18.09.2025 року м.Дніпро Справа № 904/4491/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,
секретар судового засідання: Абадей М.О.
представники сторін:
від апелянтів: Гребененко І.О.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2025 року у справі №904/4491/24 (суддя Євстигнеєва Н.М.)
за заявою: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Набережний 62Л", м. Дніпро
про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу
у справі:
за позовом позивача-1: ОСОБА_1 , м. Дніпро
позивача-2: ОСОБА_2 , м. Дніпро
позивача-3: ОСОБА_3 , м. Дніпро
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Набережний 62Л", м. Дніпро
про визнання недійсним рішення загальних зборів,-
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Набережний 62Л" про визнання недійсним рішення загальних зборів залишено без задоволення, судові витрати покладено на позивачів.
Додатковим рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2025 року у справі №904/4491/24 заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Набережний 62Л" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Набережний 62Л" (ідентифікаційний код 44019597; вул. Набережна Перемоги, буд. 62-Л, м. Дніпро, 49094) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00грн (п'ять тисяч гривень 00коп.).
Стягнуто з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Набережний 62Л" (ідентифікаційний код 44019597; вул. Набережна Перемоги, буд. 62-Л, м. Дніпро, 49094) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн (п'ять тисяч гривень 00коп.).
Стягнуто з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ; АДРЕСА_3 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Набережний 62Л" (ідентифікаційний код 44019597; вул. Набережна Перемоги, буд. 62-Л, м. Дніпро, 49094) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн (п'ять тисячі гривень 00коп.).
Додаткове рішення мотивовано доведеністю підстав для стягнення судових витрат на надану позивачу професійну правничу допомогу.
Не погодившись з додатковим рішенням суду, позивачі-1,2,3 оскаржили його в апеляційному порядку.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначають наступне:
Судом першої інстанції не були враховані доводи позивача ОСОБА_3 щодо зменшення суми понесених відповідачем судових витрат на правничу допомогу.
З наданих відповідачем документів, як то договір про надання професійної правничої допомоги № №02/24 від 31.10.2024 року; платіжна інструкція №715 від 04.11.2024 року на суму 5000,00грн., акт виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору №02/24 про надання професійної правничої допомоги від 31.10.2024 року, рахунок №02 від 12.02.2025 року на суму 10 000,00 грн. не можливо встановити, що фактично ОСББ "Набережний 62Л" сплатило грошові кошти за надання правничої допомоги - платіжна інструкція у призначенні платежу містить посилання на рахунок №01 від 31.10.2024 року, який відсутній в матеріалах справи, що унеможливлює встановити, що зазначені витрати були понесені відповідачем саме у зв'язку із представництвом його інтересів у суді за даною господарською справою та їх дійсний обсяг. Проте, суд першої інстанції прийняв до уваги дану платіжну інструкцію без жодних обґрунтувань щодо не прийняття доводів, викладених позивачем у заяві з цього приводу, тобто, прийняв до уваги доказ, який в силу ст. ст. 76, 78 ГПК не є належним та допустимим.
В наданому суду Акті виконаних робіт не вказана інформація щодо кількості витрачених адвокатами годин, дати судових засідань та їх тривалість.
Також скаржники звертають увагу апеляційного суду на те, що в провадженні Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська перебуває цивільна справа №201/8596/24 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Набережний 62Л" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по внескам та обов'язковим платежам співвласників об'єднання.
Представниками у даній справі є Патика А.В. та Погрібна О.А .
Спір у цивільній справі виник з підстав стягнення заборгованості по внескам та обов'язковим платежам співвласників об'єднання, розмір яких визначили рішенням загальних зборів ОСББ, який був предметом спору у даній господарській справі.
Тобто, у представників відповідача вже були наявні всі документи, які ним додані до відзиву, ознайомлення з ними не потребувало багато часу, оскільки представники вже обізнані в документах, готували до цього позовну заяву в цивільному судочинстві, яку подано раніше до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська.
Надані документи до відзиву - наявні всі у відповідача, що усуває елемент витребування або направлення запитів на їх отримання з різних установ, організацій тощо.
Також апелянти вказують, що відповідач при поданні відзиву на позовну заяву не подав попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, які ним можуть бути понесені на професійну правничу допомогу.
Позивачі вважають, що фактично відповідач не може посилатися на жоден доказ виконання фахівцем в галузі права будь-якої роботи в межах судової справи № 904/4491/24. Визначені адвокатом витрати є непропорційними до предмета спору, неспівмірними зі складністю виконаної адвокатом роботи (наданими послугами) та не відповідають критерію розумності, що вказує на необґрунтованість цих витрат, їх невідповідність статті 129 ГПК України.
Скаржники просять суд змінити оскаржуване ними додаткове рішення суду у даній справі, зменшити заявлену відповідачем до відшкодування суму витрат на професійну правничу допомогу до 2 000,00 грн.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, участь свого представника у судове засідання не забезпечив.
Відповідно до частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (частина перша статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; розгляд скарги призначено на 18.09.2025 року на 15:45 год.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій та другій статті 126 цього ж Кодексу визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частинами третьою - п'ятою статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом пункту першого частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову па (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із частиною п'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У разі недотримання вимог частин четвертої та шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Застосовуючи цю норму, Верховний Суд неодноразово зазначав, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15; від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19).
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Принцип у частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається у такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Колегія суддів виходить з того, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Частини четверта-шоста, сьома та дев'ята статті 129 Господарського процесуального кодексу України також визначають випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Як зазначалося вище, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою- сьомою та дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
У такому випадку суд, керуючись вказаними нормами права, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правничу допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 року у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 року у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 року у справі № 904/3583/19.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 року у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 року у справі № 911/2737/17).
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити й оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру й обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та, навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому, згідно із статтею 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібні за змістом висновки наведено у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18, у додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 року у справі № 927/153/22).
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21).
Крім того, у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 року у справі №910/20852/20, у додаткових постановах Верховного Суду від 29.02.2024 року у справі № 917/272/23, від 05.03.2024 року у справі № 916/2266/22, від 17.04.2024 року у справі № 910/19865/21 зазначено, що Суд при зменшенні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.
Колегією суддів у даній справі встановлено, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2025 року у справі №904/4491/24 в задоволені позовних вимог відмовлено. Судові витрати покладено на позивачів.
Судом першої інстанції зазначено в рішенні, що позивачами не було доведено, що прийняте рішення загальних зборів ОСББ "Набережний 62Л", оформлене протоколом № 3 загальних зборів ОСББ від 20.05.2023 року, має ознаки дискримінації або іншого порушення прав чи законних їх інтересів.
Колегією суддів встановлено, що у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у даній справі в розмірі 15 000,00 грн. (а.с.96 том 1), що спростовує доводи апеляційної скарги щодо невчинення відповідачем таких дій.
До матеріалів справи відповідачем долучено договір №02/24 про надання професійної правничої допомоги від 31.10.2024 року, укладений між Адвокатським об'єднанням "Погрібної Ольги та Патики Андрія" (виконавець) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Набережний 62Л" (замовник, відповідач) (а.с. 60-61 том 1).
В пункті 1.1 договору сторони узгодили, що під професійною правничою допомогою розуміють надання адвокатами Адвокатського об'єднання "Погрібної Ольги та Патики Андрія" - Погрібною Ольгою Андріївною та/або Патикою Андрієм Володимировичем - представництва захисту замовника в господарському суді Дніпропетровської області по справі №904/4491/24.
За цим договором замовник зобов'язаний належним чином оплатити послуги, які надаються виконавцем (п. 2.3.1 договору).
Вартість послуг (фіксована ставка адвокатського гонорару): 15 000,00грн.
Оплата гонорару здійснюється клієнтом наступним чином: 5 000,00 грн сплачується адвокату протягом 2-х календарних днів з дати підписання даного договору; 10 000,00 грн сплачується протягом 10-ти календарних днів з дня ухвалення (оприлюднення) господарським судом Дніпропетровської області рішення на користь клієнта (повністю або частково). Даний спосіб оплати узгоджується із правозастосовчою практикою (постанова ОП ВС у складі КГС від 03.10.2019 у справі №904/445/19; № в ЄДРСР 85211544) (п. 3.1 договору).
Зазначено, що договір набуває чинності з дня його підписання та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань та/або його розірвання (п. 4.1 договору).
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.
З матеріалів справи вбачається, що ОСББ "Набережний 62Л" перерахувало на розрахунковий рахунок адвокатського об'єднання грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №715 від 04.11.2024 року (а.с. 62 том 1).
12.02.2025 року складено та підписано Акт виконання робіт (наданих послуг) згідно договору №02/24 про надання професійної правової допомоги від 31.10.2024 року (а.с. 100 том 2).
Згідно змісту Акту адвокат на підставі усних завдань-доручень клієнта надав останньому такі послуги:
- представництво/захист клієнта в господарському суді Дніпропетровської області по справі №904/4491/24.
Правова допомога клієнту надавалась адвокатами Патикою Андрієм Володимировичем та Погрібною Ольгою Андріївною по справі №904/4491/24 у господарському суді Дніпропетровської області за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Набережний 62Л" про визнання недійсними рішення загальних зборів.
Вищезазначеними адвокатами були здійснені наступні дії:
- підготовка та подача відзиву на позовну заяву та додатків до неї;
- підготовка та подача клопотань та заяв;
- участь у 5-ти судових засіданнях (підготовчому засіданні, розгляді справи по суті, виступ у судових дебатах).
Зазначено, що сторони претензій один до одного щодо виконання робіт (наданих послуг) не мають.
12.02.2025 року адвокатським об'єднанням виставлено рахунок №2 на оплату за професійну правничу допомогу по договору №02/24 від 31.10.2024 (друга частина) на суму 10 000,00 грн (а.с. 99).
Доказів оплати відповідачем послуг на суму 10 000,00 грн, наданих йому адвокатом у межах вказаного договору, на момент розгляду справи судом першої інстанції надано не було, однак дана обставина не впливає на можливість відшкодування погоджених з адвокатом, але ще не сплачених витрат на правову допомогу, надану відповідачу.
За змістом пункту першого частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Зазначений висновок відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.
Доказом повноважень адвокатів на представництво інтересів відповідача у справі є:
- договір №02/24 про надання професійної правничої допомоги від 31.10.2024 року (а.с. 60-61 том 1);
- ордер серії АЕ №1332468 від 08.11.2024 року Патики А.В. (а.с. 58 том 1);
- ордер серії АЕ №1349926 від 13.01.2025 року Погрібної О.А. (а.с. 44 том 2);
- повноваження адвоката Патики Андрія Володимировича підтверджуються свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №3024 від 22.01.2016 року (а.с. 59 том 1);
- повноваження адвоката адвоката Погрібної Ольги Андріївни підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії №3114 від 19.07.2016 року (відомості з ЄРАУ).
Як встановлено колегією суддів, відповідач просив стягнути з позивачів витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн.
Вирішуючи, чи є розмір стягнутих судом першої інстанції витрат на правову (правничу) допомогу обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, з урахуванням складності та значення справи для сторін, апеляційний господарський суд виходить з наступного.
Факт надання правничої допомоги відповідачу під час розгляду справи в суді першої інстанції підтверджено відповідними доказами.
Понесення витрат відповідача на професійну правничу допомогу було необхідне та неминуче у зв'язку з поданням позивачами необґрунтованого позову до суду, що встановлено рішенням суду по суті спору у даній справі.
Часткова оплата відповідачем витрат адвоката не є перешкодою для стягнення всього розміру понесених ним витрат.
Отже, відповідачем надано належні та допустимі докази виконання фахівцями в галузі права роботи, зокрема: складання відзиву на позовну заяву (а.с. 45-57 том 1); складання клопотання про залишення заяви без розгляду (а.с. 164 том 1) та клопотання про долучення доказів (а.с. 174 том 1), участь у судових засіданнях 26.11.2024 року, 16.12.2024 року, 13.01.2025 року, 28.01.2025 року, 11.02.2025 року, що підтверджують надання правової допомоги відповідачу у цій справі адвокатами Патикою А.В. та Погрібною О.А.
За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених відповідачем на правову (правничу) допомогу у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, через призму критеріїв, встановлених вищезгаданими приписами Господарського процесуального кодексу України, враховуючи обсяг виконаних робіт, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, враховуючи критерій розумності розміру витрат, з огляду на конкретні обставини справи та фактичності і неминучості (необхідності), колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність покладення на позивачів витрат на професійну правничу допомогу, понесених ОСББ "Набережний 62Л" у суді першої інстанції ,у розмірі 15 000,00 грн.
При цьому є безпідставні доводи апелянтів про стягнення вказаної суми солідарно з позивачів. Такого висновку оскаржуване додаткове рішення не містить.
Щодо посилання скаржників про не співмірність понесених відповідачем витрат, неврахування доводів клопотання позивача про зменшення розміру відшкодування, колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції надав цим доводам належну оцінку, з якою суд колегія суддів погоджується.
Окремо слід зазначити, що суд апеляційної інстанції відхиляє посилання апелянтів на те, що адвокати відповідача вже володіли інформацією щодо спору у даній справі, оскільки отримали її при розгляді іншого спору між цими ж сторонами - в цивільній справі №201/8596/24 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Набережний 62Л" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по внескам та обов'язковим платежам співвласників об'єднання.
Дані доводи відповідними доказами не підтверджуються. Крім того, вони спростовуються змістом Акту виконаних робіт (наданих послуг).
Щодо доводів апелянтів про відсутність у справі рахунку №01 від 31.10.2024 року, ця обставина не впливає на обґрунтованість вимог відповідача і розмір належної до стягнення суми.
Також колегія суддів відхиляє посилання скаржників на те, що у справі не вказано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат. При цьому колегія суддів знову звертається до змісту згаданого вище Акту виконаних робіт (наданих послуг), в якому вказано, які саме роботи виконано представниками відповідача.
Доводи скаржників про те, що в господарському суді відбулося фактично 4 засідання (усі інші судові засідання переносились, і не займали часу, також відхиляються колегією суддів, оскільки адвокати відповідача участь в них приймали, витрачали свій час, і нетривалість судового засідання не означає, що витрачений час не підлягає компенсації.
Інші доводи апеляційної скарги також не впливають на законність та обґрунтованість висновків висновки оскаржуваного додаткового рішення суду.
Отже, вищевикладене свідчить, що апеляційна скарга безпідставна і не підлягає задоволенню. Додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2025 року у справі №904/4491/24 слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2025 року у справі №904/4491/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 26.01.2026 року.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя О.Г. Іванов
Суддя Ю.Б. Парусніков