Єдиний унікальний номер 725/3381/25
Номер провадження 2-а/725/51/25
22.07.2025 року м. Чернівці
Чернівецький районний суд міста Чернівців в складі:
головуючого-судді: Войтуна О.Б.
за участю секретаря: Сумарюк М.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого звернувся адвокат Лопух Сергій Володимирович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Представник позивача звернувся до суду із адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 26.03.2025 року №113 якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн..
В обґрунтування позову посилався на те, що згідно мотивувальної частини оскаржуваної постанови встановлено, що згідно змісту протоколу, громадянин ОСОБА_1 , який є військовозобов'язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , притягується до адміністративної відповідальності у зв'язку з тим, що він не з'явився для уточнення персональних даних до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку або до центру надання адміністративних послуг у встановлений законодавством термін (з 18.05.2024 по 16.07.2024р). Своїми протиправними, винними діями (бездіяльністю) порушив вимоги ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період, який розпочав діяти з 17.03.2014 р., після оприлюднення Указу Президента України № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» та який діє станом на момент складання протоколу. Тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Зазначив, що постановою від 26.03.2025 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн..
Із вказаною постановою він не згідний і вважає її протиправною, оскільки її зміст та законодавче обґрунтування не може бути застосовано до нього, так як він перебував та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 31.05.1993 року згідно військового квитка та його облікові дані незмінні протягом останніх років та відомі ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того ІНФОРМАЦІЯ_2 йому неодноразово надавались довідки про надання відстрочки. Також звертав увагу, що як у протоколі так і у постанові не вірно зазначено його прізвище.
Зазначав, що він офіційно працевлаштований, отримує заробітну плату, сплачує податки в Україні, що свідчить про наявність відомостей про нього в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків. Окрім того підприємства, установи та організації де він працював і працює мають обов'язок подавати у встановлений строк відомості про всіх працевлаштованих військовозобов'язаних.
Його зареєстроване місце проживання не змінювалось з 1993 року та на даний час він працює в КЕВ м. Чернівці.
Вважає, що вказаними обставинами спростовуються висунуті проти нього обвинувачення в постанові і доводиться, що його необґрунтовано притягаюсь до адміністративної відповідальності, за ст.210-1 ч. 3 КУпАП без врахування змісту примітки до ст. 210 КУпАП, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 і держатель реєстру, яким є Міністерство оборони України та підпорядковані уповноважені органи мали змогу отримувати відомості про нього шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
На підставі наведеного просив визнати протиправною і скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_4 від 26.03.2025 року №113 у відношенні ОСОБА_1 за ст. 210-1 ч. 3 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення..
Сторони по справі не прибули.
Згідно з ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання учасників справи, яких належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи, що розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження, у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Положення ст. 5 КАС України є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, яка визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у разі, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, що 14.03.2025 року у відношенні ОСОБА_1 складено офіцером відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 протокол №113 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Згідно протоколу 14.03.2025 року о 15 год. 10 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 встановлено факт порушення, а саме ОСОБА_3 який є військовозобов'язаним не з'явився для уточнення персональних даних до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку або до центру надання адміністративних послуг у встановлений законодавством термін (з 18.05.2024 р. по 16.07.2024 р.), чим протиправними діями (бездіяльністю) порушив вимоги ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції від 11.04.2024 р., що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період з 17.03.2014 року, після оприлюднення Указу Президента України №303/2014 «Про часткову мобілізацію», в Україні почав діяти особливий період, який діє станом на момент складання протоколу.
Постановою від 26.03.2025 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення в розмірі 17 000 грн..
Згідно абз. 1 ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", під час мобілізації військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Згідно п. 22 Постанови КМУ №560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період", резервісти та військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ.
У відповідності до примітки яка міститься у ст. 210 КУпАП зазначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основним завданням Реєстру є ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Відповідно до ч. 8 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони України.
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
До персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать, зокрема: місце проживання та місце перебування; відомості про сімейний стан особи та членів її сім'ї (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), а також дітей); відомості про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, установи, організації, місце роботи, посада, стаж роботи) (ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів»).
За змістом ч. 1, ч. 3 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», для формування бази даних Реєстру Центральна виборча комісія, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, подають шляхом електронної взаємодії Держателю Реєстру відомості, передбачені статтею 7 цього Закону, стосовно усіх громадян України віком від 18 до 60 років. До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Таким чином, положеннями Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», держатель реєстру має право отримати інформацію про військовозобов'язаного шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
З копії військового квитка ОСОБА_1 перебував на військовому обліку з 1993 року.
З 04.01.2019 року ОСОБА_1 працює в Квартирно-експлуатаційному відділі міста Чернівці, який є органом управління, що входить до структури Сил логістика Збройних Сил України, на посаді сторожа військових містечок, згідно копії довідки КЕВ від 25.04.2025 р..
Крім того відповідно до копій довідок від 16.08.2024 року та 12.11.2024 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 надавались відстрочки від призову під час мобілізації.
Враховуючи те, що позивач офіційно працевлаштований, в період з 16.08.2024 року отримував відстрочки від призову під час мобілізації, отже відносно нього наявні відомості Державному реєстрі фізичних осіб платників податків. Також відомості про нього є в реєстрі виборців, є рахунки в банках, підстав вважати, що не було можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, не має.
Відповідно до ст. 77 КАС України у даній категорії справи обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд приходить до висновку, що постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.
Керуючись ст.ст. 5, 9, 72, 77, 80, 90, 94, 229, 242, 245, 246, 250, 255, 271, 286, 295 КАС України, суд,-
Позов задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 №113 від 26.03.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Чернівецького районного
суду міста Чернівців Войтун О. Б.