з питань залишення позову без розгляду
23 січня 2026 рокусправа № 380/22278/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брильовського Р.М. розглянувши в порядку письмового провадження питання про залишення позову без розгляду за позовом Кооперативу індивідуальних забудовників гаражів «Автолюбитель-1» (79021, Львівська обл., місто Львів, Вулиця Садова, будинок 4, ЄДРПОУ 23971597) до Львівської міської ради (79006 м. Львів, пл. Ринок 1, ЄДРПОУ 04055896) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язати вчинити дії,-
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява кооперативу Індивідуальних забудовників гаражів «Автолюбитель-1» до Львівської міської ради, у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Львівської міської ради щодо нерозгляду заяви позивача відповідно до вимог Земельного кодексу України;
- зобов'язати Львівську міську раду повторно розглянути заяву Кооперативу індивідуальних забудовників гаражів «Автолюбитель-1» від 04.03.2025 відповідно до вимог Земельного кодексу України, із урахуванням правової оцінки, наданої судом.
- зобов'язати Львівську міську раду подати звіт про виконання судового рішення;
- судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою судді від 11 листопада 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав до суду відповідь на відзив у якому зазначає про те, що позивач пропустив строк звернення до суду. Вказує про те, що обраний позивачем спосіб захисту є неналежним, а позов подано з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою судді від 13 січня 2026 року позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для подання заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності вказаних у заяві причин.
Представник позивача подав до суду заяву про продовження процесуального строку у якому зазначає про наступне. Зазначає, що про порушення права дізнався лише 03.06.2025, коли відповідач листом повідомив про повернення заяви від 04.03.2025 без розгляду. Цю дату підтверджено самим відповідачем у відзиві від 26.11.2025. До цього часу заява перебувала на розгляді відповідача, неодноразово пересилалася між структурними підрозділами, а позивач не був належним чином повідомлений про результати її розгляду. Позивач вживав активних дій для з'ясування стану заяви, подавав запити та скарги, однак відповідач своїми діями створив перешкоди для своєчасного звернення до суду. За таких обставин шестимісячний строк звернення до суду слід обчислювати з 03.06.2025 та вважати таким, що закінчується 03.12.2025, а причини його пропуску є поважними та підлягають поновленню.
Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду суд виходить з наступного.
Так, як вже йшлося в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 13 січня 2026 року у силу ч.ч. 1, 2, 3, 5 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 122 КАС України, строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, та запобігає зловживанням.
Проте, строк може і має бути поновленим судом, але лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Водночас, за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує відповідне рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Суд зазначає про те, що підставою для подання цього позову на думку позивача є бездіяльність Львівської міської ради щодо нерозгляду заяви відповідно до вимог Земельного кодексу України. Як виплаває з матеріалів справи 4.03.2025 позивач звернувся до Львівської міської ради із заявою № 2-4390-З-2403, у якій просив надати дозвіл на розроблення проєктів землеустрою та передати у власність земельну ділянку площею 0,5187 га за адресою: м. Львів, вул. Садова, 4, кожному власнику індивідуального гаража КІЗГ «Автолюбитель-1».
Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У заяві зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До заяви додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з частиною 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає заяву у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації заяви Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність особи, якій належить право власності на об'єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Суд повторно наголошує про те, що відповідно до статей 118, 121 та 122 ЗК України зацікавлений громадянин в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подає клопотання до відповідного органу з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, до якого додаються визначені ЗК України документи.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Відповідно до матеріалів справи, суд встановив, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 4.03.2025 з метою отримання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок для подальшої передачі у власність (в межах норм безплатної приватизації) для будівництва та обслуговування гаражів, до якої долучив наявні у нього документи.
Суд, аналізуючи матеріали справи, констатує, що відповідна заява (клопотання) розглядається уповноваженим органом у межах місячного строку, передбаченого законодавством. Виходячи з цього, шестимісячний строк для звернення до суду розпочинається з 4 квітня 2025 року ( після спливу строку розгляду заяви від 4.03.2025).
Суд зазначає про те, що шестимісячний строк для звернення до суду розпочинається з 4 квітня 2025 року ( після спливу строку розгляду заяви від 4.03.2025), не беручи до уваги те, коли надійшла відповідь розглянута вказана заява та отримана відповідь на неї.
Суд наголошує, що предметом вказаного спору є бездіяльність Львівської міської ради щодо нерозгляду заяви відповідно до вимог Земельного кодексу України, а не відповідь міської ради на заяву позивача від 4.03.2025. Тому суд не бере до уваги твердження позивача про те, що про порушення права дізнався лише 03.06.2025, коли відповідач листом повідомив про повернення заяви від 04.03.2025 без розгляду.
Таким чином, оскільки позивач звернувся до суду з цим позовом лише 10.11.2025, останній пропустив шестимісячний строк звернення в частині заявлених позовних вимог.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 16.04.2024 у справі №280/5595/23, за змістом якої незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав. Відсутність у позивача фахових знань у галузі права не перешкоджало йому скористатися професійною правничою допомогою.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.12.2021 у справі № 640/20314/20, досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.
Частиною другою та п'ятою статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах.
Указані ж доводи позивача є неаргументованими, адже не містять жодного підтвердження доказами конкретних фактичних обставин, які можна визнати такими, що унеможливлювали для позивача звернення до суду у встановлений Законом строк.
Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Згідно з ч.ч.1, 2 вказаної статті, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
На підставі зазначеного та за відсутності поважних підстав пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, суд дійшов висновку, що позовні підлягають залишенню без розгляду.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
На підставі зазначеного та за відсутності поважних підстав пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, суд дійшов висновку, що позовні підлягають залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 240, 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов Кооперативу індивідуальних забудовників гаражів «Автолюбитель-1» (79021, Львівська обл., місто Львів, Вулиця Садова, будинок 4, ЄДРПОУ 23971597) до Львівської міської ради (79006 м. Львів, пл. Ринок 1, ЄДРПОУ 04055896) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язати вчинити дії - залишити без розгляду.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяБрильовський Роман Михайлович