Дата документу 20.01.2026 Справа № 314/5990/24
Єдиний унікальний № 314/5990/24 Головуючий у І інстанції: Свідунович Н.М.
Провадження № 22-з/807/14/26 Суддя-доповідач: Поляков О.З.
20 січня 2026 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Запорізького апеляційного суду у складі:
Головуючого: Полякова О.З.,
суддів: Кухаря С.В.,
Подліянової Г.С.,
секретар: Камалова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Запорізького апеляційного суду від 24 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
У грудні 2024 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Ведмедовської Г.О. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 27 березня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму встановленого на одну дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 27.12.2024, і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття.
Стягнуто ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Стягнуто ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 1500 грн.
Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням суду, ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Череп М.О. подала апеляційну скаргу.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 24 листопада 2025 року зазначену апеляційну скаргу задоволено. Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 27 березня 2025 року скасовано, ухвалено в цій справі нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів відмовлено.
У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про роз'яснення судового постанови Запорізького апеляційного суду від 24 листопада 2025 року в цій справі.
В обґрунтування заяви зазначено, що ухвалюючи постанову, апеляційний суд не встановив, що дитина станом на час розгляду справи проживає разом з відповідачем або будь-якою іншою особою. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів на утримання сина, апеляційний суд фактично надав «зелене світло» ОСОБА_2 знову звернутися до суду з вимогами про стягнення аліментів на свою користь. Також, на думку заявника, існує ризик того, що попри те, що дитина проживає разом з ним, відповідач не позбавлена можливості повернення раніше стягнутих коштів.
Посилаючись на означені обставини, ОСОБА_1 просить суд роз'яснити:
- яким чином малолітній ОСОБА_3 має реалізувати своє право на отримання від матері, з якою не проживає, аліменти, якщо його батьку відмовили у задоволені таких вимог;
- хто ж має право на отримання аліментів ( ОСОБА_1 , з яким мешкає дитина, або ОСОБА_2 )? У випадку, якщо ніхто, то з якого часу таке право виникне;
- чи не позбавляє вказана постанова права позивача на звернення до суду в майбутньому про стягнення аліментів з матері дитини (за умови, що дитина буде продовжувати проживати з ним), та чи не буде такий позов вважатися таким, що виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
- чи підлягають поверненню відповідачу раніше стягнені з неї аліменти виконавчою службою, якщо в цей час дитина з нею не проживала.
Крім того, ОСОБА_1 просить розглядати справу за його відсутності.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 246-260). Клопотання про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходили.
За змістом ч. 3 ст. 271 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення, а тому колегія суддів вирішила розглядати заяву за відсутності осіб, які не з'явились.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, розглянувши доводи заяви, колегія суддів вважає, що заяву слід залишити без задоволення з огляду на таке.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця, суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Виходячи зі змісту наведеної норми, роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків у ньому, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.
Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
За п.21 «постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Отже, діюче процесуальне законодавство зазначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим, яке полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Важливою умовою надання роз'яснення суду є правило, за яким суд не повинен змінювати тексту рішення. Отже, суд не має права під виглядом роз'яснення рішення хоча б частково змінювати його, а відтак, роз'яснення рішення - це більш повний і ясний виклад тих частин рішення, розуміння яких викликає труднощі, але не внесення змін у сутність рішення і не вирішення тих питань, що не були предметом судового розгляду.
З тексту постанови Запорізького апеляційного суду від 24 листопада 2025 року вбачається, що її зміст є чітким, зрозумілим та однозначним і не допускає подвійного трактування. Також він викладений відповідно до повноважень суду апеляційної інстанції, передбачених ст. 374 ЦПК України.
Крім того, у частині другій 271 ЦПК України передбачено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Як свідчить тлумачення частин першої та другої статті 271 ЦПК України роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
При цьому не підлягають роз'ясненню судові рішення, ухвалені судом у межах наданих йому повноважень з процесуальних питань, які вказують на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, приводом для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Отже, роз'ясненню підлягають лише ті судові рішення, які набрали законної сили та які підлягають виконанню у випадку, якщо вони не виконані або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Так, постановою Запорізького апеляційного суду від 24 листопада 2025 року скасоване рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 27 березня 2025 року та ухвалено в цій справі нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів відмовлено. Отже, постанова Запорізького апеляційного суду від 24 листопада 2025 року не підлягає виконанню, в тому числі у примусовому порядку.
Колегія суддів наголошує, що у заяві про роз'яснення постанови ОСОБА_1 фактично порушує питання про внесення в судове рішення додаткових висновків в частині зазначення ефективного способу захисту, що призведе до фактичної зміни тексту судового рішення, а зміст доводів самої заяви свідчить про незгоду ОСОБА_1 з постановою апеляційного суду, які можуть бути предметом розгляду тільки суду вищої інстанції.
З огляду на вищевикладене, відсутні правові підстави для роз'яснення вищезазначеної постанови, тому колегія судів дійшла висновку про відмову в задоволенні заяви.
Керуючись ст.ст. 271, 368 ЦПК України, колегія суддів, -
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Запорізького апеляційного суду від 24 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з дняїї постановлення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повна ухвала складена 23 січня 2026 року.
Головуючий:
Судді: