79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
14.01.2026 Справа № 914/1789/25
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Блес Кепітал Груп», с. Софіївська Борщагівка Київської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-будівельна компанія “Вест Рей Плюс», м. Львів
про стягнення 1 745 694, 34 грн
Суддя Никон О.З.
Секретар судового засідання Тарас Ю.Р.
За участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю “Блес Кепітал Груп» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-будівельна компанія “Вест Рей Плюс» про стягнення 1 745 694, 34 грн.
Хід розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.06.2025 відкрито загальне позовне провадження.
Ухвалою суду від 15.10.2025 закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.
Ухвалою суду від 08.12.2025 судове засідання призначено на 14.01.2026.
13.01.2026 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
У судове засідання 14.01.2026 представники сторін не з'явились, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Аргументи сторін.
Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач після сплати позивачем авансового платежу ні в межах дії договору будівельного підряду № 11924 від 29.11.2024, ні в подальшому не приступив до виконання робіт та не повідомив про причини невиконання умов договору. Тому позивач просив стягнути з відповідача 737 782, 80 грн сплаченого авансу, 22 341, 42 грн інфляційних втрат, 7 216, 12 грн 3% річних та 978 354, 00 грн штрафних санкцій.
Відповідач відзиву на позов не подав, щодо заявлених вимог в установленому порядку не заперечив.
Обставини справи.
29 листопада 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Блес Кепітал Груп» (далі - Замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю “Вест Рей Плюс» (далі - Підрядник) уклали договір будівельного підряду № 11924 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на умовах та у строк передбачений чинним Договором на свій ризик виконати електромонтажні роботи по улаштуванню ландшафтного освітлення прибудинкової території житлового будинку №3, на об'єкті: «Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудованими громадськими приміщеннями, підземним паркінгом та об'єктами інженерного забезпечення по вул. Бігова, 17, м. Львів», у подальшому в тексті «Роботи», а Замовник зобов'язується прийняти й оплатити вказані Роботи на умовах та у строк передбачений чинним Договором.
Склад та обсяги робіт, які доручаються до виконання Підряднику, визначаються додатком №1 до цього договору (пункт 1.2. договору).
Згідно з пунктом 2.1 договору датою початку виконання робіт є дата перерахування Замовником авансового платежу на рахунок Підрядника.
Сторони погодилися, що датою закінчення Робіт за чинним договором є строк, який складає 60 календарних днів з дня отримання Підрядником у повному обсязі Авансового платежу від Замовника, а також забезпечення Замовником доступу до Об'єкта, в стані будівельної готовності до Робіт (пункт 2.2. договору).
Відповідно до пункту 3.1 договору його вартість складає 1 081 416, 00 грн.
Пунктом 3.3. договору передбачено, що розрахунки між сторонами здійснюються в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів Замовником на рахунок Підрядника в такому порядку:
авансовий платіж, який оплачується протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати укладення цього Договору:
- на матеріали: 625 542,80 грн, в тому числі ПДВ, згідно заявки на аванс від підрядника погодженої керівником проекту;
- на роботи: 112 240,00 грн, в тому числі ПДВ, згідно заявки на аванс від Підрядника погодженої керівником проекту;
- остаточна оплата: протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту підписання Актів
виконаних робіт.
Прийом-передача виконаних Підрядником робіт оформлюється двостороннім Актом приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3; двостороннім актом приймання виконаних прихованих будівельних робіт (у разі виконання прихованих робіт) (пункт 7.1 договору).
В разі поетапного виконання робіт, прийом-передача робіт та розрахунки після кожного етапу здійснюються на підставі документів, передбачених п. п. 7.1.1.-7.1.3. цього Договору. (пункт 7.2 договору).
Згідно з пунктом 7.3 договору документи, вказані в п. п. 7.1.1.-7.1.2. цього Договору, мають бути передані Замовнику протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту виконання всього обсягу Робіт або етапу Робіт (в разі поетапного виконання Робіт).
Відповідальність сторін погоджена у розділі 9 договору, зокрема, пунктом 9.3.1 передбачено, що за порушення строків виконання Робіт, встановлених пунктом 2.2. чинного Договору, Підрядник сплачує штрафну санкцію у розмірі 6 000, 00 грн за кожен день прострочення.
У випадку дострокового розірвання цього Договору Підрядником, або з вини Підрядника (не приступив до виконання робіт в межах передбаченого строку або виконує роботи настільки повільно, що закінчення в строк є неможливим, а також з інших підстав), або ж відмови Підрядника від виконання даного Договору, Підрядник повертає Замовнику невикористану суму авансового платежу, з урахуванням штрафних санкцій за виконання неякісних робіт у випадку наявності таких, а також сплачує Замовнику 25% (двадцять п'ять) відсотків штрафних санкцій від вартості Робіт, зазначеної в п. 3.1. цього Договору (пункт 9.4. договору).
Позивач на виконання договору здійснив авансовий платіж на загальну суму 737 782, 80 грн на користь відповідача, що підтверджено платіжними дорученнями №5826 від 03.12.2024 на суму 408 292, 80 грн та №5837 від 10.12.2024 на суму 329 490, 00 грн.
24 квітня 2025 року позивач надіслав відповідачу претензією з повідомленням про розірвання договору на підставі частини 2 ст. 849 ЦК України, вимогою про повернення авансового платежу за договором на суму 737 782, 80 грн та сплати штрафних санкцій на суму 726 354, 00 грн, яку відповідач отримав 10.05.2025.
Відповіді на претензію матеріали справи не містять.
Таким чином позивач просив стягнути з відповідача 737 782, 80 грн авансу, 22 341, 42 грн інфляційних втрат, 7 216, 12 грн 3% річних та 978 354, 00 грн штрафних санкцій.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.
Сторони у справі 29.11.2024 уклали договір будівельного підряду № 11924, згідно з яким відповідач за замовленням позивача мав виконати електромонтажні роботи по улаштуванню ландшафтного освітлення прибудинкової території житлового будинку №3 на об'єкті: «Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудованими громадськими приміщеннями, підземним паркінгом та об'єктами інженерного забезпечення по вул. Бігова, 17, м. Львів».
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (частина перша статті 853 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Частиною четвертою статті 879 Цивільного кодексу України визначено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Згідно зі статтею 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї зі сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
У разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини (частина 1 статті 886 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивач, виконав умови договору будівельного підряду та перерахував відповідачу аванс на загальну суму 737 782, 80 грн.
Відповідач, враховуючи пункт 2.2 договору, мав виконати роботи впродовж 60 днів з дати отримання авансу, тобто до 07.02.2025.
Однак матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем умов договору будівельного підряду та надіслання впродовж 10 робочих днів з моменту виконання робіт актів КВ-2в та КБ-3.
Щодо долучених відповідачем світлин, які, на його думку, підтверджують виконання в значній мірі підрядних робіт, суд не бере їх до уваги, оскільки з таких неможливо встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Позивач звертався з претензією про повернення авансу, однак доказів повернення такого позивачу матеріли справи не містять.
Враховуючи викладене, позивач правомірно заявив до стягнення 737 782, 80 грн авансу та такий підлягає стягненню з відповідача.
Щодо заявлених до стягнення пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних.
Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Позивач заявив до стягнення штраф на підставі пункту 9.4 договору на суму 270 354, 00 грн (25% від вартості робіт).
Перевіривши розрахунок штрафу, суд встановив, що такий є правильним.
Також позивач заявив до стягнення 708 000,00 грн штрафної санкції за порушення строків виконання робіт на підставі пункту 9.3.1 договору, нарахованої з 08.02.2025 по 05.06.2025.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд встановив, що такий є правильним.
Крім того, позивач заявив до стягнення 22 341, 42 грн інфляційних втрат та 7 216, 12 грн 3% річних.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні втрати нараховані з урахуванням індексів інфляції за лютий-квітень 2025 року, а 3% річних нараховано з 07.02.2025 по 05.06.2025.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що такий є правильним.
Однак суд не погоджується з визначеним позивачем початком прострочення грошового зобов'язання при нарахуванні 3% річних, оскільки 07.02.2025 - це останній день строку виконання робіт, тому прострочення слід нараховувати з 08.02.2025.
Здійснивши власний розрахунок, суд встановив, що до стягнення з відповідача підлягає 7 155, 48 грн 3% річних, нарахованих на суму неповернутих коштів за період з 08.02.2025 по 05.06.2025.
У задоволенні решти вимог слід відмовити.
Щодо клопотання позивача про застосування права, передбаченого частиною 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач у позові просить суд зазначити в рішенні про нарахування 3% річних до моменту виконання рішення суду в частині основного боргу до моменту виконання рішення на суму основного боргу нараховувати за методом факт/факт (фактична кількість днів у місяці/фактична кількість днів у році - 365(366)) 3% річних за кожен день прострочки, розрахувавши остаточну суму, що підлягає виплаті відповідачем позивачу за правилами обчислення простих точних процентів.
Відповідно до частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Згідно з частинами 11, 12 статті 26 Закону України “Про виконавче провадження», якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
Стягнення процентів річних, правове регулювання яких визначено частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, охоплюються положенням наведених норм. Підтвердженням цього висновку додатково свідчить сам зміст частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, в якій прямо зазначено, що проценти річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення.
Нарахування на суму боргу 3% річних (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) відбувається незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Враховуючи, що позивач заявив вимогу про стягнення боргу, на який нараховані 3% річних, суд вважає за можливе зазначити в рішенні суду про нарахування 3% річних, починаючи з моменту набрання рішення законної сили до моменту виконання рішення суду у даній справі за формулою (методом) факт/факт (фактична кількість днів у місяці/фактична кількість днів у році - 365(366)) 3% річних за кожен день прострочки, розрахувавши остаточну суму, що підлягає виплаті відповідачем на користь позивача -за правилами обчислення простих точних процентів.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, за визначеною вище формулою.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).
Щодо судових витрат.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-будівельна компанія “Вест рей плюс» (місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Городоцька, 367-А; ідент. код: 45277873) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Блес Кепітал Груп» (місцезнаходження: 08131, Київська область, Києво-Святошинський р-н, село Софіївська Борщагівка, вул. Щаслива, будинок 44, офіс 131/5, ідент. код: 39337667) 1 745 633, 70 грн, з яких: 737 782, 80 грн - неповернутий аванс, 22 341, 42 грн інфляційних втрат, 7 155, 48 грн 3% річних, 708 000, 00 грн штрафної санкції, 270 354, 00 грн штрафу та 20 947, 60 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. На підставі частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати, починаючи з моменту набрання рішенням законної сили та до моменту виконання рішення на суму основного боргу нараховувати за методом факт/факт (фактична кількість днів у місяці/фактична кількість днів у році - 365(366)) 3% річних за кожен день прострочки, розрахувавши остаточну суму, що підлягає виплаті Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничо-будівельна компанія “Вест рей плюс» (місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Городоцька, 367-А; ідент. код: 45277873) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Блес Кепітал Груп» (місцезнаходження: 08131, Київська область, Києво-Святошинський р-н, село Софіївська Борщагівка, вул. Щаслива, будинок 44, офіс 131/5, ідент. код: 39337667) за правилами обчислення простих точних процентів.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 26.01.2026.
Суддя Никон О.З.