рішень відповідають критеріям органу публічної адміністрації, тому на них при виконанні повноважень поширюються вимоги Закону № 2073-IX.
Наділення експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи владними повноваженнями також підтверджується тією обставиною, що відповідно до п. 9 ч. ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.
У відповідності до ст. 17 Закону № 2073-IX особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи.
Адміністративний орган зобов'язаний здійснювати інформування та консультування учасників адміністративного провадження з питань, що стосуються адміністративного провадження, а також щодо змісту їхніх прав та обов'язків.
Особа має право у передбаченому законом порядку витребовувати та/або надавати документи, а також інші докази, що стосуються обставин адміністративної справи.
В силу положень ст. 63 Закону № 2073-IX учасник адміністративного провадження має право бути заслуханим адміністративним органом до прийняття рішення у справі, якщо таке рішення може негативно вплинути на його право, свободу чи законний інтерес, крім випадків, передбачених цим Законом.
Право учасника адміністративного провадження бути заслуханим реалізується ним шляхом подання до адміністративного органу своїх пояснень та/або заперечень у спосіб, передбачений цим Законом для подання заяви.
Адміністративний орган інформує учасника адміністративного провадження про можливі негативні наслідки його неучасті у провадженні та ненадання пояснень та/або заперечень у справі, у тому числі у разі оскарження адміністративного акта.
Заслуховування не проводиться, якщо: 1) необхідно вжити негайних заходів для запобігання заподіянню шкоди; 2) відповідно до законодавства вимагається негайне прийняття рішення; 3) адміністративний орган приймає відповідний адміністративний акт в автоматичному режимі; 4) прохання заявника є очевидно безпідставним.
З наведеного нормативно-правового регулювання адміністративної процедури вбачається, що орган публічної адміністрації повинен проінформувати особу, звернення якої розглядається, про права та обов'язки, в тому числі право брати участь у процедурі адміністративного провадження, а у випадку негативних для особи наслідків, які тягне за собою адміністративний акт - заслуховування особи проводиться в обов'язковому порядку.
Відповідач не надав до суду доказів інформування позивача про його права та обов'язки, в тому числі право бути заслуханим та право надавати документи. Отже, проведення розгляду справи експертною командою без участі позивача є порушенням вищенаведених вимог Закону № 2073-IX та Порядку № 1338.
Листом №6230/01-14 від 28.10.2025 відповідач повідомив позивача, що останній не викликався для проходження медичного обстеження. Рішення прийнято на підставі наявних медичних документів.
З огляду на викладене, судом встановлено, що відповідач-1 допустив порушення процедури проведення перевірки обґрунтованості рішення щодо встановлення інвалідності позивачу.
Суд врахував, що відповідно до правових висновків Верховного Суду, що висловлені у постанові від 18.03.2021 у справі № 280/4057/19, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення на відповідність вимогам частини 2 статті 2 КАС України, суд встановив, що спірне рішення є необґрунтованим, оскільки відповідачем 1 не визначено конкретних підстав прийнятого рішення.
Так, зі змісту оскарженого рішення в п.9 вбачається наступна підстава для його прийняття: «Після детального вивчення наданої медичної документації, анатомо-функціональних порушень, експертна команда дійшла висновку, що попереднє рішення МСЕК про встановлення ІІ гр. інвалідності безтерміново з 02.06.2020 не відповідає законодавству». Однак, в рішенні не конкретизовано які саме анатомо-функціональні порушення свідчать про відсутність підстав для встановлення інвалідності. Також не зазначено яким саме нормам законодавства (стаття, пункт, підпункт) не відповідає рішення МСЕК про встановлення позивачу інвалідності.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що спірне рішення відповідача-1 є протиправним.
Щодо вимог позивача про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області відновити позивачу виплату пенсії по інвалідності, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) у разі зміни групи інвалідності пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності. Якщо особі встановлено інвалідність нижчої групи, пенсія виплачується за попередньою групою до кінця місяця, в якому змінено групу інвалідності. У разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд, здоровою пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.
Згідно з частиною 2 вказаної статті у разі якщо особа не з'явилася для проведення оцінювання (повторного оцінювання) повсякденного функціонування особи у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому мало бути проведено оцінювання (повторне оцінювання) повсякденного функціонування такої особи.
За приписами частини 3 статті 35 Закону № 1058-IV у разі якщо строк оцінювання повсякденного функціонування особи пропущено особою з інвалідністю з поважних причин або у разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності поновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, але не більш як за три роки, якщо експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи визнає її за цей період особою з інвалідністю. При цьому якщо під час наступного оцінювання повсякденного функціонування особі з інвалідністю встановлено іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності. Якщо виплату пенсії особі з інвалідністю припинено у зв'язку з відновленням здоров'я або якщо така особа не отримувала пенсію внаслідок нез'явлення без поважних причин для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, у разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня наступного встановлення інвалідності, за умови що після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. Якщо минуло більше п'яти років, пенсія призначається знову на загальних підставах. Експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи зобов'язані до запровадження електронної інформаційної взаємодії між відповідними інформаційно-комунікаційними системами повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду України про результати оцінювання повсякденного функціонування особи в частині встановлення інвалідності у порядку, визначеному законодавством.
Частиною 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
В розумінні п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Оскільки припинення виплати позивачу пенсії здійснено на підставі оскарженого рішення відповідача-1, яке визнано судом незаконним, тому позовні вимоги про скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 22.08.2025 про перерахунок та припинення пенсійних виплат ОСОБА_1 з 28.07.2025 та зобов'язання відновити виплату пенсії, є похідними від попередніх, та відповідно, підлягають задоволенню.
Щодо вимог про внесення даних через електронну систему охорони здоров'я в Централізований банк даних з проблем інвалідності про встановлення другої групи інвалідності безстроково ОСОБА_1 , а також у реєстр застрахованих осіб (РЗО) функціональну підсистему Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про присвоєння статусу пенсіонера по інвалідності довічно ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне зазначити, що ці вимоги є передчасними, оскільки скасування оскаржених рішень відповідачів є підставою для внесення відповідних відомостей до наведених реєстрів відповідачами.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а тому позов підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачені позивачем судові витрати слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 271, 272, 287, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонального особи від 28.07.2025 №ЦО-13203, прийняте Державною установою “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» Центру оцінювання функціонального стану особи (49005, м. Дніпро, пров. Феодосія Макаревського буд. 1-А, код ЄДРПОУ 03191673) про невизнання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), особою з інвалідністю та скасування II групи інвалідності з 28.07.2025.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 22.08.2025 про перерахунок та припинення виплати пенсії за другою групою інвалідності ОСОБА_1 з 28.07.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) поновити з 27.07.2025 виплату пенсії за другою групою інвалідності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» Центру оцінювання функціонального стану особи (49005, м. Дніпро, пров. Феодосія Макаревського буд. 1-А, код ЄДРПОУ 03191673) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1000 (одна тисяча) грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1000 (одна тисяча) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.
Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО