21 січня 2026 року
м. Київ
cправа № 914/2555/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.
у письмовому провадженні розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельтабуд"
на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 10.11.2025 (Якімець Г. Г. - головуюча, судді: Бойко С. М., Бонк Т. Б.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельтабуд"
до Приватного акціонерного товариства "Будівельне управління 62"
про стягнення 882 866, 18 грн.
Хронологія провадження
1. На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа № 914/2555/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельтабуд" (далі - ТОВ "Дельтабуд", Позивач) до Приватного акціонерного товариства "Будівельне управління 62" (далі - ПрАТ "Будівельне управління 62", Відповідач) про стягнення 882 866, 18 грн.
2. Господарський суд Львівської області рішенням від 09.11.2016 позовні вимоги задовольнив частково. Стягнув з Відповідача на користь Позивача 833 375,08 грн, 12 500, 63 грн - судового збору та 44 972, 56 грн - витрат на послуги адвоката.
3. За наслідками апеляційного перегляду справи Львівський апеляційний господарський суд 01.02.2018 ухвалив постанову, якою рішення Господарського суду Львівської області від 09.11.2016 скасував в частині стягнення 137 311, 04 грн і у цій частині прийняв нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовив.
Пункт 2 резолютивної частини рішення виклав в такій редакції: "Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Будівельне управління 62" (81652, Львівська область, м. Новий Розділ, вул. Шевченка,6, ідентифікаційний код 01272427) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельтабуд" (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 48, ідентифікаційний код 22345998) 628 980, 22 грн інфляційних втрат, 67 083, 82 грн 3% річних, 10 440, 96 грн судового збору та 37 562, 64 грн витрат на послуги адвоката. У задоволенні решти позовних вимог в цій частині відмовити."
В іншій частині рішення господарського суду першої інстанції залишив без змін.
Також апеляційний господарський суд присудив до стягнення з Відповідача в дохід Державного бюджету України 10 107, 06 грн за розгляд апеляційної скарги, а з Позивача в дохід Державного бюджету України - 3 082, 23 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.
4. Поряд з цим, того ж 01.02.2018 Львівський апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою частково задовольнив заяву ТОВ "Дельтабуд" про забезпечення позову.
Вжив заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що належать ПрАТ "Будівельне управління 62" в розмірі 744 067, 64 грн та підлягають до сплати ТОВ "Дельтабуд" і знаходяться на будь-яких рахунках, відкритих у банках або інших фінансових установах, за виключенням грошових коштів, що призначені на виплату заробітної плати та здійснення нарахувань на заробітну плату працівникам ПрАТ "Будівельне управління 62" та на транспортні засоби цього товариства (згідно з переліком).
5. Переглянувши у касаційному порядку вказану ухвалу, Верховний Суд 25.04.2018 ухвалив постанову, якою оскаржену ухвалу змінив, в частині накладення арешту на транспортні засоби ПрАТ "Будівельне управління 62" відмовив і у зв'язку з чим, другий абзац резолютивної частини цієї ухвали виклав в такій редакції:
"Вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що належать Приватному акціонерному товариству "Будівельне управління - 62" (81652, Львівська область, м. Новий Розділ, вул. Шевченка, 6, ідентифікаційний код 01272427) в розмірі 744 067, 64 грн та підлягають до сплати ТОВ "Дельтабуд" (79000, м. Львів, вул. Стрийська, 48, ідентифікаційний код 22345998) і знаходяться на будь-яких рахунках, відкритих у банках або інших фінансових установах, за виключенням грошових коштів, що призначені на виплату заробітної плати та здійснення нарахувань на заробітну плату працівникам Приватного акціонерного товариства "Будівельне управління 62". В іншій частині заяву про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельтабуд" б/н від 31.01.2018 року залишити без задоволення. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Будівельне управління - 62" (81652, Львівська область, м. Новий Розділ, вул. Шевченка, 6, ідентифікаційний код 01272427) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельтабуд" (79000, м. Львів, вул. Стрийська, 48, ідентифікаційний код 22345998) 440,50 грн судового збору за подання заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову".
В іншій частині ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 01.02.2018 залишив без змін.
6. Після цього, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Меленчук Володимир Ігорович своєю постановою від 23.08.2018 відкрив виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 06.03.2018 № 914/2555/16 про стягнення з ПрАТ "Будівельне управління 62" на користь ТОВ "Дельтабуд" грошових коштів в розмірі 744 067, 64 грн.
7. В цей же день приватний виконавець наклав арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження у сумі 818 967, 20 грн, про що виніс відповідну постанову.
Заява про скасування заходів забезпечення позову та її обґрунтування
8. 10.10.2025 від стягувача - ТОВ "Дельтабуд" до Західного апеляційного господарського суду надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 01.02.2018 у цій справі.
9. Обґрунтовуючи заяву, Позивач пояснював, що приватний виконавець Меленчук Володимир Ігорович листом від 30.09.2025 № 12912 повідомив ТОВ "Дельтабуд" про те, що у нього на примусовому виконанні досі перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області № 914/2555/16 про стягнення з ПрАТ "Будівельне управління 62" заборгованості на загальну суму 744 067, 64 грн. При цьому, з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що на банківському рахунку боржника (Відповідача) у АТ "Райффайзен Банк" наявні кошти в сумі 60 130, 05 грн, а тому з метою їх списання на користь стягувача останньому варто звернутися в суд задля скасування заходів забезпечення позову.
Ухвала суду попередньої інстанції та її обґрунтування
10. Розглянувши подану заяву, Західний апеляційний господарський суд 10.11.2025 постановив ухвалу, якою відмовив у її задоволенні.
11. Апеляційний суд вказав, що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 01.02.2018 у цій справі, якою було змінено рішення Господарського суду Львівської області від 09.11.2016, станом на цей час боржником (ПрАТ "Будівельне управління 62") не виконана в повному обсязі, а тому, враховуючи приписи частин сьомої, восьмої статті 145 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у суду відсутні підстави для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 01.02.2018.
Узагальнений зміст вимог та обґрунтування касаційної скарги
12. Не погодившись з постановленою ухвалою, Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 01.02.2018 у цій справі.
13. Скаржник стверджує, що оскаржена ухвала постановлена судом апеляційної інстанції з порушенням статей 136, 137, 140, 145 ГПК України, адже підстави для забезпечення позову у цій справі вже відпали і наразі їх збереження лише перешкоджає виконанню судового рішення, задля можливості виконання якого вони власне й вживалися.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду попередньої інстанції
14. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
15. Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив правильність дотримання судом попередньої інстанції норм процесуального права і дійшов таких висновків.
16. Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
17. Отже, заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи і мають на меті гарантувати реальне виконання рішення суду.
18. Як вказано вище, 01.02.2018 Львівський апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою частково задовольнив заяву ТОВ "Дельтабуд" про забезпечення позову. Вжив заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що належать ПрАТ "Будівельне управління 62" в розмірі 744 067, 64 грн та підлягають до сплати ТОВ "Дельтабуд" і знаходяться на будь-яких рахунках, відкритих у банках або інших фінансових установах, за виключенням грошових коштів, що призначені на виплату заробітної плати та здійснення нарахувань на заробітну плату працівникам ПрАТ "Будівельне управління 62" та на транспортні засоби цього товариства (згідно з переліком).
19. Верховний Суд постановою від 25.04.2018 вказану ухвалу апеляційного господарського суду змінив, відмовивши у задоволенні заяви Позивача про забезпечення позову в частині накладення арешту на транспортні засоби ПрАТ "Будівельне управління 62". В іншій частині ухвалу суду попередньої інстанції від 01.02.2018 Верховний Суд залишив без змін.
20. Водночас за результатами розгляду цієї справи по суті Львівський апеляційний господарський суд ухвалив постанову від 01.02.2018, якою рішення Господарського суду Львівської області від 09.11.2016 скасував в частині стягнення 137 311, 04 грн і у цій частині прийняв нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовив. Пункт 2 резолютивної частини вказаного рішення виклав в такій редакції: "Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Будівельне управління 62" (81652, Львівська область, м. Новий Розділ, вул. Шевченка,6, ідентифікаційний код 01272427) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельтабуд" (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 48, ідентифікаційний код 22345998) 628 980, 22 грн інфляційних втрат, 67 083, 82 грн 3% річних, 10 440, 96 грн судового збору та 37 562, 64 грн витрат на послуги адвоката. У задоволенні решти позовних вимог в цій частині відмовити." В іншій частині рішення господарського суду першої інстанції залишив без змін.
21. Відповідно до частин першої та другої статті 241 ГПК рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
22. Згідно з частиною першою статті 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
23. Враховуючи зазначені норми процесуального права, постанова Львівського апеляційного господарський суду від 01.02.2018 та залишене без змін в частині рішення місцевого господарського суду від 09.11.2016 набрали законної сили 01.02.2018.
24. Відповідно до частини сьомої статті 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
25. Згідно з частиною восьмою статті 145 ГПК України якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
26. У постанові від 29.04.2021 у справі № 922/3284/18 Верховний Суд виснував, що аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що заходи забезпечення позову вважаються такими, що втратили свою дію в силу положень частини сьомої статті 145 ГПК України після спливу дев'яноста днів з дня набрання законної сили рішенням суду, яким задоволено позов, якщо не відкрито виконавче провадження з примусового виконання судового рішення. При цьому суд не позбавлений права на скасування заходів забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи, заявленого в період їх дії.
27. Як вже також зазначалося виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 06.03.2018 № 914/2555/16 про стягнення з ПрАТ "Будівельне управління 62" на користь ТОВ "Дельтабуд" грошових коштів в розмірі 744 067, 64 грн приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Меленчук Володимир Ігорович відкрив 23.08.2018.
28. З наведеного чітко вбачається, що виконавче провадження № НОМЕР_1 приватний виконавець відкрив після спливу дев'яноста днів з дня набрання законної сили рішенням суду, яким частково задоволено позов ТОВ "Дельтабуд" у цій справі, а тому в силу положень частини сьомої статті 145 ГПК України саме після спливу означеного строку заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 01.02.2018 автоматично втратили свою дію.
29. При цьому, у постанові від 22.02.2024 у справі № 910/9855/20 Верховний Суд вже вказував про те, що втрата дії заходів забезпечення позову в силу положень частини сьомої статті 145 ГПК України не передбачає необхідності постановлення судом ухвали про їх скасування, оскільки вони припиняють свою дію в силу закону.
30. Враховуючи наведені висновки, колегія суддів Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції правильно відмовив у задоволенні заяви ТОВ "Дельтабуд" про скасування заходів забезпечення позову у цій справі, однак зробив це з неправильних мотивів.
31. Заява ТОВ "Дельтабуд" про скасування заходів забезпечення позову не підлягала задоволенню не тому, що рішення господарського суду по суті спору у цій справі ще не виконано, а тому, що вжиті ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 01.02.2018 заходи забезпечення позову припинилися в силу закону, відтак підстави для їх окремого скасування судом за заявою Позивача відсутні.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
32. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
33. Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частини перша, четверта статті 311 ГПК України).
34. З огляду на вказані положення та висновки, зроблені касаційним судом під час касаційного провадження у даній справі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги Позивача, зміну мотивувальної частини оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції та залишення цієї ухвали в іншій частині без змін.
За таких обставин, керуючись статтями 300, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельтабуд" задовольнити частково.
2. Мотивувальну частину ухвали Західного апеляційного господарського суду від 10.11.2025 у справі № 914/2555/16 змінити, виклавши її в редакції цієї постанови Верховного Суду. В іншій частині вказану ухвалу залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І. С.
Судді Берднік І. С.
Зуєв В. А.