ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"27" січня 2026 р. справа № 300/7861/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Архипов Олександр Васильович, до Комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 (позивач), в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене протоколом № 42 від 02.10.2025, про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі пункту 7 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";
- зобов'язати Комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 невідкладно повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.09.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 7 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період до закінчення терміну дії рішення про встановлення групи інвалідності, виданого Повітовою комісією з питань встановлення інвалідності у м. Щецин Республіки Польщі 07.10.2025.
Адміністративний позов обґрунтований тим, що позивач у вересні 2025 року звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Однак, відповідач прийняв рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у зв'язку із ненаданням документів, які підтверджують інвалідність дитини, встановлені в пп.7 п.1 додатку 5 постанови КМУ від 16.05.2024 №560, а саме витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціального допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; для підтвердження родинних стосунків - свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов'язаного».
На думку позивача вказане рішення є протиправним, оскільки позивачем до заяви було долучено нотаріально завірену копію рішення про встановлення групи інвалідності сину позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 із перекладом на українську мову, виданого Повітовою комісією з питань встановлення інвалідності у м. Щецин Республіки Польщі, а також довідку від 01.08.2025 про продовження строку дії зазначеного рішення. 30.09.2025 на адресу відповідача була скерована заява (вручена 02.10.2025) із проханням при розгляді питання та прийняття рішення врахувати положення Договіру між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, підписаного 24 травня 1993 року, відповідно до положень якого, документи видані органом однієї з Договірних сторін, мають юридичну силу документу для іншої Договірної сторони. При цьому, форма правової дії визначається законодавством тієї Договірної сторони, яке визначає саму дію.
На думку представника позивача вказане рішення Повітової комісії, яким сину позивача встановлена група інвалідності ІІ, підтверджує право позивача на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особовий період на підставі п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-ХІІ, а саме рішення видане компетентним органом в силу договірних зобов'язань країн є належним та достатнім підтвердженням такого права позивача.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
04.12.2025 на адресу суду від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представниця заперечила щодо задоволення позовних вимог. Відзив мотивований тим, що позивач 23.09.2025 звернувся із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації на підставі п.7 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». До заяви було долучено, зокрема копію рішення про встановлення групи інвалідності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виданого 19.09.2023 р. Повітовою комісією з питань встановлення інвалідності, розташованою за адресою АДРЕСА_1 . Згідно з зазначеним рішенням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зараховано до ІІ-ої групи інвалідності, символ причини інвалідності 12-С, рішення видано на період до 30.09.2025 р та копію довідки (довідки, що підтверджує подання заяви та вказує термін дії чинного рішення про інвалідність), виданої 01.08.2025 р. Повітовою комісією з питань встановлення інвалідності, розташованою за адресою АДРЕСА_2 . Згідно з зазначеною довідкою відповідно до частини 3 статті 66б Закону від 27 серпня 1997 року «Про професійну і соціальну реабілітацію та працевлаштування осіб з інвалідністю» (Законодавчий Вісник за 2024 р., поз. 44, з пізнішими змінами), Повітова комісія з питань встановлення інвалідності в м. Щецин підтверджує подання заяви на отримання рішення про інвалідність 29.07.2025 р. та встановлює, що рішення про встановлення інвалідності №PZOON.4021.3877.2023 від 19.09.2023 р. є дійсним до дати видачі наступного остаточного рішення, але не пізніше останнього дня шостого місяця, що настає після попереднього терміну дії, тобто до 31.03.2026 р.
Представниця зазначає, що в ході розгляду заяви було встановлено, що Україна не є підписантом угоди з Республікою Польща, яка б дозволяла взаємне визнання документів, які б підтверджували/визначали ступінь інвалідності (групу інвалідності). Крім того, Договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу і правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24.05.1993 р. № 616_174, ратифікованого Постановою ВР № 3941-XII (3941-12 ) від 04.02.1994 р. поширює свою дію на правовідносини, які виникають в сферах цивільного та кримінального права. У той же час відносини з оформлення відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, а також оформлення та визнання груп інвалідності не належать до кримінальних, цивільних, сімейних або трудових правовідносин. Також відсутні внутрішні польські та українські нормативно-правові акти, які б у зв'язку з введеним воєнним станом в Україні дозволяли визнання вищезазначених документів.
Також звернено увагу, що КМУ було прийнято 08.03.2022 постанову № 225 «Деякі питання проведення медико-соціальної експертизи дітям на період дії воєнного стану на території України», яка на період дії на території України воєнного стану визначила порядок проведення медико-соціальної експертизи вимушено переселеним особам, які перебувають за кордоном. Так вказана постанова передбачає можливість видачі рішення про призначення I, II чи III групи інвалідності, які ухвалюють експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ( далі - ЕКОПФО) на підставі медичних документів - як українських, так і іноземних.
Відтак зауважує, що комісією за повного та належного дослідження поданих позивачем документів, за дотримання встановленої процедури та норм законодавства прийнято правомірне рішення про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу з призовом під час мобілізації з підстави визначеної в пункті 7 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Представник позивача скористався правом подання відповіді на відзив, яка надійшла на адресу суду 10.12.2025.Представник зазначає, що норми порядку призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, зокрема додаток 5 не визначає, що перелік документів , який має бути доданий до заяви про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особовий період та саме якими підтверджується право на відстрочку від призову на військову службу є вичерпним. Зазначене свідчить про те, що право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може бути підтверджено і іншими документами, не зазначеними в додатку 5 Порядку призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, а у наявних правовідносинах рішення про встановлення групи інвалідності сину позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , видане Повітовою комісією з питань встановлення інвалідності у м. Щецин Республіки Польщі 19.09.2023, а також довідка від 01.08.2025 про продовження строку дії зазначеного рішення є достатніми для встановлення та підтвердження права позивача на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Звертає увагу, що позивачу 28.01.2025 за його заявою від 04.12.2024 за наданими позивачем тих самих документів , а саме рішення про встановлення групи інвалідності сину позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 із перекладом на українську мову, виданого Повітовою комісією з питань встановлення інвалідності у м. Щецин Республіки Польши 19.09.2023 було прийняте рішення про надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 7 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» про що позивачу було видано довідку (Додаток № 6 до Порядку № 560) від 28.01.2025 №1/1/426.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 23.09.2025 звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с. 12).
ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомленням від 05.11.2025 №1/1/5674 повідомив, що за результатами розгляду заяви, протоколом від 05.11.2025 №47 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Причиною відмови слугувало те, що подані документи не підтверджують право на відстрочку, передбачену п.7 ч. 1 додатку №5 Постанови КМУ від 16.05.2024 №560 (не подані документи для підтвердження інвалідності дитини, встановлені п. 7 ч. 1 додатку 5 вищевказаної постанови (а.с.60).
Не погоджуючись з вказаною вище відмовою, позивач звернувся до суду позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до ч. 1-3 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідними Указами Президента України строк дії воєнного часу продовжувався та діє станом і на час розгляду даної справи.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII, в редакції станом на час виникнення спірних відносин,), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію (далі Указ №69/2022). Згідно пункту 4 Указу № 69/2022 призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Частиною 1 ст. 2 Закону №2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 6 ст. 2 Закону №2232-XII передбачені наступні види військової служби:
-базова військова служба;
-військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;
-військова служба за контрактом осіб рядового складу;
-військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
-військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти;
-військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;
-військова служба за призовом осіб офіцерського складу;
-військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні.
За визначенням ст. 1 Закону №3543-XII, мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно - рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 23 Закону №3543-XII передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи.
Одночасно суд враховує, що з 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок №560), який визначає алгоритм отримання військовозобов'язаними особами відстрочки.
Відповідно до п. п. 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з п. 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (п. 59 Порядку №560).
Відповідно до п. 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Згідно Додатку 5 до Порядку №560, затверджено перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема для отримання відстрочки на підставі п. 7 ч. 1 ст. 23 вказаного Закону, надаються документи: для підтвердження інвалідності дитини - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; для підтвердження родинних стосунків - свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов'язаного.
Отже, у пп.7 п. 1 Додатку № 5 до Порядку № 560 чітко та недвозначно визначений необхідний та вичерпний перелік документів, які мають бути долучені до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у випадку утримання повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи
Судом вставновлено, що ОСОБА_1 23.09.2025 звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.7 ч. 1 ст. Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
До заяви про надання відстрочки від 23.09.2025 позивачем було долучено копію рішення про встановлення групи інвалідності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виданого 19.09.2023 Повітовою комісією з питань встановлення інвалідності. Згідно з зазначеним рішенням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зараховано до ІІ-ої групи інвалідності, символ причини інвалідності вказано - 12-С, рішення видано на період до 30.09.2025.
Міністерством охорони здоров'я України 08.10.1998 прийнято наказ № 297 «Про перехід органів і закладів охорони здоров'я України на Міжнародну статистичну класифікацію хвороб і споріднених проблем охорони здоров'я десятого перегляду», згідно пунктом 1.1 якого здійснено перехід на Міжнародну статистичну класифікацію хвороб і споріднених проблем охорони здоров'я десятого перегляду (МКХ-10), як єдиного міжнародного нормативного документу для формування системи обліку і звітності в охороні здоров'я - з 01.01.1999.
Міжнародна класифікація хвороб 10-го перегляду (МКХ-10) використовується для кодування діагнозів, що є підстовою для встановлення інвалідності.
У свою чергу символ причини інвалідності - 12-С, який зазначений в рішенні про встановлення групи інвалідності сину позивача, виданого 19.09.2023 Повітовою комісією з питань встановлення інвалідності, не відповідає класифікації МКХ-10.
Відтак суд зазначає, що рішення про встановлення групи інвалідності сину позивача, яке видане Повітовою комісією з питань встановлення інвалідності у м. Щецин Республіки Польща, а також довідка від 01.08.2025 про продовження строку дії вказаного рішення, не є документом який підтверджує право позивача для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Інших документів, визначених пп. 7 п. 1 додатку 5 Порядку №560, позивачем до заяви про надання відстрочки від призову на військову служба не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність прийнятого відповідачем рішення у формі протоколу № 42 від 02.10.2025 про відмову позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.7 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відтак, з урахуванням зазначеного, зважаючи на недоведення позивачем наявності підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у суду відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.09.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 7 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період до закінчення терміну дії рішення про встановлення групи інвалідності, виданого Повітовою комісією з питань встановлення інвалідності у м. Щецин Республіки Польщі 07.10.2025.
Стосовно інших посилань позивача, то суд критично оцінює такі, з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з чч. 1-2 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, доходить висновку, що у позові ОСОБА_1 слід відмовити.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до Комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гомельчук С.В.