ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
26 січня 2026 рокум. ОдесаСправа № 915/249/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі судді: Принцевської Н.М.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАЛЬГАМА ЛЮКС», м. Миколаїв про відвід суддів Діброви Г.І., Ярош А.І. (вх.№295/26 від 23.01.2026) в межах апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАЛЬГАМА ЛЮКС», м. Миколаїв
на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 01.12.2025 про призначення судової земельно-технічної експертизи (суддя першої інстанції Мавродієва М.В., повний текст складено та підписано 08.12.2025)
у справі №915/249/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСГАРД», м. Миколаїв
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАЛЬГАМА ЛЮКС», м. Миколаїв
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Миколаївська міська рада, м. Миколаїв
про усунення перешкод у користуванні майном,
В провадженні Південно-західного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуюча суддя Діброва Г.І., судді Савицький Я.Ф., Ярош А.І. перебуває апеляційна скарга «АМАЛЬГАМА ЛЮКС», м. Миколаїв на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 01.12.2025 про призначення експертизи та зупинення провадження у справі №915/249/24.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою «АМАЛЬГАМА ЛЮКС», м. Миколаїв та призначено справу до розгляду на 26.02.2026 року, з наданням строку не пізніше 5-ти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі засобами електронного зв'язку подати до суду заяви чи клопотання щодо процесуальних питань, зокрема, відводів складу суду тощо.
19.01.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАЛЬГАМА ЛЮКС», м. Миколаїв через систему «Електронний суд» надійшла заява (вх.№5044/25/Д3 від 19.01.2026) про відвід колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І. від розгляду справи №915/249/24, яка мотивована тим, що у цих суддів існують обставини, що ставлять під сумнів їх неупередженість та об'єктивність.
Заявник зазначає, що судді Ярош А.І. та Діброва Г.І. раніше розглядали апеляційну скаргу у цій же справі щодо призначення земельно-технічної експертизи, висловлювали власну правову позицію та приймали рішення, яким було відмовлено у задоволенні апеляційної скарги. Відповідач вважає, що судді Ярош А.І. та Діброва Г.І. вже не можуть бути безсторонніми, оскільки очевидно мають особистий мотив підтвердити свої правові висновки у цій справі з визначеного питання та фактично захистити власні попередні рішення, а за результатами розгляду апеляційної скарги будуть застосовані вже сформовані правові висновки та будуть відхилені доводи апелянта, що дає підстави апелянту вважати, що у задоволені апеляційної скарги буде черговий раз відмовлено.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2026 визнано необґрунтованим заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю «АМАЛЬГАМА ЛЮКС», м. Миколаїв відвід колегії суддів у складі: Діброви Г.І., Ярош А.І. від розгляду справи №915/249/24 та передано справу №915/249/24 для автоматизованого розподілу для визначення судді в порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2026 для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАЛЬГАМА ЛЮКС» про відвід колегії суддів у складі: Діброви Г.І., Ярош А.І. від розгляду справи №915/249/24 (вх.№295/26 від 23.01.2026) визначено суддю Принцевську Н.М.
Розглянувши матеріали справи, а також доводи, викладені у заяві (вх.№295/26 від 23.01.2026), суд дійшов висновку, що підстави для її задоволення відсутні, виходячи з наступного.
Частинами 1-3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Згідно зі ст. 36 Господарського процесуального кодексу України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частини 1-3, 7, 8, 11 ст. 39 ГПК України).
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає, щоб суд у межах своїх повноважень був неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії").
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).
У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об'єктивного критерію суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України").
Частиною 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що відвід повинен бути вмотивованим.
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Таким чином, щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявниці необхідно подати докази фактичної наявності упередженості суддів для відводу їх від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.
Товариство з обмеженою відповідальністю «АМАЛЬГАМА ЛЮКС», м. Миколаїв, мотивує свою заяву про відвід суддів Діброви Г.І. та Ярош А.І. у справі № 915/249/24, переглядом в апеляційному порядку тими самими суддями іншої ухвали суду першої інстанції від 27.03.2025 у цій же справі про призначення експертизи та зупинення провадження, і за результатами розгляду якої 10.06.2025 прийнято постанову, якою ухвалу залишено без змін.
Разом з тим, суд відхиляє такі доводи, оскільки останні не можуть слугувати підставою для відведення суддів Діброви Г.І. та Ярош А.І. від апеляційного перегляду іншої ухвали суду по даній справі, з огляду на положення частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, оскільки розгляд спору з аналогічного питання не свідчить про наявність у суддів особистої зацікавленості або упередженості при прийнятті рішень у межах апеляційного провадження за скаргою на іншу ухвалу суду першої інстанції.
При цьому, доводи скаржника фактично зводяться до незгоди з позицією суддів, викладеною у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2025 у справі № 915/249/24, якою переглядалась інша ухвала суду першої інстанції.
Водночас, суд звертає увагу на приписи ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому. Відтак сама по собі незгода учасника справи із рішенням судді, його припущення з тих чи інших питань не свідчать про упередженість, необ'єктивність чи заінтересованість судді та не є підставою для відводу останнього відповідно до наведених норм Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, посилаючись на пункт 3 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, заявник не зазначає будь-яких фактів прояву суддями Дібровою Г.І., Ярош А.І. поведінки, яка б свідчила про упередженість чи небезсторонність вказаних суддів у цій справі, а доводи заяви ґрунтуються виключно на припущеннях та оціночних судженнях учасника процесу, а не на достовірно встановлених обставинах, які могли б свідчити про наявність підстав для відводу судді у розумінні частин першої - третьої статті 35, статті 36 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки інших обставин, які викликають у заявника сумнів у неупередженості або об'єктивності колегії суддів, ним не зазначено, суд дійшов висновку, що викладені у заяві про відвід доводи не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, оскільки вони не свідчать про упередженість та необ'єктивність суддів Південно-західного апеляційного господарського суду Діброви Г.І. та Ярош А.І., безпосередньо та однозначно не вказують на їх особисту небезсторонність, упереджене ставлення чи особисту прихильність до того чи іншого учасника справи.
Враховуючи викладене, а також те, що ґрунтовних аргументів на доведення наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів Південно-західного апеляційного господарського суду заявником наведено не було, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Керуючись статтями 35, 36, 38, 39, 232-235, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАЛЬГАМА ЛЮКС», м. Миколаїв про відвід суддів Діброви Г.І., Ярош А.І. (вх.№295/26 від 23.01.2026) в апеляційному провадженні у справі №915/249/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Н.М. Принцевська