26 січня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/11696/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
- визнати протиправним нарахування Військовою частиною НОМЕР_1 суми додаткової винагороди ОСОБА_1 за квітень 2022 року у меншому розмірі ніж передбачено у Постанові КМУ №168;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої додаткової винагороди за квітень 2022 року у сумі 24193,55 грн;
- визнати протиправним не нарахування Військовою частиною НОМЕР_1 суми додаткової винагороди ОСОБА_1 у березні 2023 року, квітні 2023 року та травні 2023 року передбаченою Постановою КМУ № 168;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити суму недоотриманої додаткової винагороди в сумі 90000 грн. (дев'яносто тисяч гривень) за березень 2023 року, квітень 2023 року та травень 2023 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 05.09.1994 по теперішній час. ОСОБА_1 вказував, що Військовою частиною НОМЕР_1 за квітень 2022 року було виплачено грошове забезпечення в сумі, меншій, ніж та, яка передбачена Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, а за березень, квітень та травень 2023 року виплати взагалі не здійснені.
2. Стислий зміст заперечень відповідача
У наданому до суду відзиві на позовну заяву /а.с. 26-31/ представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі, вказуючи, що нарахування додаткових винагород здійснюється з розрахунку 30000,00 грн. та 100000,00 грн. відповідно до відомостей про взяття позивачем безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, а також пропорційно до кількості днів, протягом яких позивачем здійснювались такі заходи. Зазначив, що 06.03.2023 на адресу військової частини встановленим порядком надійшло окреме доручення Міністра оборони України №5718/з від 06.03.2023 щодо виплати додаткової винагороди на час дії воєнного стану, яким встановлено порядок виплати додаткової винагороди військовослужбовцям. Указаним дорученням в тому числі встановлено, що додаткова винагорода виплачується у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань. Після надходження цього окремого доручення відповідач здійснював нарахування і виплату додаткової винагороди на час дії воєнного стану в чіткій відповідності до його вимог та вимог інших нормативно-правових актів з цих питань. Дане доручення застосовується з 01.02 2023. Вказане доручення надійшло до військової частини від вищестоящого командування встановленим порядком, а тому його вимоги не можуть бути не виконані посадовими особами відповідача. Враховуючи вищевикладене, військова частина НОМЕР_1 діяла у повній відповідності до чинного законодавства України. Також представник відповідача посилався на пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
3. Процесуальні дії по справі
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.08.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
09.09.2025 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій ОСОБА_1 зазначав, що наразі перебуває в складі Збройних Сил України та просив поновити строк звернення до адміністративного суд.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/8263/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
Згідно витягу із послужного списку підполковника ОСОБА_1 /а.с. 9/, позивач з 05.09.1994 по теперішній час проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , з 14.11.2018 обіймає посаду старшого офіцера відділення організації навчального процесу.
21.04.2025 ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій просив, зокрема, нарахувати та виплатити суму недоплаченої додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМ України №168 від 28.02.2022 за квітень 2022 року, березень 2023 року, квітень 2023 року, травень 2023 року /а.с. 10/.
Військова частина НОМЕР_1 листом від 22.08.2025 №601/6499 /а.с. 13/ повідомила позивачу, що у вказані в заяві періоди ОСОБА_1 нараховувались та виплачувались всі види та складові грошового забезпечення, нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення та додаткова винагорода згідно чинного на той момент законодавства.
Позивач, вважаючи протиправним нарахування Військовою частиною НОМЕР_1 суми додаткової винагороди за квітень 2022 року у меншому розмірі, ніж передбачено у Постанові КМУ №168 та не нарахування суми додаткової винагороди у березні 2023 року, квітні 2023 року та травні 2023 року, звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023 та іншими строк дії воєнного часу продовжувався та діє до цього часу.
Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року видав Постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168).
З моменту видання редакції Постанови № 168 неодноразово змінювалися.
В первинній редакції від 28.02.2022 року питання виплати додаткової винагороди було внормовано так: (пункт 1) Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Постановою КМУ № 217 від 07.03.2022, якій надано застосування з 24 лютого 2022 року, виключено зі вказаного пункту Постанови № 168 в абзаці першому слова (крім військовослужбовців строкової служби).
Постановами КМУ № 350 від 22.03.2022, № 754 від 01.07.2022 було розширено, а в подальшому уточнено коло осіб, які мають право на виплату додаткової винагороди, в решті норма не зазнавала змін до 07.07.2022 року.
Постановою КМУ № 793 від 07.07.2022 в Постанову № 168 внесено такі зміни:
1. У пункті 1
1) в абзаці першому слова і цифри додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно замінено словами і цифрами додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць;
Доповнено постанову № 168 пунктом 2-1 такого змісту:
2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Подальші зміни й доповнення до Постанови № 168, внесені КМУ з липня 2022 року по січень 2023 року, не стосуються порядку й підстав виплати додаткової винагороди військовослужбовцям ЗСУ.
Однак Постановою КМУ № 43 від 20.01.2023 пункт 2-1 Постанови № 168 викладено в такій редакції:
2-1. Установити, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.
В такій редакції Постанова № 168 існувала до серпня 2023 року - тобто у період, що стосується предмету спору в цій справі.
Отже, з 20.01.2023 року Постанова № 168 передбачала делегування керівникам відповідних міністерств та державних органів визначати порядок і умови виплати додаткової винагороди.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (в подальшому - Порядок № 260).
Відповідно до пункту 2 розділу ХХХІV Порядку № 260 (у редакції, чинній у період з квітня по травень 2023 року), на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
- 100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
- під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
- у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
- із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;
- на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
- з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника;
- з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
- кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
- у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;
- з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
- 50 000 гривень - тим, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах).
Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)) затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України;
- 30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
- у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління);
- з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;
- із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.
Військовослужбовцям, які в установленому законодавством порядку відряджені до складу військових адміністрацій у районах ведення воєнних (бойових) дій для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, виплата додаткової винагороди здійснюється у розмірі 30000 гривень.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Предметом спору у цій справі є дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування ОСОБА_1 суми додаткової винагороди за квітень 2022 року у меншому розмірі, ніж передбачено у Постанові КМУ №168 та не нарахування суми додаткової винагороди у березні 2023 року, квітні 2023 року та травні 2023 року.
Оцінюючи дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування ОСОБА_1 суми додаткової винагороди за квітень 2022 року у меншому розмірі, ніж передбачено у Постанові КМУ №168, суд зазначає наступне.
У період квітня 2022 року Постанова № 168 не передбачала ніяких додаткових умов для військовослужбовців Збройних Сил України в частині виплати додаткової винагороди в сумі 30 000 грн.
У редакції Постанови № 168 (від 28.02.2022) розмір додаткової винагороди для військовослужбовців Збройних Сил України (крім тих із них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів) був визначений у фіксованому розмірі - 30 000 гривень щомісячно.
Таким чином у квітні 2022 року позивач мав право на отримання додаткової одноразової грошової допомоги в розмірі 30000 грн, доказів того, що позивач мав правові підстави для позбавлення такої доплати відповідачем не надано.
При цьому, з довідки Військової частини НОМЕР_1 про грошове забезпечення з січня 2016 по квітень 2025 року /а.с. 11-12/, виданої ОСОБА_1 , слідує, що позивачу у квітні 2022 року було виплачено додаткову винагороду в розмірі 5806,45 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку щодо протиправних дій Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у квітні 2022 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у меншому розмірі та зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду за квітень 2022 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 24193,55 грн.
Отже, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Оцінюючи дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування ОСОБА_1 суми додаткової винагороди у березні 2023 року, квітні 2023 року та травні 2023 року, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168, суд зазначає наступне.
Як зазначалось судом раніше, на момент виникнення спірних правовідносин до Постанови № 168 внесені зміни Постановою №43 від 20.01.2023, зокрема: - в абзаці першому пункту 1 постанови слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно замінено словами і цифрами додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць"; - доповнено постанову пунктом 2-1, яким установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.
Отже, приписами Постанови № 168 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) уповноважено керівників державних органів визначати не тільки порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також її розмір (в розмірі до 30000 грн).
Наказом Міноборони від 25.01.2023 № 44 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за № 177/39233), Порядок № 260 доповнено новим розділом "XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану".
Згідно пунктів 2, 4 Розділу XXXIV Порядку № 260, на період дії воєнного стану додаткова винагорода згідно з Постановою № 168 в розмірі 30000 грн виплачується військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань): у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління); з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями; із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.
Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Системний аналіз положень Постанови № 168 та Розділу XXXIV Порядку № 260 дає підстави вважати суду, що вони не суперечать одна одним, оскільки цією постановою делеговано Міноборони визначити не тільки порядок і умови виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану, а також її розмір.
Таким чином, суд вважає, що Міноборони не вийшло за межі положень Постанови № 168 і встановленими умовами не обмежило прав військовослужбовців, оскільки зазначеним Порядком №260 деталізовані загальні підходи щодо виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану, запровадженої Постановою №168 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), в розмірі до 30000,00 гривень.
Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 8 Розділу І Порядку № 260, грошове забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини, за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).
Згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 про грошове забезпечення з січня 2016 по квітень 2025 року, виданої ОСОБА_1 , слідує, що позивачу в березні 2023, в квітні 2023, в травні 2023 додаткова винагорода не виплачувалась /а.с. 11-12/.
Суд зазначає, що відповідно до пунктів 8, 9 Розділу XXXIV Порядку № 260, виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
У спірному випадку судом не встановлено фактів прийняття Військовою частиною НОМЕР_1 наказів про виплату додаткової винагороди відносно позивача за квітень-травень 2023 року.
Матеріали справи також не містять доказів про виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) або інших дій, передбачених положеннями пункту 2 розділу ХХХІV Порядку № 260 у спірний період.
Суд критично оцінює посилання позивача, що умови виплати додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн були передбачені тільки з 01.06.2023, оскільки як було зазначено судом вище, згідно редакції Постанови № 168 з 20.01.2023 було установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.
З огляду на викладене, Військова частина НОМЕР_1 не мала документальних підстав, встановлених як обов'язкові відповідними нормативно-правовими актами, для нарахування й виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за спірні періоди.
Відтак, позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.
Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково.
Щодо тверджень відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом, то судом вказані твердження відхиляються як безпідставні, оскільки оцінка вказаному питанню вже була надана судом в ухвалі від 15.09.2025 і суд, дослідивши доводи позивача про поважність попуску строку звернення до суду, визнав причини пропуску позивачем такого строку поважними та поновив йому такий строк.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у квітні 2022 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у меншому розмірі.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 додаткову винагороду за квітень 2022 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 24193,55 грн (двадцять чотири тисячі сто дев'яносто три гривні п'ятдесят п'ять копійок).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя М.В. Довгопол