про повернення заяви
26 січня 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/1306/25
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Пляшкової К.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про накладення штрафу у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року у справі № 360/1306/25, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року, позов ОСОБА_1 до ГУПФУ в Луганській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, задоволено частково; визнано протиправними дії ГУПФУ в Луганській області щодо неврахування передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн під час здійсненого на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року у справі № 360/1240/24 перерахунку пенсії ОСОБА_1 та припинення її виплати з 01 травня 2025 року; зобов'язано ГУПФУ в Луганській області здійснити на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року у справі № 360/1240/24 перерахунок пенсії ОСОБА_1 із врахуванням передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн та поновити її виплату з 01 травня 2025 року; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою від 29 грудня 2025 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 25 липня 2025 року у справі № 360/1306/25 задоволено; зобов'язано ГУПФУ в Луганській області подати до Луганського окружного адміністративного суду у тридцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали звіт про виконання рішення суду від 25 липня 2025 року у справі № 360/1306/25 разом з відповідними доказами вжиття заходів щодо його повного та фактичного виконання.
Від ОСОБА_1 22 січня 2026 року надійшла заява про накладення штрафу за невиконання процесуального обов'язку.
Вирішуючи вказану заяву, суд виходить з такого.
Відповідно до частин другої та третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені статтею 167 КАС України.
Частиною першою статті 167 КАС України встановлено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб'єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Згідно з абзацом першим частини другої статті 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
У відповідності до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалене судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Абзацом першим частини першої статті 382-3 КАС України визначено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Частинами третьою, четвертою, п'ятою статті 382-3 КАС України визначено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
З наведених положень слідує, що підставою для накладення штрафу у випадку, визначеному частиною третьою статті 382-3 КАС України, є відмова суду у прийнятті звіту суб'єкта владних повноважень за наслідками його розгляду.
Ухвалою від 29 грудня 2025 року встановлено ГУПФУ в Луганській області обов'язок подати до суду звіт про виконання рішення суду від 25 липня 2025 року у справі № 360/1306/25 у тридцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали.
Вказану ухвалу направлено за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Електронного кабінету учасника справи ГУПФУ в Луганській області та отримано останнім 29 грудня 2025 року, про що 30 грудня 2025 року судом отримано повідомлення про доставлення документа.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 127 КАС України часом вручення повістки вважається день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
Відповідно ГУПФУ в Луганській області має подати звіт про виконання рішення суду від 25 липня 2025 року у справі № 360/1306/25 у строк до 29 січня 2026 року включно.
Однак, заяву про накладення штрафу за невиконання ухвали від 29 грудня 2025 року ОСОБА_1 подано 22 січня 2025 року, тобто до закінчення установленого судом строку для подання звіту про виконання рішення суду від 25 липня 2025 року у справі № 360/1306/25 разом з відповідними доказами вжиття заходів щодо його повного та фактичного виконання.
Оскільки встановлений судом строк для подання звіту про виконання рішення суду від 25 липня 2025 року у справі № 360/1306/25 ще не закінчився, суд вважає подану заяву ОСОБА_1 передчасною та, відповідно, очевидно безпідставною та необґрунтованою. Тому заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що відповідно до статті 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Згідно з приписами частини першої статті 145 КАС України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.
Частиною першою статті 149 КАС України передбачено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень;
4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.
Із зазначених норм слідує, що постановлення ухвали про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу є правом суду, яке здійснюється за ініціативою суду у визначених Кодексом адміністративного судочинства України випадках.
Отже, стаття 149 КАС України містить диспозитивну норму та закріплює право суду щодо постановлення відповідної ухвали, а не обов'язок, а тому може бути ініційована виключно з ініціативи суду.
Керуючись статтями 7, 161, 166, 167, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про накладення штрафу у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя К.О. Пляшкова