Справа № 947/45075/25
Провадження № 2/947/1063/26
27.01.2026 м.Одеса
Київський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді Мальованого В.О.
за участю секретаря Кочіашвілі А.Д.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
ТОВ «Факторинг Партнерс» в особі представника звернувся до суду з вищевказаним позовом в якому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами в загальній сумі 15855,00 грн. А також понесені судові витрати: зі сплати судового збору в сумі - 2422, 40 грн.; та на професійну правничу допомогу в розмірі 9000, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено. 16.05.2024 між ТОВ «Еко Фін» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 41720937, відповідно до якого відповідач отримала в кредит грошові кошти в розмірі 3500,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитними коштами, яку зобов'язувалася повернути до 15.05.2026.
10.11.2025 було укладено договір № 10-11/25 відповідно до якого ТОВ «Еко Фін» відступило право вимоги за договором № 41720937 ТОВ «Факторинг Партнерс».
Таким чином ТОВ «Факторинг Партнерс» набув права вимоги до відповідача за договором № 41720937.
Відповідач належним чином не виконує взятих на себе зобов'язань щодо повернення кредиту та сплаті процентів за користування ним, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за кредитним договором № 41720937 в загальній сумі 15855,00 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 3500,00 грн., заборгованості за нарахованими процентами 12355,00 грн.
У зв'язку з вищезазначеним, позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою суду від 16.12.2025 року відкрито спрощене провадження у справі без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 16.12.2025 року витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо належності банківської картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та виписку про рух коштів по банківському рахунку за карткою № НОМЕР_1 за період з 16.05.2024 до 26.05.2024,
20.01.2026 витребувана інформація від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла на адресу суду.
У відповідності до ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Відзиву від відповідача до суду не надходило.
Представник позивача в позовній заяві просив розглядати справу за відсутності представника позивача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав. Будь-яких заяв чи клопотань від нього не надходило.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків. Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. За змістом ст.3, 6, 627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Ст. 638, 640 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики. Так, згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Судом встановлено, що 16.05.2024 між ТОВ «Еко Фін» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 41720937, відповідно до якого відповідач отримала кредит в сумі 3500,00 грн., строком на 730 днів до 15.05.2026 зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмір 1,00% за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день стоку користування кредитом.
Відповідач, підписавши вказаний договір прийняла на себе зобов'язання за вказаним договором, зокрема, здійснювати погашення кредиту обов'язковими щомісячними платежами. Первісний кредитор ТОВ «Еко Фін» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику кредит в сумі 3500,00 грн, шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією квитанції № 41584-09772-20503 від 16.05.2024 та випискою про рух коштів по банківській карті № НОМЕР_1 .
Згідно інформації наданої АТ КБ «ПриватБанк» банківська картка № НОМЕР_1 емітована банком на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідно до договору відступлення права вимоги №10-11/25 від 10.11.2025 ТОВ «Еко Фін» відступило право вимоги за кредитним договором №41720937 ТОВ «Факторинг Партнерс».
Таким чином ТОВ «Факторинг Партнерс» набув права вимоги до відповідача за договором №41720937 .
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Факторинг Партнерс» за кредитним договором №41720937 утворилася заборгованість в загальній сумі 15855,00 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 3500,00 грн., заборгованості нарахованими процентами в сумі 12355 грн.
Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв'язку, суд вважає встановленим та доведеним, що ТОВ «Еко Фін» та ОСОБА_1 діючи вільно, на власний розсуд, уклали кредитний договір №41720937 . ТОВ «Еко Фін» надало відповідачу кредитні кошти, які остання повинна була повернути та сплатити відсотки за користування кредитними коштами у строки і на умовах, передбачених цим договором. Разом з тим, судом встановлено, що відповідач порушила умови укладеного кредитного договору, оскільки належним чином не виконувала свого зобов'язання щодо сплати в рахунок повернення кредиту щомісячних платежів, вносила платежі в меншому розмірі та несвоєчасно, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, стягнення якої позивач має права вимагати в судовому порядку. Розмір заборгованості за кредитним договором підтверджується відповідними розрахунками, наданими позивачем, які суд вважає повним, чітким, об'єктивним, вони узгоджуються з умовами кредитного договору, тому суд вважає їх належним та допустимим доказом і бере за основу при ухваленні цього рішення. Також суд враховує, що відбулась заміна кредитора, до позивача перейшли права ТОВ «Еко Фін» і позивач має право вимагати від ОСОБА_1 сплати заборгованості за кредитним договором №41720937 .
При цьому, суд вважає, що відповідач обґрунтованого заперечення проти позову не подала і жодним чином позовні вимоги не спростувала. На підставі вищевикладеного, позов слід задовольнити повністю. Відповідно ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу судових витрат. Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу. За змістом ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Верховний Суд у своїй постанові від 03.05.2018 року у справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. На підтвердження вказаних витрат позивачем до суду надано:
-копію договору про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024;
-копію заявки про надання юридичної допомоги №126 від 11.11.2025 року; - копію витягу з акту №22 про надання юридичної допомоги від 24.11.2025 на суму 9000,00 грн..
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 року у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» (пункт 154) від 28 листопада 2002 року вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правову допомогу в зазначеному розмірі в сумі 9000,00 грн., адже цей розмір, окрім іншого має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Суд вважає за необхідне врахувати, ціну позову, те що матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження та збирання яких адвокат витратив би значний час, даний спір є малозначним і особливої складності не представляє.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2422,40 грн. судового збору сплаченого за подання позовної заяви.
Керуючись ст.2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 137, 141, 259, 263-265, 280, 282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», ЄДРПОУ 42640371, місце знаходження: 03150 м. Київ, вул.Гедройця Єжи 6 оф.521, заборгованість за кредитним договором №41720937 від 16.05.2024 в загальному розмірі 15855,00 грн., понесені судові витрати зі сплати судового збору 2422,40 грн., та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн., а всього 22277 (двадцять дві тисячі двісті сімдесят сім) гривень 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 27.01.2026 року.
Учасники справи:
Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», ЄДРПОУ 42640371, місце знаходження: 03150 м. Київ, вул.Гедройця Єжи 6 оф.521.
Відповідач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: В. О. Мальований