26січня 2026 року
м. Київ
справа № 522/2054/22
провадження № 61-75ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Єштокіна Юлія Володимирівна, на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 25 червня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за поліпшення і ремонт та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по договору,
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів за поліпшення, у якому просила суд, з урахуванням уточненої позовної заяви: стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошові кошти у розмірі
885 083,76 грн за проведені значні поліпшення у квартирі № 35 та частинах підвального приміщення у будинку АДРЕСА_2 ; 100 000 грн відшкодування моральної шкоди; судові витрати: 9 850,84 грн судового збору за подання позову до суду, 496,20 грн судового збору за клопотання про забезпечення позову та 30 000 грн сплачених за проведення судової будівельно-технічної експертизи, витрати на правничу допомогу.
У квітні 2022 року ОСОБА_2 подала до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, у якому просила суд, з урахуванням уточненої позовної заяви, стягнути з ОСОБА_1 на її користь матеріальні збитки за договором оренди від 01 квітня 2021 року на загальну суму 450 509,35 грн та судові витрати по справі в розмірі 128 183,98 грн.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 25 червня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за поліпшення та ремонт задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти за поведені значні поліпшення квартири № 35 та підвального приміщення у будинку АДРЕСА_2 у розмірі 322 629,14 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 30 000,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 203,49 грн, за проведення експертизи у розмірі 30 000,00 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 36 690,00 грн, надану адвокатом Ель-Хурі Ель-Хомсі Н. В., витрат на правничу допомогу у розмірі 34 134,84 грн, надану адвокатом Єштокіною Ю. В.
В іншій частині позову відмовлено.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по договору задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість по орендній платі за квартиру № 35 та частини підвального приміщення у будинку АДРЕСА_2 у розмірі 92 000,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 комунальні платежі за період з 01 квітня 2021 року по 31 березня 2023 року: за електропостачання у сумі 5 360,88 грн; за вивіз сміття у сумі 514,20 грн; за газопостачання у сумі 77,66 грн; за водопостачання у сумі 2 604,15 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати за сплату судового збору у розмірі 3 558,40 грн, витрати за проведення експертиз у розмірі 58 404,19 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн та витрати на поштові відправлення у розмірі 572,80 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного суду від 05 листопада 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діяла адвокат Єштокіна Ю. В., залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діяла адвокат Жучкова С. І., залишено без задоволення. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 25 червня 2024 року залишено без змін.
20 січня 2026 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Єштокіна Ю. В., через підсистему «Електронний суд» звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати повністю постанову Одеського апеляційного суду від 05 листопада 2025 року, а рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 25 червня 2024 року скасувати в частині: стягнення з неї на користь ОСОБА_2 заборгованості по орендній платі за квартиру № 35 та частину підвального приміщення у будинку АДРЕСА_2 у розмірі 92 000,00 грн та постановити нове судове рішення про стягнення з неї на користь ОСОБА_2 заборгованості по орендній платі за квартиру № 35 та частину підвального приміщення у будинку АДРЕСА_2 у розмірі 86 000,00 грн; стягнення з неї на користь ОСОБА_2 витрат за проведення експертиз у розмірі 58 404,19 грн та постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні цієї вимоги; стягнення з ОСОБА_2 на її користь грошових коштів за поведені значні поліпшення квартири № 35 та підвального приміщення у будинку АДРЕСА_2 у розмірі 322 629,14 грн та постановити нове судове рішення про задоволення її вимог про стягнення грошових коштів у розмірі 885 083,76 грн, за поведені значні поліпшення. В іншій частині рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 25 червня 2024 року залишити без змін. Також просить стягнути з ОСОБА_2 судові витрати за подання касаційної скарги у розмірі 17 702 грн.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на таке.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених)статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, заявник має заначити відомості про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах.
Процесуальний закон покладає на заявника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яке допустили суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України, з вказівкою на відповідні висновки суду, рішення якого оскаржується, з одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані при розгляді справи.
Касаційна скарга ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Єштокіна Ю. В., не відповідає зазначеним вище вимогам процесуального закону.
Заявниця узагальнено висловлює незгоду з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, проте не зазначає конкретні підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
У касаційній скарзі заявниця вказує, що суд апеляційної інстанцій не дослідив зібрані у справі докази та не надав належної правової оцінки всім доводам апеляційної скарги, тобто посилається на пункт 4 частини другої статті 389 та пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, як на підставу касаційного оскарження.
Пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України визначено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.
Однак, заявниця, посилаючись на пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, як на підставу касаційного оскарження, не наводить обов'язкові підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
Визначення підстав касаційного оскарження, встановлених процесуальним законом, має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (приписи частини першої статті 400 ЦПК України).
Отже, з метою усунення недоліків касаційної скарги заявниці необхідно надати уточнену касаційну скаргу, в якій зазначити обґрунтовані підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачені статтею 389 ЦПК України, додати докази надсилання скарги іншим учасникам справи.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Неусунення недоліків касаційної скарги є підставою для її повернення.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Єштокіна Юлія Володимирівна, на рішення Малиновського районного суду м. Одеси
від 25 червня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 листопада 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк
до 09 лютого 2026 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Синельников