справа № 361/3511/23
головуючий у суді І інстанції Радзівіл А.Г.
провадження № 22-ц/824/845/2026
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
14 січня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» та представника ОСОБА_1 - адвоката Довженка Валерія Івановича на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 жовтня 2024 року
у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу, -
У травні 2023 року АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» звернулося до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило суд: стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по оплаті вартості необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу у розмірі 503 953 грн 12 коп. та судовий збір у розмірі 7 559 грн 30 коп.
Позов обґрунтовано тим, що 23 квітня 2021 року представниками позивача під час виконання робіт з перевірки відключених об'єктів за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено порушення п. 1 п.1 гл. 2 розд. XI Кодексу ГРМ у вигляді наявного несанкціонованого газопроводу. В акті також зазначено, що газопровід був прокладений прихованим шляхом.
Згідно з абзацом 73 пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ прихованими заходами є несанкціоновані заходи, здійснені споживачем, внаслідок яких здійснюється необліковане використання природного газу для виявлення яких мають бути проведені, в тому числі, земельні роботи. На фотознімках, зроблених на місці об'єкту відповідача, видно, що саме виконання земельних робіт дали представникам позивача можливість виявити несанкціонований газопровід, а тому несанкціонований газопровід слід вважати таким, що проведений шляхом прихованих заходів.
Відповідно до п. 1 гл. 5 розділу XI Кодексу ГРМ у разі виявлення у споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення (п. 2 гл. 5 розділу XI Кодексу ГРМ).
Згідно з п. 5 гл. 5 розділу XI Кодексу ГРМ до акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження, заперечення та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті про порушення.
Факт фіксації виявленого порушення підтверджується актом про порушення № 1439 від 23 квітня 2021 року.
Того ж дня було усунуто порушення шляхом відрізання та заварювання газопроводу в землі, про що складено акт про усунення порушення та акт про відключення об'єкту (газових приладів).
Згідно з пунктом 2 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ акт про порушення складається з присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами.
Акт про порушення був підписаний без зауважень та заперечень представником органу місцевого самоврядування, депутатом Зазимської сільської ради, - Делайчуком О.В.
Кодексом ГРМ дії відповідача кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу: несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу).
25 травня 2021 року відбулось засідання комісії з розгляду акта про порушення № 1439 від 13 квітня 2021 року. Комісія вирішила задовольнити акт про порушення вимог Кодексу газорозподільних систем, у зв'язку з підтвердженням факту наявності несанкціонованого газопроводу та розрахувати спожитий газ за два роки, що передували акту про порушення - з 23 квітня 2019 року до 23 квітня 2021 року (Протокол № 3604/4).
Розрахунок вартості необлікованого обсягу природного газу було здійснено у відповідності до пункту 1 глави 3 розділу XI Кодексу ГРМ, яким визначено, що у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу, проведеного шляхом прихованих заходів, початок періоду, за який визначається об'єм не облікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (фізичною особою) права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але не більше двох років, що передували дню виявлення порушення.
Цього ж дня комісією AT «Київоблгаз» складений акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості в період з 23 квітня 2019 року до 23 квітня 2021 року.
Таким чином, з приводу наявності несанкціонованого газопроводу у період з 23 квітня 2019 року до 23 квітня 2021 року споживачу нараховано суму в розмірі 503 953 грн 12 коп.
Згідно з п. 12 гл. 5 розділу XI Кодексу ГРМ вартість не облікованого (донарахованого) об'єму природного газу, яка пред'являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акту про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.
У зв'язку з неявкою відповідача на засідання комісії попри його запрошення, рахунок на оплату збитків був надісланий йому засобами поштового зв'язку, що підтверджується листом-претензією з доказами його надіслання.
Враховуючи те, що необлікований (донарахований) об'єм та обсяг природного газу відповідачем не сплачено, представник позивача був змушений звернутися до суду.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 жовтня 2024 року відмовлено у задоволені позову АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз».
Частково задоволено заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу.
Стягнуто із АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 8 500 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведено, що саме відповідач ОСОБА_1 своїми дії вчинив несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких відбулось несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу), оскільки 09 квітня 2021 року державним виконавцем винесено акт про реалізацію предмета іпотеки - будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 жовтня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач при фіксації порушення вимог Кодексу ГРМ за актом порушення № 1439 від 23 квітня 2021 року та нарахуванні вартості необлікованого об'єму природного газу, позивачем дотримано імперативні положення законодавства відносно порядку встановлення відповідальності споживача (несанкціонованого споживача) внаслідок вчинення ним порушення.
Вказує, що на момент виникнення спірних правовідносин житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , належав відповідачу на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області Авраменко Н.А., 19 жовтня 2007 року, реєстровий № 13071.
Зазначений житловий будинок був переданий відповідачем в іпотеку ПАТ «Комерційний банк «НАДРА», за іпотечним договором від 19 жовтня 2007 року, реєстровий № 13091, на забезпечення зобов'язань ОСОБА_1 .
Постановою державного виконавця № 52353084 від 21.04.2021 про закінчення виконавчого провадження, відповідно до статті 61 ЗУ «Про виконавче провадження» передано на реалізацію житловий будинок загальною площею 401,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві власності.
До відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) 30 березня 2021 року надійшла заява, відповідно до якої ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», що має ліцензію на колекторську діяльність виявила своє бажання залишити за собою предмет іпотеки, зокрема, житловий будинок загальною площею 401,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
В цьому випадку свідоцтво про придбання майна з прилюдний торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися № 1234 від 02 червня 2023 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 67867520 від 02 червня 2023 року.
Отже, до 02 червня 2023 року власником житлового будинку загальною площею 401,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 ..
Скаржник в апеляційній скарзі заперечує щодо розміру витрат на правничу допомогу, оскільки жодних доказів сплати послуг з правничої допомоги відповідачем не надано.
Окремо вказує, що адвокатом заявлені витрати на відправку кореспонденції у розмірі 500 грн, однак жодного доказу/підтвердження понесених витрат не надано.
Посилається на те, що враховуючи підставу та предмет позову, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з відсутністю підтвердження переліку наданих послуг, актів приймання-передачі наданих послуг, розгляду справи в спрощеному позовному провадженні, на думку скаржника, стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 8 500 грн не відповідають критерію розумності, не співмірні із виконаною роботою, а їх відшкодування, за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини справи, мають надмірний характер.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Довженко В.І. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 жовтня 2024 року в частині вирішення питань про відшкодування судових витрат на правову допомогу та ухвалити нове судове рішення, яким повністю задовольнити заяву ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції в повній мірі не дослідив зміст заяв з процесуальних питань, не здійснили їх належну оцінку, не встановив, що 04 лютого 2024 року представник відповідач адвокат - Довженко В. І. через підсистему «Електронний суд» подав заяву про розподіл судових витрат, в якій заявник просив стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 50 000 грн, зазначив, що докази щодо розміру витрат, які він має сплатити у зв'язку з розглядом справи, будуть подані до суду протягом п'яти днів після винесення рішення за наслідками розгляду цієї справи.
Вказує, що позивач мав право подати докази щодо розміру судових витрат упродовж п'яти днів з моменту винесення рішення суду від 03 жовтня 2024 року за наслідком розгляду даної справи по суті чи з моменту отримання ним вказаного рішення суду, що ним і було зроблено 29 березня 2025 року, шляхом подання відповідного клопотання про приєднання таких доказів до матеріалів справи та заяви про поновлення процесуального строку.
Наголошує, що питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу за заявою ОСОБА_1 підлягало вирішенню у додатковому рішенні, після ухвалення рішення суду за результатами розгляду справи по суті позовних вимог
Звертає увагу, що суд першої інстанції не врахував, що питання не могло вирішуватись при ухваленні рішення суду по суті позовних вимог, оскільки у суду були відсутні процесуальні підстави для цього.
На думку скаржника, суд першої інстанції, порушуючи норми процесуального права, передчасно вирішив питання розподілу судових витрат на правничу допомогу адвоката у рішенні від 03 жовтня 2024 року, чим позбавив позивача можливості надання доказів в обґрунтування понесених витрат на надання юридичної допомоги упродовж п'яти днів з моменту проголошення рішення суду по суті позовних вимог. Відповідно такі докази судом не досліджувались, обставини, які вони підтверджували, не встановлювались, а висновок суду щодо можливості стягнення з позивача лише частини судових витрат, які очікує понести відповідач, є передчасним і помилковим.
Вказує, що суд першої інстанції належним чином не дослідив зміст поданих позивачем заяв по суті справи та з процесуальних питань, не здійснив їх належну оцінку, не встановив, що вони не містили вимог про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Це мало правове значення, оскільки у такому випадку вказані документи не могли б слугувати підставою для зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Учасники справи, повідомлені належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили.
Представник АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» - Кислощук Я.С. у судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги та просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги представника відповідача.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою.
Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість ухвалених судового рішення, дійшла висновку про таке.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 06 лютого 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М. вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 168 за яким пропонувалося звернути стягнення на предмет іпотеки, що належало ОСОБА_1 , а саме: жилий будинок з надвірними будівлями, площею 401,1 кв.м. та земельну ділянку площею 0,2000 га, кадастровий номер: 3221282801:01:031:0016, цільове призначення - будівництво та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
27 вересня 2016 року Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було відкрито виконавче провадження № 52353084 на підставі виконавчого напису від 06 лютого 2014 року зареєстрованого в реєстрі за № 168 та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
11 лютого 2021 року вказане майно позивача передано на реалізацію, що підтверджується інформацією на офіційному веб-сайті Державного підприємства «СЕТАМ» (https://setam.net.ua/auction/466321).
Відповідно до протоколу про проведені електронні торги від 15 березня 2021 року №529586 Державного підприємства «Сетам», 15 березня 2021 року проведено електронні торги за лотом № 466379 з реалізації майна - житлового будинку загальною площею 401,1 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами та земельної ділянки, кадастровий номер 3221282801:01:031:0016, площею 0,2000 га, за адресою: АДРЕСА_1 .
Зі змісту протоколу про проведені електронні торги від 15 березня 2021 року № 529586 Державного підприємства «Сетам» вбачається, що перші електронні торги за лотом № 466379, не відбулись у зв'язку з відсутністю учасників торгів.
09 квітня 2021 року державним виконавцем винесено акт про реалізацію предмета іпотеки.
02 червня 2023 року на підставі акта від 09 квітня 2021 року про реалізацію предмета іпотеки, ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» звернулось до приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Лисогора О.А. та отримало свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги не відбулися, серія та номер: 1234, а також зареєструвало право власності на вищезазначене нерухоме майно, що також підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №363859793 від 30 січня 2024 року.
Як вбачається із копії закордонного паспорту ОСОБА_1 з 17 вересня 2018 року виїхав з території України.
23 квітня 2021 року представниками АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» під час виконання робіт з перевірки відключених об'єктів за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Зазим'є, вул. Каштанова, буд. 3 виявлено порушення п. 1 п.1 гл. 2 розд. XI Кодексу ГРМ у вигляді наявного несанкціонованого газопроводу. У акті також зазначається, що газопровід був прокладений прихованим шляхом. Згідно з абзацом 73 пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ прихованими заходами є несанкціоновані заходи, здійснені споживачем, внаслідок яких здійснюється необліковане використання природного газу для виявлення яких мають бути проведені, в тому числі, земельні роботи.
Факт фіксації виявленого порушення підтверджується актом про порушення №1439 від 23 квітня 2021 року.
Також 23 квітня 2021 року складений акт про відключення об'єкту (газових приладів).
Акт про порушення підписаний представником органу місцевого самоврядування, депутатом Зазимської сільської ради - Делайчуком О.В.
25 травня 2021 року відбулось засідання комісії з розгляду акта про порушення № 1439 від 13 квітня 2021 року. Комісією задоволено акт про порушення вимог Кодексу газорозподільних систем, у зв'язку з підтвердженням факту наявності несанкціонованого газопроводу та розрахувати спожитий газ за два роки, що передували акту про порушення - з 23 квітня 2019 року до 23 квітня 2021 року (Протокол № 3604/4).
Розрахунок вартості необлікованого обсягу природного газу здійснено у відповідності до пункту 1 глави 3 розділу XI Кодексу ГРМ, яким визначено, що у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу, проведеного шляхом прихованих заходів, початок періоду, за який визначається об'єм не облікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (фізичною особою) права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але не більше двох років, що передували дню виявлення порушення.
25 травня 2021 року комісією AT «Київоблгаз» складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості в період з 23 квітня 2019 року до 23 квітня 2021 року.
З приводу наявності несанкціонованого газопроводу у період з 23 квітня 2019 року до 23 квітня 2021 року споживачу нараховано суму в розмірі 503 953 грн 12 коп.
02 червня 2023 року на підставі акта від 09 квітня 2021 року про реалізацію предмета іпотеки, ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» звернулось до приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Лисогора О.А. та отримало свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги не відбулися, серія та номер: 1234, а також зареєструвало право власності на вищезазначене нерухоме майно, що також підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №363859793 від 30 січня 2024 року.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Правовідносини, які виникають між постачальником та споживачами, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами ГРМ регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила).
Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС термін «несанкціонований газопровід» визначений як самовільно під'єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з'єднаний, зокрема вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу).
Побутовий споживач визначений як споживач, що є фізичною особою та придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.
Несанкціонований споживач - фізична, юридична особа або фізична особа - підприємець, яка без укладання договору розподілу природного газу з оператором газорозподільної системи або на об'єкті, який не підключений до ГРМ в установленому порядку, здійснює несанкціонований відбір природного газу.
У разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про: пошкодження пломб; пошкодження ЗВТ (лічильника газу); наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ (підпункт 7 пункту 9 розділу Х Кодексу ГРС).
Відповідно до пп. 1 п. 1 гл. 2 розд. ХІ Кодексу ГРМ до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать наявність несанкціонованого газопроводу.
Відповідно до п. 1 гл. 3 розд. ХІ Кодексу ГРМ у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об'єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об'ємами споживання природного газу населенням (додаток 20 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
Тобто відповідальність за наявність несанкціонованого газопроводу у виді нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу несе споживач або несанкціонований споживач.
Тобто АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», звертаючись до суду з позовом про стягнення вартості необлікованої (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу, має довести наявність порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, а також те, що відповідач є споживачем або несанкціонованим споживачем.
З матеріалів справи вбачається, що 11 лютого 2021 року у межах виконавчого провадження №52353084 жилий будинок з надвірними будівлями, площею 401,1 кв.м. та земельну ділянку площею 0,2000 га., кадастровий номер: 3221282801:01:031:0016, за адресою: АДРЕСА_1 , яка належало ОСОБА_1 , передано на реалізацію, що підтверджується інформацією на офіційному веб-сайті Державного підприємства «СЕТАМ» (https://setam.net.ua/auction/466321).
Перші електронні торги 15 березня 2021 року за лотом №466379, не відбулись у зв'язку з відсутністю учасників торгів.
09 квітня 2021 року державним виконавцем винесено акт про реалізацію предмета іпотеки.
На підставі протоколу про проведені електронні торги від 15 березня 2021 року №529586, акта від 09 квітня 2021 року про реалізацію предмета іпотеки, ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» здійснило залишення за собою предмета іпотеки - указаного будинку та земельної ділянки.
Згідно з частинами 1, 2 статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №925/1351/19 (провадження № 12-35гс21) дійшла висновку про те, що, з огляду на правову природу процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, проведення процедури прилюдних торгів є правочином.
Такий висновок узгоджується й з нормами статей 650, 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах, публічних торгах та визначають, що до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
У правовій доктрині сформульовано точку зору, згідно з якою продавцем майна, яке реалізується з торгів у межах виконання рішення суду, є власник майна, оскільки саме його майно продається; держава не переносить на себе право власності на це майно і діє в зазначеному випадку від імені власника-боржника.
Таким чином, з аналізу змісту статей 203, 215, 650, 655 і 656 ЦК України, положень Порядку реалізації арештованого майна вбачається, що: реалізація майна на прилюдних торгах полягає у продажі майна, за яким продавцем відчужуваного майна є боржник, переможець прилюдних торгів виступає покупцем, а особами, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба (приватний виконавець) та організатор електронних торгів; складання за результатами проведення прилюдних торгів акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.
Такий висновок Верховний Суд виклав у постанові від 03 червня 2024 року у справі № 587/2230/21.
Водночас Закон України «Про виконавче провадження» допускає, що реалізація арештованого майна на прилюдних торгах може не відбутися.
Згідно з пунктом 1 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, в редакції, чинній на час проведення електронних торгів (далі - Порядок), електронний аукціон - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних аукціонів, за яким його власником стає учасник, який під час аукціону запропонував за нього найвищу ціну.
Реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та Законом України «Про іпотеку».
У разі якщо електронний аукціон з реалізації предмета іпотеки оголошено таким, що не відбувся, акт про реалізацію предмета іпотеки (у разі придбання іпотекодержателем предмета іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна) видається на підставі протоколу, сформованого за результатами електронного аукціону, що не відбувся.
Права та обов'язки іпотекодержателя у разі визнання електронного аукціону таким, що не відбувся, визначено у статті 49 Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про іпотеку» (тут і далі - у редакції, чинній на час вчинення виконавчих дій) протягом десяти днів з дня оголошення електронного аукціону таким, що не відбувся, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право залишити за собою предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У такому випадку залишення за собою предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом, сформованим за результатами електронного аукціону, що не відбувся, та актом про проведення електронного аукціону. Такий акт є підставою для видачі нотаріусом іпотекодержателю свідоцтва про залишення за собою майна з електронного аукціону, що не відбувся.
З огляду на зазначене процедура передачі виконавцем стягувачу нереалізованого на прилюдних торгах арештованого майна боржника в рахунок погашення його боргу оформлюється протоколом про проведення електронного аукціону та складенням виконавцем акта про реалізацію предмета іпотеки, які можуть вважатися юридичними фактами, що є законними підставами виникнення цивільних прав та обов'язків (пункт 4 частини 2 статті 11 ЦК України). Однак за своєю правовою природою така процедура не може бути ототожнена з процедурою відчуження майна з прилюдних торгів тільки тому, що за результатами проведення прилюдних торгів державний виконавець також складає акт.
Підставою набуття у власність нерухомого майна, придбаного на прилюдних торгах, є договір купівлі-продажу (укладення якого підтверджується протоколом електронних торгів) та дії сторін, спрямовані на передання нерухомого майна у володіння покупця (затвердження акта про проведені електронні торги, видача або надсилання його покупцю, звернення покупця до державного реєстратора з метою державної реєстрації права власності за покупцем).
Отже, у разі залишення стягувачем за собою нереалізованого майна оформлення та підписання договору купівлі-продажу майна як окремого документа законодавством не передбачено. Натомість такий договір укладається шляхом звернення виконавця до стягувача з пропозицією вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна з одночасним припиненням права вимоги стягувача до боржника в межах вартості нереалізованого майна (оферта) та виявлення стягувачем волі залишити за собою це майно (акцепт). Виконання договору з боку покупця (стягувача) полягає у внесенні на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різниці між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на користь стягувача, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. Подальші дії покупця (стягувача) та виконавця спрямовані на передання нерухомого майна у володіння покупця. З цією метою виконавець складає акт та видає або надсилає його покупцю, покупець отримує свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо вони не відбулися (стаття 72 Закону України «Про нотаріат»), звертається до державного реєстратора з метою державної реєстрації права власності за покупцем.
Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, які застосовані судами у справі, яка переглядається.
Згідно з пунктом 8 розділу X Порядку реалізації арештованого майна, акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, а у випадку придбання нерухомого майна - документом, на підставі якого нотаріусом видається свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.
09 квітня 2021 року на будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , було оформлено акт про реалізацію предмета іпотеки, який є документом, що підтверджує перехід нерухомого майна у володіння покупця ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».
Тобто 09 квітня 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» набуло право володіння та користування указаним майном, а після державної реєстрації права власності 02 червня 2023 року набуло і право розпорядження ним.
Пунктом 5 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна визначено, що виконавець призначає зберігача у порядку, встановленому статтею 58 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись принципом забезпечення схоронності та цілісності майна.
Відповідно до частини1 статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов'язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання).
Доказів того, що зберігачем арештованого іпотечного майна - будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , визначено ОСОБА_1 позивачем не надано.
Також апеляційний суд враховує, що 17 вересня 2018 року ОСОБА_1 виїхав з території України, що підтверджується відміткою у його закордонному паспорті
Таким чином станом на час складення представниками АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» акта про порушення №1439 від 23 квітня 2021 року, виявлені на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вже не був власником будинковолодіння за вказаною адресою (з 09 квітня 2021 року), а також тривалий час не був споживачем послуг газопостачання за вказаною адресою, оскільки виїхав за межі України 17 вересня 2018 року.
Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав вважати, що ОСОБА_1 є споживачем, який має нести відповідальність у виді нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу за наявність несанкціонованого газопроводу на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1 , а тому правильним є висновок суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення вартості необлікованої (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу
Щодо рішення суду першої інстанції в частині вирішення питань про відшкодування судових витрат на правову допомогу, апеляційний суд враховує таке.
Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
З матеріалів справи вбачається, що 04 лютого 2024 року представник ОСОБА_1 адвокат - Довженко В.І. через підсистему «Електронний суд» подав заяву про розподіл судових витрат, у якій просив стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 50 000 грн.
Також у вказаній заяві зазначено, що докази щодо розміру витрат, які він має сплатити у зв'язку з розглядом справи, будуть подані до суду протягом п'яти днів після винесення рішення за наслідками розгляду цієї справи.
Однак, судом першої інстанції помилково вирішено питання щодо судових витрат на правову допомогу, понесених відповідачем, при ухваленні рішення суду по суті позовних вимог без доказів понесення таких витрат та за наявності заяви представника відповідача про те, що такі докази будуть подані протягом п'яти днів після винесення рішення.
Після ухвалення оскаржуваного рішення суду - 29 березня 2025 року представником ОСОБА_1 адвокатом - Довженко В.І. через підсистему «Електронний суд» подано до суду першої інстанції клопотання про долучення доказів на підтвердження понесених ОСОБА_1 витрат на правову допомогу.
У вказаному клопотанні представником відповідача порушувалося лише клопотання про долучення доказів та не заявлялося вимог про ухвалення додаткового рішення.
У своїй апеляційній скарзі представником ОСОБА_1 - адвокатом Довженком В.І. оскаржується рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 жовтня 2024 року в частині вирішення питань про відшкодування судових витрат на правову допомогу та він просить апеляційний суд ухвалити нове судове рішення, яким повністю задовольнити заяву ОСОБА_1 про відшкодування процесуальних витрат.
Однак станом на час ухвалення оскаржуваного рішення суду у матеріалах справи були відсутні докази витрат відповідача на правову допомогу, а апеляційний суд перевіряє правильність та законність рішення суду першої інстанції станом на час ухвалення такого рішення.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для вирішено питання щодо судових витрат на правову допомогу, понесених відповідачем, під час ухвалення рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 жовтня 2024 року, тому рішення суду у цій частині підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства«Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» задовольнити частково.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Довженка Валерія Івановича задовольнити частково.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 жовтня 2024 року скасувати в частині часткового задоволення заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу та стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у розмірі 8 500 грн та відмовити у задоволенні заяви.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 26 січня 2026 року.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська