23 січня 2026 року
м. Київ
Справа № 754/7334/25
Провадження № 61-16255зно25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув заяву ОСОБА_1 (далі - заявник)
про відвід судді-доповідача (далі - заява) від участі у розгляді заяви заявника про перегляд судового рішення «це ухвала від 17.12.25 року» та
1. 24 грудня 2025 року заявник подав на офіційну електронну адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду заяву про перегляд судового рішення, у якій, зокрема, заявив відвід судді-доповідачеві. Обґрунтував так:
- останній повернув заяву заявника про перегляд судового рішення «це ухвала від 9 грудня 2025 року»;
- суддя-доповідач «НЕ МОЖЕ розглядати і вирішувати подану мною заяву про перегляд судового рішення подану мною 23.12.25 р. на ухвалу від 9.12.25 року, яку постановили судді: Д. Гудима, Є. Краснощоков, П. Пархоменко з Касаційного цивільного суду і тому я заявляю про його відвід».
2. 22 січня 2026 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної заяви суддею-доповідачем визначений Гудима Д. А., а членами колегії суддів - Краснощоков Є. В. і Пархоменко П. І.
Обґрунтування висновку щодо заяви про відвід судді
3. Заявник просить відвести суддю, який був суддею-доповідачем під час розгляду іншої заяви заявника про перегляд судового рішення (у провадженні № 61-15741зно25) і постановив ухвалу, з якою заявник незгідний.
4. Верховний Суд зауважує, що наведені доводи заявника не можуть бути підставою для відводу судді-доповідача.
5. Як зазначив Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, рішення від 24 травня 1989 року, заява № 11/1987/134/188, § 48).
6. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у певній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (§ 46 вказаного рішення).
7. Щодо суб'єктивного критерію, то немає підстав стверджувати, що суддя-доповідач виявив особисту упередженість до заявника чи до розгляду справи № 754/7334/25 за його участі. Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного. Таких доказів щодо цього судді немає. Те, що вказаний суддя доповідачем у справі за заявою заявника про перегляд судового рішення «це ухвала від 9 грудня 2025 року» у провадженні № 61-15741зно25, як і те, що він 17 грудня 2025 року ту заяву повернув, не є ознаками суб'єктивної упередженості судді.
8. Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним є те, чи можуть бути побоювання заявника щодо відсутності безсторонності у судді об'єктивно виправданими.
8.1. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
(1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
(2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
(3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
(4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
(5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді (частина перша статті 36 ЦПК України).
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (частина друга статті 36 ЦПК України).
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).
8.2. Аргументи заявника засвідчують його незгоду з ухвалою Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 грудня 2025 року у провадженні № 61-15741зно25. Така незгода згідно з частиною четвертою статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.
8.3. Отже, згідно з об'єктивним критерієм оцінки безсторонності суду відсутні встановлені факти, які можуть ставити під сумнів безсторонність судді Гудими Д. А. у провадженні № 61-16255зно25. Інакше кажучи, немає об'єктивних підстав вважати, що цей суддя виявив упередженість до заявника чи до його заяви.
9. З огляду на викладене колегія суддів вважає необґрунтованою заяву про відвід судді-доповідача. Тому відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України питання про його відвід слід передати на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Оцінивши аргументи заяви про відвід судді за суб'єктивним і об'єктивним критеріями визначення безсторонності суду, керуючись статтями 36, 37, 40, 260, 261 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Гудими Д. А. від участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення «це ухвала від 17.12.25 року».
2. Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Гудими Д. А. від участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення «це ухвала від 17.12.25 року» передати для вирішення судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко