23 січня 2026 року справа № 640/4030/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про стягнення матеріальної шкоди,
Суть спору: у лютому 2020 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 із позовом до Міністерства соціальної політики України, Державної казначейської служби України, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд стягнути з держави Україна за рахунок Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку відповідача - 2 на користь позивача шкоду, заподіяну третьою особою у розмірі 87277,39 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2020 (суддя Шрамко Ю.Т.) відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
19.03.2020 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшли письмові пояснення по справі.
31.03.2020 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача Державної казначейської служби України надійшов відзив на позовну заяву.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.
23.04.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 17.01.2023 №03-19/3387/23 "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи №640/4030/20.
23.04.2024 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 року справу №640/4030/20 прийнято до провадження судді Кушнової А.О., продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами. Вказаною ухвалою також задоволено клопотання позивача від 03.03.2020 та залучено до участі у справі №640/4030/20 співвідповідача - Міністерство юстиції України.
13.09.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву від Міністерства юстиції України.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с. 6-7).
Позивач є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 , виданим 16.12.1988 року (а.с.8).
Згідно Довідки від 02.07.2019 №6343-5000152061, на час звернення до суду, позивач є внутрішньо переміщеною особою (а.с.9).
З березня 2016 року виплату пенсії позивачу було припинено, що стало предметом судового розгляду у справі № 645/5889/17.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26.11.2018 у справі №645/5889/17, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання дій дискримінаційними, визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення компенсації - задоволено частково (а.с.10-13).
Визнано протиправною бездіяльність Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2016.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2016. Стягнуто з Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова на користь ОСОБА_1 компенсацію із втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати». У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено. В частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць рішення суду виконується негайно.
Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 58932212 від 18.04.2019, в якій повідомлено боржника - Індустріальне об?єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова про необхідність виконання рішення суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2019 по справі №645/5889/17 задоволено заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Зобов?язано Індустріальне об?єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова подати до суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 по справі №645/5889/17.
На виконання вимог вказаної ухвали Індустріальним об?єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Харкова подано до суду звіт, відповідно до якого рішення виконано в частині нарахування доплати за період з 01.03.2016 по 31.07.2019 у сумі 84 640,83 грн, здійснено поновлення виплати пенсії позивачу з серпня 2019 року та у березні 2019 року було виплачено пенсію у межах суми стягнення за один місяць, а саме за жовтень 2017 року в сумі 2 102,59 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 по справі №645/5889/17 замінено сторону виконавчого провадження, а саме боржника Індустріальне об?єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 по справі №645/5889/17 за наслідками розгляду звіту про виконання рішення суду - встановлено новий строк подання звіту про виконання рішення суду від 26.11.2018 по справі №645/5889/17.
23.09.2019 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Барановою Яною Олександрівною винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, в якій зазначено, що станом на 05.07.2019 боржником не надано доказів повного виконання рішення згідно з виконавчим документом, рішення не виконано без поважних причин, а його виконання без участі боржника неможливе. За невиконання рішення суду на боржника накладено штраф у розмірі 5100,00 грн, а також у розмірі 10200,00 грн за повторне невиконання рішення суду. В подальшому державним виконавцем на виконання вимог статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» до органів національної поліції направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
Суд зауважує, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 23.09.2019 не була оскаржена позивачем.
Позивач звернулась до суду з цим позовом, вважаючи, що внаслідок невиконання рішення суду їй завдано матеріальної шкоди у вигляді упущеної вигоди на суму 87 277,39 грн, та просить стягнути зазначену суму з Державного бюджету України, посилаючись на статті 22 та 1173 Цивільного кодексу України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Нормами статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв?язку із втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» цей Закон регулює відносини, що виникають між суб?єктами системи загальнообов?язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на пі відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов?язковим державним пенсійним страхуванням.
Обов?язок з виплати пенсії у відповідні строки встановлений статею 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статтею 47 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування».
Разом з тим, пенсія в сумі 87277,39 грн. була нарахована позивачу за період з 01.03.2016 по 30.09.2019 року, однак виплачена лише пенсія у межах стягнення за один місяць - за жовтень 2017 року у розмірі 2102,59 грн. в березні 2019 року.
За змістом статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
У статті 107 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання неналежне виконання ними обов?язків з адміністративного управління накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.
Разом із тим позивач зазначає про заподіяну їй майнову шкоду та обґрунтовує свою позицію в тому числі пунктом другим частини другої статті 22 ЦК України.
Так, відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, які особа зазнала у зв?язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які б особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Таким чином, заявлена до стягнення сума грошових коштів у розмірі 87 277,39 грн за своєю правовою природою є нарахованою, але невиплаченою пенсією, тобто сумою соціальної виплати, право на яку виникає та реалізується в межах публічно-правових відносин та регулюється спеціальним законодавством у сфері пенсійного забезпечення.
Зазначена сума не є збитками у розумінні статті 22 ЦК України, оскільки не становить ані реальних збитків, ані упущеної вигоди, а є заборгованістю з виплати пенсії.
За таких обставин, положення статті 1173 ЦК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, а вимоги про відшкодування зазначеної суми як шкоди з відповідачів є безпідставними.
Відповідно до частини першої статті 58 Закону «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, забезпечує збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання, виплат за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом, соціальні та інші виплати, передбачені законодавством України, та інші функції, передбачені цим Законом, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та статутом Пенсійного фонду. Кошти Пенсійного фонду України відповідно до статті 73 Закону використовуються в тому числі на виплату пенсій.
Відповідно до пункту 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об?єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об?єднані управління є територіальними органами ПФУ.
Основними завданнями управління Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з пенсійного забезпечення; ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов?язковому державному соціальному страхуванню; виконання інших завдань, визначених законом (пункт 3 зазначеного Положення).
Відповідно до підпунктів 7, 8 пункту 4 Положення управління Пенсійного фонду України відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям У відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
Згідно із статтею 107 Закону Пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов?язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.
Отже, Пенсійний фонд України є суб'єктом владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, тобто уповноважений здійснювати нарахування і виплату пенсії позивачу.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.03.2020 У справі №757/63985/16 (провадження № 14-556 цс 19) зазначає, що спір у справі стосовно недоотриманої суми пенсії є публічно-правовим, виник з публічно-правових відносин за участю органу державної влади як суб'єкта владних повноважень, тому повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства. зазначає, що відповідно до покладених завдань і функцій Пенсійний фонд України є суб'єктом владних повноважень у сфері нарахування та виплат пенсій.
Так, спір стосовно недоотриманої суми пенсії виник з публічно-правових відносин, пов'язаних зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій з нарахування та виплати пенсії, та має розглядатися за участю органу Пенсійного фонду України, на який покладено відповідні повноваження.
Водночас позовні вимоги у цій справі заявлено до Міністерства соціальної політики України, Міністерства юстиції України та Державної казначейської служби України, які не наділені повноваженнями щодо призначення, нарахування або виплати пенсій, а отже, не є належними відповідачами у спірних правовідносинах.
При цьому у позовній заяві позивач прямо зазначає, що вона не звертається з вимогою до Пенсійного фонду України, оскільки його бездіяльність вже була предметом розгляду у адміністративному суді.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 у справі №552/6381/17 зазначає, що встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов?язком суду, який виконується під час розгляду справи. За результатами розгляду справи, суд відмовляє у позові до неналежного відповідача, у разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, суд відмовляє в позові до неналежного відповідача з цієї підстави.
Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до положень ст. 139 КАС України суд залишає за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 242-246, 250 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.