Іменем України
22 січня 2026 року
м. Київ
Справа № 134/1252/16
Провадження № 61-15583ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржник)
на ухвалу Вінницької апеляційного суду від 11 листопада 2025 року
у справі за позовом скаржника до Приватного акціонерного товариства «Продовольча компанія «Поділля» про витребування майна із чужого незаконного володіння та
1. У провадженні Крижопільського районного суду Вінницької області перебувала справа за вказаним позовом. 1 лютого 2018 року цей суд ухвалив рішення, згідно з яким частково задовольнив позов скаржника.
2. 16 жовтня 2025 року, не погодившись із тим рішенням, скаржник звернувся до суду з апеляційною скаргою. Додав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Мотивував так: подати оскаржити рішення суду у встановлений строк не зміг через юридичну необізнаність і складні життєві обставини; про існування рішення суду першої інстанції не знав, бо в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР) воно розміщене не за номером справи, а за номером провадження № 2/134/8/2018, якого скаржник не міг знати; він не отримував повістки, а повернення кореспонденції з відміткою поштової служби «за закінченням терміну зберігання» не є належним повідомленням.
3. 21 жовтня 2025 року Вінницький апеляційний суд постановив ухвалу, згідно з якою залишив без руху апеляційну скаргу скаржника та встановив для усунення її недоліків десятиденний строк із дня вручення тієї ухвали. Мотивував так: скаржник має право звернутися до апеляційного суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, вказавши інші підстави для поновлення такого строку та надавши відповідні докази; якщо заяву не подасть у зазначений строк, або вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження суд визнає неповажними, він відмовить у відкритті апеляційного провадження.
4. 28 жовтня 2025 року скаржник подав до апеляційного суду заяву. Мотивував так: копію рішення суду першої інстанції не отримував; у матеріалах справи немає доказів надсилання цього рішення на адресу скаржника; це рішення розміщене в ЄДРСР не за номером справи, а за номером провадження; скаржник не мав можливості у законний спосіб дізнатися про ухвалене рішення та скористатися правом на апеляційне оскарження рішення суду в передбачений законом строк.
5. 24 жовтня 2025 року Вінницький апеляційний суд витребував із Крижопільського районного суду Вінницької області справу, яка надійшли на адресу суду 3 листопада 2025 року.
6. 11 листопада 2025 року Вінницький апеляційний суд постановив ухвалу, згідно з якою відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою скаржника. Мотивував так:
- згідно з інформацією з ЄДРСР суд першої інстанції ухвалив оскаржене рішення 1 лютого 2018 року, повний текст «надіслано судом: 09.02.2018. Зареєстровано: 09.02.2018. Забезпечено надання загального доступу: 14.02.2018»;
- це рішення суд надіслав скаржнику за тією адресою, яку останній зазначив у позовній заяві, але відправлення повернулося з відміткою поштової служби «за закінченням терміну зберігання»;
- за тією адресою скаржник кореспонденцію отримував, тобто за бажання, демонструючи готовність брати участь у справі, міг і отримував поштові відправлення із суду;
- апеляційну скаргу скаржник подав 15 жовтня 2025 року, тобто більш як через 7 років з дня ухвалення оскарженого рішення суду.
7. 11 грудня 2025 року скаржник сформував у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. № 37447/0/220-25 від 11 грудня 2025 року), у якій просив скасувати ухвалу апеляційного суду від 11 листопада 2025 року, скерувати справу до цього суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі. Мотивував так:
- суд апеляційної інстанції належно не перевірив доводи скаржника;
- про існування оскарженого рішення суду першої інстанції скаржник не знав, оскільки в ЄДРСР воно розміщене не за номером справи, а за номером провадження, якого він не міг знати, не отримавши рішення;
- є сумніви щодо достовірності (підроблення) надісланої скаржнику кореспонденції, яка повернулася до суду з відміткою поштової служби «за закінченням терміну зберігання».
8. Верховний Суд вважає, що підстав для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою скаржника немає.
8.1. За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
8.2. Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили (частина друга статті 358 ЦПК України).
8.3. Сплив річного строку з дня складення повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Процесуальне обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку є імперативним. З огляду на винятки з нього, передбачені частиною другою статті 358 ЦПК України, суд має з'ясувати, (а) чи подала апеляційну скаргу особа, не повідомлена про розгляд справи або не залучена до участі у ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; (б) чи пропустила особа строк на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили (див., зокрема, постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 квітня 2021 року у справі № 186/972/18, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 грудня 2023 року у справі № 200/13452/18).
8.4. Стаття 6 Конвенції гарантує право на процесуальну справедливість, тобто на розгляд справи відповідно до правил процесуального закону, визначених на національному рівні, за умови, що ті правила відповідають мінімальним конвенційним гарантіям, встановленим у цій статті. Приписи частини другої статті 358 ЦПК України є доступними, чіткими та зрозумілими. Наслідки їхньої дії були передбачуваними для скаржника.
8.5. Позивач (заявник, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) із великим ступенем зацікавленості має проявляти інтерес до ходу розгляду судом справи, яку цей учасник ініціював, до відповідного судового провадження та його результатів. За відсутності обставин непереборної сили ігнорування позивачем (заявником) протягом тривалого періоду часу провадження, відкритого за його позовною заявою (заявою, скаргою), є проявом недобросовісної поведінки та порушенням основоположних засад цивільного процесу (див. mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18 (пункт 91)).
8.6. Скаржник подав апеляційну скаргу 16 жовтня 2025 року, тобто після спливу більш як семи років з дня складення 9 лютого 2018року повного тексту рішення суду першої інстанції від 1 лютого 2018 року.Скаржник є позивачем, тобто його не можна вважати особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній. Тому він мав належно проявляти інтерес до розгляду ініційованої ним справи, але цього не зробив. Відсутні будь-які дані про те, що після 1 лютого 2018 року він звертався до суду першої інстанції та цікавився провадженням у цій справі, клопотав про ознайомлення з її матеріалами тощо. Скаржник, обґрунтовуючи касаційну скаргу, фактично продублював мотиви його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Інформація про те, що рішення суду першої інстанції розміщене в ЄДРСР не за номером справи, а за номером провадження № 2/134/8/2018, не відповідає дійсності (на це вказує пошук документів у ЄДРСР саме за номером справи № 134/1252/16). Немає жодних обставин непереборної сили, які зумовили пропуск строку на апеляційне оскарження цього рішення.
8.7. Апеляційний суд виснував, що наведені скаржником підстави пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними, а аргументи скаржника як позивача не можна визнати такими, що підтверджують його необізнаність із наявністю провадження у суді першої інстанції; скаржник надав у позовній заяві його поштову адресу, за якою кореспонденцію із суду отримував; подаючи апеляційну скаргу аж 16 жовтня 2025 року, не обґрунтував існування обставин непереборної сили, через які не зміг подати ту скаргу вчасно. Тому апеляційний суд правильно відмовив у відкритті апеляційного провадження. Така процесуальна дія узгоджується з юридичними гарантіями права скаржника на справедливий суд.
8.8. У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).
8.9. Оскільки апеляційний суд вочевидь правильно застосував приписи статті 358 ЦПК України, і немає розумних сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення, касаційну скаргу слід визнати необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 260, 261, частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницької апеляційного суду від 11 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Продовольча компанія «Поділля» про витребування майна із чужого незаконного володіння.
2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка цю скаргу подала.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко