Справа № 548/2168/25
Провадження №2/548/66/26
26.01.2026 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області в складі :
головуючого судді - Коновод О. В.
за участю : секретаря судового засідання -Матвієнко О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Короткий зміст позовних вимог.
24 вересня 2025 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої та мешканки: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» ( код ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса: вул.Андріївська, 4 м.Київ, 04070,ел. пошта info@fuib.com ) заборгованість у сумі 30367.59 (тридцять тисяч триста шістдесят сім гривень 59 копійок) гривень та витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн.
Свої вимоги мотивував тим, що між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 18.06.2021 р. на підставі кредитного договору № 1001901520401 (надалі - кредитний договір) видано кредит в сумі 25000 грн.
Позивач стверджує, що відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем станом на 03.07.2025 склала: 30367.59 (тридцять тисяч триста шістдесят сім гривень 59 копійок) грн., з яких:- 17654.83 грн. - заборгованість за кредитом;- 5.26 грн. - заборгованість процентами;- 12707.5 грн. - заборгованість за комісією .
З урахуванням викладеного, позивач звернувся до суду та просить стягнути суму заборгованості з відповідача.
Процесуальні дії у справі.
Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ст.274 ч. 1 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою судді від 02.10.2025 року провадження у справі було відкрито та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження.
Копію ухвали суду від 02.10.2025 року та позовну заяву з додатками було направлено на адресу проживання відповідача.
Згідно з ч.9ст.28 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статей 169, 224 ЦПК України.
В установлений ч. 7 ст.178ЦПК України строк до суду не надано відзиву на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст.178 ЦПК України.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.
Статтею 280 ЦПК України передбачено, що в разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини. Норми права.
Відповідно дост. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати кредит позичальнику в розмірі й на умовах передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1глави 71 Цивільного кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
На підставі п. 1ст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 18.06.2021 р. на підставі кредитного договору № 1001901520401 (надалі - кредитний договір) видано кредит в сумі 25000 грн.
Позивач стверджує, що відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем станом на 03.07.2025 склала: 30367.59 (тридцять тисяч триста шістдесят сім гривень 59 копійок) грн., з яких:- 17654.83 грн. - заборгованість за кредитом;- 5.26 грн. - заборгованість процентами;- 12707.5 грн. - заборгованість за комісією .
Статтею 629 ЦК зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно зі ст. 526 ЦК зобов'язання повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до п.1 ст.1050 Цивільного кодексу України та абз. 2 ч. 10 ст/11 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач як кредитодавець має право вимагати повернення усієї суми заборгованості, якщо відповідач як позичальник прострочив сплату чергових платежів понад 1 місяць. Позивач направив письмову вимогу (Повідомлення) Відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, тому Позивач виконав свій обов'язок щодо претензійної роботи належним чином.
Цивільний кодекс, крім обов'язку належного виконання зобов'язання встановлює, також, принцип своєчасності його виконання: відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
04 липня 2025 року Позивач направив письмову вимогу (Повідомлення) відповідачу на адресу АДРЕСА_1 , однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов ; відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) ! його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає І виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у: розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд погоджується з наведеним позивачем розрахунком заборгованості відповідача за нарахованими процентами, що відповідає умовам Договору № 1001901520401 від 18.06.2021 та вимогам Закону України «Про споживче кредитування».
Щодо стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості суд зазначає таке.
Згідно з абзацом 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері, у зв'язку з чим, у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Правилами частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальними витратами за споживчим кредитом, є витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»(10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п'ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що встановлення комісії за надання послуг, пов'язаних з обслуговуванням кредиту, зазначених в Договорі № 1001901520401 від 18.06.2021 є нікчемною умовою кредитного договору, оскільки не зрозуміло, які саме послуги надавались відповідачу, як часто проводились консультаційні та інформаційні послуги з клієнтом, чи проводились вони за вимогою клієнта частіше одного разу на місяць. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження №14-44цс21).
За таких обставин позивачем без належних на те правових підстав нарахована комісія за та обслуговування кредитної заборгованості на загальну суму 12 707,5 грн, тому, позовні вимоги АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» про стягнення заборгованості за комісією, пов'язану з обслуговуванням кредиту, задоволенню не підлягають.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі.
Вирішуючи спір по суті, суд бере до уваги той факт, що відповідач будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, доводів позивача не спростував, а від так враховуючи диспозитивність процесу справа розглядається за наявними в ній документами.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Судоверішення маєвідповідати завданнюцивільного судочинства,визначеному цимКодексом. Привиборі ізастосуванні нормиправа доспірних правовідносинсуд враховуєвисновки щодозастосування відповіднихнорм права,викладені впостановах ВерховногоСуду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.
Питання вирішення судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приписами ч.1 ст.142 ЦПК України передбачено, що визнання позову Відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки позовні вимоги АТ " ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" суд задовольняє частково 58 %, відповідно до положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1404,99 грн сплаченого судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.10,12,19,81,141,258-260,263-265,274-279 ЦПК України, ст.509,525,526,530,536,599,1048,1049,1050,1054 ЦК України, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства " ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" ( код ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса: вул.Андріївська, 4 м.Київ, 04070,ел. пошта info@fuib.com ), представник позивача Супрун Єлизавета Вікторівна ( ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої та мешканки: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої та мешканки: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства " ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" ( код ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса: вул. Андріївська, 4 м.Київ, 04070,ел. пошта info@fuib.com ) заборгованість у сумі 17660,09 (сімнадцять тисяч шістсот шістдесят гривень 09 коп.) гривень.
В іншій частині вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої та мешканки: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства " ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" ( код ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса: вул. Андріївська, 4 м.Київ, 04070,ел. пошта info@fuib.com ) витрати зі сплати судового збору у сумі 1404,99 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте Хорольським районним судом Полтавської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно зі ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Заочне рішення суду складено та підписано 26.01.2026 року.
Суддя: О.В. Коновод