Справа № 639/9979/25
Провадження № 2/642/642/26
23 січня 2026 року м. Харків
Суддя Холодногірського районного суду міста Харкова Проценко Л.Г., розглянувши позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, -
29.12.2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Новобаварського районного суду міста Харкова з позовом до відповідача ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
На обґрунтування позовної заяви зазначено, що ОСОБА_1 перебував у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , який розірвано рішенням Холодногірського районного суду м. Харкова. Від шлюбу у сторін є неповнолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачем. Дитина з народження потребує щорічних серцевих досліджень та лікувань, знаходячись на обліку у Обласній дитячій лікарні. Відповідач в добровільному порядку коштів на утримання дитини не надає та не приймає участі в лікуванні, виховані, піклуванні та утриманні дитини з 2020 року. Відповідач від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини та не цікавиться її життям. Просив позбавити ОСОБА_2 батьківських прав та визнати позивача єдиним «доглядальником» до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Новобаварського районного суду м. Харкова цивільну справу передано за підсудністю до Холодногірського районного суду м. Харкова.
Згідно протоколу розподілу від 20.01.2026 головуючим суддею визначено суддю Проценко Л.Г.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку для усунення її недоліків, виходячи з такого.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Підставою відкриття провадження у цивільній справі судом є подання особою позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст. 175 ЦПК України, яка предметно, суб'єктно, інстанційно та територіально підсудна даному суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 185 ЦПК України).
Частиною 3 статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити, у тому числі: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Судом встановлено, що позивачем не виконано вимоги п.п. 2, 4, 5, ч. 3 ст. 175 ЦПК України:
- у позовній заяві не зазначено відомостей щодо анкетних даних сторін, електронну пошту та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін;
- позивачем заявлено дві немайнові вимоги, а саме позбавлення батьківських прав та визнання його єдиними «доглядальником» до досягнення дитиною повноліття, однак сплачено судовий збір лише за одну немайнову вимогу, тому позивачу слід доплатити судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп., або уточнити позовні вимоги в цій частині;
- позивачу слід конкретизувати позовні вимоги, оскільки заявлені вимоги «позбавити ОСОБА_2 батьківських прав та визнати позивача єдиним доглядальником до досягнення дитиною повноліття» є некоректними та потребують уточнення;
- у позовній заяві не залучено третю особу Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради та відсутні посилання про звернення позивача чи його представника до Органу опіки та піклування з приводу надання висновку про доцільність (недоцільність) позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 , хоча їх висновок є обов'язковим у даних категоріях справ згідно ст. 19 СК України;
- позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб; у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб; у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 ЦПК України, у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 19 СК Україні при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Відповідно до частини п'ятої статті 19 СК України орган опіки та піклування аналізує відомості, одержані у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на інші документи, які стосуються справи, й подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору.
За ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177цього кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Суд зазначає, що у разі неможливості самостійного отримання доказів, позивач має право на подачу мотивованого клопотання про витребування таких доказів.
Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 (п. 53) встановлено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.
На підставі викладеного, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали до встановленої дати, вказані недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - залишити без руху та надати п'ятиденний термін для усунення недоліків, які вказані в мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк є підставою вважати позовну заяву неподаною та такою, що підлягає поверненню позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Г. Проценко