ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.01.2026Справа № 910/641/26
Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія Др. Рьодгера»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діагностика Україна»
про стягнення 1 575 500,21 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лабораторія Др. Рьодгера» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діагностика Україна» (далі - відповідач) про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 1 575 500,21 грн., з яких: 1 407 748,00 грн. - основний борг, 18 068,94 грн. - інфляційні втрати, 34 773,21 грн. - курсова різниця та 114 914,06 грн. - пеня.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем взятих не себе зобов'язань з оплати наданих заявником послуг за договором від 15.09.2023 № 15-09/2023, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у вищевказаному розмірі.
Також, у поданій позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «Лабораторія Др. Рьодгера» виклало заяву, в якій, посилаючись на наявність реальної загрози невиконання або утруднення виконання майбутнього рішення суду, просило суд накласти арешт на майно чи кошти, що належать відповідачу та перебувають у нього чи інших осіб, та на активи, які є предметом спору або відповідають їх вартості.
Ухвалою від 26.01.2026 господарський суд міста Києва повернув вказану заяву про забезпечення позову без розгляду.
При цьому, дослідивши подану позовну заяву, суд дійшлов висновку про її залишення без руху, з урахуванням такого.
Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального України.
При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
У даному випадку, подана позовна заява не відповідає окремим положенням статей 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи таке.
Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
В силу частини 4 статті 89 Цивільного кодексу України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.
У позовній заяві від 22.01.2026 вказано місцезнаходження відповідача - місто Київ, вулиця Петропавлівська, будинок 13, офіс 48. Проте, суд встановив, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказано адресу відповідача: 04086, місто Київ, вулиця Петропавлівська, будинок 52.
За таких обставин, позивач невірно вказав найменування та місцезнаходження відповідача.
Крім того, відповідно до пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Суд зауважує, що обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються є обов'язковою складовою позовної заяви майнового характеру, що базується на доказовій базі та відображає детальний розрахунок суми основного боргу, інфляційних втрат, 3 % річних, пені чи штрафу та має дозволяти суду перевірити правильність нарахувань.
Обґрунтованим вважається чіткий розрахунок, що містить загальну ціну позову, суму основного боргу, суму інфляційних втрат, 3% річних, пені, штрафу, а також посилання на підстави їх нарахування (положення законодавства, умови договору, первинні документи (накладні, акти, рахунки) та боргові періоди (із зазначенням їх початку та закінчення), суми по кожному періоду прострочення, формули, за якими було проведено нарахування, та підсумкові суми.
Водночас, з наданого позивачем розрахунку сум, пред'явлених до стягнення вбачається, що останній не містить посилань на відповідні первинні документи, на підставі яких здійснюються нарахування та боргових періодів за кожним з актів, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості перевірити правильність та обґрунтованість здійснених позивачем нарахувань.
Також, усупереч вимогам пункту 9 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Крім того, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюються Законом України «Про судовий збір».
Згідно з положеннями статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
В силу положень пункту 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328,00 грн.
З урахуванням наведеного, а також зважаючи на приписи частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», при зверненні до господарського суду із заявою про забезпечення позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Лабораторія Др. Рьодгера» необхідно було надати докази сплати судового збору в сумі 18 906,00 грн. Проте, будь-яких доказів сплати судового збору до позовної заяви не долучено.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання окремих вимог статей 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Беручи до уваги вищевикладене, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання доказів сплати судового збору у сумі 18 906,00 грн.;
- подання заяви з зазначенням місцезнаходження відповідача, що відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- подання обґрунтованого розрахунку сум, пред'явлених до стягнення, з урахування вищенаведених висновків суду;
- подання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
4. Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
5. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили після її підписання суддею. Дана ухвала не підлягає оскарженню.
6. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається https://ki.arbitr.gov.ua/.
Суддя В.С. Ломака