ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.01.2026Справа № 910/11117/25
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (Україна, 01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний код: 30019801)
до Приватного акціонерного товариства "Природні ресурси" (Україна, 01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 7 "А"; ідентифікаційний код: 33100376)
про стягнення 495 003,28 грн
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Природні ресурси" (далі - відповідач) про стягнення 495 003,28 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором транспортування природного газу № 1512000896 від 17.12.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2025 вказану позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.
15.09.2025 позивачем сформовано в системі "Електронний суд" заяву про усунення недоліків позовної заяви з додатками, яка 16.09.2025 зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визнано справу малозначною, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.
07.10.2025 відповідачем сформовано в системі "Електронний суд" відзив на позовну заяву, який 07.10.2025 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
16.10.2025 позивачем сформовано в системі "Електронний суд" відповідь на відзив, яку 16.10.2025 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
23.10.2025 відповідачем сформовано в системі "Електронний суд" заперечення на відповідь на відзив, які 23.10.2025 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
17.12.2015 між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (далі - оператор) та Приватним акціонерним товариством "Природні ресурси" (далі - замовник) було укладено Договір №1512000896 транспортування природного газу (далі - Договір), відповідно до пункту 2.1 якого оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу (далі - послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.
Послуги надаються на умовах, визначених у кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором (пункт 2.2 Договору).
Пунктом 2.3 Договору сторони погодили перелік послуг, які можуть бути надані замовнику за цим договором:
- послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності);
- послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування);
- послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).
Відповідно до пункту 2.4 Договору обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього договору.
Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюється відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493 (далі - Кодекс) (пункт 2.5 Договору).
Відповідно до пункту 2.6 Договору замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.
Згідно з пунктом 2.7 Договору оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів.
Додатки 1, 2, 3 є невід'ємними частинами договору (пункт 2.8 Договору).
Оператор зобов'язаний своєчасно надавати послуги належної якості (п. 3.1 Договору).
Пунктом 3.2 Договору визначено, що оператор має право своєчасно отримувати від замовника плату за надані послуги.
Згідно з п. 4.1 Договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг.
Відповідно до п. 4.2 Договору замовник має право отримувати від оператора послуги належної якості та в обумовлені цим договором строки.
Пунктом 7.1 Договору передбачено, що вартість послуг розраховується:
1) розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором;
2) транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором;
3) балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.
Відповідно до п. 7.3 Договору тарифи, передбачені пунктом 7.1 цього розділу, є обов'язковими для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього договору.
У відповідності до положень пункту 8.1 Договору величина договірної потужності замовника визначається згідно з величиною потужностей, визначених у додатку 1 до цього договору. Величина договірної потужності замовника визначається відповідно до розподілу потужності, який здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу, та оформлюється додатком 1 до даного договору.
Згідно з п. 8.3 Договору вартість договірної потужності на період газового місяця визначається як сума вартості договірних потужностей за кожен день газового місяця. Оператор направляє рахунки-фактури на електронну адресу замовника. Оплата вартості договірної потужності замовником здійснюється на підставі рахунка-фактури шляхом перерахування грошових коштів в сумі вартості замовленої потужності на період газового місяця на рахунок оператора на умовах 100% попередньої оплати за п'ять робочих днів до початку газового місяця, у якому буде забезпечуватись доступ до потужностей. Замовник сплачує оператору вартість замовленої потужності, як зазначено в цьому розділі, незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність.
Відповідно до п. 8.4 Договору у випадку перевищення замовником розміру договірних потужностей у точках входу/ виходу до/ з газотранспортної системи за період газового місяця замовник сплачує додаткову плату, яка розраховується за відповідною формулою.
Послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг (п. 11.1 Договору).
У Додатку 1/1 від 29.03.2017 до Договору сторони погодили, що в період з 01.04.2017 по 30.04.2017 гарантована договірна потужність складає 600,000 тис.куб.м/доба.
28.03.2017 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято Постанову №348 (далі - Постанова №348), якою установлено Публічному акціонерному товариству "Укртрансгаз" тарифи на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу до газотранспортної системи та точок виходу з газотранспортної системи згідно з додатком.
Постанова №348 набирає чинності з 01.04.2017, але не раніше дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур'єр" (пункт 2 Постанови №348).
Згідно з пунктом (рядком) 3 Додатку до Постанови №348 для газовидобувних підприємств, які подають природний газ на точку входу до газотранспортної системи, встановлено тариф для точок входу в розмірі 296,80 грн (без ПДВ) за 1000 куб.м на добу.
У квітні 2017 року відповідно до Звіту про власний видобуток, транспортування та передачу природного газу №1 від 05.05.2017 та відповідно до Акту приймання-передачі природного газу від 05.05.2017 позивач прийняв на точці входу в газотранспортну систему від відповідача 19 324,433 тис.куб.м. видобутого природного газу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 у справі №910/7791/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2024, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Природні ресурси" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 6 410 880,00 грн заборгованості з оплати послуг з розподілу замовленої потужності (18 000 тис.куб.м) за квітень 2017 року.
З огляду на перевищення відповідачем обсягу договірної потужності на 1389,834 тис.куб.м, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 495 003,28 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків та за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.
Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною другою вказаної статті визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до положень статті 903 Цивільного кодексу України, положень пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи (який визначає одним із принципів доступу суб'єктів ринку природного газу до газотранспортної системи здійснення своєчасної та повної оплати послуг, наданих оператором газотранспортної системи), положень глави 2 розділу VIII цього Кодексу, положень Типового договору, а також враховуючи умови пункту 3.2 Договору, послуги транспортування природного газу надаються на умовах їх оплатності, що визначаються відповідними нормами та умовами Договору.
При цьому, за змістом наведених норм, умов Типового договору та умов Договору правила та вимоги щодо оплатності послуг транспортування природного газу застосовуються у разі надання відповідних послуг. Тоді як за відсутності факту та доказів надання відповідних послуг надавач послуг (оператор) позбавлений права та підстав вимагати їх оплати від отримувача послуг (замовника).
Судом встановлено, що заборгованість з оплати послуг з розподілу замовленої потужності (18 000 тис.куб.м) за квітень 2017 року вже була стягнута з відповідача на користь позивача рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 у справі №910/7791/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2024.
Водночас, позов у цій справі обґрунтований наявністю у відповідача обов'язку з внесення додаткової плати за перевищення договірної потужності у квітні 2017 року.
Судом встановлено, що в квітні 2017 року позивач, на виконання умов Договору, прийняв від відповідача 19324,433 тис.куб.м. видобутого природного газу, що підтверджується Звітом про власний видобуток, транспортування та передачу природного газу №1 від 05.05.2017 та Актом приймання-передачі природного газу від 05.05.2017.
При цьому, враховуючи погоджену сторонами гарантовану договірну потужність (600,000 тис.куб.м/доба, відповідно до Додатку 1/1 від 29.03.2017 до Договору) та наданий позивачем розрахунок перевищення розміру замовленої потужності, відповідачем було перевищено подачу природного газу у систему позивача на 1 389,834 тис.куб.м.
На думку позивача, вартість такої послуги з урахуванням затвердженого тарифу складає 495 003,28 грн (1 389,834 тис.куб.м * 296,80 грн * 20% ПДВ).
Пунктом 8.4 Договору визначено порядок (формулу) розрахунку додаткової плати за перевищення договірної потужності.
Окрім того, зазначеним положенням Договору передбачено, що підставою для проведення розрахунку додаткової плати є дані, визначені оператором у звіті про використання договірної потужності, який надається замовнику до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу і містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату. Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем.
Розбіжності щодо вартості додаткової плати підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей, яку замовник зобов'язаний сплатити в строк, визначений пунктом 8.4 цього договору, визначається за даними оператора.
У свою чергу, позовні вимоги сформовані з підстав неможливості застосування п. 8.4 Договору у спірних правовідносинах, оскільки якщо послуга замовленої потужності стала оплатною лише з 01.04.2017 у зв'язку із вступом в дію прийнятих тарифів, то зобов'язання відповідача сплатити вартість таких послуг, навіть на умовах попередньої оплати, не могли виникнути до дати набрання чинності тарифу.
Відтак, на думку позивача, враховуючи, що останній прийняв на точці входу від відповідача обсяг видобутого природного газу без попередньої оплати, то в силу положень ст. 538 Цивільного кодексу України зобов'язання здійснити оплату таких послуг у відповідача виникають одночасно з наданням йому таких послуг (за фактом виконання зустрічного зобов'язання). При цьому момент прострочення виконання відповідачем зобов'язання здійснити оплату визначається саме з моменту початку надання послуг.
Статтею 538 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.
При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.
У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Водночас, суд звертає увагу позивача, що спірні правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем, регулюються укладеним ними Договором, що був чинний на момент виникнення таких правовідносин. Докази припинення або визнання недійсним Договору в матеріалах справи відсутні.
Отже, єдиною можливою підставою для нарахування відповідачу плати за перевищення договірної потужності у квітні 2017 року є п. 8.4 Договору.
Натомість позивач безпідставно виключає можливість застосування вказаного положення та не надає розрахунку додаткової плати відповідно до формули, наведеної в п. 8.4 Договору.
Суд зауважує, що згідно з пунктом 8.3 Договору оплата замовленої (договірної) потужності має бути здійснена на умовах 100% передоплати за 5 робочих днів до початку газового (звітного) місяця, на відміну від оплати за перевищення замовленої (договірної) потужності, строк здійснення якої встановлено пунктом 8.4 Договору, і як зазначено вище, виникає десятого числа місяця, який слідує після газового (звітного) місяця.
Однак, всупереч вимогам пункту 8.4 Договору, позивач до 10-го числа місяця, наступного за звітним газовим місяцем (тобто до 10.05.2017) не надав відповідачеві розрахунку розміру плати за перевищення договірної (замовленої) потужності.
Згідно з частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підсумовуючи вищенаведене, зважаючи на зміст позовних вимог, підстави позову та обставини, встановлені під час розгляду справи, суд не знаходить правових підстав для задоволення позову.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 5 940,04 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача, оскільки позов не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В позові відмовити.
2. Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 5 940,04 грн покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 26.01.2026.
Суддя О.В. Нечай