ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
21.01.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1227/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., секретар судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел. Ен. Груп" про грошові вимоги до боржника фізичної особи ОСОБА_1 (вх. №11148/25 від 22.12.2025) у справі
за заявою: Фізичної особи ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , Фактична адреса: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність фізичної особи
за участю:
від боржника: Веремчук Карина Юріївна,
від кредитора : ОСОБА_2
установив: Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
12.11.2025 суд постановив зокрема відкрити провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ; ввести процедуру реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ; ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; призначити керуючим реструктуризацією боржника - арбітражного керуючого Каратуна Євгена Євгеновича; провести виявлення, складання опису майна боржника (інвентаризацію) та визначити його вартість у строк до 12.12.2025; попереднє засідання суду призначити на 14.01.2026.
17.11.2025 о 15:55 на офіційному вебпорталі судової влади України опубліковано оголошення за номером публікації 77685 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 .
Отже, передбачений Кодексом строк для подання кредиторами заяв з вимогами до боржника розпочався 18.11.2025 та закінчився 17.12.2025.
22.12.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел. Ен. Груп" надійшла сформована 20.12.2025 заява про грошові вимоги до боржника фізичної особи ОСОБА_1 (вх. №11148/25 від 22.12.2025) на суму 36 800 грн.
31.12.2025 враховуючи положення абзацу 3 ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до яких вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду (абзац третій), суд постановив заяву ТОВ "ФК "Ел. Ен. Груп" про грошові вимоги до боржника фізичної особи ОСОБА_1 (вх. №11148/25 від 22.12.2025) прийняти до розгляду; розгляд заяви призначити в судовому засіданні, яке буде проведене після попереднього засідання суду - 21.01.2026.
13.01.2026 через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" від представника боржника надійшло заперечення на заяву про грошові вимоги кредитора до боржника, відповідно до якого просить суд відмовити ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" у задоволенні його грошових вимог в частині стягнення штрафних санкцій в сумі 16 000 грн та правничої допомоги в сумі 6000 грн. Подані заперечення мотивовані тим що відповідно до пункту 18 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому дію воєнного стану неодноразово продовжено, він триває і станом на теперішній час.
20.01.2026 керуючий реструктуризацією майна боржника надійшло повідомлення про результати розгляду грошових вимог (вх. № 976/26), в якому арбітражний керуючий повідомив, що грошові вимоги ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" визнає частково в сумі 8 200 грн 00 коп. (8000 грн - основна заборгованість та 200 грн заборгованість за відсотками згідно з договором позики №47 6574 від 24.06.2024). Решту грошових вимог не визнає у зв'язку з нікчемністю положень кредитних договорів в частині розміру процентів, необґрунтованістю в частині нарахування штрафів та витрат на професійну правничу допомогу.
20.01.2026 від представника ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" адвоката Калачика В.В. надійшли додаткові пояснення щодо заперечень боржника (вх. № 1023/26), в яких представник кредитора просить суд відхилити доводи боржника як необґрунтовані.
21.01.2026 представник подав додаткові пояснення щодо повідомлення керуючого реструктуризацією (вх. № 1036/26), в яких представник ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" просить суд відхилити твердження керуючого реструктуризацією як необґрунтовані та такі, що не спростовують поданих кредитором доказів; визнати грошові вимоги ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" в заявленому розмірі; включити зазначені вимоги до реєстру вимог кредиторів у справі № 909/1227/25.
В судовому засіданні 21.01.2026 представник ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" підтримав подану ним заяву та просив суд визнати грошові вимоги ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" до боржника фізичної особи ОСОБА_1 щодо заборгованості, відсотків та штрафних санкцій в повному обсязі, а також 4 844 грн 80 коп. судового збору та 6000 грн витрат на правничу допомогу. Грошові вимоги кредитора ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" включити до реєстру вимог кредиторів.
Представниця боржника в судовому засіданні підтримала подані заперечення щодо необґрунтованості грошових вимог в частині стягнення штрафних санкцій та витрат на правничу допомогу.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" про грошові вимоги кредитора до боржника, заслухавши представника кредитора ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" та представниці боржника, дослідивши матеріали заяви та справи в цілому, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Зі змісту ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що кредитор, звертаючись до господарського суду з відповідною заявою, самостійно визначає розмір своїх кредиторських вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.
Завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 р. у справі № 916/4644/15; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 р. у справі № 913/479/18).
Як вказано у заяві та підтверджується доданими до неї матеріалами:
24.06.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сірокко Фінанс" (далі Кредитодавець/первісний кредитор) та Боржник уклали Договір позики №476574 (далі - Кредитний договір 1), що підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" та на виконання п. 21. Кредитного договору, де зазначено, що цей Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-комунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису Позикодавця та електронного підпису одноразовим ідентифікатором Позичальника згідно із Законом України "Про електронну комерцію".
Згідно з п. 1. Кредитного договору, Кредитодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (далі "Позику"), на погоджений умовами Договору строк (далі - "Строк Позики"), для придбання товарів та/або робіт та/або послуг (на задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від Суми Позики.
За умовами п.2. Кредитного договору 1, сума Кредиту складає - 1000 грн 00 коп.
Строк Позики/Строк Договору (первісний строк кредитування) - 20 днів.
Процентна ставка (фіксована), діє протягом Строку Договору - 1% в день.
Дата надання позики - 24.06.2024.
Дата повернення позики 14.07.2024.
Пеня - 3 % в день.
Згідно з п.1.2 Кредитного договору 1 проценти це грошові кошти, що нараховуються на суму Позики /залишок суми Позики і є платою за користування такою Позикою (договором передбачено процентну ставку (фіксовану), денну процентну ставку та процентну ставку за понадстрокове користування Позикою, розміри ставок визначені Договором).
Пеня це грошові кошти, що нараховуються на залишок суми Позики у визначених Договором випадках порушення Позичальником умов Договору.
Відповідно до п. 4 Кредитного договору 1, проценти за цим Договором нараховуються
щоденно, включаючи дати отримання та повернення Позики, на залишок Позики, виходячи із строку фактичного користування Позикою, до повного погашення заборгованості за Договором.
На виконання умов Кредитного договору 1, Кредитор перерахував боржнику кошти в сумі 1000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією про здійснення платіжної операції на номер картки Боржника.
29.10.2024 ТОВ "Сіроко Фінанс" (первісний кредитор) та ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" (новий кредитор) уклали договір № 291024 (далі - Договір факторингу), відповідно до якого первісний кредитор відступив своє право вимоги за Кредитним договором 1 новому кредитору.
Відповідно до п.1.1. Договору факторингу, за цим договором Фактор передає грошові кошти (Розмір фінансування) в розпорядження Клієнта за плату у передбачений договором спосіб, а Клієнт відступає Фактору належні йому Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
За умовами п.2.1.3. Договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відбувається в дату підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід'ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав вимоги.
На підтвердження факту набуття прав вимоги за Кредитним договором, Кредитор подав копію Акта прийому-передачі Реєстру прав вимог, платіжної інструкції щодо оплати за Договором факторингу та Витяг з Реєстру прав вимог №30/10/24 від 30.10.2024 року до Договору факторингу № 291024 від 29.10.2024.
Відповідно до поданого Витягу з Реєстру прав вимог Кредитор набув право грошової вимоги до Боржника в загальній сумі 3200 грн, а саме: 1000 грн - сума заборгованості за тілом; 200 грн - сума заборгованості за відсотками; 2000 грн - сума заборгованості за пенею.
27.06.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Файненс Груп" та Боржник уклали Договір про надання фінансового кредиту №30695-06/2024 (далі - Кредитний договір 2), що підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" та на виконання п. 2.2. Кредитного договору 2, де зазначено, що видача кредитів Клієнту- фізичній особі (надалі-Клієнт) Товариством здійснюється онлайн, використовуючи мережу "Інтернет", тобто через вебсайт Товариства: https://starfin.com.ua.
За умовами Кредитного договору 2, сума Кредиту складає - 6000 грн 00 коп., Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта, не пов'язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 27.06.2024. Наданий кредит Клієнт зобов"язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування. Дата погашення кредиту 24.10.2024.
За користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована (п.1.4. Кредитного договору 2).
Відповідно до п.1.4.1. Кредитного договору 2, денна процентна ставка становить 1,50 % та застосовується у межах строку кредитування вказаного в п.1.2 цього договору.
Денна процентна ставка за цим Договором розрахована за формулою: ДПС = (ЗВСК/
ЗРК)/t х 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за кредитом (сума всіх нарахувань згідно Графіку платежів до цього Договору); ЗРК - загальний розмір кредиту (вказаний в п.1.1. Договору); t - строк кредитування у днях (вказаний в п.1.2 Договору) Загальні витрати, орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом та орієнтовна загальна вартість кредиту станом на день його оформлення вказуються в Графіку платежів до цього Договору.
Відповідно до п. 5.3. Кредитного договору 2, у випадку прострочення Клієнтом сплати
процентів відповідно до термінів, встановлених в Графіку платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості - на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством України.
Згідно з п.5.3.1. Кредитного договору 2, у випадку прострочення Клієнтом сплати тіла кредиту відповідно до терміну, встановленого в Графіку платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100 % від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством України. У випадку встановлених законодавством України мораторіїв (заборон) на нарахування штрафних санкцій штраф протягом періоду мораторію чи заборони не нараховується та відновлюється після їх скасувань.
Згідно з п.1.6. Кредитного договору 2, кредит надається Клієнту в безготівковій формі
у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.
На виконання умов Кредитного договору 2, Кредитор перерахував боржнику кошти в сумі 6 000 грн, що підтверджується квитанцією про зарахування коштів на картковий рахунок боржника №436910474 від 27.06.2024.
28.06.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Файненс Груп" та Боржник уклали Договір про надання фінансового кредиту №31286-06/2024 (далі - Кредитний договір 3), що підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" та на виконання п. 2.2. Кредитного договору 3, де зазначено, що видача кредитів Клієнту- фізичній особі (надалі-Клієнт) Товариством здійснюється онлайн, використовуючи мережу "Інтернет", тобто через вебсайт Товариства: https://starfin.com.ua.
За умовами Кредитного договору 3, сума Кредиту складає - 1000 грн 00 коп., Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта, не пов'язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 28.06.2024. Наданий кредит Клієнт зобов"язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування. Дата погашення кредиту 25.10.2024.
За користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована (п.1.4. Кредитного договору 2).
Денна процентна ставка становить 1,50% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього договору. Денна процентна ставка за цим Договором розрахована за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t х 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за кредитом (сума всіх нарахувань згідно Графіку платежів до цього Договору); ЗРК - загальний розмір кредиту (вказаний в п.1.1. Договору); t - строк кредитування у днях (вказаний в п.1.2 Договору) Загальні витрати, орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом та орієнтовна загальна вартість кредиту станом на день його оформлення вказуються в Графіку платежів до цього Договору (п.1.4.1 Кредитного договору 3).
Відповідно до п. 5.3. Кредитного договору 3, у випадку прострочення Клієнтом сплати
процентів відповідно до термінів, встановлених в Графіку платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості - на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України.
Згідно з п.5.3.1. Кредитного договору 3, у випадку прострочення Клієнтом сплати тіла кредиту відповідно до терміну, встановленого в Графіку платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100 % від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України. У випадку встановлених законодавством України мораторіїв (заборон) на нарахування штрафних санкцій штраф протягом періоду мораторію чи заборони не нараховується та відновлюється після їх скасувань.
Згідно з п.1.6. Кредитного договору 3, кредит надається Клієнту в безготівковій формі
у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.
На виконання умов Кредитного договору 3, Кредитор перерахував боржнику кошти в сумі 1 000 грн, що підтверджується квитанцією про зарахування коштів на картковий рахунок боржника.
30.10.2024 "Стар Файненс Груп" (первісний кредитор) та ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" (новий кредитор) уклали договір факторингу № 30102024 (далі - Договір факторингу), відповідно до якого первісний кредитор відступив своє право вимоги за Кредитним договором 2 та Кредитним договором 3 новому кредитору.
Відповідно до п.1.1. Договору факторингу, на умовах, встановлених цим Договором та у відповідності до гл. 73 ЦК України, Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна договору) за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами (Портфель Заборгованості).
Внаслідок передачі (відступлення) Права Вимоги за цим Договором, Фактор заміняє Клієнта у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості, та набуває прав грошових вимог Клієнта за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань за Кредитними договорами (п.1.2.).
Фактор має право здійснити наступне відступлення третім особам прав вимоги до Боржників, придбаних від Клієнта за цим Договором (п.1.3.).
Права Вимоги переходять до Фактора з моменту набрання чинності даним Договором, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості. При цьому виконання Фактором та Клієнтом умов, що визначені цим пунктом, є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення Права Вимоги. Додаткового оформлення відступлення Права Вимоги у цих випадках не вимагається (п.1.4.).
Згідно з п.6.1. Договору факторингу, відповідно до умов цього Договору Клієнт передає (відступає) Фактору Права вимоги до Боржників, які виникли у Клієнта внаслідок невиконання Боржниками умов Кредитних договорів, та які входять до Портфелю Заборгованості. Загальний розмір Портфеля Заборгованості Боржників, Права вимоги до яких відступаються, складає 77 712 388,06 грн. (сімдесят сім мільйонів сімсот дванадцять тисяч триста вісімдесят вісім гривень 06 копійок) станом на дату підписання Сторонами цього Договору.
Відповідно до п.6.2. Договору факторингу, відступлення Права Вимоги відбувається в такому порядку:
За цим Договором Клієнт передає, а Фактор приймає Права Вимоги в розмірі Портфеля Заборгованості.
Для підтвердження дійсності Прав Вимоги, що відступаються, Клієнт надає Фактору Документацію в порядку, передбаченому цим Договором.
Відступлення Права Вимоги за цим Договором здійснюється без згоди Боржників.
З моменту переходу до Фактора Прав Вимоги, відповідно до умов п. 1.4 цього Договору, Фактор заміняє Клієнта у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості, та набуває всіх прав (в тому числі прав грошових вимог) Клієнта за цими Кредитними договорами. Разом з Правами Вимоги до Фактора переходять всі інші пов'язані з ними права, в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, зокрема, пред'явлення претензій Боржникам щодо заборгованості, право на звернення до суду за місцем, визначеним чинним законодавством, право на всі суми, які Фактор одержить від Боржників на виконання його вимог, та інші , включаючи права, які забезпечують зобов'язання Боржника.
Відповідно до п.8.2. Договору факторингу, Клієнт зобов'язується протягом 30 днів з дати укладення цього Договору передати Новому кредитору, всю Документацію щодо Права Вимоги до Боржників. Факт здійснення між Сторонами приймання-передачі Документації підтверджується відповідним Актом приймання-передачі (Додаток № 3 до цього Договору), підписаним особами, що мають повноваження на здійснення цих дій від кожної зі Сторін.
На підтвердження факту набуття прав вимоги за Кредитним договором 2 та Кредитним договором 3, Кредитор подав копію Акта прийому-передачі Реєстру Боржників від 30.10.2024, копію платіжних інструкцій щодо оплати за Договором факторингу та Витяг з Реєстру боржників №1 від 30.10.2024 до Договору факторингу № 301024 від 30.10.2024.
Відповідно до поданого Витягу з Реєстру боржників №1 Кредитор за договором про надання фінансового кредиту №30695-06/2024 набув право грошової вимоги до Боржника в загальній сумі 28 800 грн 00 коп., а саме: 6000 грн - сума заборгованості за тілом, 10 800 грн - сума заборгованості по процентах за користування кредитом, 12 000 грн. - сума заборгованості за штрафами.
За договором про надання фінансового кредиту №31286-06/2024 набув право грошової вимоги до Боржника в загальній сумі 4 800 грн 00 коп., а саме: 1000 грн - сума заборгованості за тілом, 1 800грн - сума заборгованості по процентах за користування кредитом, 2 000 грн - сума заборгованості за штрафами.
Відповідно ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами ( ст. 629 ЦК України).
Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Доказів повернення позики, сплати суми основного боргу матеріали справи не містять, відтак суд дійшов висновку про доведеність кредитором факту невиконання відповідачем зобов"язань щодо повернення тіла кредиту згідно укладених договорів позики та кредиту в сумі 8 000 грн 00 коп. та визнання грошових вимог в цій частині.
Щодо нарахування кредитором процентів за користування кредитними коштами суд зазначає таке.
ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" просить також визнати грошові вимоги щодо сплати процентів у розмірі 12 800 грн, що відповідає їх розміру, вказаному у витязі з реєстру прав вимог до договорів факторингу.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно із ч. 1, ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Оскільки боржник отримував кредит як фізична особа для потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, то правовідносини сторін регулюються також Законом України "Про споживче кредитування".
У п. 11 статті Закону України "Про споживче кредитування" зазначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Відповідно до пункту 5 розділу І Закону України від 22.11.2023 № 3498-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон № 3498-IX), який набрав чинності 24.12.2023, до Закону України "Про споживче кредитування" внесено зміни, зокрема:
- стаття 8 Закону України "Про споживче кредитування" доповнена частиною п'ятою такого змісту: "Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %";
- розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" доповнений пунктом 17 такого змісту: "Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %".
Суд враховуючи те що умови договору позики №476574 від 24.06.2024 щодо розміру денної процентної ставки не суперечать Закону України "Про споживче кредитування", визнає заявлені кредитором грошові вимоги в сумі 200 грн як заборгованість за відсотками за користування позикою.
Враховуючи, що договір про надання фінансового кредиту №30695-06/2024 укладений сторонами 27.06.2024, тобто після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення регулювання ринків фінансових послуг", за період з 21.08.2024 до 24.10.2024 денна процентна ставка за користування кредитом не повинна перевищувати - 1%.
Суд провів перерахунок відсотків, нарахованих кредитором за користування кредитом в межах строку кредитування, з урахуванням умов договору та вимог ч. 5 ст. 8 та п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування", відповідно до якого встановив, що за період з 27.06.2024 до 20.08.2025 розмір відсотків має становити 1,5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; за період з 21.08.2024 до 24.10.2024 (кінцевий строк кредитування) з розрахунку 1 % (максимальний розмір процентів, встановлений законом) .
Суд також провів перерахунок відсотків, нарахованих кредитором за користування кредитом згідно договору про надання фінансового кредиту №31286-06/2024 , укладеного сторонами 28.06.2024, тобто також після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення регулювання ринків фінансових послуг", та встановив, що за період з 21.08.2024 до 25.10.2024 денна процентна ставка за користування кредитом не повинна перевищувати - 1%.
Таким чином, за період з 28.06.2024 до 20.08.2024 розмір відсотків має становити 1,5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, за період з 21.08.2024 до 25.10.2024 (кінцевий строк кредитування) з розрахунку 1 % (максимальний розмір процентів, встановлений законом).
Відтак загальний розмір процентів, які Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" мало право нарахувати за користування кредитом згідно з укладеними договорами становить 10 520 грн 00 коп., і саме така сума процентів визнається судом. Решту грошових вимог кредитора в сумі 2 280 грн нарахованих процентів суд відхиляє, оскільки такі грошові вимоги не ґрунтуються на умовах договору, нараховані виходячи з денної ставки за користування кредитом, що перевищує встановлену законом максимальну ставку.
Згідно з ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Оскільки фактор не може передати клієнту більше вимог до боржника, ніж має сам, то не зважаючи на зазначені в умовах договору факторингу та додатках до нього суми грошових вимог фактора до боржника, суд виходить з дійсної заборгованості за кредитними договорами.
Щодо грошових вимог в частині 16 000 грн 00 коп. штрафу, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відтак враховуючи той факт, що штрафні санкції нараховані позивачем після 24.02.2022, тому вимоги у частині грошових вимог в сумі 16 000 грн штрафу не належать до визнання.
З огляду на наведене, перевіривши здійснені кредитором розрахунки заборгованості та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає обґрунтованими та документально підтвердженими кредиторські вимоги в сумі 18 520 грн 00 коп., з яких: 8 000 грн - сума заборгованості за тілом кредиту та 10 520 грн - сума заборгованості за відсотками.
Частиною 2 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
За наведеного, належить визнати вимоги в розмірі 4 844 грн 80 коп. судового збору за подання заяви про визнання кредиторських вимог (платіжна інструкція № 1059 від 18 грудня 2025 року), які належать до відшкодування у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн 00 коп. суд враховує таке.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі також - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі також - ГПК України), іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Системний аналіз норм статті 123 ГПК України, статті 133 КУзПБ свідчить, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді не є у розумінні статті 1 КУзПБ зобов'язанням боржника перед кредитором, а є витратами понесеними в процесі розгляду грошових вимог кредитора, які мають спеціальний порядок відшкодування, передбачений нормами ГПК України та не можуть бути стягненими окремо від цього провадження. Тому такі витрати згідно з частиною 2 статті 133 КУзПБ відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Згідно приписів ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу кредитор подав суду :
- Договір про надання правничої (правової) допомоги № 8/2025 від 18.11.2025, укладений Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" (клієнт) та адвокатом Калачиком Володимиром Вікторовичем;
- Акт від 19.12.2025 про надання правничої (правової) допомоги до Договору № 8/2025 від 18.11.2025;
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю;
- ордер на надання правничої (правової) допомоги.
При дослідженні зазначених вище доказів суд встановив, що 18.11.2025 ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" (далі - клієнт) та Калачик Володимир Вікторович (далі - адвокат) уклали договір про надання правничої (правової) допомоги № 8/2025, відповідно до п.1.1. Договору погодили, що адвокат бере на себе зобов'язання надати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором з дотриманням Правил адвокатської етики, а клієнт зобов'язаний сплатити винагороду, відповідно до кожного акта наданих послуг, протягом 10-ти днів з дня підписання відповідного акта, які є невід'ємною частиною цього договору.
Цей договір набирає чинності з 18.11.2025 і діє до 18.11.2026 (п. 2.1. Договору)
В пункті 4.1. Договору сторони погодили, що за правову допомогу, передбачену договором, клієнт сплачує Адвокату винагороду, розраховану у відповідному акті наданих послуг.
Згідно з актом від 19.12.2025 про надання правничої (правової) допомоги до Договору № 8/2025 від 18.11.2025, сторони підтверджують, що адвокат надав правничу допомогу щодо підготовки та подання заяви про грошові вимоги кредитора у справі про неплатоспроможність боржника Крука О.В., справа № 909/1227/25.
Перелік наданих послуг та опис:
1. Аналіз документів клієнта, договорів, факторингових угод, виписок (зміст виконаних робіт); опрацювання всіх наданих матеріалів (обсяг/результат); 1,0 (витрачений час); 1000 грн (вартість).
2. Аналіз ЄДРСР/кредитної документації/обставини щодо боржника (зміст виконаних робіт); встановлення обгрунтованості вимог (обсяг/результат); 1,0 (витрачений час); 1000 грн (вартість).
3. Визначення складу і розміру грошових вимог кредитора (зміст виконаних робіт); розрахунок тіла, процентів, штрафу (обсяг/результат); 1,0 (витрачений час); 1000 грн (вартість).
4. Підготовка заяви про грошові вимоги кредитора за ст. 45-47, 122 КУзПБ (зміст виконаних робіт); заяву складено (обсяг/результат); 2,0 (витрачений час); 2000 грн (вартість).
5. Підготовка пакету документів для подання до суду в ЄСІТС (зміст виконаних робіт); пакет підготовлений для подання через ЄСІТС (обсяг/результат); 1,0 (витрачений час); 1000 грн (вартість).
Загальна вартість послуг: 6000 грн.
Сторони підтвердили, що послуги виконані в повному обсязі, у строки та відповідно до Договору № 8/2025. Клієнт не має претензій до обсягу та якості наданих послуг.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з ч. 4, 5, 6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Загальне правило розподілу інших судових витрат (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу) визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, визначаючи суму відшкодування, керуючись частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 р. у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 17 вересня 2020 р. у справі № 904/3583/19 та 26 січня 2022 р. у справі № 910/20883/20).
Представниця боржника в запереченнях від 13.01.2025 зазначила, що заявлені кредитором витрати на правничу допомогу не є співмірними враховуючи розмір грошових вимог до Боржника у сумі 36 800 грн.
Керуючий реструктуризацією боржника арбітражний керуючий Каратун Є.Є. у повідомленні про результати розгляду грошових вимог (вх. № 976/26), зазначив що в частині виконаних робіт адвоката, які вказані в акті від 19.12.2025 про надання правничої (правової) допомоги до Договору № 8/2025 від 18.11.2025 до переліку виконаних робіт включено пункт згідно з яким визначалось склад і розмір грошових вимог кредитора результатом яких зазначено розрахунок тіла, процентів, штрафів. У той же час до заяви доданий розрахунок заборгованості виконаний ще первісними кредиторами. Таким чином є підстави вважати наявність факту штучного збільшення вартості робіт адвоката без їх реального виконання.
Суд зазначає, що надані кредитором докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 6000 грн не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірними з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Склад та розмір судових витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Перевіривши подані кредитором докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката , судом встановлено, що заявлені витрати є неспівмірними з обсягом виконаної роботи та складністю справи.
При цьому судом врахував, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок боржника відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати на правову допомогу були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
У контексті викладеного, виходячи із загальних засад законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу понесених в процесі розгляду грошових вимог кредитора, який відповідає вищевказаним критеріям, у цій справі, складає 5 000 грн, оскільки саме такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, а також те, що саме такий розмір витрат є співмірним з наданою адвокатом правничою допомогою.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про часткове визнання судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме в сумі 5 000 грн, які належать відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
За наведеного, керуючись ст. 2, 45, 113, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства; ст. 3, 123, 126, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Частково задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел. Ен. Груп" про грошові вимоги до боржника фізичної особи ОСОБА_1 (вх. №11148/25 від 22.12.2025).
2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел. Ен. Груп" , вул.Михайла Грушевського,10 м.Київ, 01001 (код 41240530) до боржника - ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в сумі 18 520 (вісімнадцять тисяч п"ятсот двадцять) грн 00 коп., які належать до задоволення у другу чергу, а також та 4 844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 коп. витрат на оплату судового збору та 5 000 (п"ять тисяч) гривень 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, які належать відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вказані вимоги кредитора є конкурсними без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Відхилити грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел. Ен. Груп", вул.Михайла Грушевського,10 м.Київ, 01001 (код 41240530) до боржника - ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в сумі 16 000 (шістнадцять тисяч) грн 00 коп. штрафних санкцій та 2 280 (дві тисячі двісті вісімдесят) грн 00 коп. заборгованості по процентах за користування кредитом.
Відмовити в частині витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1 000 (одна тисяча) гривень 00 коп.
Зобов'язати керуючого реструктуризацією боргів боржника - Каратуна Євгена Євгеновича:
- провести збори кредиторів ОСОБА_1 відповідно до вимог статей 122, 123 Кодексу України з процедур банкрутства;
- надати суду протокольне рішення зборів кредиторів боржника щодо розгляду проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність чи вирішення інших питань, передбачених ч. 8 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства до засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Повідомити учасників справи, що засідання суду, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі призначене на 11.03.2026 о 10:30.
Ухвала є підставою для внесення відомостей про кредитора до реєстру вимог кредиторів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у визначені ст. 256, 257 ГПК України, ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства строк і порядку.
Дата підписання: 26.01.2026
Суддя Т.В. Максимів