пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
попереднього судового засідання
27 січня 2026 року Справа № 903/1022/25
Господарський суд Волинської області у складі:
головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича
секретар судового засідання - Гандзілевська Яна Вікторівна
за учасників судового процесу:
від ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»: н/з
від боржниці: ОСОБА_1
керуючий реструктуризацією: Ведмедєв С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Волинської області справу №903/1022/25 за заявою фізичної особи ОСОБА_2 про неплатоспроможність,
31.10.2025 ОСОБА_2 надіслала на адресу суду заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою суду від 04.11.2025 прийнято заяву фізичної особи ОСОБА_2 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду. Підготовче засідання призначено на 18.11.2025 на 11:00 год.
Ухвалою суду від 18.11.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 .
У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства 18.11.2025 на офіційному веб-порталі судової влади України здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 .
21.11.2025 від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надійшов лист про перетин державного кордону боржником та членами його сім'ї.
24.11.2025 від приватного виконавця Клехо А.Є. надійшли постанови про зупинення вчинення виконавчих дій.
01.12.2025 від АТ «Кредобанк» надійшов лист, в якому надана інформація про залишки коштів на всіх рахунках ОСОБА_2 станом на 26.11.2025.
02.12.2025 від АТ КБ «Приватбанк» надійшов лист, в якому надана інформація стосовно рахунків ОСОБА_2 станом на 24.11.2025.
Після оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 до суду надійшла заява з грошовими вимогами до боржника:
від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Кредит-капітал», в якій просить суд визнати грошові вимоги в розмірі 449 197,73 грн, що складається із заборгованості:
-за кредитним договором №011/64588/00845166 від 11.03.2020 року у розмірі 99 318,74 грн., а саме заборгованість за тілом кредиту - 70 576,29 грн. та заборгованість за відсотками 28 742,45 грн.;
-за кредитним договором №011/64588/447902/1 від 23.09.2020 року в розмірі 94 429,05 грн., а саме заборгованість за тілом кредиту - 61 436,27 грн. та заборгованість за відсотками 32 992,78 грн.;
-за кредитним договором №011/64588/00745980 від 05.12.2019 року в розмірі 255 449,94 грн., а саме заборгованість за тілом кредиту - 183 895,00 грн. та заборгованість за відсотками 71 554,94 грн.
Ухвалою суду від 16.12.2025 заяву кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Кредит-капітал» про визнання грошових вимог до боржника ОСОБА_2 прийняти та призначено до розгляду. Зобов'язано керуючого реструктуризацією Ведмедєва Сергія Сергійовича до 26.12.2025 повідомити заявника та суд про результати розгляду заяви з грошовими вимогами до боржника. Зобов'язано боржницю до 26.12.2025 повідомити суд про результати розгляду відповідної заяви з грошовими вимогами
25.12.2025 представник боржниці сформував в системі «Електронний суд» відзив на заяву кредитора ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» з грошовими вимогами до боржниці - фізичної особи ОСОБА_2 на суму 449197,73грн, в якому зазначив, що боржниця визнає необґрунтованими заявлені кредитором вимоги в розмірі 94914,10грн. (із розрахунку: 449197,73 - 354283,63), адже ймовірним є самостійне нарахування кредитором додаткових відсотків на суму боргу після ухвалення судових рішень, в той час як відповідно до статей 1048, 1050 Цивільного кодексу України у випадку звернення кредитором до суду з позовом до боржника про дострокове повернення суми позики та сплати процентів право кредитора нараховувати проценти за позикою в такому разі припиняється (частина 2 статті 1050 Цивільного кодексу України). Зазначені висновки також викладені в постановах Верховного Суду, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 по справі № 910/17048/17; від 28.032018 у справі № 444/9519/12 (провадження №4-10цс18), від 31.10.2018 у справі №202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16 ц (провадження № 14-318цс18). Боржниця визнає заявлені кредитором вимоги частково, в розмірі 354 283,63грн, тому просить суд вимоги кредитора в іншій частині - в розмірі 94914,10 грн - відхилити.
12.01.20258 керуючий реструктуризацією Ведмедєв С.С. сформував в системі “Електронний суд» відомості про результати розгляду вимог кредиторів, в яких зазначив, що керуючим реструктуризацією визнаються заявлені кредиторські вимоги ТЗОВ “ФК “КРЕДИТ-КАПІТАЛ» частково, а саме: 354 283,63 грн. - сума основного боргу.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції керуючий реструктуризацією Ведмедєв С.С. просив суд відкласти розгляд грошової вимоги для надання часу кредитору подати заперечення щодо його пояснень та відзиву боржниці.
Представник боржниці на відеозв'язок не вийшов.
Ухвалою суду від 13.01.2026 зобов'язано ТОВ «ФК «Кредит капітал» в строк до 16.01.2026 подати до суду письмові пояснення (заперечення) щодо поданих боржницею та керуючим реструктуризацією пояснень щодо заявлених кредиторських вимог з врахуванням практики Верховного Суду, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 по справі № 910/17048/17; від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження №4-10цс18), від 31.10.2018 у справі №202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16 ц (провадження № 14-318цс18) та часткової оплати. Зобов'язано керуючого реструктуризацією Ведмедєва С.С. в строк до 16.01.2026 подати до суду: відомості про результати розгляду вимог кредиторів із врахуванням часткової оплати; звіт про поведену роботу. Відкладено розгляд зави про визнання грошових вимог та попереднє судове засідання на 20 січня 2026 року о 11:15 год. в режимі відеоконференції за заявами представника боржника ОСОБА_2 - адвоката Біленка Р.І. та арбітражного керуючого Ведмедєва С.С.
Ухвала суду від 13.01.2026 доставлена до електронних кабінетів боржниці, кредитора та арбітражного керуючого 13.01.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
19.01.2026 представниця ТОВ “ФК “Кредит-капітал» сформувала в системі “Електронний суд» додаткові пояснення, в яких просить суд:
1. Поновити строк для надання письмові пояснення (заперечення) щодо поданих боржницею та керуючим реструктуризацією пояснень щодо заявлених кредиторських вимог.
2. Визнати грошові вимоги ТОВ “Фінансова Компанія “Кредит-Капітал» до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) у загальному розмірі 449 197,73 грн. (чотириста сорок дев'ять тисяч сто дев'яносто сім гривень, 73 копійки).
3. Грошові вимоги ТОВ “Фінансова Компанія “Кредит-Капітал» включити до реєстру вимог кредиторів.
Вважає, що факт відкриття виконавчого провадження не свідчить про виконання боржником рішення суду. Доводить, що з моменту набуття прав вимоги за кредитними договорами, Товариство не проводило жодних додаткових нарахувань за вказаними зобов'язаннями. Сума грошових вимог, викладена у заяві, є похідною від обсягу заборгованості, відступленої первинним кредитором - АТ “Райффайзен Банк», згідно з умовами договору про відступлення права вимоги з урахуванням (вирахуванням) усіх фактичних платежів, здійснених Боржником на користь Товариства для погашення заборгованості.
19.01.2025 керуючий реструктуризацією сформував в системі “Електронний суд» клопотання, в якому просить суд відкласти розгляд заяви про визнання грошових вимог ТЗОВ “ФК “КРЕДИТ КАПІТАЛ» та попереднє судове засідання, що призначені на 20 січня 2026 року о 11:15 год., на іншу дату, оскільки з метою визначення достовірного та правомірного розміру грошових вимог кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія Кредит капітал» (Код ЄДРПОУ 35234236), керуючим реструктуризацією направлено запити до:
1. Приватного виконавця Клехо Анатолій Євгенович;
2. Ковельського ВДВС у Ковельському районі Волинської області ЛМУ МЮУ.
Відповідно до вказаних запитів, керуючий реструктуризації просив надати інформацію про:
-всі випадки звернення стягнення на грошові кошти та інше майно в межах виконавчих проваджень;
про розмір заборгованості боржника - ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) перед кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія Кредит-капітал» (Код ЄДРПОУ 35234236) в межах виконавчих проваджень №68047086, №75560827, № 73111246, №73111360 - станом на день надання відповіді на вказаний запит арбітражного керуючого.
Однак, станом на 19.01.2026 року, керуючому реструктуризацією надійшла відповідь від Приватного виконавця Клехо Анатолій Євгенович.
Відповідно до листа Приватного виконавця Клехо Анатолія Євгеновича зазначено про те, що станом на 16.01.2026 залишок заборгованості по виконавчому провадженню №75560827 становить 69 919,68 грн.
Станом на 16.01.2026 року залишок заборгованості по виконавчому провадженню №68047086 становить 202 450,32 грн.
Враховуючи вищезазначене, вказані вище суми заборгованості є безспірними, та визнаються керуючим реструктуризацією в повному обсязі.
Станом на 19.01.2026 інформації від Ковельського ВДВС у Ковельському районі Волинської області ЛМУ МЮУ щодо залишку заборгованості по виконавчих провадженнях № 73111246, №73111360 - не отримано. Враховуючи вищезазначене, у керуючого реструктуризації відсутні правові підставі для правомірного визначення розміру заборгованості щодо решти заявлених кредиторських вимог.
В судовому засіданні керуючий реструктуризацією підтримав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Ухвалою суду від 20.01.2026 відкладено розгляд зави про визнання грошових вимог та попереднє судове засідання на 27 січня 2026 року о 14:15 год. в режимі відеоконференції за заявами представника боржника Оніщук В.М. - адвоката Біленка Р.І. та арбітражного керуючого Ведмедєва С.С. Явку представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» визнано обов'язковою.
21.01.2026 керуючий реструктуризацією сформував в системі «Електронний суд» повідомлення про результати розгляду грошових вимог, в якому вказав, що відповідно до листа Приватного виконавця Клехо Анатолія Євгеновича, серед іншого, зазначено про те, що: станом на 16.01.2026 залишок заборгованості по виконавчому провадженню № 75560827 становить 69 919,68 грн та по виконавчому провадженню №68047086 становить 202 450,32 грн. Вказані вище суми заборгованості є безспірними, та визнаються керуючим реструктуризацією в повному обсязі. Відповідно до листа Ковельського ВДВС у Ковельському районі Волинської області ЛМУ МЮУ, серед іншого, зазначено про те, що: станом на 20.01.2026 залишок заборгованості по виконавчому провадженню № 73111360 становить 1 180,86 грн та по виконавчому провадженню № 73111246 становить 78 085,85 грн. Враховуючи вищезазначене, вказані вище суми заборгованості є безспірними, та визнаються керуючим реструктуризацією в повному обсязі.
Отже, загальний розмір заборгованості 351636,71 грн. (69 919,68 + 202 450,32 + 1 180,86 + 78 085,85 = 351 636,71) визнається керуючим реструктуризацією. У керуючого реструктуризації відсутні правові підстави для визнання заявлених грошових вимог в розмірі в розмірі 97 561,02 грн.
Щодо вказаних пояснень (заперечень) кредитора, зазначає про те, що кредитором жодним чином не спростовано доводів боржника та керуючого реструктуризацією. Кредитором не надано пояснень та детального розрахунку заборгованості, з якого можливо встановити період, розмір та вид вимоги, що нараховується.
22.01.2026 представник боржниці сформував в системі «Електронний суд» уточнення до відзиву, в яких визнає вимоги кредитора ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» частково в наступних розмірах:
- в сумі 78085,85грн. заборгованості за кредитним договором №011/64588/00845166 від 11.03.2020р. - згідно з наказом Північного апеляційного господарського суду по справі №873/149/21 від 04.10.2021 року (АСВП №73111246);
- в сумі 1180,86грн. третейського збору - згідно з наказом Північного апеляційного господарського суду по справі №873/149/21 від 04.10.2021 року (АСВП №73111360);
- в сумі 202450,32грн. заборгованості за кредитним договором №011/64588/00745980 від 05.12.2019р. - згідно з наказом Північного апеляційного господарського суду по справі №873/148/21 від 25.10.2021 року (АСВП №68047086);
- в сумі 69919,68грн. заборгованості за кредитним договором №011/64588/447902/1 від 23.09.2020р. - згідно з наказом Північного апеляційного господарського суду по справі №873/150/21 від 04.10.2021 року (АСВП №75560827).
Отже, всього боржник визнає заявлені кредитором грошові вимоги частково: в загальному розмірі 351636,71грн.
Керуючий реструктуризацією та представник боржниці в судовому засіданні визнали заявлені кредиторські вимоги в розмірі 351636,71 грн, а решті просили відхилити.
У визначений судом день та час боржник та представник ТОВ “ФК “Кредит-капітал» своїх представників в засідання суду не направили.
Заслухавши представника бржниці та керуючого реструктуризацією, дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, суд приходить до наступного.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
В розрізі даної статті законодавець здійснює класифікацію кредиторів по категоріям, а саме: забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Так, згідно з умовами статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства 18.11.2025 за №77714 на офіційному веб-порталі судової влади України здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 .
Суд зазначає, що боржником звертаючись до Господарського суду Волинської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, надано конкретизований список кредиторів із зазначенням підстав виникнення грошових зобов'язань та сум заборгованості із АТ «Райффайзен Банк» (правонаступник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»).
Поряд з цим, у питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов'язків суду на цій стадії судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому (справа №902/221/22):
- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі №908/710/18);
- у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанова від 26.02.2019 у справі №908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18);
- розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18);
- сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (постанова від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20).
Така судова практика є сталою при застосуванні статей 45-47 КУзПБ, що містять подібне правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.
Щодо заявлених грошових вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», судом враховано наступне.
З матеріалів справи вбачається, 11.03.2020 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» (надалі - Банк) та ОСОБА_2 (надалі - Позичальник) укладено кредитний договір №011/64588/00845166, відповідно до умов якого Кредитор зобов'язується надати Позичальнику кредитні кошти в формі Невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 80000,00 грн., а Позичальник зобов'язується використати Кредит за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму Кредиту, сплатити Проценти та комісії, а також виконати інші зобов'язання, визначені Договором (п.1.1 договору).
Відповідно до п. 1.4 вказаного договору Кредит надається Позичальнику на розвиток, а саме: фінансування витрат, пов'язаних з веденням господарської діяльності Позичальника, за винятком надання або повернення фінансової допомоги. До відносин Сторін не застосовується Закон України «Про споживче кредитування».
Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав Позичальнику грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Договору, що підтверджується виписками за кредитним договором.
Згідно п. 2.1, 2.2 договору, протягом строку фактичного користування Кредитом до Кінцевого терміну погашення Кредиту, визначеного пунктом 1.3. Договору включно Позичальник зобов'язаний щомісяця сплачувати Кредитору Проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 24% річних. Розмір процентної ставки може змінюватися в порядку та випадках, передбачених цим договором. У випадку неповернення Кредиту в Кінцевий термін погашення Кредиту, Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитору Проценти, що розраховуються на основі процентної ставки в розмірі 24% річних та нараховуються на залишок фактичної заборгованості за Кредитом (в т.ч. простроченої) з дня, наступного за кінцевим терміном погашення кредиту до дня фактичного погашення Кредиту.
У відповідності до п.1.3 кредитного договору, кінцевий термін погашення - 11.03.2022.
23.09.2020 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду №3, шляхом підписання якої сторони погодили пункт 1.3 статті 1 «Предмет договору» викласти в наступній редакції «Кінцевий термін погашення Кредиту - 11 вересня 2023 року або інша дата, визначена відповідно до пункту 5.4 або статті 8 Договору».
У порушення положень договору та вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Позичальник користуючись коштами наданими йому Банком не виконав своєчасно та у повному обсязі свої зобов'язання - не вносив платежі, передбачені умовами Договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом.
На виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2021 у справі №873/149/21, яка набрала законної сили 09.09.2021 видано наказ про примусове виконання (з врахуванням ухвали від 10.02.20225 про виправлення описки), а саме «Стягнути з Фізичної особи-підприємця Оніщук Валентини Микитівни (ІПН НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (код ЄДРПОУ 14305909, адреса: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9) заборгованість за кредитним договором №011/64588/00845166 від 11.03.2020 у сумі 78085 (сімдесят вісім тисяч вісімдесят п'ять) грн 85 коп».
Кредитор доводить, що станом на дату відступлення Права Вимоги заборгованість Боржника перед ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» за кредитним договором №011/64588/00845166 від 11.03.2020 року становила 100453,74 грн., а саме:
-заборгованість за тілом кредиту - 70 576,29 грн.;
-заборгованість за відсотками - 29 877,45 грн.
25.07.2025 Позичальником здійснено погашення заборгованості у розмірі 1135,00 грн.
У зв'язку з чим станом на дату подання заяви з вимогами заборгованість Боржника перед ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» за кредитним договором №011/64588/00845166 від 11.03.2020 року становить 99 318,74 грн., а саме:
-заборгованість за тілом кредиту - 70 576,29 грн.;
-заборгованість за відсотками - 28 742,45 грн.
23.09.2020 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» (надалі - Банк) та ОСОБА_2 (надалі - Позичальник) укладено кредитний договір №011/64588/447902/1, відповідно до умов якого Кредитор зобов'язується надати Позичальнику кредитні кошти в формі Невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 67000,00 грн., а Позичальник зобов'язується використати Кредит за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму Кредиту, сплатити Проценти, передбачені пунктами 2.1, 2.2 Договору та комісії, а також виконати інші зобов'язання, визначені Договором (п.1.1 договору).
Відповідно до п. 1.4 вказаного договору Кредит надається Позичальнику на погашення заборгованості, що виникла згідно договору №011/64588/447902, укладеного між Позичальником та Кредитором. До відносин Сторін не застосовується Закон України «Про споживче кредитування».
Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав Позичальнику грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Договору, що підтверджується виписками за кредитним договором.
Згідно п. 2.1, 2.2 договору протягом всього строку фактичного користування Кредитом до Кінцевого терміну погашення Кредиту, визначеного пунктом 1.3. Договору включно Позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця. Кредитору Проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 29,9% річних. Розмір процентної ставки може змінюватися в порядку та випадках, передбачених цим договором. У випадку неповернення Кредиту в Кінцевий термін погашення Кредиту, Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитору Проценти, що розраховуються на основі процентної ставки в розмірі 29,9% річних та нараховуються на залишок фактичної заборгованості за Кредитом (в т.ч. простроченої) з дня, наступного за Кінцевим терміном погашення кредиту до дня фактичного погашення Кредиту.
У порушення положень договору та вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Позичальник користуючись коштами наданими йому Банком не виконав своєчасно та у повному обсязі свої зобов'язання - не вносив платежі, передбачені умовами Договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв'язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов Договору у Позичальника утворилася заборгованість за вищезазначеним договором.
На виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2021 у справі №873/150/21, яка набрала законної сили 09.09.2021 видано наказ про примусове виконання (з врахуванням ухвали від 10.02.20225 про виправлення описки), а саме «Стягнути з Фізичної особи-підприємця Оніщук Валентини Микитівни (ІПН НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (код ЄДРПОУ 14305909, адреса: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9) заборгованість за кредитним договором №011/64588/447902/1 від 23.09.2020 у сумі 69951 (шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят одна) гривня 67 копійки.».
Кредитор вважає, що станом на дату відступлення Права Вимоги заборгованість Боржника перед ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» за кредитним договором №011/64588/447902/1 від 23.09.2020 року становила 94 461,04 грн., а саме:
-заборгованість за тілом кредиту - 61 436,27 грн.;
- заборгованість за відсотками - 33 024,77 грн.
18.07.2024 року Позичальником було здійснено погашення заборгованості у розмірі 31,99 грн.
У зв'язку з чим станом на дату подання заяви з вимогами заборгованість Боржника перед ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» за кредитним договором №011/64588/447902/1 від 23.09.2020 становить 94 429,05 грн., а саме:
- заборгованість за тілом кредиту - 61 436,27 грн.;
-заборгованість за відсотками - 32 992,78 грн.
05.12.2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» (надалі - Банк) та Оніщук Валентиною Микитівною (надалі - Позичальник) укладено кредитний договір №011/64588/00745980, відповідно до умов якого Кредитор зобов'язується надати Позичальнику кредитні кошти в формі Невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 200 000,00 грн., а Позичальник зобов'язується використати Кредит за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму Кредиту, сплатити Проценти та комісії, а також виконати інші зобов'язання, визначені Договором (п.1.1 договору).
Відповідно до п. 1.4 вказаного договору Кредит надається Позичальнику на розвиток, а саме: фінансування витрат, пов'язаних з веденням господарської діяльності Позичальника, за винятком надання або повернення фінансової допомоги. До відносин Сторін не застосовується Закон України «Про споживче кредитування».
Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав Позичальнику грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Договору, що підтверджується виписками за кредитним договором.
Згідно п. 2.1, 2.2 договору протягом строку фактичного користування Кредитом до Кінцевого терміну погашення Кредиту, визначеного пунктом 1.3. Договору включно Позичальник зобов'язаний щомісяця сплачувати Кредитору Проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 23% річних. Розмір процентної ставки може змінюватися в порядку та випадках, передбачених цим договором. У випадку неповернення Кредиту в Кінцевий термін погашення Кредиту, Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитору Проценти, що розраховуються на основі процентної ставки в розмірі 23% річних та нараховуються на залишок фактичної заборгованості за Кредитом (в т.ч. простроченої) з дня, наступного за кінцевим терміном погашення Кредиту до дня фактичного погашення Кредиту.
У зв'язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов Договору у Позичальника утворилася заборгованість за вищезазначеним договором.
На виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 у справі № 873/148/21, яка набрала законної сили 20.09.2021, видано наказ про примусове виконання від 25.10.2021 про стягнення з Фізичної особи підприємця Оніщук Валентини Микитівни (ІПН НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Райфайзен Банк» (код ЄДРПОУ 14305909, адреса: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9) заборгованості за Кредитним договором №011/64588/00745980 від 05.12.2019 року у розмірі 205 065,25 грн. (двісті п'ять тисяч шістдесят п'ять) грн. 25 коп.
Кредитор доводить, що станом на дату відступлення Права Вимоги заборгованість Боржника перед ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» за кредитним договором №011/64588/00745980 від 05.12.2019 року становила 259 064,87 грн., а саме:
-заборгованість за тілом кредиту - 183 895,00 грн.;
-заборгованість за відсотками - 75 169,87 грн.
20.10.2022 Позичальником здійснено погашення заборгованості у розмірі 1 000,00 грн., також 02.01.2024 року Позичальник здійснив погашення у розмірі 2 614,93 грн.
У зв'язку з чим станом на дату подання заяви з вимогами заборгованість Боржника перед ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» за кредитним договором №011/64588/00745980 від 05.12.2019 року становить 255 449,94 грн., а саме:
-заборгованість за тілом кредиту - 183 895,00 грн.;
-заборгованість за відсотками - 71 554,94 грн.
Щодо відступлення права вимоги:
10.08.2022 АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір відступлення права вимоги №114/2-50.
Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «Райффайзен Банк», включно і до ОСОБА_2 за кредитним договором №011/64588/00845166 від 11.03.2020 року, №011/64588/447902/1 від 23.09.2020 року та кредитним договором №011/64588/00745980 від 05.12.2019 року.
Судом враховано також правову позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 06.03.2018 року по справі № 225/4626/15-ц, де зазначено, що банківська виписка з особового рахунку клієнта банку може слугувати документом, яких підтверджує проведення банком касових операцій, за умови зазначення в ній інформації про проведення банком таких операцій, сум і дат операцій та заповнення обов'язкових реквізитів.
Також, суд звертає увагу на постанову Верховного Суду від 25.05.2021 року, в якій зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до Постанови КЦС ВС від 15.01.2025 по справі № 753/16762/15-ц Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджує рух коштів по конкретному рахунку, містять записи про операції, здійснення протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Також у даній Постанові зазначається, що факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупністю інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальним ордером на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки, тощо.
Враховуючи зазначене, виписка з банківського рахунку є достатнім свідчення того, що боржнику в межах визначеного умовами кредитного договору поточного ліміту, надавались кредитні кошти на картковий рахунок.
Як свідчать наявні в матеріалах справи банківські виписки по рахунку боржниці, кредитор виконав взяті на себе зобов'язання та надав боржниці кредит за кредитними договорами.
Згідно приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положеннями статей 525, 526, 527 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 549 ЦК України та умов Договору, у разі невиконання, чи несвоєчасного виконання зобов'язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами Договору, Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу неустойку (штраф, пеня). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Приписами статті 549 ЦК України та умов Договору, у разі невиконання, чи несвоєчасного виконання зобов'язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами Договору, Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу неустойку (штраф, пеня). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Разом з цим, судом враховано, що під час звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі боржницею додано до заяви копії постанов про відкриття виконавчих проваджень з виконання наказів Північного апеляційного господарського суду про стягнення з боржниці:
-суми 78 085,85 грн. заборгованості за кредитним договором №011/64588/00845166 від 11.03.2020 р. - згідно з наказом Північного апеляційного господарського суду по справі №873/149/21 від 04.10.2021 року;
- суми 205065,25 грн. заборгованості за кредитним договором №011/64588/00745980 від 05.12.2019 р. - згідно з наказом Північного апеляційного господарського суду по справі №873/148/21 від 25.10.2021 року;
- суми 69 951,67 грн. заборгованості за кредитним договором №011/64588/447902/1 від 23.09.2020 р. - згідно з наказом Північного апеляційного господарського суду по справі №873/150/21 від 04.10.2021 року;
- суми 1 180,86 грн. третейського збору - згідно з наказом Північного апеляційного господарського суду по справі №873/149/21 від 04.10.2021 року;
Всього судом стягнуто з боржниці по всіх кредитних договорах суму 354283,63 грн.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Як визначено ч.ч. 2, 4 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Згідно ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (аналогічна позиція наведена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
Разом з цим, відповідно до листа Приватного виконавця Клехо Анатолія Євгеновича, серед іншого, зазначено про те, що станом на 16.01.2026 року залишок заборгованості по виконавчому провадженню №75560827 становить 69919,68 грн та по виконавчому провадженню №68047086 становить 202450,32 грн
Відповідно до листа Ковельського ВДВС у Ковельському районі Волинської області ЛМУ МЮУ, серед іншого, зазначено про те, що станом на 20.01.2026 залишок заборгованості по виконавчому провадженню №73111360 становить 1180,86 грн та по виконавчому провадженню № 73111246 становить 78 085,85 грн.
Отже, загальний розмір заборгованості по тілу кредиту 351636,71 грн.
Разом з цим, судом враховано, що відступлено право вимоги (заборгованість за тілом кредиту) в розмірі 315907,56 грн (а.с.267-268):
-за кредитним договором №011/64588/00845166 від 11.03.2020 - 70576,29 грн;
- за кредитним договором №011/64588/447902/1 від 23.09.2020 - 61436,27 грн;
- за кредитним договором №011/64588/00745980 від 05.12.2019 - 183895,00 грн.
Оскільки заборгованість за кредитним договором №011/64588/00845166 від 11.03.2020 станом на день розгляду заяви становить 69919,68 грн, то в нарахуванні 656,61 грн слід відмовити за безпідставністю.
Щодо заборгованості за кредитним договором №011/64588/447902/1 від 23.09.2020 та кредитним договором №011/64588/00745980 від 05.12.2019 (в розмірі 245331,27 грн), судом враховано, що за договором відступлено саме цю заборгованість (в меншому розмірі), то суд не може виходити за межі позовних вимог - тобто вирішувати питання, які заявник (кредитор) не ставив, або задовольняти вимоги у більшому розмірі, ніж заявлено.
Щодо заборгованості по відсотках, судом враховано наступне.
Відповідно до пункту 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 6.23 постанови Великої Палати Верховною Суду від 23.05.2018 у справі №910/1238/17 плата за прострочення виконання грошового зобов'язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 зазначене таке:
« 6.17. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13, про неправильне застосування якої судами попередніх інстанцій зазначено в касаційній скарзі, дійшла висновків про те, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.
6.18. У постанові від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17 з приводу застосування приписів статті 1048 ЦК України у разі неправомірного, незаконного користуванням боржником грошовими коштами через прострочення виконання грошового зобов'язання Велика Палата Верховного Суду вказала на таке.
Правовий аналіз змісту правовідносин, що випливають із права позикодавця на проценти за час дії договору позики, та правовідносин, які склалися між сторонами цього спору внаслідок припинення договору депозиту і невиконання відповідачем обов'язку повернути грошові кошти у визначений строк, не дає підстав для висновку, що такі правовідносини подібні за змістом.
Плата за прострочення виконання грошового зобов'язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто законодавство встановлює наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу в межах дії договору, так і наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх, тому підстави для застосування аналогії закону відсутні.
6.19. У постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
6.20. Відтак Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом. При цьому вказала, що зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитом.
6.21. Подібні правові висновки викладено також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).
6.28. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.»
Таким чином, беручи до уваги висновки, викладені у вищезазначеній постанові, суд зазначає, що строк кредитування боржника є таким, що закінчився, як і його право законно користуватися позиченими коштами, а тому вимога ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про визнання грошових вимог, а саме в частині нарахування процентів річних після наказів Північного апеляційного господарського суду до задоволення не підлягає, оскільки кредитор безпідставно нарахував проценти після пред'явлення до позичальника вимоги.
Також, судом враховано, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не надано до заяви детального розрахунку заборгованості, з якого можливо встановити період, розмір та вид вимоги, що нараховується.
Ухвалою суду від 13.01.2026 суд зобов'язував ТОВ «ФК «Кредит капітал» в строк до 16.01.2026 подати до суду письмові пояснення (заперечення) щодо поданих боржницею та керуючим реструктуризацією пояснень щодо заявлених кредиторських вимог з врахуванням практики Верховного Суду, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 по справі № 910/17048/17; від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження №4-10цс18), від 31.10.2018 у справі №202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16 ц (провадження № 14-318цс18) та часткової оплати.
Однак, «ФК «Кредит капітал» вимог ухвали не виконав. Явку в суд не забезпечив, хоча остання визнавалася обов'язковою.
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вимога ТОВ «ФК «Кредит капітал» про визнання грошових вимог (заборгованість за відсотками) до наказів Північного апеляційного господарського суду до задоволення не підлягає, оскільки ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не надано до заяви детального розрахунку заборгованості, з якого можливо встановити період, розмір та вид вимоги, що нараховується.
Судом враховано, що кредиторські вимоги були розглянуті керуючим реструктуризацією, частково визнаються останнім, що підтверджується відповідним повідомленням.
Отже, суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ «ФК «Кредит капітал» про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_2 в розмірі:
- 315250,95 грн (заборгованість за тілом кредиту) - вимоги 2 черги.
- 4844,80 грн - витрати по сплаті судового збору за подання відповідної грошової вимоги - позачергово.
На кредитора при зверненні у справі про банкрутство із заявою про визнання грошових вимог до боржника покладений обов'язок надати на підтвердження цих вимог разом з заявою всі докази, які відповідають вимогам щодо доказів (статті 76-79 ГПК України), незалежно від того, чи вважає він певну сукупність доказів достатнім для підтвердження грошових вимог до боржника, та незалежно, чи заперечують інші учасники його грошові вимоги. У протилежному випадку - у разі ненадання кредитором всіх документів на підтвердження грошових вимог - він несе ризик настання наслідків, пов'язаних, зокрема, з невчиненням ним процесуальних дій (стаття 13 ГПК України), що, водночас, не виключає поширення на кредитора права надавати додаткові докази за правилами статті 269 ГПК України.
Отже, Кредитор при зверненні з відповідною заявою до суду першої інстанції мав надати всі документи, які дозволили б суду встановити наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання Боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, платіжних документів, банківських виписок, платіжних доручень, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. Про це свідчить практика Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 грудня 2023 року по cправі № 918/463/22.
Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).
Обов'язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).
Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).
Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п.43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Аналогічна позиція викладена у п.81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.
Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 р. у справі № 916/4644/15; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 р. у справі № 913/479/18).
Відповідно до норм визначених Кодексом України з процедур банкрутства за результатами попереднього засідання господарський суд визнає розмір вимог кредиторів, які підлягають включені до реєстру вимог кредиторів, порядок погашення (задоволення) яких відбувається відповідно до черговості, яка встановлена статтею 133 даного Кодексу.
Згідно з нормами статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства, для задоволення вимог кредиторів кошти від продажу майна боржника вносяться на окремий банківський рахунок, відкритий керуючим реалізацією.
Витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів за зобов'язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна.
Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які таке майно забезпечує.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Згідно зі ст.122 Кодексу України з процедур банкрутства, в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються:
1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали;
2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства, протягом трьох робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду арбітражний керуючий згідно з цією ухвалою письмово повідомляє кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.
Участь кредиторів у зборах кредиторів, визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу та учасників зборів кредиторів з правом дорадчого голосу здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є: 1) розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; 2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; 3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність. Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Керуючись ст.ст. 2, 122-123 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 ГПК України, суд -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Кредит-капітал» про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Кредит-капітал» (вулиця Смаль-Стоцького,1, корпус 28, місто Львів, 79029, код ЄДРПОУ 35234236) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в розмірі:
- 315250,95 грн (заборгованість за тілом кредиту) - вимоги 2 черги.
- 4844,80 грн - витрати по сплаті судового збору за подання відповідної грошової вимоги - позачергово.
Решту вимог відхилити.
2. Визначити визнані судом вимоги кредиторів до боржника ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ):
2.1.Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Кредит-капітал» у наступній черговості:
- 315250,95 грн (заборгованість за тілом кредиту) - вимоги 2 черги.
- 4844,80 грн - витрати по сплаті судового збору за подання відповідної грошової вимоги - позачергово.
3. Зобов'язати керуючого реструктуризацією Ведмедєва Сергія Сергійовича включити визнані судом вимоги до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
6. Керуючому реструктуризацією Ведмедєву С.С. провести збори кредиторів в порядку п. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства.
7. Засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі призначити на 17 лютого 2026 року о 09:50 год. в режимі відеоконференції за заявами представника боржника ОСОБА_2 - адвоката Біленка Р.І. та арбітражного керуючого Ведмедєва С.С.
Судове засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Волинської області (м. Луцьк, пр. Волі, 54а, в залі судових засідань №103).
Ухвала господарського суду набирає законної негайно з моменту її прийняття відповідно до ч.4 ст. 9 КУзПБ.
Ухвала суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.9 КУзПБ, ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повна ухвала суду підписана 27.01.2026.
Суддя І. О. Гарбар