Справа № 420/36789/25
26 січня 2026 року
м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (далі в/ч НОМЕР_1 ), в якому позивачка просить суд:
визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_1 , які полягають у нарахуванні та виплаті їй - ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 01.04.2025 року в неповному обсязі, а саме: з порушенням абз.4, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078;
зобов'язати в/ч НОМЕР_1 , нарахувати і виплатити їй - ОСОБА_1 , різницю індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 01.04.2025 року в загальній сумі 346 847,60 грн, відповідно до абз.4, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078, із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 №44;
визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті їй - ОСОБА_1 , компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;
зобов'язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити їй - ОСОБА_1 , компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по день фактичної виплати індексації грошового зобов'язання, включаючи весь час затримки виплати.
Ухвалою суду від 03.11.2025 року позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позову, з підстави пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
Верховний Суд у постанові від 10.09.2025 у справі №160/28405/24 зазначив, що про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення військовослужбовець, який вибуває до нового місця служби, або який звільняється з військової служби, дізнається у день виключення його зі списків особового складу військової частини шляхом засвідчення особистим підписом на грошовому атестаті.
Водночас як зазначив Верховний Суд визначення моменту вручення грошового атестата як початку перебігу строку у цій справі відповідає вимогам частини другої статті 233 КЗпП України.
На підстав ч.5 ст.242 КАС України, суд враховує правові висновки Верховного Суду та вважає, що строк звернення слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
На виконання ухвали позивач подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення, не зазначивши будь-яких причин поважності його пропуску, не зазначивши дату отримання грошового атестату.
Враховуючи ненадання позивачкою доказів на підтвердження дати вручення їй грошового атестату, суд вважав необхідним прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі та витребувати у відповідача докази вручення позивачці грошового атестата. Питання щодо дотримання позивачкою строку звернення до суду з цим позовом буде вирішено після надання до суду витребуваних доказів про вручення грошового атестата.
Ухвалою суду від 10.11.2025 року прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі, витребувані докази.
Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому фактично виклав обставини щодо пропуску строку звернення до суду позивачці та просив позов залишити без розгляду.
У відзиві зазначено, що позивачка отримала грошовий атестат 01.04.2025 року, тобто пропустила тримісячний строк звернення до суду. Докази отримання грошового атестату 01.04.2025 року надані до відзиву.
Крім того, у відзиві зазначено, що 10.04.2025 року до військової частини НОМЕР_1 надійшла заява представника позивача щодо нарахування та виплати різниці індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 01.04.2025 року.
18.04.2025 року до Військової частини НОМЕР_1 надійшов адвокатський запит у інтересах ОСОБА_1 , поданий у порядку ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», щодо надання копій довідки про грошове забезпечення позивача за період з 01.03.2018 по день звільнення, із зазначенням нарахованих та виплачених сум індексації грошового забезпечення.
За результатами розгляду вказаних звернень Військова частина НОМЕР_1 надала відповідь листом від 18.04.2025 №1147/5/51/пс, у якій повідомила, що протягом усього періоду проходження служби з 16.11.2016 по 01.04.2025 ОСОБА_1 було нараховано та виплачено грошове забезпечення відповідно до вимог чинного законодавства, у тому числі положень Постанови КМУ №704 від 30.08.2017 року, Постанови КМУ №1078 від 17.07.2003 року та Наказу Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року.
Між тим, копій вказаних заяв та відповіді відповідач не надав до відзиву. У зв'язку з чим суд вважав необхідним їх витребувати у відповідача.
Позивач в заяві про поновлення строку звернення до суду не зазначала про отримання нею грошового атестату. Будь-яких заяв в спростування обставин щодо отримання нею грошового атестату 01.04.2025 року до суду не надходило.
В заяві про поновлення строку звернення до суду відсутні посилання на обставини, які можуть бути визнані судом поважними щодо причин пропуску строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 06.01.2026 року позов залишений без руху та позивачці наданий строк на усунення недоліків позову, зокрема щодо подання заяви про поновлення строку звернення до суду та поважності причин його пропуску. У відповідача витребувані докази по справі.
Позивачка подала до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій також посилалась на Рішення Конституційного Суду від 11.12.2025 року. Проте таке посилання суд не приймає до уваги, оскільки висновки вказаного рішення не стосуються осіб, які були звільненні зі служби.
Відповідач надав до суду адвокатський запит та відповідь на запит. У відзиві на позов позивач просив залишити позов без розгляду та у той же час судовий розгляд здійснити за участю представника військової частини.
Вказані клопотання представника відповідача ухвалою суду від 26.01.2026 року повернути відповідачу без розгляду, оскільки подані з порушенням вимог ст.167 КАС України.
За відомостями автоматизованої системи діловодства суду в провадженні знаходяться справи за іншими вимогами позивачці до відповідача щодо правильного та повного з нею розрахунку при звільненні.
Суд вважає можливим поновити строк звернення до суду позивачці та продовжити розгляд справи.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 171, 240, 242, 248 КАС України, суд,-
Поновити строк звернення до суду ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Продовжити розгляд справи у письменному провадженні.
Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В. Катаєва