Справа № 591/3003/25
Провадження № 2-а/591/174/25
27 січня 2026 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі головуючого судді Ніколаєнко О.О., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Суми справу № 591/3003/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень, -
У березні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи це тим, що постановами відповідача його було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 ч. 3 та 210-1 ч. 3 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до змісту постанови №Х02/25-121 позивач протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України від 11.04.2024 №3633-ІХ повинен був уточнити свої облікові дані, але не зробив цього. Крім того, позивач зауважує, що ним було дотримано вимоги законодавства щодо військового обліку, оскільки 05.02.2025 року він здійснив уточнення персональних даних у мобільному додатку «Резерв+». Також позивач вказує на наявність у нього права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з наявністю статусу студента, що, за твердженням позивача, не було враховано при прийнятті оскаржуваних рішень.
Щодо змісту оскаржуваної постанови №Х02/25-122, позивач зазначає, що відповідачем помилково встановлено факт порушення ним законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію через неявку для проходження військово-лікарської комісії. Позивач стверджує про незаконність вказаного рішення, мотивуючи це тим, що він є особою, яка має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. На думку ОСОБА_1 , наявність підстав для відстрочки звільняє його від обов'язку проходження військово-лікарської комісії, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач також зазначив, що оскаржувані постанови були винесені з порушенням встановленої процедури та за відсутності належних доказів вчинення правопорушення. Зокрема, ОСОБА_1 стверджує, що у його присутності жодні протоколи про адміністративні правопорушення не складалися, що, на його думку, свідчить про формальний підхід відповідача до розгляду справи та порушення прав особи, яка притягається до відповідальності. Відповідачем порушено процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення. Повісток про виклик на розгляд справ позивач не отримував.
Позивач просить: скасувати постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № Х02/25-121 та № Х02/25-122.
Відповідачі копію ухвали отримали, правом на подання відзиву не скористались.
03.11.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Клопотання обґрунтоване тим, що позивачем пропущено встановлений ст. 286 КАС України та ст. 289 КУпАП десятиденний строк на оскарження постанов про адміністративне правопорушення. Співвідповідач зазначає, що оскаржувані постанови №Х02/25-121 та №Х02/25-122 були прийняті 15.02.2025. Копії вказаних постанов були направлені позивачу за адресою його проживання ( АДРЕСА_1 ), яка наявна в системі «Оберіг» та була повідомлена самим позивачем.
На думку ІНФОРМАЦІЯ_2 , посилання позивача на те, що він дізнався про постанови лише під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, співвідповідач вважає неспроможними, оскільки ОСОБА_1 був обізнаний про наявність адміністративного провадження щодо нього, а отже, мав об'єктивну можливість дізнатися про прийняті рішення раніше. З огляду на звернення до суду лише 19.03.2025, співвідповідач просить залишити позов без розгляду на підставі ч. 3 ст. 123 КАС України.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що 15.02.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № Х 02/25-121 відносно ОСОБА_1 .. Відповідно до змісту у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено факт порушення громадянином ОСОБА_1 саме в особливий період під час дії правового режиму воєнного стану правила військового обліку в частині неявки до облікового органу та неподання своїх облікових даних, як передбачено підпунктом 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого ПКМУ від 30.12.2022 №1487, а саме не повідомив особисто в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також/або не надав зазначеним органам документів, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Також згідно ч. 10 ст. 1 Закону України " Про військовий обов'язок та військову службу" ( в редакції від 11.04.2024 р.) встановлено обов'язок громадян України уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському)територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, що документально не підтверджено гр. ОСОБА_1 . Вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпаП (а.с. 30).
15.02.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № Х 02/25-122 відносно ОСОБА_1 .. Відповідно до змісту постанови у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено факт порушення громадянином ОСОБА_1 законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в частині невиконання в особливий період під час дії правового режиму воєнного стану обов'язку проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служб згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки згідно абз. 3 ч. 1ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та кваліфікується як вчинення правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП ( а.с. 31).
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 210 КУпАП передбачено, що порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 210-1 КУпАП передбачено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, є лише одним із можливих видів доказів наряду зокрема і з протоколом про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідачем не надано відзиву на позовну заяву та не надано доказів на спростування позиції позивача. Не надано також матеріалів, які стали підставою для прийняття оскаржуваної постанови. Враховуючи положення ч. 4 ст. 159 КАС України суд розцінює неподання відзиву відповідачем як визнання позову.
Суд зазначає, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень процесуального законодавства покладено на відповідача, як на суб'єкта владних повноважень. Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про наявність у діях позивача складу адміністративних правопорушеннь, за які він притягнутий до відповідальності.
Враховуючи викладене, наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, суд вважає постанови по справах про адміністративні правопорушення від 15.02.2025 року № Х 01/25-121, № Х01/25-122 підлягають скасуванню як протиправні.
Суд відхиляє доводи відповідача про пропущення позивачем строку звернення до суду з позовом та наявності у зв'язку з цим підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Частиною другою статті 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
За правилами частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина третя статті 123 КАС України).
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина четверта статті 123 КАС України).
Приписами статті 285 КУпАП, у редакції, чинній на час спірних правовідносин, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.
Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
Відповідно до п.14 Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 01.01.2024 № 3 у разі якщо копія постанови надсилається поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається повідомлення про вручення поштового відправлення.
Аналіз викладених норм дає підстави дійти висновку, у разі, якщо постанова по справі про адміністративне правопорушення прийнята за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та у разі її невручення правопорушнику під розписку, така постанова має бути направлена особі поштою з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно з матеріалами справи, як доказ направлення постанов відповідачем надано копію поштового конверта та супровідного листа. Проте, при дослідженні вказаних документів судом встановлено, що копія конверта не містить інформації про адресу та особу одержувача, що унеможливлює ідентифікацію адресата та адреси призначення. Крім того, згідно з матеріалами справи, поштове відправлення було повернуто на адресу відправника з офіційною відміткою оператора поштового зв'язку: «неправильно зазначена (відсутня) адреса».
Окрім того, зі змісту супровідного листа встановлено, що відповідач направляв поштову кореспонденцію на адресу: АДРЕСА_1 . Проте, як вбачається з матеріалів справи, зокрема з даних позивача та відомостей про місця проживання, актуальною та офіційною адресою ОСОБА_1 є: АДРЕСА_3 .
Враховуючи, що відповідачем не надано доказів повідомлення позивача у належний спосіб про винесення у відношенні нього оскаржуваної постанови, матеріали справи не містять доказів, які б давали підстави беззаперечно встановити дату отримання позивачем постанови, суд не вбачає підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду з позовом.
На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн., сплачений при зверненні до суду із даною позовною заявою.
Керуючись ст.ст.5,8,14,22,72-79,139, 211, 220,241-246,250,271,286 КАС України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанов про адміністративні правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову № Х 01/25-121 від 15.02.2025 начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 , у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн.
Скасувати постанову № Х 01/25-122 від 15.02.2025 начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 , у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 25 500 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 . РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в сумі 1211 грн. 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлено 27.01.2026.
Суддя О.О. Ніколаєнко