Справа № 522/26127/25
Провадження № 3/522/642/26
Провадження № 3/522/643/26
26 січня 2026 року м.Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Осіік Д.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_1 ,
- в скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 187 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
29.10.2025 року о 17 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись під адміністративним наглядом, не з'явився на відмітку до відділу поліції, чим порушив встановлені щодо нього правила адміністративного нагляду, згідно постанови судді Приморського районного суду м.Одеси від 05.03.2025р.
Крім того, 20.11.2025 року о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись під адміністративним наглядом, перебував у барі «Кокон», розташованому за адресою: м.Одеса, вул.Канатна,18/1, де здійснюється реалізація спиртних напоїв, чим порушив встановлені щодо нього правила адміністративного нагляду, згідно постанови судді Приморського районного суду м.Одеси від 05.03.2025р.
Судовий розгляд в суді проведено за відсутністю ОСОБА_1 , який в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Про причини неявки ОСОБА_1 , суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справу не подавав.
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_2 , будучи повідомленим про дату та час розгляду справи в суді, не з'явився, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 , як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з'явитись до суду за умови не повідомлення суду причин своєї неявки.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно до диспозиції ч.1 ст. 187 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме:1) неявка за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду;2) неповідомлення працівників Національної поліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах;3) порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу;4) порушення заборони перебування у визначених місцях району (міста);5) нереєстрація в органі Національної поліції.
Відповідно до диспозиції ч.2 ст.187 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обставини правопорушення та провина ОСОБА_1 підтверджуються зібраними по справі доказами: протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАД №759372 та серії ВАД 759373 від 20.11.2025 року, якими зафіксовано факт вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень; рапортами працівників поліції, УП №1 ГУНП в Одеській області; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в якому останній виклав обставини скоєного правопорушення та визнав свою вину; ухвалою суду, якою ОСОБА_1 був встановлений адміністративний нагляд строком на 1 рік із обмеженнями; копією постанови суду, згідно якої ОСОБА_1 був визнаний виним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 187 КУпАП, копією паспорту громадянина України ОСОБА_1 .
Таким чином, в діях ОСОБА_1 дійсно вбачається склад інкримінованих йому адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 187 ч.2 КУпАП.
Згідно ч. 2 ст. 7 та ст. 245, ст. 280 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. Суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова суду, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.
Згідно вимог ст.ст. 34, 35 КУпАП обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлені.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Отже, виходячи з положень зазначеної статті, одночасний розгляд кількох протоколів про адміністративні правопорушення відносно однієї і тієї ж особи одним і тим же органом (посадовою особою) необхідно здійснювати в межах одного провадження, а тому з метою всебічного та об'єктивного їх розгляду, суд вважає за необхідне об'єднати їх в одне провадження.
Враховуючи обставини справи, дані про особу правопорушника, вважаю необхідним визначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч.2 ст.187 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами, а саме у виді штрафу із застосуванням вимог ст.36 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у зв'язку з винесення постанови про накладання адміністративного стягнення, на порушника покладається обов'язок сплати судового збору, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665 гривень 60 копійок /шістсот шістдесят п'ять/ гривень 60 копійок на користь держави.
Керуючись ст.ст. 9, 24, 33, 38, 187, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Обєднати матеріали проваджень у справах про адміністративні правопорушення, за ст.ст.187 ч.2 КУпАП стосовно ОСОБА_1 №3/522/642/26, №3/522/643/26 в одне провадження під загальним номером справи №3/522/26127/25, провадження № 3/522/642/26.
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 187 ч.2 Кодекcа України про адміністративні правопорушення і застосувати до нього адміністративне стягнення із застосуванням ст.36 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 170 /ста сімдесяти/ гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень, 60 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП України у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Суддя: