Постанова від 10.12.2025 по справі 904/107/25

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2025 року м.Дніпро Справа № 904/107/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії

головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідач),

суддів: Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Жолудєв А.В.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2025 (суддя Мельниченко І.Ф.)

у справі № 904/107/25

за позовом Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Шаролезька Вівця"

відповідача-2: фізичної особи ОСОБА_2

про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 659 935,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шаролезька Вівця" та фізичної особи ОСОБА_2 659 935,08 грн., що складають суму заборгованості за кредитним договором № 060522-К/1 від 06.05.2022.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2025 у справі № 904/107/25 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шаролезька Вівця" та Фізичної особи ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" простроченої заборгованості за кредитом у сумі 659 935,08 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шаролезька Вівця" на користь Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" судовий збір у сумі 3 959,61 грн. Стягнуто з Фізичної особи ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" судовий збір у сумі 3 959,61 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2024 у справі № 904/107/25 в частині задоволення позовних вимог відносно ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відносно ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відмовити повністю.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт доводить до відома, що на момент винесення оскаржуваного рішення суду першої інстанції відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 13 лютого 2025 року, актовий запис 483 від 13.03.2025. Після смерті відповідача, у нього залишилося двоє неповнолітніх дітей, яким надано статус дитини-сироти. Оскаржуване рішення суду першої інстанції безпосередньо впливає на права та обов'язки неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як правонаступників в порядку спадкування прав та обов'язків відповідача ОСОБА_2 , зокрема у дітей, за умови відповідної вимоги кредитора, фактично виникає зобов'язання виконувати судове рішення щодо сплати визначеного судовим рішенням боргу перед Позивачем. Апелянт вважає, що розгляд господарської справи, а відтак і постановлення судового рішення в суді першої інстанції відбулося з порушенням норм процесуального права, яке полягало у неналежному повідомленні та виклику ОСОБА_2 до суду, для прийняття участі у розгляді справи. ОСОБА_2 , починаючи з 2022 року мав прогресуюче захворювання, був інвалідом 1 групи «Б», та потребував постійного стороннього догляду, що підтверджується довідкою до акту огляду медика-соціальною експертною комісією серія 12Г № 560317 від 03.04.3024. Починаючи з 03.06.2024 в зв'язку з захворюванням та потребою в постійному догляді, перебував на утриманні в Комунальному закладі «Дніпропетровський геріатричний пансіонат «Дніпропетровської обласної ради», за адресою вул. Гаванська б. 15 м. Дніпро, де знаходився до моменту смерті. В силу вказаних обставин ОСОБА_2 ніколи не брав на себе зобов'язань, які б суттєво погіршили його матеріальне становище, чи могло негативно вплинути на матеріальне становище його дітей, в тому числі і після його смерті. Вищевикладені обставини, на переконання Апелянта, свідчить про той факт, що за життя ОСОБА_2 не міг вчинити дії, направлені на підписання договору поруки № 060324-П з AT «БАНК Кредит Дніпро», який датований 06.03.2024. Апелянт наголошує, що на підтвердження наведених обґрунтувань, необхідно звернути увагу, зокрема, що станом на момент підписання договору поруки № 060324-П з AT «БАНК Кредит Дніпро», який датований 06.03.2024, ОСОБА_2 вже являвся інвалідом І групи та потребував постійного догляду, що підтверджено довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12Г № 560317 від 03.04.3024 довідкою до акту огляду медика-соціальною експертною комісією серія 12Г № 560317 від 03.04.3024. Виходячи з зазначеного ОСОБА_2 не мав можливості підписати договір поруки, та взагалі не мав намірів вчиняти вказані дії. Враховуючи вищенаведені твердження, про фактичну відсутність факту укладання з боку ОСОБА_2 договору поруки від 06.03.24 року № 060324-П, Апелянт вважає, що позовні вимоги відносно нього, в частині стягнення заборгованості за кредитним договором як до поручителя, та витрат судового збору не підлягають задоволенню.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2025 у справі № 904/107/25.

Позивачем подано відзив, в якому заперечує проти доводів апеляційної скарги та зазначає, що апелянт повідомив про смерть поручителя ОСОБА_2 під час подачі апеляційної скарги до суду, зазначаючи, що не було обізнаності про наявність судового спору. Позивач також не був обізнаний про смерть поручителя Фізичної особи ОСОБА_2 , так як будь яких заяв до Банку з цього приводу не надходило. При цьому, обставини, що поручитель ОСОБА_2 нібито не підписував договір поруки не відповідають дійсності. Договір поруки не було визнано у встановленому законом порядку недійсним. Частиною 1 статті 608 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою. Поручительство за кредитним договором - це особисте зобов'язання. Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і обставини, надав їх належну правову оцінку.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2025 розгляд справи № 904/107/25 призначено на 08.10.2025 о 11 год. 00 хв.

Апелянтом подано клопотання про витребування доказів, згідно якого зазначає, що, апелянт, враховуючи той факт, що ОСОБА_2 мав тяжке захворювання та потребував постійного догляду, ставить під сумнів копію договору поруки № 060324-ІІ від 06.03.2024, та вважає, що для встановлення факту наявності вказаного документу, його необхідно залучити до матеріалів справи в оригіналі, для огляду судом та можливого подальшого використання при проведенні почеркознавчої експертизи та просить витребувати у Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (оригінал договору поруки № 060324-ІІ від 06.03.24 року, укладеного між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та фізичною особою ОСОБА_2 .

АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» подано заперечення щодо проведення експертизи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.11.2025 розгляд справи № 904/107/25 призначено на 10.12.2025 о 15 год. 00 хв.

Позивачем подано заяву, про закриття провадження в частині вимог до поручителя, та зазначає, що як стало відомо після ухвалення рішення у справі, відповідач -2 (поручитель) помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 , копія якого знаходиться в матеріалах справи. Усталеним у судовій практиці є підхід про припинення поруки із смертю поручителя і відсутністю спадкових правовідносин за договором поруки. Зобов'язання припиняються смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою (ч. 1 ст. 608 ЦК України). Враховуючи положення ст. 607, ч. 1 ст. 608 ЦК України, а також сутності поруки як особистого зобов'язання, спадкоємці поручителя не є солідарними боржниками за кредитним договором. Правові висновки про припинення поруки із смертю поручителя та неможливість спадкування обов'язків за договором поруки містяться у постановах Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 233/2161/16-ц, від 03.07.2019 у справі № 639/9510/14-ц, від 13.11.2019 у справі № 331/2692/14. Апелянтом оскаржується рішення лише в частині задоволення вимог до померлого поручителя ОСОБА_2 , проте, у зв'язку з тим, що провадження в частині вимог до померлого поручителя ОСОБА_2 підлягає закриттю, то і апеляційне провадження у справі також підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмету апеляційного оскарження.

Апелянтом подано клопотання про залишення заяви про призначення експертизи без розгляду, а також про закриття провадження у справі № 904/107/25, в частині заявлених позовних вимог Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" про солідарне стягнення заборгованості з фізичної особи ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" простроченої заборгованості за кредитом у сумі 659 935,08 грн. В іншій частині судове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2025 року у справі № 904/107/25 залишити без змін.

В судове засідання 10.12.2025 з'явився представник позивача. Інші учасники справи не з'явились в судове засідання, були повідомлені про час розгляду справи.

Апелянтом подано клопотання про розгляд справи без участі представника.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17, від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 року у справі №361/8331/18 зробив правовий висновок, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що суд визнав необов'язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази належного їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим здійснити розгляд апеляційної скарги за наявними матеріалами.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, повноту їх дослідження місцевим господарським судом, перевіривши правильність висновків суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом 06.05.2022 Акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" (далі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шаролезька Вівця" (далі - Позичальник) укладено кредитний договір № 060522-К/1 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1. зазначеного вище договору, на умовах, викладених у ньому, Банк зобов'язується надати Позичальнику Кредит (грошові кошти на умовах, зазначених в Договорі) в національній валюті України (UАН) в Загальній сумі Кредиту 2 500 000,00 гривень та в межах встановленого строку Кредиту (до Кінцевої дати погашення, визначеної Договором), а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку Кредит та сплатити Плату (проценти та комісії за Договором) за Кредит у порядку та на умовах цього Договору.

Згідно із пунктом 2.1. договору сторони домовились, що Банк надає Позичальнику Кредит однією сумою в розмірі загальної суми Кредиту не пізніше наступного робочого дня після укладення цього Договору.

У пункті 2.2. договору встановлено, що Позичальник зобов'язаний повернути Кредит в терміни, встановлені Графіком погашення, що є Додатком № 1 до цього Договору, але в будь-якому випадку не пізніше Кінцевої дати погашення - "20" лютого 2023, якщо тільки не застосовується інший термін повернення Кредиту, встановлений відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до пункту 2.4. договору процентна ставка встановлюється у розмірах, визначених у цьому пункті 2.4.1., якщо інший розмір процентної ставки не застосований згідно з умовами цього Договору.

За користування Кредитом у межах строку кредитування встановлюється змінювана процентна ставка.

Розмір змінюваної процентної ставки розраховується наступним чином:

РЗПС = Індекс UIRD + Маржа, при цьому

РЗПС - розмір змінюваної процентної ставки;

Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб (Ukrainian Index of Retail Deposit Rates) - індикативна ставка, що розраховується в системі Томсон Рейтерс (Thomson Reuters) за методикою, розробленою спільно з Національним Банком України, на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються провідними учасниками українського ринку банківських депозитів фізичних осіб. Дані про величину Індексу є загальнодоступними в мережі Інтернет, на офіційному сайті Національного Банку України (http://www.bank.gov.ua);

Маржа - незмінна частина процентної ставки в розмірі 7,0 % (сім) процентів річних, яка встановлюється цим Договором. Станом на дату укладення цього Договору змінювана процентна ставка встановлюється у розмірі 13,26% (тринадцять цілих двадцять шість сотих) процентів річних та діє до моменту його зміни відповідно до правил, вказаних нижче.

Кожного 1-го січня, 1-го квітня, 1-го липня, 1-го жовтня (Дата зміни процентної ставки) Банк переглядає та встановлює новий розмір процентної ставки у зв'язку із зміною індексу UIRD. Для розрахунку процентної ставки використовується індекс UIRD, що діяв останній робочий день, що передує Даті зміни процентної ставки.

У разі від'ємного значення Індексу UIRD для розрахунку нової процентної ставки приймається умовне значення Індексу UIRD рівне 0% річних.

Максимальний розмір процентів не перевищуватиме подвійний розмір РЗПС на дату укладення цього Договору.

Мінімальний розмір процентів за цим Договором становить: розмір Маржі.

Якщо розмір процентів, розрахований відповідно до умов цього пункту, буде більшим ніж максимальний розмір процентів, або меншим ніж мінімальний розмір процентів, то змінений розмір процентів встановлюється на рівні максимального чи мінімального розміру процентів відповідно.

Відповідно до підпункту 2.4.2. пункту 2.4. договору проценти за користування Кредитом нараховуються Банком щомісячно в останній робочий день поточного місяця, або у день повного погашення заборгованості за Кредитом (достроково або при настанні строку погашення), за методом факт/факт відповідно до вимог чинного законодавства на строкову суму заборгованості за Кредитом, тобто строки погашення якої не порушено.

Згідно із підпунктом 2.4.3. пункту 2.4. договору проценти підлягають сплаті у валюті відповідно до наданого Кредиту та сплачуються Позичальником в період з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти, а в місяці повного погашення заборгованості за Кредитом (достроково або при настанні строку погашення) - в день їх нарахування, але в будь-якому випадку не пізніше дати погашення Кредиту, вказаної в пункті 2.2. цього Договору. У разі якщо день сплати процентів припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, проценти сплачуються наступного робочого дня.

У підпункті 2.4.5. пункту 2.4. договору встановлено, що при розрахунку процентів враховується перший день користування Кредитом/ та не враховується останній день користування Кредитом (день погашення заборгованості). При цьому у випадку, коли день надання Кредиту співпадає з днем його повного або часткового погашення, цей Кредит при розрахунку процентів враховується як Кредит строком на один день.

Згідно з пунктом 2.7. договору кредит надається шляхом зарахування Кредитором коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_3 , відкритого у Банку, для подальшого використання за цільовим призначенням.

При погашенні заборгованості перед Банком за Договором, кошти Позичальника спрямовуються на погашення такої заборгованості у наступній черговості:

- на оплату простроченої заборгованості за комісіями, простроченої заборгованості за нарахованими процентами, простроченої суми основного боргу;

- на оплату строкових проценті, строкової суми за основним боргом, строкових комісій;

- на оплату витрат/збитків, згідно п. 3.3. цього Договору, пені, розмір якої визначається відповідно до п. 8.1. цього Договору.

Банк має право змінити черговість платежів за своїм розсудом, при виникненні будь-якої з подій, зазначених п. 2.10. цього Договору. Про зміну черговості Банк направляє письмове повідомлення у порядку, встановленому Договором. У випадку перерахування коштів на погашення Кредиту та/або процентів та/або комісій та/або інших платежів у порушення вищевказаної черговості з вини Позичальника, Банк самостійно перерозподіляє кошти Позичальника, що надійшли, у відповідності з черговістю, викладеною в цьому пункті.

Відповідно до пункту 10.1. Договору останній набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами та скріплення печатками (у разі якщо вони використовуються Сторонами) і діє до повного та належного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором.

У пункті 11.12. Договору сторони домовились, що Позичальник вважається належним чином письмово повідомленим та таким, що отримав відповідне повідомлення/вимогу Банку у випадках встановлених цим Договором, у разі здійснення Банком одного або кількох дій, а саме:

- вручення Позичальнику письмового повідомлення/вимоги особисто представникові; та/або

- направлення Позичальнику повідомлення/вимоги через систему клієнт-банку Банку; у вигляді текстових повідомлень на номер мобільного телефону, зазначений в п. 12 цього Договору; та/або

- передачі письмового повідомлення/вимоги рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про отримання або доставкою кур'єрською службою на адресу, зазначену в цьому Договорі, або на ту адресу, яка буде повідомлена самим Позичальником письмово; та/або

- надіслання письмового повідомлення/вимоги на адресу електронної пошти, зазначеної в п. 12 цього Договору, та/або на ту адресу електронної пошти, які будуть повідомлені самим Позичальником письмово; та/або

- розміщення інформації на сайті Банку www.creditdnepr.соm.ua (виключно для загальних повідомлень).

Позичальник вважається повідомленим/таким, що отримав вимогу, навіть у тому випадку, коли письмове повідомлення/вимога, надіслане на його останню відому адресу (яка зазначена в Договорі та/або письмово повідомлена Позичальником), не було йому доставлено (вручено) незалежно від причин.

У матеріалах справи міститься Додаток № 1 до кредитного договору, пунктом 2 якого сторонами узгоджено, що Позичальник зобов'язується сплатити Банку Загальну суму Кредиту відповідно до наступного Графіку погашення:

- 20.11.2022 - 625 000,00 грн.;

- 20.12.2022 - 625 000,00 грн.;

- 20.01.2023 - 625 000,00 грн.;

- 20.02.2023 - 625 000,00 грн.

17.02.2023 сторонами укладено додаткову угоду № 170223 до спірного договору, в якій сторони погодили, зокрема, внести зміни до договору та викласти пункт 2.2. в наступній редакції:

"2.2. Позичальник зобов'язаний повернути Кредит в терміни, встановлені Графіком погашення, що є Додатком № 1 до цього Договору, але в будь-якому випадку не пізніше Кінцевої дати погашення - "15" лютого 2024 року (включно), якщо тільки не застосовується інший термін повернення Кредиту, встановлений відповідно до умов цього Договору.".

Вказаною додатковою угодою сторонами також викладено в новій редакції графік погашення кредиту, а саме:

- 20.12.2022 - 187 585,45 грн.;

- 15.09.2023 - 312 000,00 грн.;

- 15.10.2023 - 400 000,00 грн.;

- 15.11.2023 - 400 000,00 грн.;

- 15.12.2023 - 400 000,00 грн.;

- 15.01.2024 - 400 000,00 грн.;

- 15.02.2024 - 400 414,55 грн.

Всього 2 500 000,00 грн.

06.03.2024 сторонами укладено додаткову угоду № 060324 до кредитного договору, відповідно до пункту 1 якої сторони підтвердили, що станом на дату її підписання сума загальної заборгованості Клієнта становить 1 207 485,75 грн. та складається із наступних сум: 1 207 485,75 грн. - прострочена заборгованість за кредитом.

У вказаній додатковій угоді сторони домовились перенести терміни оплати простроченої заборгованості за кредитом, вказаної у п. 1 цієї додаткової угоди, у зв'язку з чим відповідна сума заборгованості за кредитом стає строковою заборгованістю та підлягає погашенню в межах Графіку, вказаного у п. 4 цієї додаткової угоди; продовжити строк кредитування та встановити нову кінцеву дату повернення кредиту: "30" грудня 2024 року; розповсюдити дію цієї додаткової угоди до правовідносин, що виникли між сторонами на період до підписання цієї угоди, а саме з 15.02.2024.

Пунктом 4 додаткової угоди № 060324 сторонами викладено графік погашення кредиту в новій редакції, а саме:

- 20.12.2022 - 187 585,45 грн.;

- 15.09.2023 - 312 000,00 грн.;

- 15.02.2024 - 717 414,55 грн.;

- 30.11.2024 - 550 000,00 грн.;

- 30.12.2024 - 700 000,00 грн.

Всього 2 500 000,00 грн.

Окрім того 06.03.2024 між Акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" (далі - банк) та ОСОБА_2 (далі - поручитель) укладено договір поруки № 060324-П (далі - договір поруки).

У вказаному договорі поруки містяться терміни і визначення:

Боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Шаролезька Вівця" ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДР: 30764202;

Основний договір - Кредитний договір № 060522-К/1 від 06.05.2022, який було укладено між банком та боржником, разом із додатками та додатковими угодами до нього, у тому числі, що будуть укладені в майбутньому;

Основне зобов?язання - Основне зобов?язання 1, Основне зобов?язання 2 та Основне зобов?язання 3 як разом, так і окремо;

Основне зобов?язання 1 - зобов'язання боржника перед банком із повернення суми кредиту, наданого за основним договором, а саме 2 500 000,00 грн.;

Основне зобов?язання 2 - зобов'язання боржника перед банком із сплати суми нарахованих банком процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплати пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору, існуючих на теперішній час, і тих, що можуть виникнути в майбутньому, у тому числі на підставі окремих угод, що можуть бути укладені в рамках основного договору;

Основне зобов?язання 3 - всі грошові зобов'язання (наявні та майбутні) боржника перед державою Україною за основним договором із всіма змінами та доповненнями до нього, як чинними на дату укладення цього договору, так і тими, що можуть бути укладені в майбутньому, зокрема зобов'язання по сплаті простроченої заборгованості перед державою у сумі, яка дорівнює сумі виплати, що буде здійснена державою як гарантом на користь банку за державною портфельною гарантією з метою погашення заборгованості боржника перед банком за основним договором, а також пені, що буде нарахована на таку заборгованість. Основне зобов'язання 3 встановлене основним договором та ґрунтується на статті 17 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до пункту 1 договору поруки поручитель поручився перед банком за виконання боржником основного зобов'язання 1, основного зобов'язання 2 та основного зобов'язання 3 за основним договором, а саме за кожне з цих основних зобов'язань окремо.

Порукою за цим договором забезпечуються кожна та всі з вимог, що становлять основне зобов'язання та випливають з основного договору, а також витрати, пов'язані з пред'явленням вимоги за основним договором і стягненням заборгованості за договором, у тому числі судовий збір, та збитки, завдані банку порушенням умов основного договору та/або цього договору або пов'язані із розірванням цього договору або основного договору.

Згідно з пунктом 1.2. порукою, що надається згідно з цим договором, забезпечуються усі існуючі та майбутні грошові зобов'язання боржника, що становлять основні зобов'язання, термін виконання яких настав або настане у майбутньому.

Відповідальність поручителя і боржника щодо виконання основних зобов'язань є солідарною (пункт 1.4. договору поруки).

Пунктом 1.5. договору поруки встановлено, що поручитель надає згоду та погоджується з тим, що у разі зміни розміру будь-якого основного зобов'язання та/або строку основного договору, у тому числі внаслідок новації зобов'язання, цей договір та порука за цим договором будуть діяти до повного виконання всіх основних зобов'язань без необхідності попереднього чи наступного погодження із поручителем зазначених змін та/або укладання додаткової угоди до цього договору.

Відповідно до пункту 1.7. договору поруки поручитель підтверджує, що він ознайомлений зі змістом основного договору, зокрема із сумою основного зобов'язання, розміром плати (процентів, комісій тощо), штрафних санкцій та інших платежів за основним договором, із термінами та строками виконання зобов'язань та іншими умовами, і заперечень щодо умов основного договору не має.

Згідно з пунктом 2.1. договору поруки банк має право у разі порушення боржником будь-якого основного зобов'язання за основним договором або невиконання боржником зобов'язання, встановленого рішенням суду щодо визнання основного договору недійсним, звернутися до поручителя з вимогою про виконання таких зобов'язань, а поручитель зобов'язується виконати їх за боржника у порядку та строки, зазначені у вказаній вимозі.

Сторони домовились, що строк дії поруки, а саме строк, протягом якого банк має право пред'явити вимоги до поручителя, становить 5 років 10 місяців з дати укладення цього договору (пункт 3.1. договору поруки).

Згідно з пунктом 8.1. договору поруки останній набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками (у разі якщо вони використовуються сторонами) і діє протягом строку дії поруки, зазначеного в п. 3.1., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання умов кредитного договору Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" 09.05.2022 перерахувало на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Шаролезька Вівця" кредитні кошти у розмірі 2 500 000,00 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи випискою по особовому рахунку за період з 06.05.2022 по 08.01.2025 та меморіальним ордером № 35829 від 09.05.2022.

Разом з тим Товариством з обмеженою відповідальністю "Шаролезька Вівця" неналежним чином виконувались умови договору щодо повернення суми кредиту.

Як вбачається виписки по особовому рахунку, відповідачем 1 здійснено часткове погашення суми кредиту у період з червня 2022 по січень 2025 в сумі 2 816 275,12 грн. (1 840 064,92 грн. - погашення наданого кредиту; 976 210,20 грн. - погашення процентів за користування кредитом).

За розрахунком позивача сума залишку заборгованості за кредитним договором №060522-К/1 від 06.05.2022 становить 659 935,08 грн.

Позивачем на адресу відповідачів 31.12.2024 було надіслано вимогу вих№ 17-14282 про погашення кредиту, на підтвердження чого АТ "Банк Кредит Дніпро" надано суду докази надсилання (описи вкладення у цінні листи, список згрупованих відправлень та фіскальний чек).

Вказана вимога залишились відповідачами без відповіді.

Несплата відповідачем 1 суми залишку заборгованості за кредитним договором і стала причиною виникнення спору.

Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, за приписами ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), є договір.

Відповідно до статей 626 - 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За частиною 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, як це передбачено ч.1 ст.546 ЦК України

Згідно ч. ч.1,2 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно зі статтею 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Стаття 554 ЦК України встановлює, що правовим наслідком порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, є відповідальність боржника і поручителя перед кредитором як солідарних боржників.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідачем-1 порушені строки погашення кредиту та процентів, передбачені у підписаному сторонами графіку.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.

Разом з тим, колегія зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що відповідач 2 ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 про що в матеріали справи надано копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 13.02.2025, актовий запис 483 від 13.03.2025.

У статті 527 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом статей 526, 527, 530, 532, 532 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, належними сторонами, у строк, у встановленому місці та відповідній валюті.

В свою чергу, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (ст. 553 ЦК України).

Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як передбачено ч. 1 ст. 608 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Отже, поручительство за кредитним договором - це особисте зобов'язання. Сама природа поруки полягає у тому, що воно невід'ємно пов'язане із самим поручителем.

За приписами ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Натомість статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 1219 ЦК України до складу спадщини не входять особисті права і обов'язки, які невід'ємно пов'язані з померлою особою (спадкодавцем); права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Тобто обов'язки за договором поруки не можуть бути успадковані.

У постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №233/2161/16-ц зазначалося, що з огляду на наведені положення цивільного законодавства, а також сутність поруки, як особистого зобов'язання відповідати за належне виконання основного зобов'язання, у разі смерті поручителя (крім випадків майнової поруки) його спадкоємці не є солідарними боржниками за кредитним договором.

Пунктом 6 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Враховуючи, що правовідносини за договором поруки, який укладено між позивачем та відповідачем-2 не допускають правонаступництва, колегія вбачає підстави для закриття провадження у справі №904/107/25 в частині позовних Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" до відповідача-2: фізичної особи ОСОБА_2 на підставі пункту 6 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 1, ст. 278 Господарського процесуального кодексу України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) не з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

При цьому зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 277 ГПК України).

З урахуванням вищевикладеного, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2025 у справі № 904/107/25 підлягає скасуванню в частині солідарного стягнення заборгованості з відповідачів з викладенням резолютивної частини рішення в редакції даної постанови.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 236, 269, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2025 у справі № 904/107/25 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2025 у справі №904/107/25 в частині солідарного стягнення з Фізичної особи ОСОБА_2 простроченої заборгованості за кредитом у сумі 659 935,08 грн. скасувати, викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шаролезька Вівця" (49027, м. Дніпро, вул. Івана Акінфієва, буд. 1 А, код ЄДРПОУ 30764202) на користь Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32, код ЄДРПОУ 14352406) прострочену заборгованість за кредитом у сумі 659 935,08 грн., судовий збір у сумі 7 919,22 грн., про що видати наказ.

Закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення з Фізичної особи ОСОБА_2 простроченої заборгованості за кредитом у сумі 659 935,08 грн.»

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 26.01.2026

Головуючий суддя В.Ф. Мороз

Суддя Ю.Б.Парусніков

Суддя А.Є. Чередко

Попередній документ
133585761
Наступний документ
133585763
Інформація про рішення:
№ рішення: 133585762
№ справи: 904/107/25
Дата рішення: 10.12.2025
Дата публікації: 28.01.2026
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Центральний апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; банківської діяльності, з них; кредитування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (10.02.2026)
Дата надходження: 09.02.2026
Предмет позову: стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 659 935,08 грн.
Розклад засідань:
08.10.2025 11:00 Центральний апеляційний господарський суд
10.12.2025 15:00 Центральний апеляційний господарський суд