26 січня 2026 року м. Київ справа №320/41271/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕФРО-ЕКСПРЕС» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕФРО-ЕКСПРЕС» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 07.03.2024 року № 173980413 на загальну суму 283 309,77 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення сформоване контролюючим органом без жодних законних підстав, оскільки, відповідно до приписів Закону України № 3303-ІХ від 09.08.2023, він звільнений від відповідальності за несвоєчасне виконання своїх обов'язків щодо реєстрації ПН в ЄРПН, також вказує, що контролюючим органом порушено приписи ПК щодо не надсилання акту перевірки позивачу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому наголосив, що ним у повній мірі дотримані вимоги податкового законодавства щодо проведення перевірки та листування із платником податків, доводить, що Акт було направлено на податкову адресу позивач, відповідно до вимог ст.42 ПК України, щодо застосованої штрафної санкції, доводить її правомірність, з огляду на відсутність підстав для звільнення позивача від відповідальності, враховуючи зміни податкового законодавства.
Позивач з позицію відповідача не погодився, надав відповідь на відзив, в якому доводив відсутність у його діях порушення вимог податкового законодавства, зокрема тим, що з 01.04.2022 по 31.07.2023 перебував на спрощеній системі оподаткування 3 групи зі ставкою 2%, а спірні податкові накладні складені у період після 24.02.2022 було зареєстровано ним у ЄРПН 25.10.2023, після повернення на загальну систему оподаткування з 01.08.2023, з огляду на викладене переконаний, що він звільнений від відповідальності, тому спірне ППР має бути скасоване.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕФРО ЕКСПРЕС», код ЄДРПОУ 40099583, місцезнаходження: Україна, 02160, м. Київ, вул. Березнева, буд. 10, зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основний вид діяльності товариства 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки, є платником ПДВ.
У період з 01.04.2022 по 31.07.2023 перебував на спрощеній системі оподаткування - платника єдиного податку 3 групи зі ставкою податку 2%.
Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ «НЕФРО ЕКСПРЕС», за результатом якої складено акт про результати камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «НЕФРО ЕКСПРЕС» від 29.01.2024 № 6358/Ж5/26-15-04-13-03/40099583, у висновках якого зазначено про встановлення порушень граничних термінів реєстрації підприємством податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначених п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України та п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ та пп.69.2 ст.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
На підставі означеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.03.2024 № 173980413, яким до позивача на підставі п.120-1.3 ст.120-1 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкцій в розмірі 283 309,77 грн за затримку реєстрації податкових накладних в порушення ст.201.10 Податкового кодексу України.
Згідно розрахунку штрафу до вказаної ППР за порушення граничного строку реєстрації податкової накладної № 1 від 28.02.2022 на 468 днів штрафна санкція застосована у розмірі 50%, а до ПН № 2 від 28.02.2025 від 28.02.2022 на 468 днів - 2%.
Вказане податкове повідомлення-рішення було направлено листом з рекомендованим повідомленням про вручення на податкову адресу позивача, та повернуто адресату за закінченням терміну зберігання.
ТОВ «НЕФРО ЕКСПРЕС» з податковим повідомленням-рішенням не погодилось, оскаржило його в адміністративному порядку.
Рішенням Державної податкової служби України від 31.05.2024 № 16309/6/99-00-06-03-01-06 скарга товариства залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 07.03.2024 № 173980413 залишено без змін.
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про його скасування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходячи з положень норм законодавства, які діяли на момент їх виникнення, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Пунктом 75.1 та підпунктом 75.1.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.
Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно із пунктом 86.8 статті 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно з пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України, Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Законом №2120-IX від 15.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» було доповнено підрозділ 8 розділу XX ПК України пунктом 9 згідно з яким:
« 9. Установити, що тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV Податкового кодексу України застосовуються з урахуванням таких особливостей:
9.2. Платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи - підприємці та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 10 мільярдів гривень.
До таких осіб не застосовується обмеження щодо кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах.
9.5. Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
9.9. Після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом.».
Як встановлено судом зі змісту позовної заява, та як підтверджено відповідачем у відзиві, позивач скористався наданим Законом № 2120-IX від 15.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» правом та з 01.04.2022 перейшов на спрощену систему оподаткування, як платник єдиного податку третьої групи з особливостями оподаткування за ставкою 2 відсотки.
Підпункт 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX ПК України було викладено в новій редакції Законом № 2142-IX від 24.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», яким, зокрема, передбачено (абз. 1, 3): «Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, звільняються від обов'язку нарахування та сплати податку на додану вартість за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, та при ввезенні товарів на митну територію України, а також від подання податкової звітності з податку на додану вартість, а їх реєстрація платником податку на додану вартість є призупиненою.
Під призупиненням реєстрації платником податку на додану вартість для цілей цього пункту розуміється, що для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, призупиняються права та обов'язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу XX цього Кодексу (у тому числі щодо формування податкового кредиту) на період використання особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом».
Законом № 3219-IX від 30.06.2023 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» викладено абз. 1 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX ПК України в новій редакції, що передбачає автоматичний перехід платників податків, що обрали тимчасову спрощену систему оподаткування зі ставкою 2%, на систему оподаткування, на якій такі платники податків перебували до переходу на оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, з 01.08.2023.
Тож, з 01.08.2023 позивач повернувся на загальну систему оподаткування зі сплатою податку на додану вартість.
Відповідно до абз. 21 п. 69.1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки, за умови виконання ними податкових обов'язків щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.
Таким чином, до позивача не застосовується відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за такий період, у разі, якщо така реєстрація здійснена до 29.09.2023 включно.
Разом із цим, судом встановлено, позивач після повернення на загальну систему оподаткування, зареєстрував 25.10.2023 в ЄРПН податкову накладну № 1 від 28.02.2022 та податкову накладну № 2 від 28.02.2025.
Як було зазначено вище, з набранням чинності Законом № 2260-IX, законодавцем окремо встановлено строк для реєстрації податкових накладних без притягнення до відповідальності для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки - протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.
Отже, оскільки позивач зареєстрував податкові накладні № 1 та № 2 від 28.02.2022 після 29.09.2023, тому відповідач правомірно зазначає про порушення товариством терміну реєстрації податкових накладних, відповідальність за яку передбачена нормами ПК України.
Разом із цим, судом встановлено, що відповідачем сума штрафу за порушення позивачем граничного строку для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахована згідно положень пункту 120-1.1 статті 120 ПК України.
Доцільно зауважити, що, згідно Акту перевірки та розрахунку до спірного ППР контролюючим органом встановлено, що реєстрація ПН № 1 від 28.02.2022 відбулась із затримкою на 468 днів за що застосована штрафна санкція у розмірі 50%, тоді як до ПН № 2 від 28.02.2025, реєстрація якої також відбулась із затримкою у 468 днів - 2%.
Отже, визначаючи питання щодо правильного розміру необхідної штрафної санкції суд виходить з наступного.
Відповідач наголошує на правильному застосуванні штрафу за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної, який діяв до 08.02.2023, а саме: за загальними нормами, встановленими пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Як вже було зазначено судом, з матеріалів справи слідує, що складені позивачем 2 податкові накладні у лютому 2022 року, зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних у жовтні 2023 року.
Законом України від 12.01.2023 №2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (набрав чинності 08 лютого 2023 року) підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений, зокрема:
- пунктом 89 в наступній редакції «тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
- пунктом 90 в наступній редакції «тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Суд зазначає, що Закон України від 12 січня 2023 року №2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (набрав чинності 08 лютого 2023 року), яким підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктами 89 та 90, не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності.
Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов'язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.
Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.
Тобто, пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України продовжений строк реєстрації податкових накладних порівняно із положенням статті 201 ПК України.
Закон України від 12 січня 2023 року №2876-IX набрав чинності з 08 лютого 2023 року, відтак, він збільшив строк реєстрації податкових накладних із датою виписки з 15 січня 2023 року, в той час як раніше складені накладні (з 01 січня 2023 року по 15 січня 2023 року) слід було зареєструвати до 30 січня 2023 року.
Вказаний Закон не може в силу прямих вказівок у останньому продовжити строк, який сплинув.
При цьому, такий строк реєстрації встановлений статтею 201 ПК України. У разі несвоєчасної реєстрації таких накладних має місце порушення строку їх реєстрації, передбаченого статтею 201, а не пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, а відтак, пункт 90 ПК України не застосовується до податкових накладних, складених до 15 січня 2023 року.
Отже, розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом №2876-IX) є неможливим.
Таким чином, зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).
Судом встановлено, що позивач будучи платником податку на додану вартість, виписав дві податкові накладні №1, яка була складена 28.02.2022 та податкова накладна №2, яка була складена 28.02.2022, тоді як зареєстрував такі накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних 25.10.2023, з огляду на те, що з 01.04.2022 по 31.07.2023 перебував на спрощеній системі оподаткування, а з 01.08.2023 набув статусу платника ПДВ на загальній системі, при цьому в такому випадку останній мав зареєструвати податкові накладні до 29.09.2023 включно.
Отже, реєстрація вказаних спірних податкових накладних не проводилася із дотриманням нових строків, визначених пунктом 89 підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, оскільки граничний термін реєстрації таких не припадав на період з дати набрання чинності Законом №2876-ІХ. За таких умов підстави для застосування змін, внесених Законом України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» №2876-ІХ від 12.01.2023 до Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», які набрали чинності з 08.02.2023, під час вирішення даного спору, - відсутні.
Таким чином, зважаючи на встановлення в ході розгляду даної справи недотримання позивачем граничних строків, визначених пунктом 201.10 ст. 201 ПК України, реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, 26 днів, то розмір штрафних санкцій повинен бути обрахований на підстави вимог пункту 120-1.1 статті 120 ПК України (20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів).
При цьому, що стосується покликань сторони позивача на правозастосування пункту 11 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, то суд зазначає, що після введення воєнного стану в Україні (24 лютого 2022 року) законодавець не вносив змін до загальних норм, що регулювали як строки реєстрації податкових накладних, так і умови притягнення до відповідальності за їх порушення. Дія цих норм (зокрема, статей 120-1 і 201 ПК України) не зупинялася, особливості їх застосування не встановлювалися. Єдиним виключенням був період з 07 березня 2022 року до 26 травня 2022 року, коли ПК України передбачав безумовне зупинення усіх строків, зокрема, встановлених цим Кодексом (підпункт 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, пункт 102.9 статті 102 ПК України).
При цьому, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого саме пунктом 89 цього розділу, тобто прямо пов'язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних, а до спірних правовідносин ці норми, як вказано вище, не застосовуються.
Водночас суд звертає увагу на те, що в спірних правовідносинах неправильно застосовано розмір штрафної санкції.
Згідно з п.п.20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України саме контролюючі органи, а не суд мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків. Функція судового контролю під час розгляду справ про адміністративні правопорушення полягає у перевірці правомірності винесеного рішення податкового органу і не може виражатися у здійсненні замість суб'єкта владних повноважень його службової діяльності, яка полягає у визначенні у порядку, встановленому цим законодавством, сум податкових та грошових зобов'язань платників податків.
Крім цього, суд зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення відповідача підлягає скасуванню не через відсутність у позивача обов'язку по сплаті штрафу, а через висновок про неправильний розрахунок відповідачем суми такого штрафу. При цьому суд не зобов'язаний самостійно здійснювати розрахунок штрафних санкцій замість контролюючого органу, перебираючи таким чином його повноваження.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 (справа 826/15139/16 (К/9901/1450/17) та від 17.04.2018 (справа 2а-10031/12/2670).
В контексті викладеного вище суд дійшов висновку про неправомірність розрахунку суми штрафу в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 07.03.2024 року № 173980413, що в свою чергу свідчить про його невідповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст.2 КАС України).
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на вище викладене, спірне податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає до скасування.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕФРО ЕКСПРЕС» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 07.03.2024 року № 173980413 на загальну суму 283 309,77 гривень.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕФРО ЕКСПРЕС» (код ЄДРПОУ 40099583, місцезнаходження: Україна, 02160, м. Київ, вул.. Березнева, буд. 10,) сплачений ним судовий збір у розмірі 4249 (чотири тисячі двісті сорок дев'ять) гривень 65 копійок за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ 44096797, місцезнаходження: вул. Шолуденка, 33/19 м. Київ, 04116).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 26 січня 2026 року.
Суддя Кочанова П.В.