справа №216/514/25 Головуючий у І інстанції - Литвинова І.В.
апеляційне провадження №22-ц/824/1295/2026 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
26 січня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 травня 2025 року
у справі за позовом Адвокатського об'єднання «Протас, Сорокін та партнери» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,-
установив:
У січні 2025року АО «Протас, Сорокін та партнери» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу.
Позовні вимоги мотивувало тим, що між сторонами укладено договір №1907-ЦД про надання професійної правової допомоги від 19 липня 2023 року у межах кримінального провадження №12021000000001357.
Відповідно до п. 1.1. Договору клієнт доручає, а АО приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.
Так, ним, як адвокатським об'єднанням, було надано Клієнту (відповідачу) правову допомогу за Договором, про що складено Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1909 від 19 вересня 2023 року на суму 90000 грн.
Також, вказувало, що воно надавало відповідачу рахунок на оплату №1909 від 19 вересня 2023 року на суму 90 000 грн., однак відповідач не виконала своїх зобов'язань по договору.
Просило суд, стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором №1907-ЦД про надання професійної правової допомоги від 19 липня 2023 року у розмірі 90000 грн.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 14 травня 2025 року зазначений вище позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АО «Протас, ОСОБА_2 та партнери» заборгованість за договором №1907-ЦД від 19 липня 2023 року у розмірі 84000 грн. та судовий збір у розмірі 3028 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій вказує на порушення судом норм процесуального права та невірне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що суд першої інстанції, задовольнивши позов на суму 84000 грн., не надав жодної оцінки тому факту, що акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1909 від 19 вересня 2023 року містить недостовірну інформацію, а тому може слугувати підставою для невизнання усього акту. Це свідчить про неповне з'ясування фактичних обставин, що стосуються обсягу наданих послуг та їх вартості, що є критичним для визначення розміру заборгованості.
Суд першої інстанції не здійснив всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, як того вимагає ст. 89 ЦПК. Зокрема, Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1909 від 19 вересня 2023 року не відповідає вимогам до первинних документів, встановленим ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». В ньому відсутня деталізація змісту та обсягу кожної господарської операції (послуги), а також одиниці виміру для кожної послуги. Прийняття судом такого Акту як належного доказу факту надання послуг та їх обсягу є порушенням процесуального права.
Вказує, що вона ніколи не отримувала та не підписувала Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1909 від 19 вересня 2023року, а факт отримання такого Акту є ключовим для виникнення обов'язку оплати.
Зазначає, що розміру гонорару є необґрунтованим, оскільки значно перевищує середньо ринкову вартість аналогічних послуг, типовий характер справ, відсутність підтвердження кваліфікації адвокатів та неврахування фінансового стану клієнта.
Висновок суду першої інстанції про стягнення гонорару в повному обсязі без належної оцінки його розумності та без підтвердження погодження всіх послуг є неправильним тлумаченням та застосуванням норм матеріального права.
Просила суд, скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 травня 2025 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
На вказану апеляційну скаргу АО «Протас, Сорокін та партнери» подало відзив в обгартування якого зазначило, що докази відправлення листа, акту, рахунку, претензії додані ним до позову. Ризик неодержання стороною договору поштової кореспонденції покладається на сторону, яка її отримує і не повідомила іншу сторону про зміну своїх реквізитів, зокрема місця проживання та поштової адреси.
Звертає увагу, що ним відправлялись зазначені вище документи одночасно на дві адреси відповідача: АДРЕСА_1 , яка була зазначена в договорі про надання правової допомоги, який відповідач підписала, та за адресою її фактичного проживання: АДРЕСА_2 , яка, як виявилось згодом, є одночасно і адресою зареєстрованого місця проживання відповідача.
Вказує, що складений акт, який було надано відповідачу, у повному обсязі відповідає вимогам законодавства про бухгалтерський облік.
Зазначає, що відповідач не була позбавлена часу проаналізувати ринок юридичних послуг та оптимальні цінові пропозиції перед укладанням договору №1907-ЦД від 19 липня 2023 року, оскільки мала доступ до мережі Інтернет, та відповідний пристрій для доступу до мережі. І за наявності вигідніших пропозицій обрати їх. Разом з цим, відповідач обрала його, АО «Протас, Сорокін та партнери», оскільки вартість послуг у випадку надання правової допомоги не є визначальною, оскільки найважливішим є професіоналізм та якість надання послуг.
При цьому, вартість послуг об'єднання у розмірі 3000 грн. за годину роботи адвоката є цілком прийнятною та жодним чином не завищеною, і до того ж незмінною з часу створення об'єднання у 2020 році.
Просило суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 травня 2025 року залишити без змін.
Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч.1. ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується апеляційним судом з огляду на наявність необхідності у таких поясненнях.
Згідно ч.13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 19 липня 2023 року ОСОБА_1 та АО «Протас, Сорокін та партнери» в особі Голови (Керуючого партнера) Протаса О.М. укладено Договір №1907-ЦД про надання правової допомоги.
Відповідно до п.1.1. Договору клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.
Так, адвокатським об'єднанням було надано Клієнту правову допомогу за Договором, про що складено Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1909 від 19 вересня 2023 року на суму 90000 грн. Також позивач надав відповідачу рахунок на оплату №1909 від 19 вересня 2023 року на суму 9000 грн.
Вказаний акт містить детальний перелік наданих відповідачу послуг: надання правової допомоги у межах кримінального провадження №12021000000001357 від 02 листопада 2021 року:
20 липня 2023 року підготовка та подання до суду скарги на дії слідчого (вилучення Мерседес) (4 год.)
26 липня 2023 року підготовка та подання до суду скарги на дії слідчого (вилучення Ауді) (4 год.)
02 серпня 2023 року участь у судовому засіданні в Печерському районному суді з розгляду скарги на вилучення автомобіля (Ауді) (2 год.)
08 серпня 2023 року участь у судовому засіданні в Печерському районному суді з розгляду скарги на вилучення автомобіля (Мерседес) (2 год.)
15 серпня 2023 року участь у судовому засіданні Печерському районному суді з розгляду скарги на вилучення автомобіля (Ауді) (2 год.)
16 серпня 2023 року підготовка та подача письмових заперечень на клопотання прокурора про арешт автомобіля, участь у судовому засіданні (Ауді) (3 год.)
21 серпня 2023 року участь у судовому засіданні з розгляду скарги на вилучення автомобіля (Ауді) (2 год.)
22 серпня 2023 року підготовка та подання до суду заперечення на клопотання прокурора про арешт майна (Мерседес) (4 год.)
08 вересня 2023 року участь у засіданні в Печерському суді з розгляду клопотання прокурора про арешт майна (Мерседес) (3 год.)
11 вересня 2023 року участь у засіданні у Печерському районному суді з розгляду скарги на бездіяльність слідчого яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна (Мерседес) (2 год.)
18 вересня 2023 року отримання у Печерському районному суді копій ухвал про відмову у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна (автомобілі Ауді та Мерседес) (2 год.).
За результатами надання відповідачу професійної правничої допомоги АО «Протас, Сорокін та партнери» слідчі судді відмовили у задоволенні клопотань прокурора у кримінальному провадженні про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, належне відповідачу, а саме автомобіль AUDI А8 2018 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) та автомобіль MERCEDES-BENZ GLE 350D, номер кузова НОМЕР_3 (реєстраційний номер НОМЕР_4 ).
Відповідно до п. 4.1. Договору правову допомогу клієнт оплачує шляхом переказу суми, що зазначена в рахунку, або на підставі акту наданих послуг, з розрахунку 3000 грн. за одну годину роботи адвоката, якщо інше не погоджено сторонами.
Відповідно до п. 4.2. Договору оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтом рахунку чи підписання акту наданих послуг. Клієнт може здійснювати оплату послуг на підставі цього Договору.
Відповідно до п. 4.4. Договору за результатами надання правової допомоги складається акт. В акті вказується (за необхідності) обсяг наданої Адвокатським об'єднанням правової допомоги і її вартість. Акт надсилається клієнту засобами поштового зв'язку або на електронну пошту або на будь-який мобільний застосунок, такий як «Viber», «WhatsApp», «Telegram», який зареєстрований за номером мобільного телефону клієнта. На письмову вимогу клієнта Адвокатське об'єднання може надавати акти, в яких буде вказано детальний перелік наданої правової допомоги.
22 вересня 2023 року АО «Протас, Сорокін та партнери» відправив ОСОБА_1 за її зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання: АДРЕСА_3 , а також за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_4 , лист від 21 вересня 2023 року № 21/09-2, з вимогою про оплату послуг, а також рахунок на оплату наданих послуг №1909 від 19 вересня 2023 року на суму 90000 грн., а також акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1909 від 19 вересня 2023 року з переліком наданої правової допомоги. У своєму листі відправник просив підписати акт та належний виконавцю примірник надіслати на адресу об'єднання 04107, м. Київ, вул. Нагірна, буд. 1, а також оплатити надані послуги за реквізитами, зазначеними у рахунку на оплату.
Оскільки відповіді з оплатою від ОСОБА_1 . Адвокатське об'єднання не отримало, воно звернулося до неї з претензією від 18 жовтня 2023 року №18/10-2 про оплату послуг за договором про надання правової допомоги від 19 липня 2023 року №1907-ЦД на суму 90000 грн., яка також залишилася без відповіді.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання правової допомоги.
Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку щодо неправильності розрахунку в акті, а саме, що сума всіх вказаних годин - 28 (4 + 4 + 2 + 2 + 2 + 3 + 2 + 4 + 3 + 2), помноживши які на 3000 грн/год, то загальна вартість оплати дорівнює 84000 грн., а не 90000 грн.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу.
Надання правової допомоги регулюється Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до ч. 1 ст. 26 вищевказаного Закону, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно із ч. 1 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.
До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (ч. 3 ст. 27 Закону).
За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, що регулюється Главою 63 ЦК України та загальними положенням про договір, передбаченими Главою 52 ЦК України.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, строки та порядку, встановлені договором.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору (ч. 5 ст. 626 ЦК України).
Будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.
Відповідно до ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Указані форми відрізняються порядком обчислення: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Указане передбачено як положеннями цивільного права, так і нормами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
З системного аналізу вказаних правових позицій та норм вбачається, що суд повинен встановити наявність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру), незважаючи на наявність/відсутність доказів їх фактичної сплати.
У справі, що переглядається, встановлено, що19 липня 2023 року між ОСОБА_1 та АО «Протас, Сорокін та партнери» в особі Голови (Керуючого партнера) Протаса О.М. було укладено Договір №1907-ЦД про надання правової допомоги.
Вказаний договір не оскаржувався сторонами та є чинним.
Також, цим договором визначено права та обов'язки сторін.
Матеріалами справи підтверджується факт надання позивачем професійної правничої допомоги відповідачу.
Разом з тим, відповідач не спростувала належними та допустимими доказами обставини щодо існування договірних відносин між нею та позивачем, не заперечувала проти укладання договору №1907-ЦД від 19 липня 2023 року про надання правової допомоги.
Таким чином, встановивши факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання правової допомоги, - суд першої інстанції, з урахуванням правильного розрахунку, дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог, та стягнення з ОСОБА_1 на користь АО «Протас, Сорокін та партнери» заборгованість за договором №1907-ЦД від 19 липня 2023 року у розмірі 84000 грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції ОСОБА_1 ніколи не отримувала та не підписувала Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1909 від 19 вересня 2023 року, а факт отримання такого Акту є ключовим для виникнення обов'язку оплати, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки ризик неодержання стороною договору поштової кореспонденції покладається на сторону, яка її отримує і не повідомила іншу сторону про зміну своїх реквізитів, зокрема місця проживання та поштової адреси.
Матеріалами справи підтверджено направлення позивачем листа, акту здачі-приймання робіт (надання послуг), рахунку на оплату, претензії за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача, та за фактичним місцем проживання відповідача.
Доказів того, що ОСОБА_1 не погоджувалася з обсягом, кількістю або якістю наданих послуг і подала письмові аргументовані заперечення Адвокатському об'єднанню, матеріали справи не містять.
Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинним документом, який відповідно до вказаних положень Закону підтверджує господарську операцію поставки товару є видаткова накладна, акт наданих послуг, підписані особистим підписом уповноваженої особи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
За приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88: -господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів (абзац 2 п. 2.1); -первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (абзац 1 п. 2.1); - первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (абзац 1 п. 2.1); -документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. (абзац 1 п. 2.5); -первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників (п. 2.15).
Отже, складений позивачем акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1909 від 19 вересня 2023 року, який було надано відповідачу, у повному обсязі відповідає вказаним вимогам законодавства про бухгалтерський облік, а тому, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованим твердження відповідача про те, що у зазначеному вище акті містяться недостовірні дані, що дає підстави визнати його недійсним.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).
Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Положеннями ст. 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Перевіривши наявні у матеріалах справи докази в межах вимог апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем надано належні та допустимі докази, які містять інформацію, щодо предмету позову, логічно пов'язані з обставинами, щодо наявності права вимоги до відповідача та підстав для стягнення з останньої боргу за договором про надання правової допомоги №1907-ЦД від 19 липня 2023 року, оскільки позивачем доведено належними та допустимими доказами факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань.
Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції, невірного розуміння скаржником вимог чинного законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин.
Інші доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення, та фактично зводяться до незгоди відповідача з висновками суду, повторюють доводи відзиву на позовну заяву. При цьому, докази та обставини, на які посилається відповідач у апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні були дотримані норми матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції правильно визначено характер спірних правовідносин, встановлено обсяг прав та обов'язків сторін, застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що склались між сторонами, надано повну, всебічну та об'єктивну оцінку наявним у справі доказам, як кожному окремо, так і у їх сукупності та взаємозв'язку, та з урахуванням доведеності позовних вимог АО «Протас, Сорокін та партнери», ухвалено обґрунтоване рішення про їх часткове задоволення.
Справа судом розглянута повно та об'єктивно. Норми матеріального і процесуального права застосовано вірно.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи викладене, колегія суддів проходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст.7,367,369,374,375,381,382, 389 ЦПК України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді Т.О. Писана
С.О. Журба