Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви
27 січня 2026 року Справа №200/321/26
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання протиправними дії, скасування рішення зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:
- визнати дії/ бездіяльність відповідача протиправною;
- зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплатити всі доплати до пенсії, які не були виплачені позивачу як особі, після досягнення 65 років.
- скасувати Рішення ГУПФУ Чернігівської області № 262440001238 від 07.01.2026р.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року позовну заяву залишено без руху.
Встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків шляхом надання суду уточненої позовної заяви із визначенням кола відповідачів та позовними вимогами щодо кожного із відповідачів.
У встановлений судом строк позивачем надано заяву про усунення недоліків, у якій останній визначив у якості відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області. Просив суд розглянути питання необхідності залучення ГУ Пенсійного фонду України в Чернігівській області. Збільшив позовні вимоги та виклав їх в наступній редакції:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області протиправними, щодо не донарахування пенсійних виплат позивачу після досягнення ним 65 років.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплатити всі пенсійні доплати, які не були виплачені позивачу як особі, після досягнення 65 років;
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУПФУ Чернігівської області № 262440001238 від 07.01.2026р. про відмову, з вимогою зазначити в заяві неіснуючий вид перерахунку пенсії, як «Припинення підприємницької діяльності», з яким у позивача будь які відносини відсутні;
- нарахувати інфляційні та 3% річних на не донараховану та не виплачену своєчасно суму пенсійних виплат після досягнення позивачем 65 років., за користування його коштами.
Також 23.01.2026 позивачем до суду надано клопотання, у якому останній вказав наступне.
13.01.2026 позивач скаргу, аналогічну позовній заяві у справі № 200/321/26 надіслав до Пенсійного фонду України, в т.ч. з посиланням на протиправне рішення ГУПФУ Чернігівської області № 262440001238 від 07.01.2026р. про відмову.
22.01.2026р за № 6381-7308-/к-03/8-2800/26, ПФУ мою скаргу з додатками направив на розгляд до ГУ Пенсійного фонду України в Полтавській області, про ГУПФУ Чернігівської області там навіть не згадується.
Просив взяти до уваги вищезазначений доказ при розгляді питання необхідності залучення ГУ Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
25 січня 2026 року позивачем до суду надано клопотання, мотивоване наступним.
Пенсійний фонд України, є головним органом у системі пенсійного забезпечення України, який здійснює керівництво, управління солідарною системою, призначення та виплату пенсій.
На скаргу № ВЕБ-28000-Ф-С-26-025070 від 13.01.2026р, з цього самого питання (викладеного у позовній заяві у справі № 200/321/26), ПФУ без діє, шляхом направлення скарги до того, на кого я скаржився, тобто до ГУ Пенсійного фонду України в Полтавській області.
На 24.01.2026 в кабінеті пенсіонера (позивача) пенсія відображається на січень, лютий 2026р. в сумі 3323 грн.
Просив дослідити доцільність залучення у справу стороною ПФУ, в якості другого відповідача чи іншим.
Розглянувши подані заяви, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 3 ст. 9 КАС України визначено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Суд зазначає, що в уточненій позовній заяві фактично викладено позовні вимоги до двох різних суб'єктів владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
Втім, позивачем у справі визначений лише один відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
У клопотаннях від 23.01.2026 та від 26.01.2026 позивач просить суд самостійно визначитися із складом відповідачів у справі шляхом прийняття рішення про залучення у справі в якості відповідачів Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та Пенсійний фонд України.
Суд вказує, що ані первинна позовна заява, ані уточнена позовна заява, ані зазначені клопотання взагалі не містять вимог до Пенсійного фонду України в розумінні ст. 5 КАС України.
Вимога нарахувати інфляційні та 3% річних на не донараховану та не виплачену своєчасно суму пенсійних виплат після досягнення позивачем 65 років., за користування його коштами не має адресата.
Так, частиною 3 ст. 48 КАС України встановлено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Разом з тим, зазначеному обов'язку суду кореспондується обов'язок позивача визначити у позовній заяві предмет та підстави позову, вказавши основні та похідні вимоги.
При цьому, суд звертає увагу, що предмет позову - це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під адміністративну юрисдикцію.
Підстава позову - це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування. Під підставою позову розуміються обставини, з яких витікає право вимоги позивача, на яких позивач їх засновує.
Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 червня 2020 року у справі №520/2261/19 дійшла висновку, що обов'язок відповідача суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Таким чином, недоліки позовної заяви позивачем не усунені.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно із частинами другою, третьою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи те, що ухвала суду про залишення позовної заяви без руху від 19 січня 2026 року не виконана позивачем, суд приходить висновку про продовження позивачеві строку на усунення недоліків на термін п'ять днів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Продовжити термін для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дії, скасування рішення зобов'язання вчинити певні дії.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків шляхом надання суду шляхом надання суду уточненої позовної заяви із визначенням кола відповідачів та позовними вимогами щодо кожного із відповідачів, визначенням предмету та підстав позову.
Ухвала може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Суддя В.В. Олішевська