26 січня 2026 року
м. Київ
справа №380/9791/25
адміністративне провадження № К/990/741/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Загороднюка А. Г., Уханенка С. А., перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 січня 2026 року у справі № 380/9791/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 січня 2026 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року у справі № 380/9791/25 повернуто скаржнику.
Не погодившись з цією ухвалою, відповідач через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Суд виходить з наступного.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору; апеляційну скаргу залишено без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 296 КАС України, оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення скаржником виявленого недоліку.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки наведені у клопотанні обставини не свідчать про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір».
Судом апеляційної інстанції установлено, що копію зазначеної ухвали скаржник отримав 11 грудня 2025 року до електронного кабінету користувача підсистеми «Електронний суд», що підтверджується відповідним документом про її отримання в матеріалах справи.
Апеляціний суд зазначив, що у встановлений судом строк особа, яка подала апеляційну скаргу, не усунула недоліку апеляційної скарги.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 січня 2026 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року у справі № 380/9791/25 повернуто особі, яка її подала.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
У касаційній скарзі Військова частина НОМЕР_1 не зазначає жодних обґрунтованих доводів щодо неусунення недоліків апеляційної скарги.
Разом з тим, Суд зазначає, що сплата судового збору є обов'язковою для відповідача. Зловживання правом на звільнення, відстрочення чи розстрочення від його сплати є недопустимим.
Відповідач є державним органом, який утримується за рахунок Державного бюджету України, та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації видатків 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
В обґрунтування неможливості усунення недоліків апеляційної скарги, скаржник посилається на відсутність необхідних кошторисних призначень. Однак, як убачається з оскаржуваної ухвали та не спростовано у касаційній скарзі, відповідачем не було подано жодного клопотання чи заяви після отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, та не було надано на розгляд суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» та вжиття скаржником послідовних та вичерпних заходів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги саме у даній справі.
Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Оскільки в установлений судом строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліку апеляційної скарги, визначеного ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху, суд дійшов висновку про повернення апеляційної скарги скаржнику.
Беручи до уваги наведені в оскаржуваній ухвалі висновки, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, правильно застосував положення статті 298 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, не викликає сумнівів щодо застосування чи тлумачення цієї норми права.
Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду апеляційної інстанції та встановлених ним обставин не спростовують і не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми процесуального права під час постановлення оскаржуваної ухвали.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 3, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 січня 2026 року у справі № 380/9791/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. М. Соколов
Судді А. Г. Загороднюк
С. А. Уханенко