8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" січня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/4131/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Державної екологічної інспекції у Харківській області (61165, м. Харків, вул. Єніна Євгенія, 6)
до Комунального підприємства "Жилсервіс" Златопільської міської ради Харківської області (64102, Харківська обл., м. Златопіль, вул. Світанкова, буд. 1)
про стягнення 74835,50 грн.
без виклику учасників справи
Позивач, Державна екологічна інспекція у Харківській області звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Комунального підприємства "Жилсервіс" Златопільської міської ради Харківської області, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь держави шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської діяльності у розмірі 74835,50 грн.
Також до стягнення заявлені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.
26.11.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява на виконання ухвали суду від 24.11.2025 (вх. №27558), яку досліджено та приєднано до матеріалів справи.
08.12.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №28566), який досліджено та приєднано до матеріалів справи.
09.12.2025 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №28697), який досліджено та приєднано до матеріалів справи.
15.12.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №29325), яку досліджено та приєднано до матеріалів справи.
18.12.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №29714), які досліджено та приєднано до матеріалів справи.
З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, судом було направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи.
Позивач про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного листа, а саме "Ухвала про відкриття провадження (спрощене)" від 24.11.2025 до електронного кабінету позивача підсистеми "Електронний суд" єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).
Відповідач про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного листа, а саме "Ухвала про відкриття провадження (спрощене)" від 24.11.2025 до електронного кабінету відповідача підсистеми "Електронний суд" єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.11.2025, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.
Положеннями частини другої статті 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя статті 13 ГПК України).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Отже, матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій та надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
З метою посилення заходів спрямованих на запобігання адміністративним правопорушенням, виявлення й усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню у сфері охорони навколишнього природного середовища, відповідно до наказу Державної екологічної інспекції у Харківській області (далі за текстом - Інспекція / Позивач) №102 від 27.09.2024р., відповідно до Положення про територіальні та міжрегіональні органи Держекоінспекції, затвердженим наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 07 квітня 2020 року №230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2020 року №350/34633, на підставі наказу Інспекції про відрядження №281-вд від 22.10.2024р., уповноваженими особами Інспекції була прийнята участь в комісійному обстежені зелених насаджень в Лозівському районі Харківської області, під час обстеження якого, було встановлено факт самовільного видалення дерев на території Златопільської міської ради, скоєного Комунальним підприємством “Жилсервіс» Златопільської міської ради Харківської області.
Так, із обставин справи убачається, що 31.10.2024 уповноважені особи інспекції, проїжджаючи м. Первомайський по дорозі в напрямку м. Лозова за координатами, початок - 49,37656; 36,21875, кінець - 49,37502; 36,22028 виявили свіжоспиляні пні.
Уповноваженими особами Інспекції було виконано заміри діаметрів біля шийки кореня та занесені до відомостей переліку пнів. Заміри діаметрів пнів та їх огляд проводились в присутності заступника голови Первомайського міської ради, зі слів якої, дерева знаходяться на землях комунальної власності, проте чи в межах населеного пункту, чи за межами населеного пункту вона не знає.
Також, з пояснень заступника голови Первомайського міської ради видалення дерев здійснено приблизно місяць назад КП “Жилсервіс» Первомайської міської ради.
Вищевикладене встановлено актом обстеження від 31.10.2024, складеного уповноваженими особами Інспекції. Зазначений акт обстеження було підписано заступником голови Первомайської міської ради власноручно.
Також, з наданих пояснень заступника голови Первомайської міської ради встановлено, що приблизно місяць тому в середині вересня поступило повідомлення що на ділянці дороги Первомайський-Лозова біля Полтавського ХПП з аварійних дерев валяються великі гілки, які перешкоджають проїзду автотранспорту. Повідомлення надав мешканець м. Первомайський.
Після чого, заступником голови Первомайського міської ради, разом з директором КП “Жилсервіс» було проведено огляд на вищевказаній ділянці в ході якого було виявлено аварійні дерева в кількості 22 дерев, сухі гілки з яких знаходились на проїзній частини дороги, які перешкоджали проїзду автотранспорту. Зі слів заступника голови Первомайської міської ради: “Після чого, будучи на посаді в.о. начальника відділу благоустрою Первомайської міської ради було прийнято рішення щодо зносу даних дерев. Комісії по прийняті цього рішення створено не було, тому що я вважала, що дані дерева знаходяться за межами міста. Я дала вказівку директору КП “Жилсервіс» щодо видалення даних дерев. Дерева після видалення були вивезені на територію КП “Жилсервіс» для опалення.
Відповідно до відомості переліку зрубаних та пошкоджених дерев і чагарників до ступеня припинення росту, за місцезнаходженням: 49,37656, 36,21875; 49, 37502, 36, 22028 в Лозівському районі Первомайської міської ради було встановлено факт самовільного видалення 18 сухостійних та 34 сироростучих дерев різних діаметрів пнів у корі, що є порушенням ст. 28 Закону України “Про благоустрій населених пунктів», ст. 5 Закону України “Про рослинний світ».
Листом за вих. №4025-06-06 від 11.11.2024 Інспекція звернулась до Первомайського міського голови з проханням надати інформацію чи знаходиться земельна ділянка за координатами 49.37502; 36.22028 в межах населеного пункту чи за межами.
Листом за вих. №01-23/3712 від 13.11.2024 була надана відповідь від виконавчого комітету Златопільської міської ради Харківської області, якою повідомлено, що земельна ділянка поблизу дороги з м. Первомайської в напрямку м. Лозова за координатами 49.37502; 36.22028 знаходиться в межах населеного пункту.
Також вищевказаним листом зазначено, що на обстеженій земельній ділянці КП “Жилсервіс» Первомайської міської ради проводило роботи з благоустрою, а саме: з прибиранням території, ніяк не пов'язані з видаленням дерев.
Відповідно до вищевикладеного уповноваженими особами Інспекції встановленого факт порушення вимог природоохоронного законодавства відповідачем, а саме встановлено факт самовільного видалення 18 сухостійних та 34 сироростучих дерев на території Златопільської міської ради за координатами 49.37502; 36.22028, без отримання відповідних дозволів на їх видалення.
З метою добровільного відшкодування відповідачем шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства зумовленого вирубкою дерев у межах міст та інших населених пунктів, а саме за адресою: в межах населеного пункту Златопільської міської ради за координатами 49.37502; 36.22028, на адресу Відповідача засобами поштового зв'язку направлено претензію з розрахунком шкоди №51 від 12.12.2024 у розмірі 74835,50 грн., яка розрахована відповідно до додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 08 квітня 1999р. №559 “Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів».
Вищезазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення, а шкода заподіяна державі в наслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у розмірі 74835,50 грн. відповідачем у добровільному порядку не відшкодована.
Вищевказане стало підставою для звернення з даним позовом до господарського суду.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує повністю та зазначає про те, що Комунальним підприємством “Жилсервіс» Златопільської міської ради Харківської області вирубка дерев не проводилась, а позивачем докази про вирубку дерев на території міста Златопіль Харківської області до суду не надано, окрім пояснення заступника Златопільського міського голови Руденко Т.О. Повідомляю, що Руденко Т.О. в трудових відношеннях з Комунальним підприємством “Жилсервіс» Златопільської міської ради Харківської області не знаходиться та вказівок щодо вирубки дерев директору КП “Жилсервіс» не надавала. Пояснення Руденко Т.О. є не належним та не допустимим доказом, які б підтвердили що саме відповідачем здійснювалась вирубка дерев. Також, відповідачем у відзиві зазначено про те, що Руденко Т.О. не мала права давати вказівки на видалення дерев, а відповідач не виконував незаконні вказівки, накази чи доручення. Позивачем до матеріалів позовної заяви додав копію відповіді Златопільського міського голови Миколи Бакшеєва на його запит, де повідомив що КП “Жилсервіс» Златопільської міської ради Харківської області на обстеженій території проводило роботи з благоустрою, а саме: прибирання території, ніяк не пов'язані з видаленням дерев. Руденко Т.О. є підлеглою міської голови, їхні інформації різняться. Крім того, відповідачем у відзиві вказано, що по факту незаконного видалення дерев Златопільська міська рада Харківської області відповідно до чинного законодавства 06.11.2024 року звернулась до ВП №1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області для встановлення причетних осіб та притягнення їх до відповідальності. Отже, на переконання відповідача, у даному випадку позивач повинен довести обставини наявності всіх названих підстав для відшкодування спричиненої шкоди за рахунок відповідача, у тому числі протиправність його поведінки по відношенню до вирубки дерев, а відповідач повинен довести, що така вирубка сталася не з його вини. Позивач не надав до суду доказів (документів), які б підтверджували відповідні обставини, та головне не довів, що видалення дерев здійснене саме відповідачем за його волею та діями, у тому числі його розпорядженнями. Відтак, на переконання відповідача, позивач не довів, що видалення дерев сталося за наявної протиправної поведінки Відповідача (його посадових осіб), а тому не довів причинний зв'язок між такою поведінкою та шкодою, недоведення вказаних обставин унеможливлює застосування до відповідача деліктної відповідальності у вигляді стягнення шкоди.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
За приписами ст.66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Згідно із ст.10 Закону України "Про рослинний світ" спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки.
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про рослинний світ" охорона рослинного світу передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності і цілісності об'єктів рослинного світу, охорону умов їх місцезростання, збереження від знищення, пошкодження, захист від шкідників і хвороб, а також невиснажливе використання. Охорона рослинного світу здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, власниками та користувачами (в тому числі орендарями) земельних ділянок, на яких знаходяться об'єкти рослинного світу, а також користувачами природних рослинних ресурсів.
Згідно з п.3 ч.2 ст. 40 Закону України "Про рослинний світ" відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у, зокрема, протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу.
Відповідно до ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Статтею 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.
Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у ст.1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2 ст.1166 Цивільного кодексу України).
Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відповідно до ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Згідно зі ст. 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Статтею 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначена компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема, щодо повноважень з організації і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Процедуру видалення дерев, кущів, газонів і квітників на території населеного пункту визначено Порядком видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 року № 1045 (Порядок № 1045).
Відповідно до ст. 28 Закону України “Про благоустрій населених пунктів» Охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв.
Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об'єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.
Видалення зелених насаджень здійснюється на підставі дозволу (ордера) на видалення зелених насаджень (далі - дозвіл (ордер) у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Дозвіл (ордер) видається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради населеного пункту на підставі заяви суб'єкта господарювання із зазначенням причини (необхідності) видалення зелених насаджень.
Відповідно до п. 4 “Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах» затвердженого постановою КМУ від 01.08.2006 р. №1045, Підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява про видалення зелених насаджень, подана юридичною чи фізичною особою (далі - заявник).
Після надходження заяви компетентний орган утворює комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості (далі - комісія), до складу якої входять представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, територіального органу Держекоінспекції, а у разі потреби - балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень.
Під час формування складу комісії компетентний орган протягом двох днів після надходження заяви надсилає запити до територіального органу Держекоінспекції, власника земельної ділянки (користувача), балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень, щодо можливості їх участі в роботі комісії.
Територіальний орган Держекоінспекції та заінтересовані організації у п'ятиденний строк після надходження запиту надсилають компетентному органу в письмовій формі повідомлення про включення свого представника до складу комісії.
Після надходження повідомлень компетентний орган протягом трьох днів затверджує склад комісії. У разі надходження повідомлень про відмову від участі представників територіального органу Держекоінспекції та заінтересованих організацій склад комісії затверджується без таких представників.
Комісія у п'ятиденний строк після її затвердження визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і їх відновну вартість та складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню (далі - акт), за формою, затвердженою Мінрегіоном.
У разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев комісія з'ясовує причину набуття деревами такого стану, про яку зазначається в складеному комісією акті.
Голова комісії готує в п'ятиденний строк проект рішення компетентного органу про видалення зелених насаджень, в якому зазначається інформація про кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню і залишаються на земельній ділянці.
Компетентний орган у місячний строк після надходження зазначеного проекту рішення про видалення зелених насаджень приймає відповідне рішення і видає наступного дня заявнику його копію для оплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.
Виходячи з вищевикладеного, відповідач порушив порядок видалення дерев, через відсутність рішення компетентного органу про видалення таких зелених насаджень. Уповноваженим особам Інспекції не було надано акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню. Також, сама комісія з питань визначення стану зелених насаджень та їх відносної вартості не скликалась, про що також зазначено в поясненнях заступника голови Первомайської міської ради.
Відповідно до ст. 5 Закону України “Про рослинний світ» Під час здійснення діяльності, яка впливає на стан охорони, використання та відтворення рослинного світу, необхідно дотримуватися таких основних вимог: збереження природної просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності об'єктів рослинного світу; збереження умов місцезростання дикорослих рослин і природних рослинних угруповань; науково обґрунтованого, невиснажливого використання природних рослинних ресурсів; здійснення заходів щодо запобігання негативному впливу господарської діяльності на рослинний світ; охорони об'єктів рослинного світу від пожеж, захист від шкідників і хвороб; здійснення заходів щодо відтворення об'єктів рослинного світу; регулювання поширення та чисельності дикорослих рослин і використання їх запасів з врахуванням інтересів охорони здоров'я населення.
Згідно з Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 року №230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2020р. за №350/34633 до функцій інспекції відноситься пред'явлення претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.
Вищенаведене свідчить про порушення відповідачем природоохоронного законодавства, а саме відповідачем не було отримано дозвільних документів на видалення дерев, не було надано уповноваженим особам інспекції дозволу (ордера) на видалення зелених насаджень, який міг би підтвердити правову основу видалення 18 сухостійних та 34 сироростучих дерев.
Додатковим підтвердженням позиції Інспекції є лист виконавчого комітету Златопільської міської ради. Сама вказівка, яка була надана директору КП “Жилсервіс» не була підкріплена жодною документацію, яка б погоджувала видалення дерев відповідачем. Отже, у відповідача існує обов'язок відшкодувати заподіяні такими неправомірними діями збитки.
Відповідно до ч. 1 статті 1166 Цивільного кодексу України Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Матеріали, складені посадовими особами Інспекції за наслідками обстеження проведеного на земельній ділянці за координатами 49.37502; 36.22028, відповідають вимогам законів України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»; “Про охорону навколишнього природного середовища».
Відповідно до п. 7 ч. З ст. 29 Бюджетного кодексу України 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно з приписами п.4 ч. 1 статті 69-1 Бюджетного кодексу України, до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Відповідно до п 1.6 Роз'яснень Вищого Господарського суду України № 02-5/744 від 27.06.2001 року “Про деякі питання вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього середовища», вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди закріплено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до правової позиції Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеної у пунктах 19-22 постанови від 23.04.2024 у справі №911/1549/22: загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом статті 1166 Цивільного кодексу України є:
- протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду,
- шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди,
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та
- вина особи у заподіянні шкоди.
Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювана шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника.
У даному разі позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що діях відповідача наявні всі елементи цивільної відповідальності, а саме:
- Протиправна поведінка КП “Жилсервіс» полягає у самовільному видаленні 18 сухостійних та 34 сироростучих дерев на території Златопільської міської ради за координатами 49.37502; 36.22028;
- наявна сама шкода, яка розрахована у відповідності до додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.1999р. №559 “Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів»;
- також причинний зв'язок, що виражений у заподіяні зазначеної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача. Якби відповідач не здійснив самовільне видалення дерев, то не було би завдано шкоди Державі у розмірі 74 835, 50 грн.
Згідно із статтею 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв.
Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об'єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" від 06.09.2005 року № 2807-IV охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв. Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об'єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою.
Відповідно до ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Отже, як зазначалося судом вище, у даному разі, в діях відповідача наявні всі підстави для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду, зокрема: факт неправомірної поведінки, наявність шкоди, наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, а також вина, що підтверджується наявними матеріалами справи.
Отже, за висновками суду, відповідачем порушено вимоги природоохоронного законодавства внаслідок власних дій. У спірних правовідносинах наявні всі елементи складу правопорушення.
Протилежного відповідачем під час розгляду справи зі свого боку не спростовано.
При цьому, дії Інспекції щодо проведення вищевказаних заходів не оскаржувалися Відповідачем в порядку адміністративного судочинства, тому Акт обстеження від 31.10.2024, який складений у межах повноважень Інспекції, є офіційним документом, яким зафіксовано порушення вимог природоохоронного законодавства КП "Жилсервіс" Златопільської міської ради Харківської області.
Отже, матеріали перевірок, зокрема акт перевірки, відомість зрубаних та пошкоджених дерев і чагарників до ступеня припинення росту у судовому порядку відповідачем не оскаржувалися, в матеріалах справи такі докази відсутні.
Тому перевірка фактів видалення дерев, яка проводиться ВП №1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, про яку неоднаразово наголошує відповідач в обґрунтування своїх заперечень, не спростовує наведених вище висновків суду.
Також, посилання відповідача на відсутність складу правопорушення є безпідставним. У даному випадку наявні всі елементи порушення, а саме: протиправність дії у вигляді самовільного видалення дерев; шкода розрахована відповідно до Постанови КМУ № 559, що становить 74835,50 грн.; Причинно-наслідковий зв'язок самовільного видалення дерев діями Відповідача.
Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи викладене, а також те, що під час вирішення даного спору судом встановлено факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача та встановлено наявність усіх елементів складу господарського правопорушення, необхідних для стягнення збитків в порядку ст.1166 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача шкоди, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської діяльності у розмірі 74835,50 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в сумі 3028,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Жилсервіс" Златопільської міської ради Харківської області (64102, Харківська обл., м. Златопіль, вул. Світанкова, буд. 1, код ЄДРПОУ 39045562) на користь держави, шкоду заподіяну навколишньому природному середовищу у розмірі 74835,50 грн. на розрахунковий рахунок UA848999980333159331000020647, отримувач - Первомайська міська ТГ, ГУК Харків обл/МТГ Первомай/24062100, банк отримувач - Казначейство України (ел. адм. подат.), код ЄДРПОУ 37874947, МФО 899998, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності».
3. Стягнути з Комунального підприємства "Жилсервіс" Златопільської міської ради Харківської області (64102, Харківська обл., м. Златопіль, вул. Світанкова, буд. 1, код ЄДРПОУ 39045562) на користь Державної екологічної інспекції у Харківській області на р/р UA938201720343120003000081164, УК ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37999518, МФО 820172, судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України
Повне рішення складено "23" січня 2026 р.
СуддяЄ.М. Жиляєв