Справа № 522/19852/25
№ 3/522/650/26
27 січня 2026 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Кривохижа Ю.А., розглянувши матеріалів про адміністративне правопорушення, які надійшли з Департаменту ПП УПП в Одеській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, виніс постанову про таке:
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи
1. 20.08.2025 року о 00 годині 20 хвилин у м. Одесі по проспекту Шевченка, 12/1, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом електросамокатом «Jet» без д.н.з. у стані алкогольного сп'яніння. Зі згоди водія огляд проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Драгер ARMF-0314. Результат огляду позитивний - 1.01 проміле. Тест 1432. Від керуванням транспортним засобом відсторонена, чим ОСОБА_1 порушила п. 2.9 а ПДР, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
2. У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась. Про судове засідання 27.01.2026 року ОСОБА_1 повідомлялась належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 до суду не надходило. За таких обставин, Суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у відповідності зі статтею 268 КУпАП.
3. ОСОБА_1 подала письмові пояснення, у яких зазначила, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає та вважає, що у справі відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на наступне. По-перше, як убачається з матеріалів справи, у момент події вона керувала електросамокатом, який відповідно до положень Правил дорожнього руху, а також чинного законодавства України не відноситься до транспортних засобів у розумінні ст. 130 КУпАП та не підлягає державній реєстрації. Відтак, відсутній спеціальний суб'єкт адміністративного правопорушення, обов'язковий для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 130 КУпАП. По-друге, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у час та за обставин, зазначених у протоколі. Відеозаписи, долучені стороною обвинувачення, не фіксують моменту зупинки електросамокату, не дають можливості ідентифікувати особу водія, а також містять суттєві розбіжності щодо дати та часу події, що унеможливлює їх використання як доказів. По-третє, огляд на стан алкогольного сп'яніння проведено з порушенням вимог чинного законодавства та Інструкції, оскільки у протоколі не зазначено жодної ознаки сп'яніння, яка стала підставою для його проведення, а після висловленої незгоди з результатами огляду їй було неправомірно відмовлено у направленні до закладу охорони здоров'я. Крім того, відсутні відомості щодо належної повірки та сертифікації спеціального технічного засобу, яким здійснювався огляд. За таких обставин, у справі відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим провадження підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
ІІ. Досліджені в судовому засіданні докази
4. Таким чином, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення в судове засідання надано такі докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 428409 від 20.08.2025 року;
- довідка про отримання (неотримання) особою посвідчення водія, відповідно до якої ОСОБА_1 отримувала посвідчення водія.
- довідка про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 протягом року не піддавалась адміністративному стягненню.
- результат приладу Alkotest 7510, відповідно до якого у ОСОБА_1 результат 1,01 % проміле;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів,? ? відповідно до якого у ОСОБА_1 результат 1,01 % проміле;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.08.2025 року,
- диск з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
ІІІ. Оцінка Суду
5. Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю Суд враховує таке.
6. Статтею 121 КУпАП визначено, що під транспортними засобами, зокрема у ч. 1-4 ст. 130 КУпАП, слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.
7. Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій, серед іншого, зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
8. Згідно пункту 1.10 ПДР України, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
9. Цей термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
10. Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
11. Таким чином, як вбачається з вищенаведених термінів, поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» можна трактувати як два різні поняття: в широкому - транспортний засіб, в тому числі і електросамокат, і в вузькому - механічний транспортний засіб.
12. У постанові Верховного Суду по справі № 127/5920/22 від 15.03.2023 року, касаційна інстанції зазначила, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
13. Окрім того, відповідно до Закону України №2956-IX «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 року визначено поняття легкого персонального електричного транспортного засобу - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину.
14. Як вбачається із загальнодоступних джерел технічні параметри електросамокатів, що перебувають у використанні мають потужність мотору до 1000 Вт та містять два колеса.
15. Тобто, електросамокат відповідно до Закону України № 2956-IX є легким персональним електричним транспортним засобом.
16. Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
17. Суб'єктами правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП, зокрема є водії транспортних засобів, а тому слід зазначити, що вказана норма закону передбачає відповідальність водіїв транспортних засобів, а не лише механічних транспортних засобів.
18. Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 порушила п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, згідно якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
19. Доводи ОСОБА_1 , про відсутність факту керування транспортним засобом, не знайшли свого підтвердження, оскільки спростовуються наявними у справі доказами. Зокрема, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 добровільно погодилась як водій пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Тобто на момент надання такої згоди вона усвідомлював, що є водієм транспортного засобу та існує підозра у посадових осіб патрульної поліції щодо її перебування у нетверезому стані. Також, матеріали справи містять відеофіксацію, з якої вбачається, що ОСОБА_1 перебувала за керуванням електросамоката та спілкувалася з працівниками поліції саме як водій.
20. Доводи про відсутність підтвердження сертифікації та повірки спеціального технічного засобу, яким проводився огляд на стан алкогольного сп'яніння, ґрунтуються виключно на припущеннях. ОСОБА_1 не подала жодних доказів на підтвердження того, що прилад є несертифікованим або непридатним до використання, не зверталася із запитами до уповноважених органів щодо перевірки наявності сертифіката чи перевірки, а також не ініціювала витребування відповідних документів у порядку, передбаченому законом. За таких обставин підстави сумніватися у належності спеціального технічного засобу у суду відсутні.
21. Таким чином, наведені ОСОБА_1 доводи не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.
22. Тобто вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, що передбачені статтею 251 КУпАП.
23. Вказані вище докази узгоджуються із даними, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, який є документом, що засвідчує факт неправомірних дій і в силу статті 251 КУпАП вважається належним доказом цього.
24. У діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
ІV. Накладення адміністративного стягнення
25. Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП не встановлено.
26. Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП не встановлено.
27. Суд відповідно до статті 33КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, приймаючи до уваги відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують адміністративну відповідальність, Суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 грн. 00 коп. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, що є достатнім для виховання вищезазначеної особи, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як ним, так і іншими особами.
28. Підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворого стягнення, відсутні.
29. Відповідно до статті 40-1 КУпАП та статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI із ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір.
Із цих підстав,
Керуючись статтями 1, 9, 23, 33, 130, 276-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Суд, -
1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у розмірі 17 000 грн. 00 коп.(сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 665 грн. 60 коп. (шістсот шістдесяь п'ять гривень 60 копійок).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, у разі несплати у встановлений строк штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з дня винесення, а в разі оскарження протягом трьох місяців з дня розгляду апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десятиденного строку з дня винесення постанови.
Суддя Ю. А. Кривохижа