Справа № 420/30409/25
26 січня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Радчука А.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комунального некомерційного підприємства "Одеська обласна клінічна лікарня" Одеської обласної ради (вул. Академіка Заболотного, буд. 26, м. Одеса, 65025, код ЄДРПОУ 01998526) про визнання протиправним та скасування рішення, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Одеська обласна клінічна лікарня" Одеської обласної ради, у якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування КНП "Одеська обласна клінічна лікаря" Одеської обласної ради від 12.03.2025 № 10474/25/513/Р відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в частині встановлення дати повторного оцінювання;
зобов'язати КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ" ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" в особі Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування, повторно розглянути справу (здійснити оцінювання) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в частині встановлення дати повторного оцінювання та прийняти рішення в частині встановлення дати повторного оцінювання - безстроково.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є ветераном війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , та особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, встановленою рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування від 12.03.2025 № 10474/25/513/Р, що підтверджується Витягом № 10474/25/513/В, виданим КНП "Одеська обласна клінічна лікаря" Одеської обласної ради, інвалідність встановлено строком на 2 роки.
Проте, позивач не погоджується з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування від 12.03.2025 № 10474/25/513/Р в частині встановлення строку інвалідності у 2 роки, що слугувало підставою звернення до суду з даним позовом.
Доводи позову мотивовані тим, що безстрокова інвалідність встановлюється військовим, які внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, отримали необоротну втрату (зокрема ампутацію) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин); необоротну втрату іншого органу або повну стійку втрату органом його функцій. Причиною інвалідності позивача є поранення (контузії, травми), захварювання або інші ушкодження здоров'я, одержані під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті, в інші періоди. Позивач отримав повну стійку втрату органом його функцій, тому інвалідність йому має бути встановлена безстроково.
Ухвалою суду від 11.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Також цією ухвалою суд витребував від Комунального некомерційного підприємства "Одеська обласна клінічна лікарня" Одеської обласної ради належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких прийнято спірне рішення № 10474/25/513/Р від 12.03.2025р. відносно ОСОБА_1 , для долучення до матеріалів справи.
23.12.2025 року засобами поштового зв'язку від КНП "Одеська обласна клінічна лікарня" Одеської обласної ради на виконання ухвали суду від 11.09.2025 року надійшли матеріали, на підставі яких прийнято рішення № 10474/25/513/Р від 12.03.2025р. відносно ОСОБА_1 .
Проте відзив на позовну заяву відповідачем не поданий.
Згідно вимог ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на заявлені позовні вимоги, справу розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними в ній доказами.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був призваний на військову службу під час мобілізації відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 69/2022; має статус учасника бойових дій, про що видане посвідчення серії НОМЕР_3 від 31.12.2023 року. Згідно Посвідчення серії НОМЕР_2 від 13.03.2025 року, виданого управлінням соціальної політики Чорноморської міської ради, є особою з інвалідністю 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, осіб з інвалідністю внаслідок війни, строком до 01.02.2027.
Згідно з Довідкою №891 від 09.09.2023 року про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, виданою військовою частиною НОМЕР_4 , старший сержант ОСОБА_1 у період з 08.06.2023 р. по 09.09.2023 р. брав (брала) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в нп. Ярове, нп. Колодязі, нп. Терни Донецької області.
Згідно з Довідкою №136 від 19.01.2025 року про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, виданою військовою частиною НОМЕР_4 , головний сержант ОСОБА_1 у період з 08.06.2023 по 11.10.2023, з 28.10.2023 по 19.06.2024 брав (брала) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в с. Терни, с. Ярова, с. Колодязі Донецької області.
Згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 12.03.2025 року № 10474/25/513/Р, рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 12.03.2025 року № 10474/25/513/Р ОСОБА_1 , військовослужбовець, направлення на оцінювання від 26.02.2025 року, за результатами очно проведеного 12.03.2025 року оцінювання, встановлено другу групу інвалідності строком на два роки. Дата з якої встановлено інвалідність: 09.12.2024, дата повторного оцінювання: 04.01.2027. Причина інвалідності: поранення (контузії, травми, каліцтва), захворювання або інші ушкодження здоров'я, одержані під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди (За рішенням ВЛК: Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини). Наявний висновок ВЛК, або ЛЕК, або МВЛК: Збройні Сили України: Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини.
Не погоджуючись з рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 12.03.2025 року № 10474/25/513/Р в частині встановлення інвалідності строком на два роки, позивач звернувся до суду з даним позовом, оскільки вважає, що йому має бути встановлена інвалідність безстроково.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2005 № 2961-IV (далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За визначенням статті 1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», особа з інвалідністю - повнолітня особа зі стійким обмеженням життєдіяльності, якій у порядку, визначеному законодавством, встановлено інвалідність; інвалідність - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист; втрата здоров'я - наявність хвороб і фізичних дефектів, які призводять до фізичного, душевного і соціального неблагополуччя.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», залежно від ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, спричиненого стійким обмеженням повсякденного функціонування особи, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими порушеннями, при взаємодії із зовнішнім середовищем, особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.
Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон №875-ХІІ).
Відповідно статті 2 Закону «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Положення частин 1, 2 статті 6 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» встановлюють, що захист прав, свобод і законних інтересів осіб з інвалідністю забезпечується в судовому або іншому порядку, встановленому законом. Особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров'я, та/або в судовому порядку.
15.11.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Постанова КМУ №1338), якою затверджені:
- Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
- Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи;
- Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи;
- Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.
Положення Постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338 в повному обсязі набули чинності з 01.01.2025 року.
Пунктом 2 Постанови КМУ №1338 передбачено, що до введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи»:
з 1 січня 2025 р. експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;
проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров'я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 (далі - Положення №1338 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначає основні організаційні засади формування та функціонування експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди).
Згідно з пунктом 6 Положення №1338, оцінювання проводиться:
Центром оцінювання функціонального стану особи;
експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров'я.
Згідно з п. 2 Положення №1338, експертні команди формуються та функціонують у кластерних та/або надкластерних закладах охорони здоров'я, а також за потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров'я на території регіону в закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності (далі - заклади охорони здоров'я).
Перелік закладів охорони здоров'я комунальної форми власності визначається керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації) та з обґрунтуванням надсилається на погодження до МОЗ.
Згідно з пунктом 9 Положення №1338, експертні команди:
1) у разі недостатності необхідної для прийняття рішення про оцінювання інформації, що міститься в електронній системі охорони здоров'я та яка була додана до електронного направлення на проведення оцінювання, особу направляють на додаткове обстеження структури та функцій організму. На додаткові обстеження особа може бути направлена одноразово, крім випадків коли за результатами такого обстеження було виявлено нові, не зазначені в доданій до направлення медичній документації, стани, діагнози або порушення структури та функцій організму, що потребують додаткового обстеження;
2) формують результати оцінювання на підставі відомостей про стан здоров'я особи, зокрема обов'язково на підставі тих, що містяться в електронній системі охорони здоров'я, та в медичній документації, що була внесена до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи в сканованому вигляді лікарем, який направив на проведення оцінювання;
3) визначають компенсатори повсякденного функціонування особи (сукупність лікарських засобів та/або медичних виробів та допоміжних засобів реабілітації тимчасового або постійного застосування/ використання);
4) планують та проводять повторні оцінювання;
5) визначають необхідність проведення подальшої комплексної оцінки обмежень життєдіяльності особи та здійснюють передачу таких відомостей та результатів оцінювання до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери шляхом електронної інформаційної взаємодії;
6) встановлюють групи (підгрупи) інвалідності, фіксують причини та час її настання відповідно до підтверджувальних документів;
7) встановлюють ступінь втрати професійної працездатності;
8) вносять до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи протокол та рішення про проведене оцінювання в електронній формі в установленому законодавством порядку;
9) встановлюють потребу в постійному сторонньому догляді;
10) встановлюють причину смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений експертною командою у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім'ї померлого;
11) визначають медичні показання на право одержання особами з інвалідністю автомобіля і протипоказання до керування ним;
12) встановлюють потребу осіб з інвалідністю, потерпілих від нещасного випадку на виробництві, із стійкою втратою працездатності у медичній та соціальній допомозі;
13) встановлюють ступінь стійкого обмеження життєдіяльності осіб для направлення їх до територіального центру соціального обслуговування або будинку-інтернату для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю;
14) визначають ступінь втрати здоров'я, групи і часу настання інвалідності та її причинний зв'язок із Чорнобильською катастрофою;
15) встановлюють причинний зв'язок інвалідності осіб за наявністю документів, що їх підтверджують, визначених пунктом 22 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи»;
16) визначають необхідність продовження періоду тимчасової непрацездатності.
Відповідно до пункту 12 Положення №1338, склад експертних команд формується індивідуально для проведення кожного оцінювання з лікарів загальною чисельністю не менше трьох осіб з переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання в складі експертних команд. До складу обов'язково має входити лікар-терапевт або профільний лікар щодо супутнього захворювання або ускладнень.
Після появи технічної можливості в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи склад експертних команд формується з дотриманням принципу випадковості, з використанням засобів електронної системи.
Згідно пункту 17 Положення №1338, основною формою роботи експертних команд є розгляд, участь в якому окремими членами може бути дистанційною відповідно до вимог, визначених Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», та з використанням технічних засобів електронних комунікацій, що забезпечують дотримання лікарської таємниці, конфіденційності інформації про стан здоров'я особи та інших вимог законодавства щодо захисту персональних даних.
Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 (далі - Порядок №1338 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначає процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, соціальній та психологічній реабілітації, а також складення та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю на основі комплексного реабілітаційного обстеження особи та індивідуального реабілітаційного плану (за наявності).
Згідно з пунктом 6 Порядку №1338, оцінювання осіб з числа військовослужбовців Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту проводиться з метою встановлення або перегляду групи, причини, строку інвалідності та визначення відсотка втрати працездатності на підставі рішень (постанов) військово-лікарської, медичної (військово-лікарської), лікарсько-експертної комісії та документів, зазначених у пунктах 21 і 22 цього Порядку.
У відповідності з пунктами 7, 8, 9 Порядку №1338, проведення оцінювання організовується у закладі охорони здоров'я, в якому затверджено перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання. Оцінювання проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди). Склад експертних команд формується індивідуально для кожного випадку.
Згідно з пунктом 17 Порядку №1338, оцінювання проводиться за електронним направленням, що сформоване в електронній системі лікарем (далі - лікар, який направив).
Відповідно до пп. 3 пункту 22 Порядку №1338, з метою підтвердження причини настання інвалідності до електронного направлення можуть додаватися такі документи: у разі настання інвалідності колишніх військовослужбовців у зв'язку з перебуванням на фронті або з виконанням ними інших обов'язків військової служби - надаються рішення (постанови) за результатом проведення військово-лікарської, медичної (військово-лікарської), лікарсько-експертної комісії за формою, визначеною законодавством, що підтверджують факт отримання поранення (захворювання).
Відповідно до абз. 3 підпункту 5 пункту 23 Порядку №1338, на підставі документів, зазначених у пункті 22 цього Порядку, експертною командою фіксується причина інвалідності поранення, травми, контузії, каліцтва, захворювання або інші ушкодження здоров'я одержані під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди.
Згідно пункту 28 Порядку №1338, розгляд справ здійснюється в порядку черговості на підставі електронної черги, яка формується електронною системою.
Згідно пункту 29 Порядку №1338, рішення приймаються експертною командою в день розгляду справи, крім випадків необхідності проведення додаткового обстеження, неявки особи на проведення оцінювання або зміни складу експертної команди.
У відповідності з пунктом 30 Порядку №1338, головуючим у справі визначається лікар, чия спеціальність відповідає профілю справи. Головуючий у справі представляє особу, яка направлена на оцінювання, доповідає про наявні діагнози та стан здоров'я особи, медичні та інші документи цієї особи.
Головуючий у справі несе відповідальність за складення протоколу розгляду справи та формування проекту рішення експертної команди.
Згідно з пунктами 31-33 Порядку №1338, під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров'я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров'я. Якщо наявної інформації недостатньо для прийняття рішення щодо оцінювання, експертна команда має право направити особу на додаткове медичне обстеження. У такому разі головуючий у справі формує електронне направлення в електронній системі охорони здоров'я відповідно до Порядку ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров'я, затвердженого МОЗ. На час очікування результату додаткового медичного обстеження розгляд справи зупиняється. Рішення у справі не виноситься.
Відповідно до пункту 34 Порядку №1338, експертна команда проводить розгляд справи у визначеному складі. Відомості щодо результатів огляду і прийнятих рішень вносяться до протоколу розгляду. У разі організаційної потреби та технічної можливості окремі члени експертної команди (крім тих, що безпосередньо проводять огляд особи та/або спеціалізація яких безпосередньо стосується рішення, яке повинна прийняти експертна команда) можуть брати участь у розгляді дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій із забезпеченням дотримання лікарської таємниці, конфіденційності інформації про стан здоров'я особи та інших вимог законодавства щодо захисту персональних даних.
Згідно з пунктом 35 Порядку №1338, рішення приймаються колегіально більшістю голосів членів експертної команди. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого у справі.
Відповідно до пункту 36 Порядку №1338, розгляд справи фіксується у відповідному протоколі. Протокол розгляду підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Згідно з пунктом 37 Порядку №1338, протокол розгляду справи експертної команди містить таку інформацію:
1) форма проведення розгляду;
2) прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) кожного члена експертної команди, який проводить оцінювання, з відміткою, хто є головуючим у справі;
3) прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) особи, щодо якої проводиться оцінювання;
4) прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) інших осіб, які присутні під час розгляду;
5) спосіб участі кожної особи в розгляді;
6) думка кожного члена експертної команди щодо кінцевого рішення, яке повинно бути прийнято за результатами проведення оцінювання;
7) рішення, яке прийнято експертною командою за результатами проведення оцінювання;
8) інша інформація, визначена МОЗ.
Відповідно до пункту 38 Порядку №1338, аргументована позиція члена експертної команди, який не згоден з рішенням експертної команди, повинна бути викладена в протоколі розгляду справи експертної команди.
Згідно з пунктом 40 Порядку №1338, за результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи не встановлення інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують.
У разі первинного встановлення інвалідності та/або ступеня втрати професійної працездатності датою встановлення інвалідності та/або ступеня втрати професійної працездатності є дата направлення на оцінювання або дата видачі направлення до медико-соціальних експертних комісій, що передані до експертних команд для проведення оцінювання.
Датою, до якої встановлено інвалідність, вважається перше число місяця, наступного за місяцем, у якому повинно бути проведено повторне оцінювання.
Дата наступного повторного оцінювання відліковується з дати направлення на оцінювання з урахуванням строку, на який встановлена інвалідність.
Згідно з пунктом 53 Порядку №1338, після проведення оцінювання, прийняття та підписання в електронній системі рішення експертної команди на адресу електронної пошти особи, яка проходила оцінювання, надсилається витяг із рішення, що формується в електронній системі у зв'язку з прийнятим рішенням, та рекомендації у зв'язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності). У разі відсутності електронної пошти зазначені документи надсилаються протягом п'яти календарних днів засобами поштового зв'язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).
Також постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 затверджені Критерії встановлення інвалідності, які застосовуються для встановлення груп інвалідності.
Пунктом 8 Критеріїв встановлення інвалідності передбачено, що підставою для визнання особи особою з інвалідністю є одночасна наявність таких обов'язкових умов:
стійкі порушення функцій організму - хвороба триває не менше 12 місяців, або очікується, що вона триватиме щонайменше 12 місяців або призведе до смерті особи, а також існують мінімальні шанси на значне покращення стану навіть за умов застосування найкращого доступного лікування;
обмеження життєдіяльності - особа має помірний (1 ступінь), виражений (2 ступінь) або значний (3 ступінь) ступінь обмеження здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності;
необхідність вжиття заходів соціального захисту - особа має потребу в підтримці в повсякденному житті, а саме: отриманні послуг з реабілітації, паліативної допомоги, забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації, забезпеченні лікарськими засобами для використання в амбулаторних умовах та/або медичними виробами для використання в амбулаторних та побутових умовах.
Згідно з пунктом 10 Критеріїв встановлення інвалідності, особі, що визнається особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється одна з таких груп інвалідності:
перша (I), яка поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров'я особами з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді;
друга (II);
третя (III).
У відповідності з пунктом 12 Критеріїв встановлення інвалідності, друга група інвалідності встановлюється, якщо особа має виражений ступінь (2 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами.
До II групи інвалідності можуть належати також особи, які мають дві хвороби або більше, що призводять до інвалідності, наслідки травми або вроджені порушення та їх комбінації, які в сукупності спричиняють виражене (2 ступінь) обмеження життєдіяльності особи та її працездатності.
Відповідно до пункту 14 Критеріїв встановлення інвалідності, строк повторного огляду визначається з урахуванням стану, прогнозу розвитку захворювання та реабілітаційного потенціалу.
Відповідно до пункту 15 Критеріїв встановлення інвалідності, інвалідність встановлюється на такі строки:
для осіб, які мають анатомічні дефекти, інші необоротні порушення функцій органів і систем організму згідно з частиною I додатка, - безстроково;
для осіб, які проходять повторне оцінювання і мають інвалідність I групи протягом 5 років, - безстроково;
для осіб, які мають онкологічні та онкогематологічні захворювання з несприятливим прогнозом згідно з частиною II додатка, - на 5 років;
для осіб, які мають хронічні захворювання з тяжким перебігом згідно з частиною III додатка, - на 5 років;
для осіб, яким вперше встановлюється III група інвалідності, - на 1 рік;
для осіб, яким вперше встановлюється II група інвалідності, - на 2 роки;
для осіб, що проходять повторне оцінювання, - на 1-3 роки.
Отже, відповідно до п. 15 Критеріїв встановлення інвалідності, для осіб яким вперше встановлюється II група інвалідності, інвалідність встановлюється на 2 роки.
Водночас, вирішуючи спір судом встановлено, що ч. 13 ст. 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (у редакції, чинній на момент прийняття оскарженого рішення) передбачено, що особам, які внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, отримали ушкодження, які призвели до необоротної втрати (у тому числі ампутації) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), необоротної втрати іншого органу або повної стійкої втрати органом його функцій, що призвело до інвалідності, група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (оцінювання повсякденного функціонування особи) (безстроково) та на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності, але не вище першої групи. Переогляд з метою підвищення групи інвалідності таким особам проводиться на підставі особистої заяви особи з інвалідністю або її законного представника у разі настання змін у стані здоров'я і працездатності особи з інвалідністю або за рішенням суду.
Тобто, група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду у випадках, визначених ч. 13 ст. 7 Закону №2961-IV, зокрема, у разі повної стійкої втрати органом його функцій.
Отже, для вирішення спору дослідженню підлягає питання стосовно того, чи розповсюджуються на позивача положення ч. 13 ст. 7 Закону №2961-IV.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, причиною інвалідності позивача є: поранення (контузії, травми, каліцтва), захворювання або інші ушкодження здоров'я, одержані під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди (За рішенням ВЛК: Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини). Наявний висновок ВЛК, або ЛЕК, або МВЛК: Збройні Сили України: Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини.
Згідно Витягу з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії 18 регіональної військово-лікарської комісії № 4205 від 26 грудня 2024 року, захворювання старшого сержанта Якимчука Ростиславовича, 1970 р.н.: "Гіпертонічна хвороба I ст. (наявність атеросклеротичної бляшки в правій ЗСА). СНО. Ангіопатія сітківки. Деформуючий артроз обох кульшових та обох колінних суглобів І ст., 3 больовим синдромом та помірним порушенням функції. Змішаний тривожний та депресивний розлад. Міжхребцевий остеохондроз, спондилоартроз, спондильоз поперекового відділу хребта, з больовим синдромом та незначним порушенням функції. М54. Хронічний вертеброгенний попереково-крижовий L5-S1 радикуліт праворуч зі стійким больовим та м'язово-тонічним синдромами, з незначним порушенням функції. Двобічна хронічна і нейросенсорна приглухуватість середнього та легкого ступеня (AD 46дБ, AS 33дБ), що підтверджуються медичними та військово-обліковими документами, ЗАХВОРЮВАННЯ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ. Захворювання: "Пресбіопія. Поширений псоріаз, стаціонарна стадія, зимова форма. F41.2. Кісти щитоподібної залози, без порушення функції. Аліментарно-конституційне ожиріння І ст. Викривления носової перетинки з порушення функції носового дихання праворуч" ЗАХВОРЮВАННЯ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВІ СЛУЖБИ.
За змістом рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 12.03.2025 року № 10474/25/513/Р, діагноз, за яким особу було направлено, відповідно до національного класифікатора НК 025:2021 «Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я: Основний діагноз: 111.9 - Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба серця без (застійної) серцевої недостатності. Супутні діагнози: Н90.3 - Нейросенсорна втрата слуху, двостороння; J34.2 - Зміщена носова перегородка; L40.0 - Псоріаз звичайний; М54.17 - Радикулопатія, попереково-крижовий відділ; М42.10 - Остеохондроз хребта у дорослих, множинні відділи хребта; Е66.3 - Надлишкова вага; F41.2; М17.0 - Первинний гонартроз, двобічний; М16.0 - Первинний коксартроз, двобічний; Н35.8 - Інші уточнені ураження сітківки.
Відтак, з огляду на встановлене вище, суд дійшов висновку, що положення ч. 13 ст. 7 Закону №2961-IV не розповсюджуються на позивача, оскільки діагноз, за яким позивачу встановлено інвалідність, не свідчить про наявність у нього необоротної втрати органу або повної стійкої втрати органом його функцій.
Відповідно до змісту Протоколу розгляду експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи №10474/25/513/П від 12.03.2025 року, члени експертної команди висновували про встановлення позивачу другої групи інвалідності строком на два роки та одноголосно не погоджувались з наявністю підстав для безстрокового встановлення інвалідності.
Вирішуючи спір, суд враховує правові висновки Верховного Суду, зокрема, у постановах від 17 березня 2020 року у справі № 240/7133/19, від 25 вересня 2018 року у справі № 804/800/16 та від 26 вересня 2018 року у справі № 817/820/16, від 30 листопада 2020 року в справі № 200/14695/19-а, відповідно до яких при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
Таким чином, виходячи з підстав, на яких ґрунтується спірне рішення відповідача, а також відсутність обставин, які б свідчили про порушення процедури прийняття рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 12.03.2025 року № 10474/25/513/Р, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП "Одеська обласна клінічна лікаря" Одеської обласної ради від 12.03.2025 року № 10474/25/513/Р відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині встановлення дати повторного оцінювання.
Доводи позивача не знайшли свого підтвердження.
Враховуючи сукупність наведених обставин, суд доходить висновку, що правові підстави для задоволення позову відсутні.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на зазначене, оцінюючи докази, які є у справі, в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.
У зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат не здійснюється. Крім того, позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72-77, 90, 139, 242-246, 250, 255-258, 262, 295, 297 КАС України,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комунального некомерційного підприємства "Одеська обласна клінічна лікарня" Одеської обласної ради (вул. Академіка Заболотного, буд. 26, м. Одеса, 65025, код ЄДРПОУ 01998526) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку і строки, встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук
.