Апеляційне провадження № 11-сс/818/58/26 Доповідач - ОСОБА_1
Справа № 953/7193/25 Слідчий суддя - ОСОБА_2
1-кс/953/7672/25
Категорія: у порядку КПК України
19 січня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
представника власника майна - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2025 року про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025221270000203 від 14.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 186 КК України,-
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2025 року клопотання прокурора про арешт майна - задоволено, накладено арешт шляхом заборони розпорядження та користування на вилучене 27.11.2025 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме на: сім карту з надписом: НОМЕР_1 ; - сім карту з надписом НОМЕР_2 ; тримач для сім-карти з номером НОМЕР_3 ; електронний пристрій з надписом «TK STAR», в середині якого міститься сім - карта з надписом НОМЕР_4 , які упаковано до спец. пакету НПУ № PSP3146550, та які належать ОСОБА_9 .
Накладено арешт шляхом заборони розпорядження та користування на вилучене 27.11.2025 в ході огляду місця події за адресою: м. Харків, пр. Аерокосмічний, 23, майно, а саме на: автомобіль Land Rover Range Rover Evoque р.н., VIN НОМЕР_5 , днз. НОМЕР_6 ; ключі від вказаного транспортного засобу, які поміщені до крафт пакету НПУ, що належить ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Накладено арешт шляхом заборони розпорядження та користування на вилучене 27.11.2025 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , майно, а саме на: мобільний телефон «Iphone 15 ProMax» IMEI1: НОМЕР_7 , IMEI2: НОМЕР_8 , з сім-картою оператора «Lifecell» НОМЕР_9 , в прозорому чохлі під чохлом сім-карта «Lifecell» НОМЕР_10 , який упаковано до спец. пакету НПУ № PSP1297914, «GPS Tracker» чорного кольору, IMEI: НОМЕР_11 , який упаковано до спец. пакету № PSP 1297913; електронний пристрій із зовнішніми ознаками радіоподавлювача сірого кольору з маркуванням «DC12V IN», який упаковано до спец. пакету НПУ № PSP 2105332, які належать ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Накладено арешт шляхом заборони розпорядження та користування на вилучене 27.11.2025 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_3 , майно, а саме на: мобільний телефон ТМ «SAMSUNG», Galaxy A35 5G, IMEI-1- НОМЕР_12 , IMEI-2-358073342341372, серійний номер НОМЕР_13 (без сім карти), який упаковано до спец. пакету НПУ № ICR0001157; тримач до сім карти з надписом «Київстар»; сім карту з логотипом ТОВ «Лайфселл» з надписом НОМЕР_14 ; Wi-fi роутер моделі: MIFI8800L, IMEI НОМЕР_15 , з встановленою сім картою з логотипом «Київстар» надписом « НОМЕР_16 »; GPS-трекер, S/N-01022011462946, IMEI НОМЕР_17 , які упаковано до спец. пакету НПУ№ PSP3146595, пару кросівок чорного кольору та спортивний одяг, які упаковано до спец. пакету НПУ № PSP 3146553, що належать ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на майно, належне ОСОБА_8 скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на автомобіль Land Rover Range Rover Evoque р.н., VIN НОМЕР_5 , днз. НОМЕР_6 ; ключі від вказаного транспортного засобу, які поміщені до крафт пакету НПУ, що належить ОСОБА_8 .
Апеляційні вимоги представник власника майна мотивує тим, що автомобіль не може бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 186 КК України, не міг використовуватися для виконання об'єктивної сторони цього злочину. Стороною обвинувачення не надано жодного доказу, що транспортний засіб є речовим доказом, які саме сліди могли зберегтися на автомобілі через понад 6 місяців після події злочину, яка мала місце 13.05.2025, враховуючи активну експлуатацію транспортного засобу його власницею. Постанова про визнання автомобілю речовим доказом є формальною, у постанові не зазначено які сліди на ньому збереглися, які відомості він містить, які можуть бути використані як доказ. Слідчий суддя не перевірив підстав для накладення арешту на майно.
У клопотанні прокурор зазначає, що транспортним засобом нібито постійно користується ОСОБА_9 , однак це твердження є виключно припущенням сторони обвинувачення, не підтверджене жодними доказами, відсутні будь-які показання свідків, відсутні документи про право користування цим транспортним засобом. Також прокурор стверджує, що ОСОБА_9 прибув на місце вчинення злочину саме на цьому автомобілі, однак аналіз матеріалів клопотання про арешт майна цього не підтверджує.
Згідно фабули кримінального провадження, пограбування відбулося 13.05.2025 в період часу з 21.00 по 23.00 за адресою с. Феськи. Однак відповідно до трекера, встановленого у цьому автомобілі, о 21.11 годині об'єкт зафіксовано за базовою станцією у с. Довжик, де він перебував і в 22.11 і о 23.11 годині. Наведені дані свідчать про те, що автомобіль у момент вчинення кримінального правопорушення перебував в іншому населеному пункті.
Потреба у накладенні арешту на майно відсутня через сплив значного проміжку часу. Фактичне вилучення транспортного засобу було здійснено через 6 місяців після події.
Автомобіль є критично необхідним для ОСОБА_8 для лікування малолітнього сина у м. Київ, оскільки дитина має діагноз: афективно-респіраторні пароксизми. Необхідність регулярних поїздок підтверджується хронологією візитів до лікаря-невролога. Крім того, власниця авто здійснює догляд за матір'ю 1959 року народження, яке має онкологічне захворювання та потребує нагляду у медичних закладах, що розташовані у м. Харків. Також автомобіль є необхідним для забезпечення джерела доходу родину, оскільки ОСОБА_8 є фізичною особою-підприємцем. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до наступного висновку.
З матеріалів провадження вбачається, що СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12025221270000203 від 14.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 186 КК України.
Відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР за наступними обставинами: 13.05.2025 у період часу з 21.00 до 23.00, в період дії воєнного стану в Україні, невідомі особи шляхом віджиму пластикових дверей проникли до будинку за адресою: АДРЕСА_4 , де відкрито заволоділи майном, чим спричинили матеріальну шкоду потерпілим.
27.11.2025 проведено огляд місця події за адресою: м. Харків, пр. Аерокосмічний, 23, ТОВ Автотрейд, під час якого виявлено та вилучено автомобіль Land Rover Range Rover Evoque р.н., VIN НОМЕР_5 , днз. НОМЕР_6 , ключі, які поміщені до крафтпакету НПУ, належний ОСОБА_8
27.11.2025 вилучені речі та предмети постановою слідчого визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
У клопотанні прокурора про арешт вказаного майна зазначається, що при опрацюванні моніторингу місця скоєння злочину та маршруту руху вказаного автомобіля, на якому до місця вчинення злочину прибули ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , за кермом знаходився ОСОБА_9 . Обгрунтовуючи необхідність накладення арешту на вказане майно, прокурор посилався на те, що існують підстави вважати, що майно могло бути використане у незаконній діяльності, може містити відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час досудового розслідування. Накладення арешту на майно дасть змогу запобігти можливості його знищення, пошкодження, відчуження.
Слідчий суддя погодився з доводами клопотання прокурора та дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення в повному обсязі. Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя застосовуючи такий захід забезпечення кримінального провадження, мав врахувати обставини, що є предметом досудового розслідування та застосувати найменш обтяжливий для власника майна спосіб його арешту.
Під час вирішення питання накладення арешту на майно слід враховувати положення статі 131 КПК України, яка вказує про необхідність досягнення дієвості кримінального провадження під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Відповідно до частини 3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального правопорушення, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, у даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення.
При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину.
Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
На переконання суду апеляційної інстанції, прокурором доведена необхідність у накладенні арешту на вищезазначений транспортний засіб та ключі від нього з метою з'ясування обставин кримінального правопорушення та їх перевірки, у зв'язку із чим доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для накладення арешту на майно є безпідставними.
Суду апеляційної інстанції прокурор пояснив, що під час досудового розслідування було проведено ряд заходів для тимчасового доступу до інформації операторів мобільного зв'язку для встановлення ІМЕІ поблизу місця вчинення кримінального правопорушення. Цей ІМЕІ віднесено до GSM-трекеру. Після цього, з транспортного засобу вилучено блок телематики. На цей час до органу досудового розслідування надійшов лист про надання інформації по вказаному блоку телематики, тому є необхідність у зверненні до заводу виробника. Для того, щоб встановити, чи дійсно встановлений органом досудового розслідування ІМЕІ належить блоку телематики з цього транспортного засобу, спеціалісту потрібен саме транспортний засіб. Блок телематики це частка авто і він пов'язаний з VIN-кодом і тільки з транспортним засобом можна зчитати ці відомості, без відповіді фахівців у цій галузі неможливо закінчити відповідні слідчі дії з вказаним транспортним засобом.
Крім того, прокурор пояснив, що 01.01.2026 органом досудового розслідування отримано висновок судово-трасологічної експертизи про те, що вилучені сліди протектора шин ТЗ на відстані 30 метрів від місця вчинення злочину придатні для ідентифікації, у зв'язку із чим, потрібен об'єкт дослідження для порівняння.
На питання колегії суддів прокурор повідомив, що ОСОБА_9 не повідомлено про підозру на теперішній час.
Враховуючи повідомлені прокурором обставини щодо необхідності перевірки блоку телематики із вилученого транспортного засобу та проведення експертизи для порівняння протектора шин, колегія суддів вважає, що для первірки того, чи дійсно цей транспортний засіб перебував на місці вчинення кримінального правопорушення та використовувався зі злочинною метою, накладення арешту на це майно у даному випадку є необхідним для виконання завдань кримінального провадження. Крім того, представник власниці майна стверджує, що відповідно до інформації з трекера, транспортний засіб у момент кримінального правопорушення перебував у іншому населеному пункті.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що транспортний засіб було виявлено на автомайданчику, де він перебував для продажу, про що зазначено у протоколі огляду місця події від 26.11.2025, у зв'язку із чим, колегія суддів критично ставиться до доводів апелянта про необхідність використання транспортного засобу його власницею для догляду за дитиною, матір'ю та у діяльності ОСОБА_8 , яка є фізичною особою-підприємцем.
Поряд з цим, колегія суддів приймає до уваги, що ОСОБА_8 , як власниця транспортного засобу та ключів від нього, не є фігурантом даного кримінального провадження. ОСОБА_9 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення не повідомлялося, автомобіль був виявлений та вилучений 27.11.2025 на автомайданчику, тобто через півроку після події кримінального правопорушення, за фактом якого здійснюється досудове розслідування. З урахуванням наведених обставин та положень частини 4 статті 173 КПК України суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність накладення арешту на це майно з обмеженням строку у 2 місяці. Стороною обвинувачення не повідомлено про більш чіткі строки, необхідні для завершення слідчих дій з транспортним засобом, тому встановлений строк буде достатнім для проведення порівняльного дослідження слідів протекторів шин та перевірки інформації з блоку телематики.
З урахуванням наведеного, апеляційна скарга представника власника майна підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням нової ухвали.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 418, 419, 424 КПК України,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2025 року скасувати в частині накладення арешту на вилучене 27.11.2025 в ході огляду місця події за адресою: м. Харків, пр. Аерокосмічний 23, майно, а саме на: автомобіль, днз Land Rover Range Rover Evoque р.н., VIN НОМЕР_5 . НОМЕР_6 ; ключі від вказаного транспортного засобу, які поміщені до крафт пакету НПУ, що належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідній частині постановити нову ухвалу.
Клопотання прокурора у відповідній частині задовольнити частково.
Накласти арешт на вилучене 27.11.2025 в ході огляду місця події за адресою: м. Харків, пр. Аерокосмічний 23, майно, а саме на: - автомобіль Land Rover Range Rover Evoque р.н., VIN НОМЕР_5 , днз. НОМЕР_6 ; ключі від вказаного транспортного засобу, які поміщені до крафт пакету НПУ, що належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом заборони розпорядження та користування вказаним майном на строк два місяці, для проведення відповідних слідчих дій.
Майно, на яке накладено арешт зберігати відповідно до порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».
В решті ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2025 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального керівника у кримінальному провадженні.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
Головуючий -
Судді: