19 січня 2026 року
м. Київ
справа №800/438/17
адміністративне провадження № П/9901/8/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді - Бучик А.Ю., суддів: Берназюка Я.О., Рибачука А.І., Стародуба О.П., Тацій Л.В.,
при секретарі судового засідання Буденку В.В.
за участю:
представника відповідача Басая В.О.,
представника третьої особи (СБУ) Скрипнікова Д.С.
розглянувши у закритому судовому засіданні справу № 800/438/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Софтлайн Груп Україна" до Президента України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Рада національної безпеки і оборони України, Служба безпеки України, про визнання незаконним та скасування указу,
1. У жовтні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Софтлайн Груп Україна" (далі - ТОВ "Софтлайн Груп Україна", позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним і скасувати Указ Президента України від 15.05.2017 № 133/2017 в частині введення в дію пункту 284 додатку до Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28.04.2017 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".
2. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 03.11.2017 відкрив провадження у справі. Залучив до участі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача, Раду національної безпеки і оборони України (далі - РНБО) та Службу безпеки України (далі - СБУ).
3. У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 5 пункту 1 та підпункту 7 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України позовну заяву разом з матеріалами справи 02.01.2018 передано до Верховного Суду.
4. Верховний Суд ухвалою від 09.01.2018 прийняв до провадження адміністративну справу № 800/438/17.
5. Із матеріалів справи встановлено, що представництво інтересів позивача здійснював адвокат Волков О.М., що підтверджується ордером від 18.05.2020 cерія КВ № 072339, який виданий Адвокатським об'єднанням "Волков і партнери".
6. Розгляд справи в судовому засіданні призначався неодноразово.
7. Чергове судове засідання було призначено на 15.09.2025 об 10:00 хвилин, про що повідомлено адвоката Волкова О.М., що підтверджується телефонограмою (т. 5 а.с. 17).
8. Повістки про виклик, надіслані на юридичну адресу ТОВ "Софтлайн Груп Україна", та адвокату Волкову О.М., надіслані за адресою адвокатського об'єднання "Волков і партнери" - м. Київ, вул. Ігорівська,14а, повернулись на адресу суду з довідками "за закінченням терміну зберігання", складеною національним оператором поштового зв'язку АТ "Укрпошта" (т. 5 а.с. 25-30).
9. Напередодні судового засідання 12.09.2025 від представника позивача - адвоката Волкова О.М. на електронну пошту Верховного Суду надійшла заява про відкладення розгляду справи (вх. № П/9901/8/18Д37, т. 5 а.с. 31). Проте електронним цифровим підписом ця заява не підписана, про що складено відповідну довідку від 12.09.2025 (т. 5 а.с. 32).
10. В судовому засіданні 15.09.2025 розгляд справи відкладено на 10.11.2026 о 10:00.
11. Повістка про виклик на 10.11.2025 направлялась представнику позивача за адресою адвокатського об'єднання "Волков і партнери" - м. Київ, вул. Ігорівська, 14а та повернулась на адресу суду з довідкою "за закінченням терміну зберігання", складеною національним оператором поштового зв'язку АТ "Укрпошта" (т. 5 а.с. 40-42).
12. У судове засідання, призначене на 10.11.2025, представник позивача не з?'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності не подавав.
13. В судовому засіданні 10.11.2025 розгляд справи відкладено на 19.01.2026.
14. Повістка про виклик на 19.01.2026 направлялася позивачу за юридичною адресою ТОВ "Софтлайн Груп Україна" - м. Київ, вул. Антоновича, 33В, БЦ "Максим", яка повернулася з довідкою національного оператора поштового зв'язку АТ "Укрпошта" "адресат вибув" (т. 5 а.с. 57-59).
15. Представнику позивача - адвокату Волкову О.М. повістка про виклик на 19.01.2026 надсилалася за адресою адвокатського об'єднання "Волков і партнери" - м. Київ, вул. Ігорівська,14а та за домашньою адресою. На адресу суду повернулися конверти з поштовими довідками національного оператора поштового зв'язку АТ "Укрпошта" "адресат відсутній за вказаною адресою". (т. 5 а.с. 54-56, 60-62).
16. Також про судове засідання представника позивача повідомлено засобами телефонного зв'язку, про що складено телефонограму від 26.11.2025 (т. 5 а.с. 63).
17. Крім того повістка про виклик надіслана судом на дві адреси електронної пошти адвоката Волкова О.М., якими користувався останній для зв'язку з судом: ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 та на електронну адресу ТОВ "Софтлайн Груп Україна" info.ua@softlinegroup.com. (т. 5 а.с. 51-53).
18. У судове засідання, призначене на 19.01.2026, представник позивача не з?явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності не подавав.
19. Будь-які інші представники позивача до розгляду справи не вступали.
20. Згідно з нормами частин першої та другої статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи.
21. Відповідно до частини третьої статті 124 КАС України судовий виклик учасників справи здійснюється:
1) за наявності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки до її електронного кабінету;
2) за відсутності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
22. Відповідно до частини третьої статті 126 КАС України повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.
23. Згідно з частиною десятою статті 126 КАС України вручення повістки представнику учасника справи вважається також врученням повістки і цій особі.
24. Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
25. Відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 127 КАС України часом вручення повістки вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
26. Із огляду на те, що повістки про виклик в останні два судові засідання були завчасно вручені представнику позивача, його повідомлено телефонограмою та на адреси електронної пошти, суд вважає, що він був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи.
27. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
28. Передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain»).
29. Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника.
30. Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 205 КАС України.
31. Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
32. Згідно із частиною п'ятою вказаної статті у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
33. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
34. Наведена норма кореспондується з визначеним у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи в судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
35. Отже, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:
а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;
б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;
в) неявка позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;
г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;
ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
36. Загальнообов'язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
37. Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й зокрема суд, не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті встановлюють наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
38. Частина п'ята статті 205 КАС України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду.
39. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2023 у справі № 9901/221/21 (провадження№ 11-156заі23).
40. Згідно з частиною другою статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
41. Відповідно до норми частини першої статті 45 КАС України зловживання процесуальними правами не допускається.
42. Водночас колегія суддів зазначає, що як ініціатор судового розгляду справи, позивач у першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх із метою, з якою такі права були надані. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.
43. Приписи статті 131 КАС встановлюють обов'язок повідомити про зміну адреси та причини неприбуття в судове засідання.
44. Учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, а за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
45. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі зміни адреси електронної пошти, номера факсу, телефаксу, телефону, які учасник судового процесу повідомив суду.
46. Однак, представник позивача не повідомляв Верховний Суд про зміну, зокрема, адреси для листування.
47. При цьому до суду ані від позивача, ані від представника позивача не надходило заяв та клопотань про поважність причин щодо неможливості прибуття в судове засідання або про розгляд справи за його відсутності, Верховний Суд вжив всі можливі від нього заходи щодо належного повідомлення позивача та представника позивача про час, місце та дату судового засідання.
48. Відповідно до частин шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
49. Водночас представник позивача - адвокат Волков О.М. не скористався процесуальною можливістю зареєструвати та надати Суду відомості про реєстрацію електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, незважаючи на обов'язок, встановлений частиною шостою статті 18 КАС України.
50. Суд вважає, що неявка представника позивача перешкоджає розгляду справи, оскільки позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.
51. Водночас повторна неявка до суду представника позивача, враховуючи попередню тричі поспіль неявку до суду, свідчить про втрату ним інтересу до вирішення справи, оскільки як ініціатор судового розгляду справи представник позивача у першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому визначальними процесуальними обов'язками представника позивача є забезпечення представництва інтересів позивача при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.
52. Також, ініціювавши судовий розгляд справи, представник позивача насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2023 у справі № 9901/439/21 (провадження № 11155заі22).
53. Слід також враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
54. Врахувавши зазначене, оскільки мало місце повторне неприбуття представника позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судових засідань, без повідомлення ним причин такого неприбуття, а також враховуючи те, що від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, зазначений вище позов необхідно залишити без розгляду відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 240 КАС України.
Керуючись статтями 205, 240, 255, 262, 266, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Софтлайн Груп Україна" до Президента України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Рада національної безпеки і оборони України, Служба безпеки України, про визнання незаконним та скасування указу, залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Головуючий суддя А.Ю. Бучик
Судді Я.О. Берназюк
А.І. Рибачук
О.П. Стародуб
Л.В. Тацій
Повний текст ухвали складено 26.01.2026